Ухвала суду № 90232868, 06.07.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

06 липня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2323/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області, в якому позивач просив суд: визнати бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області протиправною та зобов`язати внести зміни до наказів Головного управління Національної поліції в Луганській області від 30.06.2017 № 459 о/с та від 01.11.2017 № 788 о/с, шляхом встановлення підвищеного посадового окладу майору поліції ОСОБА_1 у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень за тимчасове виконання обов`язків за посадою начальника ВОДІТТ ГУНП в Луганській області у період часу: з 03.07.2017 по 03.08.2017, з 20.10.2017 по 02.11.2017 та з 03.11.2017 по 17.11.2017.

Ухвалою суду від 22.06.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху. Встановлено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом 5-ти (п`яти) календарних днів з дати отримання даної ухвали шляхом надання суду: доказів про сплату судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок на вказані реквізити або доказів звільнення від сплати судового збору з підстав зазначених у Законі України "Про судовий збір"; приведення у відповідність змісту позовних вимог на виконання статті 160 КАС України та її копії для вручення відповідачу; пояснень та документального підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою.

30.06.2020 до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) суду за вхідним реєстраційним номером 25700/2020 від позивача надійшла заява про усунення недоліків адміністративного позову разом із квитанцією № ПН2169451 від 26.05.1010 про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн.

Перевіривши матеріали заяви про усунення недоліків позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позивачем на виконання ухвали суду від 22.06.2020 не в повній мірі усунуто недоліки адміністративного позову, з огляду на наступне.

Як вже було встановлено суддею, позивачем заявлено позовну вимогу про визнання бездіяльності Головного управління Національної поліції в Луганській області протиправною.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Позивачем не зазначено в чому полягає бездіяльність відповідача, у зв`язку з чим суддя запропонував позивачу конкретизувати позовні вимоги відповідно до пункту 4 частини першої статті 160 КАС України.

Також, згідно частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною п`ятою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Під час вирішення питання щодо прийняття справи до провадження, суддею було з`ясовано, що ОСОБА_1 заявлено позовні вимоги про внесення змін до наказів ГУНП в Луганській області від 30.06.2017 № 459/ о/с та від 01.11.2017 № 788 о/с, якими на його думку, позбавлено права на отримання підвищеного посадового окладу за посадою начальника ВОДІТТ ГУНП в Луганській області у період часу: з 03.07.2017 по 03.08.2017, з 20.10.2017 по 02.11.2017, з 03.11.2017 по 17.11.2017, проте до суду з даною позовною заявою позивач звернувся лише 16.06.2020, в якій зовсім не наведено пояснень та поважності підстав пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом відповідно до положень статті 123 КАС України. У зв`язку з чим суддею запропоновано позивачу надати пояснення та докази в підтвердження поважності підстав пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Натомість, вимоги ухвали суду від 22.06.2020 в частині приведення у відповідність змісту позовних вимог на виконання статті 160 КАС України та її копії для вручення відповідачу, а також надання пояснень та документального підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою позивачем не виконані.

Суддя вважає за необхідне зазначити, що прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.98 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001. У них зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.

Якщо в законі визначено порядок учинення певних дій, такий порядок у силу вимог вітчизняного законодавства повинен дисциплінувати осіб, котрі звертаються до суду, та не допускати входження процесу в безладний рух, оскільки право на суд не є абсолютним.

Разом з тим, відповідно до практики ЄСПЛ право на справедливий судовий розгляд, гарантоване в §1 ст.6 конвенції, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, аби сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого є лише одним з аспектів. Однак ідеться про можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в §1 ст.6 конвенції.

При цьому, національні органи влади, зокрема суди, мають розв`язувати проблеми тлумачення внутрішнього законодавства. Їхня роль обмежується перевіркою відповідності результатів такого тлумачення конвенції. Це стосується, зокрема, тлумачення судами процесуальних норм, таких як строки подання документів або подання апеляцій (рішення від 4.04.2019 у справі «Кунерт проти Польщі»).

Отже, залишивши позовну заяву без руху, суддя проінформував позивача про обов`язок виправити недоліки позовної заяви відповідно до положень процесуального закону.

Оскільки позивач не виконав зазначених вимоги і, отже, не вичерпав наявних засобів захисту свого права, позовна заява підлягає поверненню.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві.

Таким чином, враховуючи те, що вимоги ухвали суду від 22.06.2020 залишились не виконаними в повному обсязі, недоліки позовної заяви у встановлений строк не усунуті, вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.

Роз`яснити позивачу, що згідно положень частини 8 статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Керуючись статтями 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

СуддяЄ.О. Кисельова