Рішення № 90232619, 07.07.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2020 р. справа № 300/969/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитин Н.М.,

при секретарі судового засідання Маковійчук С.М.,

за участю: представника позивача Хемича В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рогатинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови від 26.06.2019 про стягнення виконавчого збору в межах ВП № 57973346, -

ВСТАНОВИВ:

12.05.2020 ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Рогатинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови від 26.06.2019 про стягнення виконавчого збору в межах ВП № 57973346 в сумі 192 080,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.12.2018 року головним державним виконавцем Рогатинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Кривенем І.С., за заявою ПАТ "УкрСиббанк" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №57973346 про примусове виконання виконавчого листа №2/0343/442/16 від 26.07.2018 року виданого Долинським районним судом, яким, стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту в розмірі 69 315,66 доларів США, з яких: 64 056,00 доларів США - заборгованість по кредиту; 5 259,66 доларів США - заборгованість по процентах та 19 201,50 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів, з яких: 6 402,09 грн пеня за прострочення сплати кредиту; 12799,41 грн пеня за прострочення сплати процентів. Також стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» по 1827,00 грн з кожного відшкодування сплаченого позивачем судового збору. Представником ПАТ "УкрСиббанк" на адресу органу ДВС надіслано заяву від 25.06.2019 № 708 про повернення виконавчого документа стягувачу, в якій останній просив на підставі п.1 ч. 1 ст.37 ЗУ "Про виконавче провадження" повернути без виконання виконавчий лист № 343/709/15-ц від 26.07.2018, та повідомлено про те, що сплачений авансовий внесок повернено стягувачу ОСОБА_3 на рахунок банку в повному обсязі. За результатами розгляду вказаної заяви 26.06.2019 року головним державним виконавцем Рогатинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Кривенем І.С. винесено постанову ВП № 57973346 про повернення виконавчого документа стягувачу. Разом з тим, 26.06.2019 відповідачем винесено постанову ВП № 57973346 про стягнення із боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 192080,03 грн. Згідно даної постанови державного виконавця, підставою для стягнення виконавчого збору є невиконання рішення суду добровільно ОСОБА_1 до відкриття виконавчого провадження. 27.06.2019 року відповідачем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №59426253 щодо примусового виконання постанови № б/н від 26.06.2019 року, виданої Рогатинським РВ ДВС, про стягнення із ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 191 645,52 грн. З мето примусового виконання вказаної постанови відповідачем вживалися заходи як то арешт майна та звернення стягнення на заробітню плату позивача. Однак, 06.05.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицьким В.В. відкрито виконавче провадження № 62008275 по виконанню того ж виконавчого листа Долинського районного суду від 26.07.2018 у справі № 343/709/15-ц провадження № 2/0343/422/16, та стягнуто з ОСОБА_1 основну винагороду в розмірі 10% від суми заборгованості по курсу НБУ , а саме 189 098,47 грн. Вважаючи вказані дії протиправними та такими, що свідчать про подвійне стягнення за одним виконавчим листом від 26.07.2018 у справі № 343/709/15-ц виконавчого збору відповідачем та основної винагороди приватним виконавцем, позивач звернулася до суду з даним позовом та просила скасувати постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 26.06.2019 ВП № 57973346.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.05.2020 дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків.

У період з 18.05.2020 по 29.05.2020 суддя Микитин Н.М. перебувала у основній щорічній відпустці.

Ухвалою суду від 25.05.2020 в задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Рогатинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови від 26.06.2019 про стягнення виконавчого збору в межах ВП 57973346 - відмовлено.

19.05.2020 позивачем зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки усунуто шляхом подання заяви про поновлення строку оскарження постанови, у зв`язку чим ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження згідно із правилами, встановленими статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, призначено судове засідання на 10.06.2020 о 10:00 та витребувано у відповідача копії матеріалів виконавчого провадження № 57973346(а.с.37-38).

В судовому засіданні 10.06.2020 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду витребувано в АТ "Укрсиббанк" (адреса: 04070, м.Київ, вул. Андріївська, 2/12, код ЄДРПОУ - 09807750) належним чином засвідчені докази, а саме: - договори, що підтверджують чи спростовують обставини про продаж/переуступку боргу ОСОБА_1 за виконавчим листом від 26.07.2018 № 343/709/15-ц провадження 2/0343/442/16 виданим Долинським районним судом громадянину ОСОБА_3 ; - письмові пояснення щодо підтвердження чи спростування звернення банком до примусового виконання виконавчого листа від 26.07.2018 № 343/709/15-ц провадження 2/0343/442/16 виданого Долинським районним судом приватному виконавцю виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицькому Володимиру Васильовичу (постанова про відкриття виконавчого провадження від 06.05.2020 ВП № 62008275) та оголошено перерву до 19.06.2020.

В судовому засіданні 19.06.2020 у зв`язку з невиконанням АТ "Укрсиббанк" ухвали суду від 10.06.2020 про витребування доказів та повторним направлення вказаної ухвали до виконання із встановленням нового строку її виконання до 24.06.2020, оголошено перерву в судовому засіданні до 25.06.2020.

Івано-Франківським окружним адміністративним судом застосовано до АТ "Укрсиббанк" заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, про що винесено ухвалу від 25.06.2020.

На виконання вимог ухвали суду від 10.06.2020, на адресу суду 30.06.2020 від АТ «УкрСиббанк» надійшов лист, до якого долучено копію договору факторингу від 24.06.2019№ 26/06/2019 укладеного між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» щодо відступлення права вимоги заборгованості за кредитним договором № 11405185000 від 23.10.2008 позичальника ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з мотивів наведених у позовній заяві. Додатково звернув увагу суду на те, що відступлення права вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» не впливає на підставність заявлених вимог.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, попередньо подавши клопотання при відкладення розгляду справи у зв`язку з направленням АТ «УкрСиббанк» та невиконанням останнім вимоги державного виконавця.

Розглядаючи клопотання про відкладення розгляду справи суд зазначає, що ч.4 ст. 287 КАС України встановлено скорчений термін розгляду даної категорії адміністративних справ.

Згідно ч.ч. 1,3 ст. 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Крім того, суд враховує й те, що про обставини запитувані відповідачем у вимозі державного виконавця АТ «УкрСиббанк» повідомило суд листом від 30.06.2020.

З огляду на зазначенні вище норми Кодексу, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи в зв`язку із скороченим терміном розгляду та не перешкоджання неприбуття представника відповідача, належним чином повідомленого про дату та час судового засідання, розгляду справи по суті.

Водночас, відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 04.06.2020. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив, просив суд в задоволенні позову відмовити, з огляду на те, що оскаржувана постанова винесена законно та відповідно до вимог ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження». Вважає безпідставним посилання сторони відповідача на ч. 8 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» яка вказує на те, що під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі, оскільки така передача виконавчого провадження № 57973346 приватному виконавцю не проводилася. Також, звернув увагу суду на те, що передача виконавчого провадження проводиться за заявою стягувача, яка від ПАТ «УкрСиббанк» не надходила. Крім того, зазначив, що така передача здійснюється за допомогою Автоматизованої Системи Виконавчого провадження (АСВП), відтак номер виконавчого провадження не змінюється і повинен був залишитись незмінним, а саме, № 57973346, тоді як номер виконавчого провадження приватного виконавця № 62008275. Зазначив, що відповідно до заяви ПАТ «УкрСиббанк» про повернення виконавчого документу, можна дійти висновку про зміну стягувача - банку на ОСОБА_3 , яким було сплачено авансовий внесок. Тому, у приватного виконавця повинна була б відбутися зміна стягувача. Вважає, що винесення приватним виконавцем постанови про стягнення винагороди не може бути підставою скасування постанови про стягнення виконавчого збору, оскільки є очевидним факт, що постанова приватного виконавця від 06.05.2020 не буде реалізована. В зв`язку із наведеним просить суд в задоволенні позову відмовити (а.с.54-58).

Дослідивши подані суду письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист.

Згідно частини 1 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Судом встановлено, що рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 26.08.2016 (справа № 343/709/15-ц, провадження №: 2/0343/442/16), залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 05.10.2016 (провадження № 22-ц/779/2034/2016), позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено частково. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту з Правилами № 11405185000 від 23 жовтня 2008 року в розмірі 69 315,66 доларів США, з яких: 64 056,00 доларів США заборгованість по кредиту; 5 259,66 доларів США заборгованість по процентах та 19201,50 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів, з яких: 6402,09 грн. пеня за прострочення сплати кредиту; 12799,41 грн. пеня за прострочення сплати процентів. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» по 1827,00 грн. з кожного відшкодування сплаченого позивачем судового збору (http://www.reestr.court.gov.ua/Review/60155062).

26.12.2018 року головним державним виконавцем Рогатинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Кривенем І.С., за заявою ПАТ "УкрСиббанк" від 26.12.2018, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №57973346 щодо боржника ОСОБА_1 про примусове виконання виконавчого листа №2/0343/442/16 від 26.07.2018 року виданого Долинським районним судом(а.с.65, 79, 81).

Відповідачем у період з 26.12.2018 по 25.06.2019 вживалися заходи з примусового виконання вказаного виконавчого провадження №57973346 а саме, накладення арешту на нерухоме майно - домоволодіння, отримання звіту про оцінку майна боржника та підготовлення заявки для проведення реалізації домоволодіння(а.с.83-124).

Представником ПАТ "УкрСиббанк" на адресу відповідача надіслано заяву від 25.06.2019 вих. № 708 про повернення виконавчого документа стягувачу, в якій останній просив на підставі п.1 ч. 1 ст.37 ЗУ "Про виконавче провадження" повернути без виконання виконавчий лист № 343/709/15-ц від 26.07.2018, та повідомлено про те, що сплачений авансовий внесок повернено стягувачу ОСОБА_3 на рахунок банку в повному обсязі(а.с.129).

За результатами розгляду вказаної заяви 26.06.2019 року головним державним виконавцем Рогатинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Кривенем І.С. винесено постанову ВП № 57973346 про повернення виконавчого документа стягувачу(а.с.132).

Разом з тим, 26.06.2019 відповідачем винесено оскаржувану постанову ВП № 57973346 про стягнення із боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 192080,03 грн Згідно даної постанови державного виконавця, підставою для стягнення виконавчого збору є невиконання рішення суду добровільно ОСОБА_1 до відкриття виконавчого провадження. Вказаний виконавчий документ виділено в окреме провадження, що підтверджується постановою від 27.06.2019(а.с.138).

Також, 27.06.2019 року відповідачем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №59426253 щодо примусового виконання постанови № б/н від 26.06.2019 року, виданої Рогатинським РВ ДВС, про стягнення із ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 191 645,52 грн.

14.01.2020 виконавче провадження ВП №59426253 передано Рогатинському районному відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Івано-Франківськ), що підтверджується постановами № 59426253 від 14.01.2020 та від 15.01.2020(а.с.18-19). З метою примусового виконання вказаної постанови відповідачем протягом 2020 року вживалися заходи з примусового виконання вищевказаної постанови, а саме арешт майна та звернення стягнення на заробітну плату позивача.

Також, судом встановлено, що 06.05.2020 представник АТ «Укрсиббанк» Матвійчук Михайло Зенонович, звернувся до приватного виконавця Витвицького Володимира Васильовича із заявою про прийняття до виконання виконавчого документу та просив прийняти до виконання виконавчий лист № 343/709/15-ц виданий 26.07.2018 Долинським районним судом із зазначенням боржника - ОСОБА_1 (а.с.188).

Цього ж дня, приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицьким В.В. відкрито виконавче провадження № 62008275 по виконанню виконавчого листа Долинського районного суду від 26.07.2018 у справі № 343/709/15-ц провадження № 2/0343/422/16, де боржником зазначено ОСОБА_1 , стягувачем - АТ «Укрсиббанк». Також 06.05.2020 приватним виконавцем складено постанову ВП № 62008275 про стягнення з боржника ОСОБА_1 основної винагороди в розмірі 10% від суми заборгованості по курсу НБУ, а саме 189 098,47 грн.

Вважаючи підставним виконання приватним виконавцем Витвицьким В.В, виконавчого листа №2/0343/442/16 від 26.07.2018 року виданого Долинським районним судом, та з огляду на стягнення в межах відкритого приватним виконавцем иконавчого провадження № 62008275 основної винагороди, ОСОБА_1 вважає, що виконавчий збір згідно постанови від 26.06.2019 державного виконавця Рогатинського РВ ДВС ГТУЮ Кривеня І.С. стягуватись не може, оскільки свідчить про подвійне стягнення виконавчого збору за одним і тим же виконавчим листом Долинського районного суду №2/0343/442/16 від 26.07.2018, що і слугувало підставою для звернення до суду із цим позовом.

Суд, у відповідності до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про те, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, виходить з положень нормативних актів в редакціях, що діяли на момент виникнення цих правовідносин та зазначає зміст норм права відповідно до них.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує положення Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 за №1404-VIII (надалі по тексту також - Закон №1404-VIII).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частинами 1, 2 ст. 27 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

В межах виконавчого провадження № 57973346, виконавчий документ було повернуто стягувачеві на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII, тобто, Закон вимагає від державного виконавця у такому випадку (з урахуванням того, що відомості про стягнення виконавчого збору відсутні) винести постанову про стягнення виконавчого збору.

З огляду на зазначене, суд робить висновок, що частина третя статті 40 Закону № 1404-VIII є спеціальною нормою, яка регулює окремі випадки стягнення виконавчого збору,

Тобто, суд враховує що, стягувач звернувся з заявою про повернення виконавчого документу відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII, у зв`язку з чим настають наслідки, які передбачені частиною третьою статті 40 Закону № 1404-VIII - якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору.

При цьому, норми статті 27 вказаного Закону містять вичерпний перелік підстав та умов, за якими виконавчий збір не стягується, і до цього переліку обставини в цій справі не включені.

За такого правового врегулювання та обставин справи, суд зазначає, що виконавчий збір за своєю правовою природою є платою за вчинення дій, пов`язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою).

Статтею 10 Закону №1404-VIII встановлено перелік заходів примусового виконання рішень, до яких віднесено: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Слід зазначити, що в межах виконавчого провадження, що є об`єктом дослідження в цій справі, державним виконавцем було вчинено дії, спрямовані на фактичне стягнення заборгованості щодо виконання виконавчого документа, зокрема, накладення арешту на нерухоме майно - домоволодіння, отримання звіту про оцінку майна боржника та підготовлення заявки для проведення реалізації домоволодіння, що є заходами, які спонукають боржника до виконання своїх зобов`язань, передбачених виконавчим листом.

Аналогічна позиція висловлена в численних постановах Верховного Суду, зокрема, від 02.05.2018 по справі №811/482/17, від 10.05.2018 у справі № 803/1178/17, від 30.05.2018 у справі № 808/3791/16 (номери судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень 73763877, 73902986 і 74375580 відповідно).

Суд вважає безпідставними покликання позивача на ч. 8 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» з огляду на наступне.

Відповідно до цієї норми Закону №1404-VIII під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, відсутність факту передачі виконавчого документа, а саме виконавчого листа №2/0343/442/16 від 26.07.2018 року виданого Долинським районним судом, від органу державної виконавчої служби - Рогатинського РВ ДВС приватному виконавцю Витвицькому В.В. Так, як вже вище зазначалось судом, 26.06.2019 року державним виконавцем Рогатинського РВ ДВС ГТУЮ винесено постанову ВП № 57973346 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.1 ч. 1 ст.37 ЗУ "Про виконавче провадження" прийнятої за результатами розгляду заяви ПАТ "УкрСиббанк" від 25.06.2019 вих. № 708 про повернення виконавчого документа стягувачу. Тоді як, 06.05.2020 приватним виконавцем Витвицьким В.В. відкрито виконавче провадження № 62008275 за виконавчим листом повернутим органами державної виконавчої служби ПАТ "УкрСиббанку", на підставі заяви останнього. Відтак, суд констатує, що банком 06.05.2020 повторно подано виконавчий лист №2/0343/442/16 від 26.07.2018 року виданий Долинським районним судом, до примусового виконання приватному виконавцю Витвицькому В.В . Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до договору факторингу від 24.06.2019 № 26/06/2019 укладеного між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» банком відступлено право вимоги заборгованості за кредитним договором № 11405185000 від 23.10.2008 позичальника ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_1 на користь та ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс».

Щодо посилання сторони позивача про недопустимість подвійного стягнення виконавчого збору за одним виконавчим документом, то суд зазначає таке.

Згідно ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження" кошти виконавчого провадження складаються з виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; авансового внеску стягувача; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Відповідно до частини п`ятої статті 27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Як попередньо встановлено судом, що з приводу стягнення виконавчого збору та основної винагороди за виконавчим листом №2/0343/442/16 (343/709/15-ц) від 26.07.2018 року, виданим Долинським районним судом, наявні дві постанови, а саме:

1) постанова від 26.06.2019 ВП № 57973346 про стягнення із боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 192080,03 грн прийнята головним державним виконавцем Рогатинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Кривенем І.С.;

2) постанова від 06.05.2020 ВП № 62008275 про стягнення із боржника ОСОБА_1 основної винагороди у розмірі 189 098,47 грн винесена приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицьким В.В.

Суд звертає увагу на те, що при здійсненні виконавчого провадження № 57973346 органами державної виконавчої служби щодо примусового виконання виконавчого листа №2/0343/442/16 (343/709/15-ц) від 26.07.2018, а також, станом на час винесення оскаржуваної постанови, іншого виконавчого провадження ВП № 62008275 не існувало, оскільки стягувач повторно звернув до примусового виконання виконавчий лист шляхом подання відповідної заяви до приватного виконавця тільки 06.05.2020. Відтак, з огляду на хронологію подій та первинне виконання виконавчого листа у 2018 році органами державної виконавчої служби, суд не вбачає подвійного стягнення виконавчого збору. Так, за дотримання певних умов, стягувач вправі неоздноразово звернути виконавчий документ до примусового виконання. Оскільки повторне звернення виконавчого листа Долинського районного суду до примусового виконання приватним виконавцем відбулося після закінчення попереднього та з огляду на підставність стягнення виконавчого збору державним виконавцем, суд вважає, відсутніми підстави до скасування постанови від 26.06.2019 № 57973346. Крім того, можливе порушення права ОСОБА_1 щодо стягнення виконавчого збору в подвійному розмірі відбулося, як стверджує сторона позивача у позовній заяві, 06.05.2020 шляхом винесення приватним виконавцем відповідної постанови, яка не є предметом оскарження в цій справі.

При цьому суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до ч. 1ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Частинами 2 та 3 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відтак, суд вважає, що оскільки виконавче провадження ВП № 57973346 від 26.12.2018 відповідно до його дати відкриття є першим по відношенню до виконавчого провадження приватного виконавця ВП № 62008275 від 06.05.2020, то постанова про стягнення виконавчого збору в первинному провадженні, що є об`єктом дослідження в цій справі, не підлягає скасуванню, оскільки не свідчить про подвійне його стягнення, яке на думку позивача утворилося після прийняття приватним виконавцем 06.05.2020 постанови № 62008275 про стягнення основної винагороди, яка ОСОБА_1 не оскаржена.

Посилання позивача на правову позицію, висловлену у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13.11.2019 у справі 0540/8467/18-а провадження К/9901/69756/18 щодо недопустимості подвійного стягнення виконавчого збору не приймаються судом, оскільки предмет позову та доказування у даній адміністративній справ є іншим ніж у зазначеній представником позивача справі розглянутій Верховним Судом та стосується одночасного перебування на примусовому виконанні двох аналогічних виконавчих провадження з ідентичною датою їх відкриття з виконання одного виконавчого документу.

З огляду на викладене, суд вважає, що постанова відповідача від 26.06.2019 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 192080,03 грн в межах виконавчого провадження № 57973346 є правомірною та не підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідачем доведено правомірність своїх дій та рішення вимогам, встановленим частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для вирішення питання стосовно повернення судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 287, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Згідно пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );

відповідач: Рогатинський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (код ЄДРПОУ 35065082, адреса: вул. Галицька, 40, м. Рогатин, Івано-Франківська область, 77000).

Суддя Микитин Н.М.