Ухвала суду № 90232436, 06.07.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про залишення позовної заяви без розгляду

06 липня 2020 рокум. Ужгород№ 260/1630/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Дору Ю.Ю.

при секретарі судового засідання - Завидняк А.В.,

сторони в судове засідання не з`явилися,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м.Ужгород, пл.Народна, буд.4, код ЄДРПОУ 39766716), в якій просить: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області від 23.12.2019 року №4037-сг про відмову у затвердженні проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки (кадастровий номер 2124884800:10:021:0067) площею 0,1200 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для індивідуального садівництва, що розташована за межами населених пунктів на території Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області; зобов`язати відповідача - Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для індивідуального садівництва та передати у власність земельну ділянку (кадастровий номер 2124884800:10:021:0067) площею 0,1200 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для індивідуального садівництва, що розташована за межами населених пунктів на території Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, відповідно до поданого позивачем клопотання, яке розглянути повторно.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження за вказаною позовною заявою та призначено судове засідання у справі на 29.05.2020 року о 09:00 год..

Проте судове засідання не відбулося у зв`язку із перебуванням головуючого судді 29.05.2020 на лікарняному, у зв`язку з чим розгляд справи було призначено на 16.06.2020 року о 09:00 год., про що позивача було повідомлено належним чином та завчасно, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні про вручення повістки (а.с.142).

Разом з тим, у судове засідання призначене на 16.06.2020 року о 09:00 год. позивач не з`явився, про причини неприбуття суд не повідомив та клопотань про відкладення судового засідання чи розгляду справи за його відсутності до суду не подав.

У зв`язку з неприбуттям у судове засідання належним чином повідомленого позивача, у дотримання приписів абз.2 ч.5 ст.205 КАС України, ухвалою суду яка занесена до протоколу судового засідання від 16.06.2020 року судом було відкладено розгляд справи на 06.07.2020 року об 11:00 год.

Про вказану дату судового засідання позивач також був повідомлений належним чином, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні про вручення повістки (а.с.147).

Водночас у вказане судове засідання позивач повторно не з`явився та клопотань про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи до суду не подав, про причини неприбуття суд не повідомив.

Суд зауважує, що розгляд даної адміністративної справи було призначено до розгляду судовому засіданні з метою належного з`ясування обставин у справі, зокрема, у зв`язку з необхідністю заслуховування пояснень позивача та представника відповідача, а відтак не прибуття позивача у судові засідання призначені на 16.06.2020 та 06.07.2020 перешкоджають розгляду справи.

Вирішуючи питання про можливість залишення позовної заяви без розгляду, суд бере до уваги, що право на звернення до адміністративного суду з позовом є складовою права на судовий захист, що передбачено ст. 55 Конституції України. Це право є диспозитивним правом у адміністративному процесі.

Відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено правове регулювання наслідків неявки у судове засідання учасників справи.

Згідно із частиною 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, частиною 5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статі 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, зокрема, у разі якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Суд констатує, що у даному випадку, неявка позивача у судові засідання 16.06.2020 та 06.07.2020 визнається неповажною, оскільки позивачем не було подано відповідних клопотань та не надано жодних належних доказів в підтвердження обставин, які б вказувала на неможливість його участі у судовому засіданні.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність залишення адміністративного позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки має місце неодноразові неявки у судові засідання без поважних причин, без надання підтверджуючих доказів про причини неприбуття та без наявності заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому, суд приймає до уваги, що неявка позивача чи його представника перешкоджає розгляду справи, оскільки його присутність є необхідною умовою дотримання принципу рівності усіх учасників справи перед законом і судом. Суд зазначає, що розгляд справи за відсутності представника позивача на підставі наявних у ній доказів є неможливим.

Застосовуючи до позивача процесуальні наслідки його неявки у судові засідання, суд бере до уваги положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) (далі - Конвенція), згідно з якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка є джерелом права.

Зокрема, одним із аспектів гарантії справедливого судочинства, які містить стаття 6 Конвенції, є доступ до суду. Європейський Суд з прав людини у справі Bellet v. Frаnсе зазначив, що рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Разом з тим, таке право не є абсолютним, оскільки забезпечивши право особи на звернення до суду, держава покладає на таку особу певні обов`язки, які пов`язані із реалізацією такого права. Однією з складовою гарантованого Конвенцією права на доступ до суду є розумний строк розгляду справи, який пов`язаний не лише із правовою та фактичною складністю справи, але й поведінкою заявника. Оцінюючи поведінку заявника з позиції Європейського Суду слід брати до уваги в тому числі і факти невиконання ним процесуальних обов`язків, наприклад, неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин.

Тобто, право особи на доступ до суду перебуває у безпосередньому взаємозв`язку із виконанням тих обов`язків, які покладаються на заявника при реалізації ним своїх прав.

Безпідставна неявка позивача у судові засідання, неповідомлення суду про поважність причин неприбуття до суду, невжиття будь-яких інших активних дій пов`язаних із використанням власних процесуальних прав, в контексті норм національного законодавства, позбавляють суд можливості здійснювати розгляд справи та призводять до порушення розумних строків її вирішення.

Виходячи з правових норм, які містить частина 5 статті 205 та пункт 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, повторна неявка позивача у судове засідання, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин та відсутність від нього заяв про розгляд справи за його відсутності слугують підставою для залишення даного позову без розгляду.

При цьому суд вважає за необхідне роз`яснити, що відповідно до частини 4 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач має право повторно звернутися до адміністративного суду з даною позовною заявою у загальному порядку.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 205, 240, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд у порядку та строки визначені статтею 295 КАС України.

СуддяЮ.Ю.Дору