Ухвала суду № 90232431, 03.07.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про залишення позовної заяви без розгляду

03 липня 2020 рокум. Ужгород№ 260/1625/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Дору Ю.Ю.,

за участі:

секретаря судового засідання - Завидняк А.В.,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Ігнатенко О.В.,

представник третьої особи - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м.Ужгороді Закарпатської області про визнання дій протиправною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Закарпатській області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м.Ужгороді Закарпатської області, в якій просить: поновити строк для звернення до суду з адміністративним позовом; визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2018 №Ф-4996-50; стягнути з Головного управління ДФС у Закарпатській області на користь позивача надмірно стягнуті кошти в розмірі 19514,64 грн..

Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує вимогу Головного управління ДФС у Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2018 №Ф-4996-50. У зв`язку з поданням позовної заяви поза межами десятиденного строку оскарження вимоги визначеного Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», позивач клопотав про поновлення вказаного строку, оскільки до 27.04.2020 року не знав про оскаржувану вимогу та не отримував таку, тому що за адресою АДРЕСА_1 не проживає з січня 2013 року. Відтак позивач вважає поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 травня 2020 року відкрито провадження за вказаною позовною заявою. Також вказаною ухвалою суду витребувано додаткові доказ з метою вирішення питання поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

22 травня 2020 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву з витребуваними ухвалою суду доказами.

03 липня 2020 року у судовому засіданні судом було поставлено на обговорення питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом та залишення позовної заяви без розгляду.

У судовому засіданні представник позивача вказала на поважність причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом мотивуючи це тим, що позивач не отримував оскаржуваної вимоги та відповідно не міг знати про існування такої до повідомлення відділу бухгалтерського обліку за основним місцем роботи позивача.

Представник відповідача просила суд залишити позовну заяву без розгляду.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, проте 24.06.2020 року на електронну адресу суду подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.

Заслухавши пояснення учасників справи, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В силу положень пункту 1.3 ст. 1 ПК України, цей кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Зазначене свідчить про те, що положення Податкового Кодексу України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.

Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 9 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Із наведеного слідує, що при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", строк звернення до адміністративного суду тривалістю 1095 днів не застосовується.

В той же час, положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження, на який законодавцем встановлено 10-денний строк.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у справі №802/983/18-а від 31.01.2019 року.

В даному ж випадку, оскаржувана позивачем вимога винесена відповідачем 13.11.2018 року, а до суду адміністративний позов подано лише 04.05.2020 року (у відділення поштового зв`язку подано 29.04.2020 року), тобто поза межами 10-денного строку, визначеного Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

У позовній заяві позивач зазначає, що про оскаржувану вимогу не знав оскільки не отримував таку, тому що за адресою: АДРЕСА_1 не проживає з січня 2013 року.

Водночас, суд вважає необґрунтованими наведені доводи позивача оскільки згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрований як фізична осба-підприємець з 12.06.20008 року.

Згідно вказаного витягу зареєстроване місце проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно саме за вказаною адресою позивач був взятий на облік податковим органом.

Водночас, згідно даних вказаного реєстру запис про припинення підприємницької діяльності внесено 24.04.2020.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, у порядку визначеному Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування», було надіслано оскаржувану вимогу за адресою зареєстрованого місця проживання позивача ( АДРЕСА_1 ).

Суд зауважує, що статтею 16 Податкового кодексу України визначено обов`язки платників податків.

Зокрема, згідно п.п. 16.1.11 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця.

Згідно статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

З аналізу вище викладених норм та обставин справи, суд вказує, що перебуваючи у статусі фізичної особи-підприємця до 24.04.2020 на позивача покладено обов`язки визначені статтею 16 Податкового кодексу України, які він був зобов`язаний неухильно дотримуватися.

Відповідно, у зв`язку з неповідомленням позивачем про зміну місця своєї реєстрації, відповідачем правомірно надіслано оскаржувану вимогу про сплату боргу від 13 листопада 2018 року №Ф-4996-50 за адресою зареєстрованого місця проживання позивача - АДРЕСА_1 . Однак даний лист був повернутий на адресу податкового органу у відповідності до довідки Ф.20 «за закінченням терміну зберігання» з відміткою поштового зв`язку 13.12.2018 (а.с.49).

Відповідно до п.58.3 ст. 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відтак, днем вручення оскаржуваної вимоги слід вважати 13.12.2018.

Окрім цього, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, зокрема згідно довідки про доходи №466 від 24.04.2020 року, із заробітної плати позивача з лютого 2019 року щомісяця проводились відрахування по виконавчим документам з виконання оскаржуваної вимоги №Ф-4996-50 від 13.11.2018.

Отже, суд відхиляє доводи позивача в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, у зв`язку з неотриманням оскаржуваної вимоги, оскільки позивач міг та повинен був дізнатися про наявність вимоги про сплату податкового боргу у випадку дотримання обов`язків визначених Податковим кодексом України та щонайменше у зв`язку із стягненням коштів із заробітної плати за основним місцем його роботи з лютого 2019 року.

Суд вказує, що відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Твердження позивача наведені у позовній заяві про поновлення строку звернення до суду, про те що йому стало відомо про оскаржувану вимогу тільки 27.04.2020 року не підтвердженні належними, допустимими та достовірними доказами та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, котрі у своїй сукупності свідчать що позивач повинен був дізнатися про наявність оскаржуваної вимоги коли така була направлена на адресу зареєстрованого його місця проживання - 13.12.2018.

Відповідно до частин 1-3 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

На підставі наведеного суд приходить до висновку про неповажність наведених позивачем причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом та про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 122, 123, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Волошина, буд.52, код ЄДРПОУ 39393632), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м.Ужгороді Закарпатської області (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, пл.Поштова, буд.3) про визнання дій протиправною та скасування вимоги - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України повний текст ухвали складено та підписано 06.07.2020 року.

СуддяЮ.Ю.Дору