
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
07 липня 2020 р. Справа № 120/1692/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він згідно ст. 118 Земельного кодексу України звернувся із заявою та необхідними документами до відповідача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Однак, всупереч ст. 118, 122 ЗК України відповідач не прийняв по суті рішень за наслідками розгляду поданих заяв. Таку бездіяльність позивач вважає протиправною у зв`язку із чим звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 22.04.2020 залишено позовну заяву без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви.
У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 07.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, в порядку ст. 262 КАС України.
27.05.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Мотивуючи відзив відповідач зазначає, що позивачу було повідомлено про невідповідність поданої заяви вимогам чинного законодавства, а саме п. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, не зазначено цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовний розмір, що унеможливлює надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та рекомендовано, як власнику житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1 , звернутися безпосередньо до суб`єкта господарювання за розробкою документації із землеустрою. Крім того, відповідач вказує, що позивач вже виготовляє технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку без рішення сільської ради.
28.05.2020 подано відповідь на відзив, в якому позивач зазначає, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання регулювання земельних відносин у формі рішень. Крім того, позивач вказує, що представник сільської ради не має права підписувати будь які документи без наказу керівника, а копія доручення до відзиву не приєднана. Відтак, позивач просить відзив відповідача відхилити та винести "часну" ухвалу відносно начальника юридичного відділу Корнійчука А.Л.
В силу положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 2 статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
Згідно свідоцтва про право на спадщину, зареєстрованого в реєстрі за №928, та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №178161522 від 20.08.2019 ОСОБА_1 є власником житлового будинку, загальною площею 67,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
23.11.2019 та 13.03.2020 ОСОБА_1 звернувся до Ковалівської сільської ради із заявами про надання дозволу на виготовлення технічної документації для приватизації (отримання безкоштовно) у власність 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка). та для ведення особистого селянського господарства у розмірі 0,40 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Листом №02-12/1156 від 05.12.2019 відповідач повідомив, що у зв`язку з невідповідністю поданої заяви від 25.11.2019 вимогам чинного законодавства, а саме п. 6 ст. 118 Земельного Кодексу України, не зазначено цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри, що у свою чергу унеможливлює надання дозволу на розроблення документації із землеустрою. Відповідно до ст. 120 Земельного Кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Водночас, за домогосподарством по АДРЕСА_1 рахується земельна ділянка, яка ще не передана у власність громадян, орієнтовною площею 0,25 га, на якій розташований житловий будинок. Оскільки позивач є власником житлового будинку та господарська будівель за вказаною адресою, то відповідач порекомендував звернутися безпосередньо до особи, що володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі якої працює не менше двох сертифікованих інженерів - землевпорядників, або до фізичної особи-підприємця, що володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованим інженером землевпорядником, та є відповідальними за якість робіт із землеустрою. Розроблену технічну документацію із землеустрою, після внесені відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру подати до Ковалівської сільської ради для розгляду та затвердження у встановленому законом порядку.
Листом від 21.01.2020 №02-12-125 відповідач повідомив, що відповідно до ст. 123 Земельного Кодексу України у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Таким чином, розроблену документацію із землеустрою, після внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру подати до Ковалівської сільської ради для розгляду та затвердження у встановленому законом порядку.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не прийняття по суті рішень за поданими заявами протиправною, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд звертає увагу на наступне.
Згідно з ст. 3 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Частиною 1 статті 59 Закону Закон №280/97-ВР встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
Згідно приписів п. "б" ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Частиною другою вказаної статті передбачено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до вимог ч. 3, 4 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Відповідно до ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;
б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;
в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;
г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;
ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;
д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у власність визначений статтею 118 ЗК України, зокрема частиною 6 цієї норми передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з частиною сьомою цієї статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Крім того, частиною першою статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
При цьому, відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
Згідно пункту 1 частини першої статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, а саме, підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів.
Положеннями статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Із аналізу наведених норм видно, що за наслідком розгляду саме на пленарних засіданнях органом місцевого самоврядування питань щодо земельних відносин, приймається одне із двох рішень, зокрема надається дозвіл на розроблення проекту землеустрою або мотивована відмова у його наданні.
Проте, як зазначалось вище, за наслідком розгляду клопотання позивача щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, Ковалівською сільською радою надано лише лист, у якому взагалі не зазначено про прийняте на сесії рішення щодо відмови або щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою. У листі лише констатовано, що за домогосподарством по АДРЕСА_1 рахується земельна ділянка, яка ще не передана у власність громадян, орієнтовною площею 0,25 га, на якій розташований будинок.
Як встановлено відповідач не прийняв рішення про надання дозволу чи відмову у наданні такого, тобто не вчинив дії, а відтак, оцінюючи досліджувану вимогу, суд, з урахуванням процитованих вище норм, вказує, що згідно загальних засад права, має місце протиправна бездіяльність, адже суб`єкт владних повноважень діяв не на підставі та не у спосіб, що визначений законами України.
Поряд з цим, оцінюючи відповідь відповідача, суд керується нормами частини другої статті 2 КАС України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, критерій "прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України" - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".
"На підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень:
- має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України;
- зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
Критерій "прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії" - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку, що відповідачем, всупереч вимог статей 118, 122 ЗК України, не прийнято по суті рішень за наслідком розгляду поданого позивачем клопотання (заяви), зокрема щодо відмови чи надання дозволу на розробку документації із землеустрою, а тому, така бездіяльність є протиправною.
Водночас надаючи оцінку вимогам позивача щодо зобов`язання відповідача розглянути його заяви та прийняти рішення, необхідно зазначити, що згідно частини четвертої 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Як вже встановлено судом та зазначалось вище, відповідачем не прийнято відповідного рішення по суті заяв позивача від 23.11.2019 та 13.03.2020.
За таких обставин, суд вважає необхідним зобов`язати суб`єкта владних повноважень, розглянути повторно заяви від 23.11.2019 та 13.03.2020 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
При цьому, щодо твердження позивача, що копія доручення на право представника відповідача Корнійчука А.Л. підписувати документи до відзиву не приєднана, то суд звертає увагу, що до відзиву на позовну заяву долучено також належним чином завірену копію довіреності, яка уповноважує начальника відділу юридичного, кадрового забезпечення та реєстрації виконавчого комітету Ковалівської сільської ради Корнійчука Андрія Леонідовича представляти інтереси Ковалівської сільської ради в судових органах, зокрема, підписувати та подавати до суду позови, заяви, клопотання, відзиви і направляти іншим юридичним та фізичним особам.
Щодо винесення окремої ували відносно начальника юридичного відділу Корнійчука А.Л., суд зазначає, що позивачем не наведено чіткого обґрунтування про наявність підстав для постановлення окремої ухвали відповідно до ст. 249 КАС України та не додано жодних доказів до клопотання. Таким чином, суд вважає, що клопотання є очевидно безпідставним та необґрунтованим, тому беручи до уваги мету застосування правового інституту окремої ухвали та передбачені у ст. 249 КАС України повноваження суду і порядок винесення окремої ухвали, останнє задоволенню не підлягає.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги належить задовольнити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області щодо неприйняття по суті рішень за заявами ОСОБА_1 від 23.11.2019 та 13.03.2020.
Зобов`язати Ковалівську сільську раду Немирівського району Вінницької області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 23.11.2019 та 13.03.2020, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір у суму 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
Відповідач: Ковалівська сільська рада Немирівського району Вінницької області (вул. Центральна, 2, с. Ковалівка, Немирівський район, Вінницька область, 22830, код ЄДРПОУ 04327264)
Рішення у повному обсязі складено 07.07.2020
Суддя Комар Павло Анатолійович
Судове рішення № 90230778, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 07.07.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 120/1692/20-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: