Рішення № 90230544, 02.07.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2020Справа № 910/891/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 380 261, 80 грн.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі-відповідач) про стягнення 380 261, 80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 00068/ЦТЛ-2018 про надання послуг від 16.02.2018 в частині незбереження вантажу під час перевезення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2020 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" залишено без руху. Встановлено Приватному акціонерному товариству "ДТЕК Павлоградвугілля" строк для усунення недоліків позовної заяви.

10.02.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 12.03.2020.

12.03.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому, зокрема зазначає, що вугілля у спірних вагонах перевозилось у вологому стані, а тому при розрахунку фактичної нестачі потрібно застосовувати норму природної втрати - 2 %.

У судовому засіданні 12.03.2020 суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 09.04.2020.

30.03.2020 позивач через відділ автоматизованого документообігу суду подав відповідь на відзив, в якій зазначає, що при видачі вантажу з кам`яним вугіллям як твердим мінеральним паливом застосовується норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто), яка становить 1 % маси вантажу, що зазначена в перевізному документі. Крім того, позивач зазначає, що відзив відповідача підписано без дотримання правил двох підписів.

31.03.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав клопотання, в якому у зв`язку із встановленням на всій території України карантину та скасування міжобласних та міжміських залізничного та автомобільного пасажирського сполучення, просить суд справу без участі представника Акціонерного товариства "Українська залізниця" по суті не розглядати.

09.04.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи, в якому позивач з урахуванням встановлення на всій території України карантину, запровадженого постановою КМУ № 211 від 11.03.2020 з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату після закінчення карантину.

Судове засідання, призначене на 09.04.2020 не відбулося у зв`язку з необхідністю попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 № 211 (зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 239 від 25.03.2020), з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України від 16.03.2020 № 9/рс-186/20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2020 підготовче засідання у справі № 910/891/20 призначено на 07.05.2020.

04.05.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи, в якому позивач враховуючи запровадження на всій території України карантину, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, просить суд відкласти підготовче засідання на іншу дату після закінчення карантину.

У судовому засіданні 07.05.2020 суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 04.06.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/891/20 призначено на 02.07.2020.

У дане судове засідання представник позивача не з`явився, причин неявки суду не повідомив, однак про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача у судове засідання також не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

Суд відзначає, що відповідач повідомлявся ухвалою суду про дату, час та місце розгляду даної судової справи, проте у судове засідання представників не направив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 04.06.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця (колишня назва Тверська), будинок 5, проте, ані поштовий конверт з ухвалою суду від 04.06.2020, ані повідомлення про вручення поштове відправлення до суду не повернулися.

При цьому, суд зазначає, що ухвала суду про виклик у судове засідання суду від 07.05.2020 отримана відповідачем 18.05.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлявся належним чином.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 04.06.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що представники сторін були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників сторін не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 02.07.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

16.02.2018 між Публічним акціонерними товариством "Українська залізниця", яке перейменоване на Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - перевізник) та Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - замовник) укладено договір № 00068/ЦТЛ-2018 про надання послуг, предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезень вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученні (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

На виконання договору постачання № 20/13-ПУ від 20.05.2013, укладеного позивачем з ТОВ «ДТЕК ТРЕЙДИНГ», вантажовідправником - ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" у жовтні - листопаді 2019 року здійснено відправлення по залізничним накладним № № 45393519, 45238276, 45238300, 45238334, 45325792, 45325800, 45347622, 45370038, 45370095, 45370087, 45419579, 45419561, 45393485, 45419512, 45324852, 45194974, 45311032, 45347655, 45347796, 45347846, 52117926, 45034725, 45347853, 45370137, 45370145, 45398724, 45398658, 47751797, 47882030, 47923479, 47923438, 47933445, 47933361, 47646823, 47674809, 47664396, 47522198, 47592365, 47592399, 47631130, 47631106, 47631122, 47647805, 47685821, 47731450, 47731484, 47592373, 47617899, 47592332, 47626692, 47530274, 47522206, 47460019, 47460001, 47459961, 47731518, 47631221, 47631247, 47631254, 47631171, 47662390, 47678966, 47678842, 47678982, 47678834, 47631213 вагонів № № 53170270, 67761973, 56850308, 56870082, 58585886, 56120587, 54784681, 56743438, 56877079, 62078951, 53525341, 56873854, 56332877, 63987788, 59957126, 59727446, 64049976, 53599742, 56618374, 66171240, 68549971, 65296527, 68747583, 68061167, 55329551, 53075479, 60460144, 56365414, 56974082, 63278469, 56874159, 56876147, 61300034, 61079513, 62008958, 62313804, 53514105, 53412813, 54040233, 53252672, 56125578, 56557622, 56170988, 56358153, 56965973, 62468756, 63700751, 56870025, 56674229, 56952088, 56083041, 62930177, 62624507, 63162853, 64021249, 62661137, 52517638, 56872559, 63305536, 59423103, 56964422, 53598637, 55845523, 59954297, 56170103, 63813208, 61605226, 53412771, 63783286, 52796778, 64020829, 53534426, 61296901, 66738253, 62524335, 65883084, 68822642, 56533607, 53536553, 56600224, 65731556, 68734003, 56348378, 56254816, 61848347, 61673984, 66714148, 60429909, 53511085, 59433177, 63928485, 63380026, 56862717, 62197439, 53168936, 52193695, 59086777, 56614274, 53748281, 54752324, 63068514, 67197830, 56740012, 63447569, 56120561, 56100738, 66151079, 66117284, 66722976, 68535160, 63898043, 53058160, 62200746, 52512548, 59726174, 54779061, 53424966, 60457355, 56962509, 53451399, 55020887, 56589542, 61190641, 62609847, 53509527, 60457983, 60726262, 56937501, 53519880, 62469036, 53599742, 56917719, 57903510, 56046840, 56299175, 56391782, 65711640, 56151483, 6269382, 52584505, 53528683, 67197756, 56965841, 60454402, 53498010, 60031788, 5506860, 55332761, 62008149, 62964812, 56862816, 52797263, 66024860, 55845564, 62199187, 53589438, 50051192, 56559057, 56104722, 53017158, 56215841, 63665426, 63309470, 63447759, 63447734, 63987705, 63447650 з вантажем - вугілля кам`яне марки Г (Г1) Р0-200 зі станцій Миколаївка-Донецька, Богусловський, Ароматна Придніпровської залізниці до станції призначення - Роя Донецької залізниці, одержувач - ДТЕХ Курахівська ТЕС.

При надходженні вагонів на станцію Роя Донецької залізниці залізницею проведено комісійне переважування маси вантажу на вагонних вагах, під час якого виявлено, що маса вантажу у вагонах № № 53170270, 67761973, 56850308, 56870082, 58585886, 56120587, 54784681, 56743438, 56877079, 62078951, 53525341, 56873854, 56332877, 63987788, 59957126, 59727446, 64049976, 53599742, 56618374, 66171240, 68549971, 65296527, 68747583, 68061167, 55329551, 53075479, 60460144, 56365414, 56974082, 63278469, 56874159, 56876147, 61300034, 61079513, 62008958, 62313804, 53514105, 53412813, 54040233, 53252672, 56125578, 56557622, 56170988, 56358153, 56965973, 62468756, 63700751, 56870025, 56674229, 56952088, 56083041, 62930177, 62624507, 63162853, 64021249, 62661137, 52517638, 56872559, 63305536, 59423103, 56964422, 53598637, 55845523, 59954297, 56170103, 63813208, 61605226, 53412771, 63783286, 52796778, 64020829, 53534426, 61296901, 66738253, 62524335, 65883084, 68822642, 56533607, 53536553, 56600224, 65731556, 68734003, 56348378, 56254816, 61848347, 61673984, 66714148, 60429909, 53511085, 59433177, 63928485, 63380026, 56862717, 62197439, 53168936, 52193695, 59086777, 56614274, 53748281, 54752324, 63068514, 67197830, 56740012, 63447569, 56120561, 56100738, 66151079, 66117284, 66722976, 68535160, 63898043, 53058160, 62200746, 52512548, 59726174, 54779061, 53424966, 60457355, 56962509, 53451399, 55020887, 56589542, 61190641, 62609847, 53509527, 60457983, 60726262, 56937501, 53519880, 62469036, 53599742, 56917719, 57903510, 56046840, 56299175, 56391782, 65711640, 56151483, 6269382, 52584505, 53528683, 67197756, 56965841, 60454402, 53498010, 60031788, 5506860, 55332761, 62008149, 62964812, 56862816, 52797263, 66024860, 55845564, 62199187, 53589438, 50051192, 56559057, 56104722, 53017158, 56215841, 63665426, 63309470, 63447759, 63447734, 63987705, 63447650 не відповідає масі, вказаній у накладних. Про даний факт складено комерційні акти №№ 481001/277, 481001/278, 481001/230, 481001/231, 481001/232, 481001/223, 481001/222, 481001/228, 481001/229, 481001/244, 481001/245, 481001/247, 481001/248, 481001/246, 481001/250, 481001/251, 481001/252, 481001/270, 481001/271, 481001/272, 481001/273, 481001/274, 481001/269, 481001/275, 481001/293, 481001/294, 481001/295, 481001/288, 481001/276, 481001/289, 481001/290, 481001/291, 481001/292, 481001/253, 481001/254, 481001/213, 481001/249, 481001/256, 481001/257, 481001/258, 481001/259, 481001/260, 481001/261, 481001/262, 481001/263, 481001/264, 481001/265, 481001/266, 481001/267, 481001/188, 481001/268, 481001/279, 481001/280, 481001/281, 481001/282, 481001/283, 481001/284, 481001/285, 481001/287, 481001/286, 481001/115, 481001/116, 481001/117, 481001/163, 481001/162, 481001/161, 481001/160, 481001/159, 481001/158, 481001/157, 481001/150, 481001/151, 481001/148, 481001/149, 481001/164, 481001/165, 481001/166, 481001/167, 481001/168, 481001/169, 481001/170, 481001/45, 481001/84, 481001/85, 481001/86, 481001/99, 481001/100, 481001/15, 481001/16, 481001/17, 481001/18, 481001/27, 481001/28, 481001/29, 481001/30, 481001/31, 481001/32, 481001/36, 481001/37, 481001/35, 481001/56, 481001/55, 481001/53, 481001/230, 481001/46, 481001/98, 481001/102, 481001/104, 481001/105, 481001/106, 481001/33, 481001/38, 481001/39, 481001/54, 481001/25, 481001/26, 481001/34, 481001/40, 481001/41, 481001/42, 481001/43, 481001/21, 481001/12, 481001/13, 481001/14, 481001/19, 481001/20, 481001/22, 481001/23, 481001/24, 481001/7, 481001/8, 481001/9, 481001/6, 481001/4, 481001/5, 481001/11, 481001/10, 481001/103, 481001/107, 481001/108, 481001/50, 481001/47, 481001/48, 481001/49, 481001/57, 481001/58, 481001/59, 481001/60, 481001/61, 481001/62, 481001/63, 481001/64, 481001/52, 481001/65, 481001/66, 481001/67, 481001/68, 481001/69, 481001/70, 481001/71, 481001/72, 481001/73, 481001/74, 481001/75, 481001/76, 481001/51.

Суд зазначає, у розділах Д вказаних Комерційних актів зазначено кількість втраченого вантажу у вагонах при перевезенні.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що у зв`язку з незабезпеченням відповідачем схоронності вантажу під час його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу, позивачу заподіяні збитки на загальну суму 380 261, 80 грн., у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» зазначену суму.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

У відповідності до ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з "Загальними положеннями" Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту). На підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів (ст. 5 Статуту).

Статтями 22, 23 Статуту залізниць України передбачено, що за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не зміг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 924 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 920 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт", перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Згідно з абз. 1 п. 114 Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі; б) за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості; в) за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Як встановлено судом вище, на виконання договору постачання № 20/13-ПУ від 20.05.2013, укладеного позивачем з ТОВ «ДТЕК ТРЕЙДИНГ», вантажовідправником - ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" у жовтні - листопаді 2019 року здійснено відправлення по залізничним накладним № № 45393519, 45238276, 45238300, 45238334, 45325792, 45325800, 45347622, 45370038, 45370095, 45370087, 45419579, 45419561, 45393485, 45419512, 45324852, 45194974, 45311032, 45347655, 45347796, 45347846, 52117926, 45034725, 45347853, 45370137, 45370145, 45398724, 45398658, 47751797, 47882030, 47923479, 47923438, 47933445, 47933361, 47646823, 47674809, 47664396, 47522198, 47592365, 47592399, 47631130, 47631106, 47631122, 47647805, 47685821, 47731450, 47731484, 47592373, 47617899, 47592332, 47626692, 47530274, 47522206, 47460019, 47460001, 47459961, 47731518, 47631221, 47631247, 47631254, 47631171, 47662390, 47678966, 47678842, 47678982, 47678834, 47631213 вагонів № № 53170270, 67761973, 56850308, 56870082, 58585886, 56120587, 54784681, 56743438, 56877079, 62078951, 53525341, 56873854, 56332877, 63987788, 59957126, 59727446, 64049976, 53599742, 56618374, 66171240, 68549971, 65296527, 68747583, 68061167, 55329551, 53075479, 60460144, 56365414, 56974082, 63278469, 56874159, 56876147, 61300034, 61079513, 62008958, 62313804, 53514105, 53412813, 54040233, 53252672, 56125578, 56557622, 56170988, 56358153, 56965973, 62468756, 63700751, 56870025, 56674229, 56952088, 56083041, 62930177, 62624507, 63162853, 64021249, 62661137, 52517638, 56872559, 63305536, 59423103, 56964422, 53598637, 55845523, 59954297, 56170103, 63813208, 61605226, 53412771, 63783286, 52796778, 64020829, 53534426, 61296901, 66738253, 62524335, 65883084, 68822642, 56533607, 53536553, 56600224, 65731556, 68734003, 56348378, 56254816, 61848347, 61673984, 66714148, 60429909, 53511085, 59433177, 63928485, 63380026, 56862717, 62197439, 53168936, 52193695, 59086777, 56614274, 53748281, 54752324, 63068514, 67197830, 56740012, 63447569, 56120561, 56100738, 66151079, 66117284, 66722976, 68535160, 63898043, 53058160, 62200746, 52512548, 59726174, 54779061, 53424966, 60457355, 56962509, 53451399, 55020887, 56589542, 61190641, 62609847, 53509527, 60457983, 60726262, 56937501, 53519880, 62469036, 53599742, 56917719, 57903510, 56046840, 56299175, 56391782, 65711640, 56151483, 6269382, 52584505, 53528683, 67197756, 56965841, 60454402, 53498010, 60031788, 5506860, 55332761, 62008149, 62964812, 56862816, 52797263, 66024860, 55845564, 62199187, 53589438, 50051192, 56559057, 56104722, 53017158, 56215841, 63665426, 63309470, 63447759, 63447734, 63987705, 63447650 з вантажем - вугілля кам`яне марки Г (Г1) Р0-200 зі станцій Миколаївка-Донецька, Богусловський, Ароматна, Придніпровської залізниці до станції призначення - Роя Донецької залізниці, одержувач - ДТЕХ Курахівська ТЕС.

При надходженні вагонів Роя Донецької залізниці залізницею проведено комісійне переважування маси вантажу на вагонних вагах, під час якого виявлено, що маса вантажу у вищезазначених вагонах не відповідає масі, вказаній у накладних. Про даний факт складено комерційні акти.

За приписами ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Відповідно до п. 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. №334, комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин. У комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.

Відповідно до п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 (далі - Правила оформлення перевізних документів), на кожне відправлення вантажу відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну).

Згідно з п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів, відправником заповнюються, зокрема, такі графи накладної як "Маса вантажу, визначена відправником" - заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Маса вказується у кілограмах (маса брутто вантажу), загальна маса відправки (прописом) , а також "Спосіб визначення маси".

При цьому правильність вказаних у накладній відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом засвідчує представник відправника.

Згідно зі ст. 37 Статуту залізниць України, тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами перевезення вантажів. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Відповідно до п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, вантаж завантажений відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування.

Відповідно до п.1. Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу (ст. 32 Статуту), затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001 року, у вагонах відкритого типу (на платформах, у напіввагонах і т.ін.) допускається перевезення вантажів, зазначених у додатку. Кам`яне вугілля, кокс, торф, руда і рудні концентрати, мінеральні будівельні матеріали (глина, щебінь тощо) перевозяться, як правило, у напіввагонах.

Судом встановлено, що відомості про зафіксовану сторонами нестачу вантажу внесені до комерційних актів №№ 481001/277, 481001/278, 481001/230, 481001/231, 481001/232, 481001/223, 481001/222, 481001/228, 481001/229, 481001/244, 481001/245, 481001/247, 481001/248, 481001/246, 481001/250, 481001/251, 481001/252, 481001/270, 481001/271, 481001/272, 481001/273, 481001/274, 481001/269, 481001/275, 481001/293, 481001/294, 481001/295, 481001/288, 481001/276, 481001/289, 481001/290, 481001/291, 481001/292, 481001/253, 481001/254, 481001/213, 481001/249, 481001/256, 481001/257, 481001/258, 481001/259, 481001/260, 481001/261, 481001/262, 481001/263, 481001/264, 481001/265, 481001/266, 481001/267, 481001/188, 481001/268, 481001/279, 481001/280, 481001/281, 481001/282, 481001/283, 481001/284, 481001/285, 481001/287, 481001/286, 481001/115, 481001/116, 481001/117, 481001/163, 481001/162, 481001/161, 481001/160, 481001/159, 481001/158, 481001/157, 481001/150, 481001/151, 481001/148, 481001/149, 481001/164, 481001/165, 481001/166, 481001/167, 481001/168, 481001/169, 481001/170, 481001/45, 481001/84, 481001/85, 481001/86, 481001/99, 481001/100, 481001/15, 481001/16, 481001/17, 481001/18, 481001/27, 481001/28, 481001/29, 481001/30, 481001/31, 481001/32, 481001/36, 481001/37, 481001/35, 481001/56, 481001/55, 481001/53, 481001/230, 481001/46, 481001/98, 481001/102, 481001/104, 481001/105, 481001/106, 481001/33, 481001/38, 481001/39, 481001/54, 481001/25, 481001/26, 481001/34, 481001/40, 481001/41, 481001/42, 481001/43, 481001/21, 481001/12, 481001/13, 481001/14, 481001/19, 481001/20, 481001/22, 481001/23, 481001/24, 481001/7, 481001/8, 481001/9, 481001/6, 481001/4, 481001/5, 481001/11, 481001/10, 481001/103, 481001/107, 481001/108, 481001/50, 481001/47, 481001/48, 481001/49, 481001/57, 481001/58, 481001/59, 481001/60, 481001/61, 481001/62, 481001/63, 481001/64, 481001/52, 481001/65, 481001/66, 481001/67, 481001/68, 481001/69, 481001/70, 481001/71, 481001/72, 481001/73, 481001/74, 481001/75, 481001/76, 481001/51.

Вказані комерційні акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правилам складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, а тому приймаються судом у якості належного та допустимого доказу на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладних № № 45393519, 45238276, 45238300, 45238334, 45325792, 45325800, 45347622, 45370038, 45370095, 45370087, 45419579, 45419561, 45393485, 45419512, 45324852, 45194974, 45311032, 45347655, 45347796, 45347846, 52117926, 45034725, 45347853, 45370137, 45370145, 45398724, 45398658, 47751797, 47882030, 47923479, 47923438, 47933445, 47933361, 47646823, 47674809, 47664396, 47522198, 47592365, 47592399, 47631130, 47631106, 47631122, 47647805, 47685821, 47731450, 47731484, 47592373, 47617899, 47592332, 47626692, 47530274, 47522206, 47460019, 47460001, 47459961, 47731518, 47631221, 47631247, 47631254, 47631171, 47662390, 47678966, 47678842, 47678982, 47678834, 47631213, фактичній масі вантажу.

Відповідно до пп. "а" п. 111 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Згідно зі ст.ст.114, 115 Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі; вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

В силу ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, зокрема, є втрати, які особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Положеннями Статуту визначено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ч. 1 ст. 114 Статуту).

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України, право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має відправник - за умови пред`явлення вантажної квитанції і документів, що підтверджують кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно з п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для вантажів з мінеральним паливом - вугіллям кам`яним, становить 1% маси, зазначеної в перевізних документах.

В залізничних накладних відсутні відомості про те, що спірні вантажі були відправлені вантажовідправником вантажоодержувачу у вологому стані.

Згідно з ДСТУ 4083:2012 "Вугілля кам`яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях" для вугілля першої та другої категорії марок ДГ, Г Західного Донбасу, як виняток, загальна волога на робочий стан палива W, має бути не більше ніж 16,0 % (п.4.3.). Один із основних показників якості вугілля кам`яного є волога, яка за даними накладної № 47542170 у вугіллі марок Г(Г1)Р (0-200) та Г(Г2)Р (0-200) не перевищує гранично допустиму норму, що підтверджується записом у графі 20 перевізного документа "Вантаж з вологою до 16%".

Відповідно до розділу 1 ДСТУ 4082-2002 "Паливо тверде. Ситовий метод визначання гранулометричного складу", затвердженого наказом Держстандарту України від 19.03.2002 за № 163, цей стандарт поширюється на антрацит, кам`яне та буре вугілля, горючі сланці, а також на продукти їх перероблення (в подальшому - паливо) і встановлює метод визначання гранулометричного складу палива.

З урахуванням визначення національними стандартами України кам`яного вугілля як твердого мінерального палива, при видачі вантажу з кам`яним вугіллям застосовується норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто), яка становить 1 % маси вантажу, що зазначена в перевізних документах.

З урахуванням приписів пункту 27 Правил видачі вантажів, враховуючи, що втраченим вантажем було вугілля кам`яне, а за даними накладних у вугіллі марки Г(Г1)Р (0-200) показник вологи не перевищує гранично допустиму норму «Вантаж у твердому стані з вологістю не більше 12%», суд дійшов висновку про те, що позивачем обґрунтовано застосовано норму природних втрат у розмірі 1% від маси вантажу при розрахунку збитків.

За таких обставин, твердження відповідача про те, що позивачем при здійсненні розрахунку вартості нестачі вантажу невірно застосовано відсоток природної втрати, суд вважає безпідставними та не приймає до уваги.

Також, суд відхиляє доводи відповідача про те, що розмір збитків доводиться тільки документами про оплату вантажу, оскільки положення ст. 115 Статуту залізниць України не визначають вичерпного переліку документів, якими може підтверджуватись вартість вантажу, а відтак такі обставини мають бути встановлені судом за допомогою належних та допустимих доказів, зокрема, на підставі довідок про вартість вугільної продукції, які складені відправником вантажу та підтверджують вартість відправленого вантажу, договорів купівлі-продажу, специфікації на вантаж, тощо.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України, а також ст.115 Статуту залізниць України, суд вважає, що надана позивачем та складена на підставі інформації від власника вантажу довідка вантажовідправника, в якій визначена вартість однієї тони вантажу, відправленого згідно накладних, є належним підтвердженням вартості втраченого під час перевезення залізницею вантажу, а тому, на переконання суду, розмір збитків є підтвердженим відповідно до вимог законодавства. При цьому, факт оплати позивачем вартості вугілля не входить до предмету доказування у даній справі, з огляду на заявлені предмет та підставу позову.

Вартість вантажу, яка є базою для вирахування суми збитків, що підлягають відшкодуванню перевізником, позивачем доведена наявними в матеріалах справи документами, у зв`язку з чим заперечення відповідача в цій частині є необґрунтованими та відхиляються.

Між тим, суд звертає увагу, що для визначення розміру збитків не є обов`язковим надання доказів понесення витрат з оплати вантажу, оскільки документом, що підтверджує розмір збитків може бути в тому числі довідка про вартість вантажу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 916/4345/14).

В даному випадку, вартість вантажу підтверджена наявними в матеріалах справи довідками відправника, що відповідає вимогам частини 1 статті 115 Статуту. При цьому обов`язок відшкодувати збитки, у разі втрати вантажу, Статутом покладено на Залізницю, оскільки відповідальність за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу регулюється Статутом, норми якого є спеціальними у сфері залізничних перевезень і не суперечать положенням Цивільного та Господарського кодексів України.

Крім того, суд зазначає, що у даній справі позивачем є вантажовідправник, відтак збитки, завдані позивачеві, не залежать від оплати вантажу та полягають у самому факті нестачі вантажу.

Тож, судом перевірено наведений у позовній заяві розрахунок збитків у вигляді недостачі вантажу та встановлено його відповідність наведеним вище нормам законодавства, а також арифметичну правильність.

Частиною 1 статті 127 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування, пошкодження, прострочення відбулися не з її вини.

Виходячи з аналізу ст. 1166 Цивільного кодексу України, шкода відшкодовується за наявності складу цивільного правопорушення, а саме таких його елементів: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи, шкідливого результату такої поведінки (шкоди), причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою та вини особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності (виключає його відповідальність).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме протиправної поведінки відповідача, що виявилась у незбереженні вантажу, що перевозився у вагонах № № 53170270, 67761973, 56850308, 56870082, 58585886, 56120587, 54784681, 56743438, 56877079, 62078951, 53525341, 56873854, 56332877, 63987788, 59957126, 59727446, 64049976, 53599742, 56618374, 66171240, 68549971, 65296527, 68747583, 68061167, 55329551, 53075479, 60460144, 56365414, 56974082, 63278469, 56874159, 56876147, 61300034, 61079513, 62008958, 62313804, 53514105, 53412813, 54040233, 53252672, 56125578, 56557622, 56170988, 56358153, 56965973, 62468756, 63700751, 56870025, 56674229, 56952088, 56083041, 62930177, 62624507, 63162853, 64021249, 62661137, 52517638, 56872559, 63305536, 59423103, 56964422, 53598637, 55845523, 59954297, 56170103, 63813208, 61605226, 53412771, 63783286, 52796778, 64020829, 53534426, 61296901, 66738253, 62524335, 65883084, 68822642, 56533607, 53536553, 56600224, 65731556, 68734003, 56348378, 56254816, 61848347, 61673984, 66714148, 60429909, 53511085, 59433177, 63928485, 63380026, 56862717, 62197439, 53168936, 52193695, 59086777, 56614274, 53748281, 54752324, 63068514, 67197830, 56740012, 63447569, 56120561, 56100738, 66151079, 66117284, 66722976, 68535160, 63898043, 53058160, 62200746, 52512548, 59726174, 54779061, 53424966, 60457355, 56962509, 53451399, 55020887, 56589542, 61190641, 62609847, 53509527, 60457983, 60726262, 56937501, 53519880, 62469036, 53599742, 56917719, 57903510, 56046840, 56299175, 56391782, 65711640, 56151483, 6269382, 52584505, 53528683, 67197756, 56965841, 60454402, 53498010, 60031788, 5506860, 55332761, 62008149, 62964812, 56862816, 52797263, 66024860, 55845564, 62199187, 53589438, 50051192, 56559057, 56104722, 53017158, 56215841, 63665426, 63309470, 63447759, 63447734, 63987705, 63447650 завданої шкоди - нестачі товару на загальну суму 380 261, 80 грн. та причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою. При цьому, відповідачем в свою чергу не доведено суду належними та допустимими доказами, що нестача вантажу у вказаних вагонах сталась не з вини відповідача відповідно до ст. 127 Статуту залізниць України.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки при перевезенні вантажу у вагонах залізницею не було дотримано вимог щодо збереження вантажу, прийнятого до перевезення, у зв`язку з чим суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" стягнення 380 261, 80 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" - задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код - 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (вул. Соборна 76, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400, ідентифікаційний код - 00178353) 380 261 (триста вісімдесят тисяч двісті шістдесят одну) грн. 80 коп. - вартості недостачі вантажу та 5 703 (п`ять тисяч сімсот три) грн. 93 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено: 07.07.2020.

Суддя Щербаков С.О.