Рішення № 90230539, 07.07.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.07.2020Справа № 910/3447/20

Суддя Господарського суду міста Києва Привалов А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників

справу № 910/3447/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Холдінг Трейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профібуд Проект"

про стягнення 69 279,07 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Метал Холдінг Трейд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профібуд Проект про стягнення 69 279,07 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором поставки №01/412/19 від 02.10.2019 щодо оплати поставленого товару, у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість в сумі 57 636,41 грн, за прострочення сплати якої нараховано 11 145,60 грн штрафу та 493,06 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, суд зобов`язав відповідача подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від була двічі направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал буд № 33Б, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду про відкриття провадження у справі та призначення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін отримав 04.06.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, долученого до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Від позивача не надійшли заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також не отримано від відповідача відзиву на позовну заяву.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

02.10.219 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД" (надалі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Профібуд Проект" (надалі - покупець, відповідач) було укладено договір поставки №01/412/19 (надалі - договір).

Згідно з п. 1.1. договору, постачальник зобов`язується протягом строку дії Договору, в порядку і на умовах, встановлених цим Договором, продати та передати у власність Покупця металопродукцію (надалі по тексту - "Товар"), а покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його вартість відповідно до умов цього Договору.

Згідно п. 1.2. договору, ціна, загальна кількість, асортимент, сортамент та розгорнута номенклатура Товару, що поставляється за цим Договором, визначається в Специфікаціях та рахунках-фактурах Постачальника, які є невід`ємними частинами цього Договору.

Згідно з п. 3.1. договору, постачальник зобов`язується передати покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти в пункті поставки Товару (п. 2.1. Договору), погоджений для поставки Товар протягом 3 (трьох) робочих днів з дати виставлення рахунку-фактури на погоджену сторонами поставку партії товару, якщо інше не зазначено у Специфікації.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що покупець здійснює попередню оплату в розмірі 100% вартості товару протягом 2 (двох) робочих днів з моменту виставлення постачальником рахунку-фактури на погоджену сторонами партію товару, якщо інші умови оплати не вказані в специфікації або в інших додатках до цього договору.

Згідно п. 2.2. договору, товар вважається поставленим постачальником і прийнятим покупцем з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної на відповідну партію товару.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін і діє по 31 грудня 2019 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (п. 8.1. договору).

Позивачем та відповідачем укладено Специфікації до Договору: №К-000036870 від 02.10.2019 (рахунок на оплату №К-000036870 від 02.10.2019); №К-000040670 від 29.10.2019 (рахунок на оплату №К-000040670 від 29.10.2019); №К-000041769 від 06.11.2019 (рахунок на оплату К-000041769 від 06.11.2019); №К-000040256 від 25.10.2019 (рахунки на оплату №К-000040256 від 25.10.2019 та №К000040256 від 13.11.2019).

Відповідно до п. 4 Специфікації №К-000040256 від 25.10.2019 року строк поставки товару протягом 18 (вісімнадцять) календарних днів з моменту підписання уповноваженими представниками сторін специфікації. Пунктом 3 специфікації передбачено, що Покупець сплачує вартість Товару протягом 14 робочих днів з дати поставки товару.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 259 357,08 грн, що підтверджується видатковими накладними № У-000011254 від 03.10.2019 (на підставі рахунку № К-000036870 от 02.10.2019); № Ц-000046794 від 07.11.2019 (на підставі рахунку № К-000040256 от 25.10.2019); № Ц-000045678 від 31.10.2019 (на підставі рахунку № К-000040670 от 29.10.2019); № Ц-000046792 від 07.11.2019 (на підставі рахунку № К-000041769 от 06.11.2019); № К-000051785 від 11.11.2019 (на підставі рахунку № К-000041856 от 06.11.2019); № Ц-000048787 від 20.11.2019 (на підставі рахунку № К-000040256 от 13.11.2019).

За доводами позивача, відповідач в порушення умов договору не здійснив своєчасної та повної оплати за отриманий товар, оплативши лише частково на суму 113 395,76 грн, що стало наслідком виникнення у останнього заборгованості.

Також Позивачем було отримано лист вих. №71 від 22.01.2020 про те, що відповідач на момент укладання договору поставки мав переплату у розмірі 88 324,91 грн., а тому просив зазначену суму зарахувати в рахунок майбутніх поставок згідно договору поставки №01/412/19 від 02.10.2019.

Таким чином, сума загальної оплати становить 201 720,67 грн.

Станом на момент звернення з позовом до суду сума заборгованості складала 57 636,41 грн, за прострочення сплати якої нараховано 11 145,60 грн штрафу та 493,06 грн 3% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання своїх зобов`язань за договором здійснив поставку товару, який прийнятий відповідачем, на суму 259 357,08 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, виходячи з умов договору, строк виконання відповідачем зобов`язань з оплати поставленого товару є таким, що настав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як свідчать матеріали справи, відповідач всупереч умов договору своє зобов`язання зі своєчасної оплати поставленого товару в повному обсязі не виконав, що не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами.

У зв`язку з викладеним у відповідача виникла заборгованість у розмірі 57 636,41 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що строк оплати вартості поставленого товару за договором настав, приймаючи до уваги, те що доказів оплати товару в повному обсязі станом на день розгляду справи відповідачем не надано, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з останнього на користь позивача заборгованості за договором у розмірі 57 636,41 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 5.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України.

Пунктом 6 специфікації №К-000040256 від 25.10.2019 передбачено, що покупець, в разі порушення строків оплати вартості товару, визначених у даній специфікації, на строк: 6.1. більш ніж 3 (три) банківських днів сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від повної суми вартості товару згідно з даною специфікацією; 6.2. більш ніж 5 (п`ять) банківських днів сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від повної суми вартості товару згідно з даною специфікацією; 6.3. більш ніж 10 (десять) банківських днів сплачує постачальнику штраф у розмірі 15% від повної суми вартості товару згідно з даною специфікацією.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до розрахунку, позивач просить стягнути з відповідача штраф у сумі 11 145,60 грн за несвоєчасну оплату поставленого товару, який є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у розмірі 497,06 грн, суд дійшов висновку, що останній є обґрунтованим, арифметично вірним, а тому вимоги в цій частині правомірні та такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач письмового відзиву на позов, свого контрозрахунку суми позову не надав, стверджувань позивача не спростував.

Таким чином, факт порушення відповідачем зобов`язань за договором щодо оплати товару належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Профібуд Проект" (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал буд № 33Б; код ЄДРПОУ 40139229) товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг Трейд» (03039, м. Київ, Саперно-Слобідський проїзд, буд.4, код ЄДРПОУ 37412768) основний борг у розмірі 57 636 грн 41 коп., штраф у розмірі 11 145 грн 60 коп., 3% річних у розмірі 497 грн 06 коп. та судовий збір у розмірі 2 102 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено та підписано: 07.07.2020.

Суддя А.І. Привалов