Постанова № 9022951, 02.12.2009, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

02.12.09                                                                                           Справа № 12/45

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Марко Р.І.,

при секретарі Гулик Н.Г.,

з участю представників:

від скаржника (відповідача) – не з’явився,

позивача – не з’явився,

третьої особи – не з’явився,

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Західінвесткомпані», м.Івано-Франківськ

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.07.2009 року, суддя Матуляк П.Я., в справі за №12/45

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОПАЛ ВН», м.Кіровоград

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Західінвесткомпані», м.Івано-Франківськ

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Фаворит», м.Івано-Франківськ

про стягнення коштів в сумі 394778,65 грн.,

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 21.07.2009 року задоволено позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ОПАЛ ВН»про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Західінвесткомпані»283952 грн. основного боргу, 103596,5 грн. штрафу, 50286,95 грн. втрат від інфляційних процесів та 8580,4 грн. трьох відсотків річних, що складає заборгованість за договорами підряду №26-11/07Б від 26.11.07 та 26-11/07Б1 від 26.11.07.

Рішення суду мотивоване тим, що доказів своєчасної оплати виконаних робіт відповідач суду не надав, а тому позовні вимоги про стягнення їх вартості, а також нарахованих штрафних санкції за несвоєчасну оплату підлягають до задоволення.

В мотивувальній частині рішення також зазначено про віднесення на рахунок відповідача затрачених позивачем витрат в розмірі 5000 грн. на правову допомогу та відмовлено в стягненні витрат на проїзд, проте, вирішення вказаних питань не відображено в резолютивній частині рішення.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, в зв’язку з неповним з»ясуванням місцевим судом обставин, що мають значення для справи, апелюючи тим, що позивачем не подано належних доказів виникнення зобов»язань перед позивачем у відповідності з вимогами п.1 ст.9 Закону України «Про фінансову звітність в Україні» та п.1, п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року. При цьому скаржник покликається на те, що акти приймання-передачі не можуть вважатися первинними господарськими документами в розумінні вищевказаних положень, оскільки такі документи свідчать лише про намір передати та отримати товар та не відображають факту передачі товару від продавця та покупця.

Скаржник вважає, що належними доказами факту передачі товару є накладні, які в спірному випадку відсутні, що свідчить про відсутність зобов»язань відповідача перед позивачем.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що факт виконання позивачем своїх зобов»язань за договором та виникнення у відповідача в зв»язку з цим спірної заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не заперечувалося відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Щодо покликання скаржника на відсутність належних доказів підтвердження факту виконаних робіт, то позивач вважає їх безпідставними з огляду на те, що вказані скаржником обґрунтування стосуються договору купівлі-продажу та не можуть застосовуватись до спірних правовідносин.

В судове засідання представники сторін не з"явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому суд розцінює їх неявку як без поважних причин та вважає за можливе розгляд справи завершити без їх участі за наявних в справі документів про права і обов”язки сторін.

Суд, перевіривши та оцінивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що між ТзОВ "Західінвесткомпані"(замовник) та ТзОВ "Опал-ВН" (підрядник) укладено договори підряду №26-11/07Б від 26.11.07 та 26-11/07Б1 від 26.11.07, за умовами п.2.1 яких позивач зобов"язався виконати загально-будівельні роботи по реконструкції нежитлових приміщень під торговий центр, а замовник прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

На виконання умов зазначених договорів позивачем виконано підрядних робіт на загальну суму 1096264,8 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних підрядних робіт (а.с.15-35).

Відповідно до вимог п.5.4 договорів замовник зобов»язаний протягом 10-ти календарних днів оплатити виконані роботи шляхом проміжних платежів. Невиплачені суми за виконані роботи замовник перераховує підряднику протягом 10-ти календарних днів після підписання акту робочої комісії про прийняття виконаних робіт по кожному локальному кошторису.

Відповідач свої зобов»язання за договорами виконав лише частково на суму 812312,8 грн.(а.с.11). Станом на день подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 283952 грн.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, а згідно ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або за згодою замовника, - достроково.

Відповідач доказів погашення основного боргу не подав і на час розгляду справи в суді, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 283952 грн., яка підтверджується підписаним сторонами актом звірки від 08.09.2008 року (а.с.38).

Покликання скаржника на відсутність належних доказів виконання позивачем своїх зобов»язань за договорами, якими не можуть бути акти приймання-передачі, є безпідставним та судом до уваги не приймається, оскільки спростовується вищенаведеними доказами.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ст.611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається подвійною обліковою ставкою НБУ від суми простроченої заборгованості, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктами 18.6 договорів підряду №26-11/07Б від 26.11.07 та 26-11/07Б1 від 26.11.07 визначено, що якщо замовник порушує графік оплати за виконані, узгоджені та підписані сторонами обсяги робіт згідно актів Ф-2 та Ф-3 , то він сплачує підряднику штраф у розмірі 0,1% від вартості виконаних робіт за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

З наведеного місцевий суд прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 103596,5 грн. штрафу.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наведеного місцевим судом правильно стягнуто з відповідача на користь позивача інфляційні збитки в розмірі 50286,95 грн. та три відсотки річних, нарахованих позивачем на суму простроченої заборгованості в розмірі 8580,4 грн.

Щодо стягнення 5000 грн. вартості послуг правової допомоги, то слід зазначити, що статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Як вбачається з матеріалів справи, факт надання послуг позивачу адвокатом в даній справі підтверджуються свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю №200/49 від 30.12.1993 року, договором про надання юридичних послуг та правове обслуговування від 10.03.2009 року та факт оплати цих послуг в розмірі 5000 грн. підтверджується квитанцією №2/1 від 11.03.2009р.(а.с.8-10).

Таким чином, з врахуванням ступеню складності даних спірних правовідносин, затрат та зусиль на зібрання доказової бази, місцевий суд прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення витрат адвоката в розмірі 5000 грн. Разом з тим, про вирішення цього питання місцевим судом зазначено лише в мотивувальній частині рішення та не зазначено в резолютивній, а тому рішення місцевого суду слід змінити, доповнивши резолютивну частину рішення про задоволення вимог в цій частині.

Місцевим судом також правильно відмовлено в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ОПАЛ ВН»в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Західінвесткомпані»затрат на проїзд представника позивача по маршруту Кіровоград-Івано-Франківськ в розмірі 415,32 грн., оскільки зазначені витрати не є судовими витратами в розумінні ст.44 ГПК України, проте, також судом не зазначено про вирішення цих вимог в резолютивній частині рішення, що свідчить про необхідність зміни рішення місцевого суду і в цій частині та відмові в позові .

В решті рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,

постановив:

рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.07.2009 року в справі за номером 12/45 - змінити.

Доповнити резолютивну частину рішення новими пунктами.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Західінвесткомпані" (м.Івано-Франківськ. вул.Ленкавського,22, код ЄДРПОУ 34623676) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Опал ВН" (м.Кіровоград, вул.Пацаєва,6, корп.2, кв.13 , код ЄДРПОУ 33615177) 5000 грн. витрат на правову допомогу.

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ОПАЛ ВН»до товариства з обмеженою відповідальністю «Західінвесткомпані»про стягнення затрат на проїзд в розмірі 415,32 грн. - відмовити.

В решті рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.07.2009 року в справі за номером 12/45 - залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Західінвесткомпані»–без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя: С.М.Бойко

Судді: Т.Б.Бонк

Р.І.Марко