Рішення № 90228911, 15.06.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/11573/19

Провадження № 2/185/1527/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2020 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Перекопського М.М.,

за участю секретаря судового засідання Кривозуб А.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької міської ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини за законом, -

встановив:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Донецької міської ради, в якому просить визначити для неї додатковий строк у три місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьк, Донецької області.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача – ОСОБА_2 , після смерті якого залишилось певне майно, але прийняти спадщину позивач не змогла, з причини спливу встановленого законодавством строку для прийняття спадщини. У листопаді 2019 року позивач звернулася в нотаріальну контору з проханням роз`яснити порядок прийняття спадщини за законом після померлого чоловіка ОСОБА_2 . Там їй було повідомлено, що нею пропущено термін на подачу заяви про прийняття спадщини за законом та рекомендовано звернутися до суду з позовом про поновлення строку для прийняття спадщини за законом. Оскільки позивач не заявляла вимог про відмову від прийняття спадщини протягом шести місяців після смерті чоловіка ОСОБА_2 , тому вважала, що вона автоматично вважається такою, що прийняла спадщину. Але звернувшись до нотаріальної контори, нотаріус запросив довідку про проживання однією сім`єю, яка видається відповідним органом (ЦНАП). Такої довідки позивач не може отримати, оскільки ЦНАП не містить інформації з тимчасово окупованої території. Саме через вищевикладене позивачем був пропущений строк на звернення до нотаріуса. На думку позивача дана причина пропуску строку на подання заяви на прийняття спадщини є поважною.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала суду пояснення, які відповідають змісту позовної заяви.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість вимог позивача, перевіривши належність, допустимість, достовірність, достатність доказів, оцінивши докази кожний окремо та у сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьку помер ОСОБА_2 (а.с.6), який є чоловіком позивача. Останнє підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , видного Палацом одруження м. Донецьк та копією свідоцтва про смерть ОСОБА_2 (а.с.5,6).

Згідно листа приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Бедненко С.В. від 28 листопада 2019 року № 1639/01-16, останнім було відкладено відкриття спадкової справи після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 з причини спливу встановленого законодавством строку для прийняття спадщини, та не можливості підтвердити факт постійного проживання з однією адресою разом зі спадкодавцем (а.с.10).

Відповідно до ч.1 ст.1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно з спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини, встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частин 1,2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно зі ст. ст. 11, 58 - 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Посилання позивача на те, що причиною неподання заяви про прийняття спадщини була впевненість, що вона автоматично вважається такою, що прийняла спадщину, суд не приймає, оскільки така обставина не перешкоджає поданню заяви у встановлений законом строк.

За таких обставин, суд вважає, що наведені позивачем причини не можна вважати поважними, позивач мала об`єктивну можливість протягом 6 місяців з дня смерті чоловіка звернутися до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, позивач не позбавлена права звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем за однією адресою на момент його смерті, тобто на час відкриття спадщини.

Враховуючи, що позивач не надала належних доказів на підтвердження своїх доводів щодо поважності пропуску строку прийняття спадщини, не навела поважності причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій щодо подання заяви про прийняття спадщини, суд приходить до висновку, що вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2,12,19,81,89,263,265,280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Донецької міської ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини за законом – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційну скаргу може бути подано безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 25 червня 2020 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Донецька міська рада, код ЄДРПОУ 26502957, місцезнаходження, м. Краматорськ, вул. Транспортна, буд.2.

Суддя М. М. Перекопський