Рішення № 9022390, 23.12.2009, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                                      Тел., факс 672-847

Іменем України

РІШЕННЯ

22 грудня 2009 року Справа № 6/173

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Центру електрозв’язку № 4 Чернігівської філії ВАТ „Укртелеком”,

вул. Московська, 5а, м. Ніжин, 16600

До відповідача: Чернігівського обласного військового комісаріату,

вул. Г. Полуботка, 68, м. Чернігів, 14038

про стягнення 92,94 грн.

Суддя Ж.В.Блохіна

Представники сторін:

від позивача: Адаменко І.І. –юрисконсульт, довіреність № 6338 від 21.07.2008р.,

від відповідача: Кучерова Н.О., довіреність №2787 від 29.10.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Центру електрозв’язку № 4 Чернігівської філії ВАТ „Укртелеком” заявлено позов до Чернігівського обласного військового комісаріату про стягнення 92,94 грн. боргу за несвоєчасне виконання зобов’язання по оплаті вартості послуг, що надавались згідно договору №13 про надання послуг електрозв’язку від 28.12.2006р., в тому числі 19,70 грн. пені, 16,65 грн. 3% річних від простроченої суми та 56,59 грн. інфляційних втрат.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовних вимог не визнав, просив суд зменшити заявлену до стягнення суму на свій розсуд.

У відзиві на позов відповідач зазначає, що несвоєчасне погашення заборгованості сталося не з його вини. Відповідно до п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001р. №1235 „Про затвердження Положення про військові комісаріати” фінансове і матеріальне забезпечення заходів, пов’язаних з виконанням загального військового обов’язку, які проводяться військовими комісаріатами, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в установленому законодавством порядку. Затримка та зменшення фінансування Збройних Сил України, зокрема Чернігівського обласного військового комісаріату, призвело до несвоєчасної оплати рахунків за послуги зв’язку. Відповідач, посилаючись на ст. 614 Цивільного кодексу України, вважає, що оскільки його вини у виникненні заборгованості перед позивачем немає, для суду це є підставою зменшити (відмовити) заявлену позивачем до стягнення суму. За таких обставин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

          Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28.12.2006р. між ВАТ „Укртелеком” Бахмач ЦЕЗ №1 ЧФ та Чернігівським обласним військовим комісаріатом укладено договір №13 про надання послуг електрозв’язку, відповідно до умов якого позивач зобов’язувався надавати, а відповідач приймати та оплачувати послуги зв’язку.

Згідно умов договору №13 підприємство зв’язку надає послуги, а споживач зобов’язаний своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.

Відповідно до п. 4.5 договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Як вбачається з матеріалів справи підприємство зв’язку своєчасно виставляло рахунки відповідачу за послуги.

Позивачем за період з 30.11.2008р. по 31.10.2009р. надано послуг на загальну суму 1245,34 грн., що підтверджується рахунками, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку відповідач несвоєчасно розрахувався з позивачем за надані послуги в сумі 1301,14 грн.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 3 Закону України „Про телекомунікації” від 18.11.2003р. № 1280-IV сфера телекомунікацій є складовою частиною галузі зв'язку України. Телекомунікації є невід'ємною частиною виробничої та соціальної інфраструктури України і призначені для задоволення потреб фізичних та юридичних осіб, органів державної влади в телекомунікаційних послугах.

Згідно п. 34 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, введеними в дію Постановою Кабінету Міністрів України № 720 від 09.08.2005р. надання телекомунікаційних послуг здійснюється за попередньою оплатою (внесення авансу, придбання телекомунікаційних карток тощо) та/або в кредит.

Розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору або без договору за готівкову оплату (чи за допомогою телекомунікаційних карток тощо) в разі одержання споживачем замовленої за попередньою (авансованою) оплатою послуги.

Відповідно до п. 40 Правил плата за отримані телекомунікаційні послуги вноситься споживачем після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду, та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої оплати, якщо інше не передбачено договором.

Позивачем направлялись претензії Чернігівському обласному військовому комісаріату, на які були відповіді останнього про те, що суму боргу визнано повністю, вказані суми буде перераховано при наявності коштів.

Отже, відповідач в порушення вимог договору, вищезазначених правил, чинного законодавства належним чином не виконував обов’язки щодо повної та своєчасної оплати вартості наданих йому послуг зв’язку.

Позивачем нараховано та пред’явлено до стягнення 16,65 грн. 3% річних та 56,59 грн. інфляційних втрат за період з 21.12.2008р. по 23.11.2009р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення.

Отже, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення 16,65 грн. 3% річних та 56,59 грн. інфляційних втрат згідно розрахунків, складених відповідно до фактичних обставин та законодавства.

Позивачем також нараховано та пред’явлено до стягнення 19,70 грн. пені за період з 21.12.2008р. по 24.11.2009р.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Цивільного кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

Договором передбачено, що у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється, від вартості несплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня. (п. 5.8 договору).

Розмір пені, встановлений сторонами у договорі не перевищує максимальний розмір пені, визначений ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України „Про відповідальність за порушення грошових зобов’язань”; позивачем пеня обрахована з урахуванням вимог п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та оскільки відповідачем не виконано грошове зобов’язання у термін, визначений умовами договору, позивачем правомірно на виконання умов п. 5.8 договору нараховано відповідачу пеню в сумі 19,70 грн., що підтверджується відповідним розрахунком.

Таким чином, загальна сума боргу відповідача становить 92,94 грн., в тому числі 19,70 грн. пені, 16,65 грн. 3% річних та 56,59 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки суду не доведено, що відповідачем вживались всі залежні від нього заходи щодо належного виконання зобов’язання. Відповідач, на день винесення рішення в суді, суму заборгованості добровільно не сплатив.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в повному обсязі мають бути покладені на відповідача.

          Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з Чернігівського обласного військового комісаріату (вул. Г. Полуботка, 68, м. Чернігів, 14038, р/р 35212009000358 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 353553, код ЄДРПОУ 08536958) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (одержувач - Центр електрозв’язку № 4 Чернігівської філії ВАТ „Укртелеком” (вул. Московська, 5а, м. Ніжин, 16600, р/р 260056574 в ЧОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” м. Чернігова, МФО 353348, код 01189425) 19,70 грн. пені, 16,65 грн. 3% річних, 56,59 грн. інфляційних втрат, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                          Ж.В. Блохіна

23.12.09