Рішення № 90223851, 02.07.2020, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3144/20

Номер провадження2/711/1512/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2020 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого - судді: Казидуб О.Г.

при секретарі: Зайцевій О. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси за правилами спрощеного позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕУ ЖНБ «Нова митниця» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги - ,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕУ ЖНБ «Нова митниця» звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги.

В обґрунтування позову вказує, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються ТОВ «КЕУ ЖНБ «Нова митниця» відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Крім того, вказує, що не зважаючи на те, що Законом України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги щомісяця, свого обов`язку не виконує, в зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за надані послуги перед ТОВ «КЕУ ЖНБ «Нова митниця», яка станом на 29.02.2020 становить 4994,33 грн..

Також вказує, що відповідно до ст. 625 ЦК України та розрахунку інфляційних збитків та 3% річних, доданих до позовної заяви, вони за період заборгованості становлять 109 грн. та 110,54 грн. відповідно.

Враховуючи викладене вище, просять стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕУ ЖНБ «Нова митниця» заборгованість з плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій станом на 29.02.2020 в сумі 4994,33 грн., інфляційні збитки та 3% річних в сумі 229,54 грн. Судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 07.05.2020 відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі та призначено судове засідання. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи.

В судове засідання представник позивача не з`явився. До початку судового розгляду директор ТОВ «КЕУ ЖНБ «Нова митниця» Норченко В.А. подала клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, не повідомивши про причини неявки, хоча про час і місце судового розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Справу вирішено за правилами заочного розгляду, передбаченими ст. 280-282 ЦПК України, за відсутності відповідача ОСОБА_1 , повідомленого у встановленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, який не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву проти позову.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст. 13, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, відповідач ОСОБА_1 є власником та зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 , і відповідно є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються балансоутримувачем будинку TOB «КЕУ ЖНБ «Нова митниця», відповідно до Закону України «Про житлово- комунальні послуги».

Балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 є TOB «КЕУ ЖНБ «Нова Митниця» (код ЄДРПОУ 39301410), засновником якого є ОСОБА_2 , що підтверджується даними статуту ТОВ «КЕУ ЖНБ «Нова митниця»», затвердженого загальними зборами засновників протоколом № 01 від 11.07.2014.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (№ 1875 IV) визначає поняття утримання будинків і прибудинкових територій як господарську діяльність, спрямовану на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» , залежно від функціонального призначення, житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Частиною 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Однак, відповідно до п.1 ч.1 ст.20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 вказаного вище Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року в справі №6-2951цс15.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору, розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ (в редакції ЗаконуУкраїни № 2454-VІІІ від 07.06.2018, що діє з 09.06.2018), житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності,спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

До житлово-комунальних послуг належать, зокрема: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку (п.1 ч.1 ст. 5 Закону № 2189-VІІІ).

Відповідно до вимог п. 13 ч. 1 ст. 1 цього Закону споживачем житлово-комунальних послуг є індивідуальний чи колективний споживач. Крім того, згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2454-VІІІ від 07.06.2018, в редакції, що чинна з 09.06.2018, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ст.ст. 156, 162 ЖК України, плата за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить на праві приватної власності, здійснюється за затвердженими в установленому порядку тарифами. Власник зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги. Повнолітні члени сім`ї власника зобов`язані брати участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст.ст. 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Як зазначено у ст. 610 ЦК України, - порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, - у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 не оплачувалися надані йому ТОВ «КЕУ ЖНБ «Нова митниця» послуги з утримання будинку та прибудинкової території, в результаті чого утворилась заборгованість за отримані послуги станом на 29.02.2020 в сумі 4994,33 грн., що підтверджується розрахунком боргу, суд вважає за необхідне стягнути вказану вище суму заборгованості з відповідача на користь позивача.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З позовної заяви та доданих до неї розрахунків вбачається, що 3% річних за період з 31.07.2018 по 29.02.2020 становить 110,54 грн., інфляційні збитки - 109 грн..

Суд вважає за необхідне, на підставі ст. 625 ЦК України, стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних від простроченої суми, а саме 110,54 грн. та інфляційні збитки в розмірі 109 грн..

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2102 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 11, 12, 13, 81, 89, 141, 263-266, 273, 280-284 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕУ ЖНБ «Нова митниця» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕУ ЖНБ Нова митниця» (місце знаходження: м. Черкаси, вул. С.Жужоми, 5; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39301410) заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг в сумі 4994,33 грн., інфляційні збитки та 3% річних в сумі 229,54 грн. та судовий збір в розмірі 2102 грн., а всього - 7325,87 грн..

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49,83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393,395,398,407,424цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Головуючий: О. Г. Казидуб