Рішення № 90223779, 03.07.2020, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/125/20

Провадження № 2/697/281/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2020 року

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді О. М. Льон

за участю секретаря с/з А.А. Берегової

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м.Каневі, Черкаської області цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся в Канівський міськрайонний суд Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свій позов мотивує тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 08.10.2012 ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 15000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідачка підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у анкеті-заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ "ПриватБанк", які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

Відносини між банком і клієнтом, які регулюються Договором, можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом погодження, тобто обміну інформацією по питаннях банківського обслуговування з клієнтом через вищевказаний сайт банку або інший інтернет/SMS ресурс, зазначений банком.

При укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, тобто умовами, визначеними для договору приєднання.

Виконання відповідачем договору вбачається з виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, де зазначені операції щодо використання кредитного ліміту та операції щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за їх використання.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.1.2.5, 2.1.1.2.6 договору, на підставі яких відповідачка при укладанні договору дала свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів з межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, який відповідно до п.1.1.1.44 договору - короткостроковий кредит, що надається банком клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.

Пунктами 1.1.1.67., 1.1.5.1., 1.1.5.2. Договору передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору. Таким чином, банк використав своє право щодо зміни умов Договору, а саме впроваджені зміни відсоткової ставки із 01.09.2014 до розміру 34,8% річних, із 01.04.2015 до розміру 43,2% річних. З 01.09.2015 впроваджені зміни в частині нарахування відсотків та самостійного списання Банком за дорученням Клієнта грошей з його рахунку, в тому числі за рахунок кредитного ліміту. З 01.04.2019 впроваджені зміни в частині нарахування відсотків, а саме відповідно до п. 2.1.1.2.12 у разі порушення зобов`язань, починаючи з 181-го дня з моменту такого порушення Клієнт зобов`язується сплатити Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості у розмірі 86,4% - для картки "Універсальна", 84,0% - для картки "Універсальна голд".

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідно до п.2.1.1.3.5 Договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову. Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Договором про надання банківських послуг, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 28.11.2019 має заборгованість - 90941,63 грн., яка складається з наступного: 61939,44 грн. - тіло кредиту; 8721,18 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 15474,27 грн. - нараховано пені; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 4306,74 грн. - штраф (процентна складова). Просять суд стягнути з відповідача - ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПРИВАТБАНК" заборгованість у розмірі 90941,63 грн. за кредитним договором № б/н від 08.10.2012 та судові витрати у розмірі 2102,00 грн.

У ході розгляду справи проведено наступні процесуальні дії:

Ухвалою судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області Русакова Г.С. від 1824.01.2020 позов було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

На виконання вище вказаної ухвали 13.02.2020 від позивача надійшло платіжне доручення, після чого ухвалою судді від 02.03.2020 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 01.04.2020, відповідачу надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.

01.04.2020 судовий розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючого на лікарняному.

Згідно розпорядження Канівського міськрайонного суду Черкаської області №253 від 16.04.2020, у зв`язку із припиненням повноважень судді Русакова Г.С., та з метою недопущення порушення строку розгляду справи, 16.04.2020 було проведено повторний автоматичний розподіл справи, справу передано для подальшого розгляду судді Льон О.М.

Ухвалою судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області Льон О.М. від 28.04.2020 справу прийнято до свого провадження та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження, призначено справу до розгляду по суті на 03.06.2020, та в подальшому судове засідання було відкладено на 03.07.2020 у зв`язку з неявкою відповідача.

Представник позивача Петрашевич С. В. , що діє на підставі довіреності від 13.06.2019 (а.с.93,94) в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій просить розглядати справу у його відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання, не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Повідомлення про причину неявки в засідання від відповідача до суду не надійшло, відзив на позов не надано, а тому суд вважає за можливе відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно з частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг, було укладено договір б/н від 08.10.2012, в результаті якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі 15000,00 грн. (а.с.16-34).

Відповідно до анкети-заяви від 08.10.2012 позичальник ОСОБА_1 виразив свою згоду, що ця заява разом із запропонованими ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», Умовами та правилами надання банківських послуг складає між сторонами кредитний договір. При цьому Умови та Правила надання банківських послуг є складовою частиною кредитного договору, при яких підпис під ними не потрібен, якщо саме ці Умови та Правила були чинними під час укладення договору.

Відповідно до ст.509 ЦК України одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору згідно ст.526 ЦК України. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статті 526, 527 ЦК України зобов`язують боржника належним чином виконувати свої зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

За змістом частини 1 статті 638 та частини 1 статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до умов кредитування вказаного договору, передбачено порядок та умови погашення заборгованості за кредитним лімітом та сплату нарахованих за період користування кредитом відсотків.

Відповідно до пунктів 2.1.1.2.5, 2.1.1.2.6 Умов та правил надання банківських послуг банк має право в односторонньому порядку без попереднього повідомлення клієнта встановлювати на платіжну картку кредитний ліміт у валюті картки з наступною зміною його розміру у відповідності до кредитної історії.

Згідно розрахунку заборгованості, що надано позивачем (а.с.7-15) вбачається, що станом на 28.11.2019 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед банком за договором №б/н від 08.10.2012 становить 90941,63 грн., яка складається з наступного: 61939,44 грн. - тіло кредиту; 8721,18 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 15474,27 грн. - нараховано пені; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 4306,74 грн. - штраф (процентна складова).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що права позивача були порушені відповідачем в зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору.

Стосовно загальної суми заборгованості ОСОБА_1 перед АТ КБ «Приватбанк», суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

У анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку від 08.10.2012 відсутні будь-які відмітки про обраний вид банківської картки, бажаний кредитний ліміт, розмір відсотків, під який такий кредит надавався. Також в анкеті-заяві не врегульовано порядок нарахування пені та штрафів.

Позивач, окрім тіла кредиту просить стягнути з відповідача заборгованість за простроченим тілом кредиту, відсотки, пеню та штраф. На підтвердження своїх позовних вимог, в тому числі їх розміру і порядку нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 08.10.2012, позивачем надано суду Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, якими визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, та інші умови.

При цьому, суд зазначає, що вказані тарифи та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку відповідачем не підписані. Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів).

Оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим ПАТ КБ «ПриватБанк» з часу виникнення спірних правовідносин (08.10.2012) до моменту звернення до суду із вказаним позовом, за таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Відповідна правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного суду від 03.07.2019 року №342/180/17.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Враховуючи викладене, суд робить висновок, що позивачем не надано суду належних доказів, які б давали підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 пені та штрафу, тому дані вимоги не підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним свого зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Зі змісту позовної заяви та розрахунку позивача вбачається, що банком нараховано заборгованість по відсотках в розмірі 8721,18 грн. відповідно до ст. 625 ЦК України, посилаючись при цьому, що з 01.04.2019 впроваджені зміни до Умов та Правил надання банківських послуг в частині нарахування відсотків, а саме відповідно до положень п. 2.1.1.2.12 , в разі порушення зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, неустойки та виконання інших зобов`язань, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту клієнт зобов`язався сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 86,4 % - для картки «Універсальна».

З урахуванням вказаних вище норм права та обставин справи, суд вважає за необхідне зазначити, що у позивача відсутні підстави стверджувати, що сторони обумовили у письмовому вигляді умови щодо їх сплати, а тому вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсотках в розмірі 8721,18 грн., які встановлені договором відповідно до ст. 625 ЦК України задоволенню не підлягають.

При цьому, позивачем вимог про стягнення трьох відсотків річних від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України не пред`явлено.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінивши всі надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню підлягають 61939,44 грн. тіла кредиту.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що під час розгляду справи в суді позивачем понесені витрати у вигляді судового збору за подання позову до суду в сумі 2102,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №ZZ421B0TBG від 31.01.2020 (а.с.53), оскільки вимоги позивача задоволено частково, а саме на 68,11% (61939,44х100:90941,63), тому з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню судовий збір в сумі 1431,67 грн. (2102,00х68,11:100).

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 259, 265, 268, 273, 280-283, 354 ЦПК України, ст.ст.509, 527, 528, 549, 638, 640, 1050 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором б/н від 08.10.2012 в розмірі 61939,44 грн. та судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1431,67 грн., а всього 63371,11 (шістдесят три тисячі триста сімдесят одна гривня 11 коп.) грн.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Головуючий О . М . Льон