Рішення № 90223777, 24.06.2020, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/222/20

Провадження № 2/697/310/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2020 року

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Льон О.М.

за участю секретаря с/з Дрянової Н.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Канів, Черкаської області цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся в Канівський міськрайонний суд Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свій позов мотивує тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 05.09.2016 ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у анкеті-заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ "ПриватБанк", які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі.

Відносини між банком і клієнтом, які регулюються Договором, можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом погодження, тобто обміну інформацією по питаннях банківського обслуговування з клієнтом через вищевказаний сайт банку або інший інтернет/SMS ресурс, зазначений банком.

При укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, тобто умовами, визначеними для договору приєднання.

Виконання відповідачем договору вбачається з виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, де зазначені операції щодо використання кредитного ліміту та операції щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за їх використання.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.1.2.5, 2.1.1.2.6 договору, на підставі яких відповідачка при укладанні договору дала свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів з межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, який відповідно до п.1.1.1.44 договору - короткостроковий кредит, що надається банком клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.

Пунктами 1.1.1.67., 1.1.5.1., 1.1.5.2. Договору передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору. Таким чином, банк використав своє право щодо зміни умов Договору, а саме впроваджені зміни відсоткової ставки із 01.09.2014 до розміру 34,8% річних, із 01.04.2015 до розміру 43,2% річних. З 01.09.2015 впроваджені зміни в частині нарахування відсотків та самостійного списання Банком за дорученням Клієнта грошей з його рахунку, в тому числі за рахунок кредитного ліміту. З 01.04.2019 впроваджені зміни в частині нарахування відсотків, а саме відповідно до п. 2.1.1.2.12 у разі порушення зобов`язань, починаючи з 181-го дня з моменту такого порушення Клієнт зобов`язується сплатити Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості у розмірі 86,4% - для картки "Універсальна", 84,0% - для картки "Універсальна голд".

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідно до п.2.1.1.3.5 Договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову. Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Договором про надання банківських послуг, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 15.12.2019 має заборгованість - 43040,29 грн., яка складається з наступного: 28731,57 грн. - тіло кредиту; 5024,68 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 6758,31 грн. - нараховано пені; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 2025,73 грн. - штраф (процентна складова). Просять суд стягнути з відповідача - ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПРИВАТБАНК" заборгованість у розмірі 43040,29 грн. за кредитним договором № б/н від 05.09.2016 та судові витрати у розмірі 2102,00 грн.

21.05.2018 Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (скорочена назва ПАТ КБ "ПриватБанк") змінило назву на Акціонерне товариство комерційний банк "Приват Банк" (скорочена назва АТ КБ "ПриватБанк").

В ході розгляду справи проведено наступні процесуальні дії:

Ухвалою суду від 12.02.2020 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 13.03.2020, яке в подальшому було відкладене на 23.04.2020.

07.04.2020 від відповідача та її представника до суду надійшов відзив на позов (а.с.57-61).

23.04.2020 за клопотанням представника позивача судовий розгляд по справі було відкладено на 19.05.2020.

29.04.2020 від позивача надійшла відповідь на позов (а.с.72-100).

19.05.2020 за клопотанням представника відповідача судовий розгляд відкладено на24.06.2020.

29.05.2020 представником відповідача до суду подано заперечення на відповідь на позов (а.с.147-150), заявлено клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності для позивача.

Представники позивача у судове засідання не з`явилися, у позовній заяві заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить позов задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с.42,).

Відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Осадча К.О., яка діє на підставі ордеру серії АІ №1020361 від 03.04.2020 (а.с.62) у судове засідання не з`явилися, до суду подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності за наявними у справі матеріалами. У задоволенні позовних вимог просять відмовити у повному обсязі. До суду подано відзив на позов та заперечення на відповідь на позов, відповідно до яких просять застосувати до позовних вимог строк позовної давності.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг, було укладено договір б/н від 05.09.2016, в результаті якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі 300,00 грн. (а.с.16,17).

Відповідно до анкети-заяви від 05.09.2016 позичальник ОСОБА_1 виразила свою згоду, що ця заява разом із запропонованими ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», Умовами та правилами надання банківських послуг складає між сторонами кредитний договір. При цьому Умови та Правила надання банківських послуг є складовою частиною кредитного договору, при яких підпис під ними не потрібен, якщо саме ці Умови та Правила були чинними під час укладення договору.

Відповідно до ст.509 ЦК України одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору згідно ст.526 ЦК України. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статті 526, 527 ЦК України зобов`язують боржника належним чином виконувати свої зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

За змістом частини 1 статті 638 та частини 1 статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до умов кредитування вказаного договору, передбачено порядок та умови погашення заборгованості за кредитним лімітом та сплату нарахованих за період користування кредитом відсотків.

Відповідно до пунктів 2.1.1.2.5, 2.1.1.2.6 Умов та правил надання банківських послуг банк має право в односторонньому порядку без попереднього повідомлення клієнта встановлювати на платіжну картку кредитний ліміт у валюті картки з наступною зміною його розміру у відповідності до кредитної історії.

З довідки АТ КБ "Приватбанк" №30.1.0.0/2-20200209/00436 від 22.04.2020 (а.с.96) вбачається, що за укладеним між сторонами договором б/н про надання банківських послуг, відповідачу було надано (відкрито) наступні кредитні картки: № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , зі строком дії останньої до 03/21.

Згідно розрахунку заборгованості, що надано позивачем (а.с.7-15) вбачається, що станом на 15.12.2019 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед банком за договором № б/н від 05.09.2016 становить 43040,29 грн., яка складається з наступного: 28731,57 грн. - тіло кредиту; 5024,68 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 6758,31 грн. - нараховано пені; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 2025,73 грн. - штраф (процентна складова).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що права позивача були порушені відповідачем в зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору.

Стосовно загальної суми заборгованості ОСОБА_1 перед АТ КБ «Приватбанк», суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

У анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку від 05.09.2016 відсутні будь-які відмітки про обраний вид банківської картки, бажаний кредитний ліміт, розмір відсотків, під який такий кредит надавався. Також в анкеті-заяві не врегульовано порядок нарахування пені та штрафів.

Позивач, окрім тіла кредиту просить стягнути з відповідача заборгованість за простроченим тілом кредиту, відсотки, пеню та штраф. На підтвердження своїх позовних вимог, в тому числі їх розміру і порядку нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 05.09.2016, позивачем надано суду Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, якими визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, та інші умови.

При цьому, суд зазначає, що вказані Тарифи та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку відповідачем не підписані. Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів).

Оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим ПАТ КБ «ПриватБанк» з часу виникнення спірних правовідносин (05.09.2016) до моменту звернення до суду із вказаним позовом, за таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Відповідна правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного суду від 03.07.2019 року №342/180/17.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Враховуючи викладене, суд робить висновок, що позивачем не надано суду належних доказів, які б давали підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 пені та штрафу, тому дані вимоги не підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним свого зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Зі змісту позовної заяви та розрахунку позивача вбачається, що банком нараховано заборгованість по відсотках в розмірі 5024,68 грн. відповідно до ст. 625 ЦК України, посилаючись при цьому, що з 01.04.2019 впроваджені зміни до Умов та Правил надання банківських послуг в частині нарахування відсотків, а саме відповідно до положень п. 2.1.1.2.12 , в разі порушення зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, неустойки та виконання інших зобов`язань, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту клієнт зобов`язався сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 86,4 % - для картки «Універсальна».

З урахуванням вказаних вище норм права та обставин справи, суд вважає за необхідне зазначити, що у позивача відсутні підстави стверджувати, що сторони обумовили у письмовому вигляді умови щодо їх сплати, а тому вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсотках в розмірі 5024,68 грн., які встановлені договором відповідно до ст. 625 ЦК України задоволенню не підлягають.

При цьому, позивачем вимог про стягнення трьох відсотків річних від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України не пред`явлено.

Щодо заявленого відповідачем та її представником клопотання про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (частина перша статті 261 ЦК України).

Кредитна картка діє в межах визначеного нею строку. За договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (стаття 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (стаття 261 ЦК України), а не закінчення строку дії договору.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19.03.2014 у справі № 6-14цс14.

Як вже зазначалося вище, з матеріалів справи вбачається, що строк дії перевипущеної картки, виданої ОСОБА_1 відповідно до кредитного договору б/н від 05.09.2016 - до останнього дня березня 2021 року (а.с.96,134).

Дані обставини щодо строку дії картки відповідачем не спростовано.

Банк звернувся до суду з вимогами про стягнення заборгованості за кредитом 01.02.2020, що підтверджується копією поштового відправлення (а.с.46), тобто в межах трирічного строку позовної давності, а тому клопотання представника відповідача про застосування судом строку позовної давності не підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінивши всі надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню підлягають 28731,57 грн. тіла кредиту.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що під час розгляду справи в суді позивачем понесені витрати у вигляді судового збору за подання позову до суду в сумі 2102,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №ZZ428B0T3L від 28.01.2020 (а.с.1), оскільки вимоги позивача задоволено частково, а саме на 66,75% (28731,57х100:43040,29), тому з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню судовий збір в сумі 1403,08 грн. (2102,00х66,75:100).

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 259, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.ст.509, 527, 528, 549, 625, 638, 640, 1050 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р НОМЕР_4 ) заборгованість за кредитним договором б/н від 05.09.2016 в розмірі 28731,57 грн. та судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1403,08 грн., а всього 30134,65 (тридцять тисяч сто тридцять чотири гривень 65 коп.) грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 30 червня 2020 року (27-29 червня 2020 року - вихідні дні).

Головуючий О . М . Льон