Рішення № 9022211, 09.12.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" грудня 2009 р.Справа № 4/115-1905 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за первісним позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Опілля" АДРЕСА_2

про зобов'язання припинити дії, які порушують право користування приміщенням, що винаймається згідно договору найму частини будівлі від 01.11.2008р.

за зустрічним позовом: Відкритого акціонерного товариства "Опілля" АДРЕСА_2

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1

про 1) усунення перешкод в користуванні належним ВАТ “Опілля” майном за адресою: АДРЕСА_2 шляхом виселення ФОП ОСОБА_1 із займаного приміщення по АДРЕСА_2; 2) стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 в користь ВАТ “Опілля” вартість користування майном ВАТ “Опілля” за адресою: АДРЕСА_2 в період з 01.06.2009р. по 27.10.2009р.: за користування приміщенням площею 152, 8 кв. м. 5000 грн. і за користування площадкою площею 120 кв. м. 17040 грн.; 3) стягнення з відповідача суму витрат повязаних з оплатою послуг адвоката в розмірі 8500 грн.; 4) стягнення з відповідача суми витрат на оплату державного мита в розмірі 85 грн.; 5) стягнення з відповідача суми витрат на оплату державного мита в розмірі 335 грн.; 6) стягнення з відповідача суми витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

За участю представників сторін:

позивача за первісним позовом: адвокат ОСОБА_2 (свідоцтво № 418 від 24.03.2006р.)

відповідача за первісним позовом: представник ОСОБА_3 (доручення № б/н від 30.10.2009р.)

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін процесуальні права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, розяснено.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 АДРЕСА_1 звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Опілля" АДРЕСА_2 про зобов'язання припинити дії, які порушують право користування приміщенням, що винаймається згідно договору найму частини будівлі від 01.11.2008р.

04.11.2009р. представник відповідача за первісним позовом подав відзив на позовну заяву № б/н від 03.11.2009р., посилаючись при цьому на те, що договір найму суперечить вимогам Цивільного та Господарського кодексів, оскільки не містить усіх істотних умов, передбачених ч. 1 ст. 284 ГКУ. Таким чином, вказаний Договір оренди вчинено з порушенням вимог ч. 1 ст. 203 ЦКУ. Згідно приписів ч. 1 ст. 216 ЦКУ недійсний правочин не створює юридичних наслідків. Отже, виходячи із наведеного договір найму частини будівлі від 01.11.2008р. є нікчемним правочином. Таким чином, використання позивачем нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2, є неправомірним і порушує право власності ВАТ "Опілля", тому просив відмовити в задоволені позову і скасувати заходи забезпечення позову.

09.11.2009р. представником Відкритого акціонерного товариства "Опілля" подано клопотання № б/н від 05.11.2009р. про скасування заходів забезпечення позову по справі № 4/115-1905 та зустрічний позов № б/н від 03.11.2009р. про: 1) усунення перешкод в користуванні належним ВАТ “Опілля” майном за адресою: АДРЕСА_2 шляхом виселення ФОП ОСОБА_1 із займаного приміщення по АДРЕСА_2; 2) стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 в користь ВАТ “Опілля” вартість користування майном ВАТ “Опілля” за адресою: АДРЕСА_2 в період з 01.06.2009р. по 27.10.2009р.: за користування приміщенням площею 152, 8 кв. м. 5000 грн. і за користування площадкою площею 120 кв. м. 17040 грн.; 3) стягнення з відповідача суму вартості спожитих комунальних послуг (електроенергія та вода) в сумі 167 грн.; 4) стягнення з відповідача суму витрат повязаних з оплатою послуг адвоката в розмірі 8500 грн.; 5) стягнення з відповідача суми витрат на оплату державного мита в розмірі 85 грн.; 6) стягнення з відповідача суми витрат на оплату державного мита в розмірі 335 грн.; 7) стягнення з відповідача суми витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 12.11.2009р. зустрічний позов № б/н від 03.11.2009р. про: 1) усунення перешкод в користуванні належним ВАТ “Опілля” майном за адресою: АДРЕСА_2 шляхом виселення ФОП ОСОБА_1 із займаного приміщення по АДРЕСА_2; 2) стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 в користь ВАТ “Опілля” вартість користування майном ВАТ “Опілля” за адресою: АДРЕСА_2 в період з 01.06.2009р. по 27.10.2009р.: за користування приміщенням площею 152, 8 кв. м. 5000 грн. і за користування площадкою площею 120 кв. м. 17040 грн.; 3) стягнення з відповідача суму вартості спожитих комунальних послуг (електроенергія та вода) в сумі 167 грн.; 4) стягнення з відповідача суму витрат повязаних з оплатою послуг адвоката в розмірі 8500 грн.; 5) стягнення з відповідача суми витрат на оплату державного мита в розмірі 85 грн.; 6) стягнення з відповідача суми витрат на оплату державного мита в розмірі 335 грн.; 7) стягнення з відповідача суми витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн., що взаємно повязаний із первісним позовом та поданий з дотриманням вимог ст. 54 та ст. 60 ГПК України, прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом.

В судовому засіданні, яке відбулося 25.11.2009р., представник відповідача за зустрічним позовом подав відзив на зустрічний позов № б/н від 25.11.2009р., посилаючись при цьому на те, що 01 листопада 2008 року між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 і ВАТ “Опілля” було укладено договір найму частини будівлі. За користування майном позивачем виставлялися рахунки для оплати з посиланням на договір найму від 01.11.2008р. В позові не зазначено на підставі яких виставлених рахунків, відповідачем не здійснено оплату. Тому твердження про несплату не підтверджуються належними доказами. Факт укладення та підписання договору найму підтверджується і позивачем у листі від 14.07.2009р. №135. Свої зобов'язання за договором позивач виконує належним чином. Сплачує надалі орендну плату на підставі виставлених рахунків, відшкодовує витрати за користування системами водо- та електропостачання, тощо. Отже відбулося і триває виконання сторонами умов договору найму. Факти виконання договору свідчать про узгодження сторонами істотних умов. На підставі ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. А також зазначив, що вимоги про стягнення витрат на оплату послуг адвоката є безпідставні. У відповідності до статті 44 Господарського процесуального України (далі - ГПК України) до складу судових витрат включено оплату послуг адвоката. Згідно абзацу 2 пункту 10 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” документальним підтвердженням здійснення таких витрат є угода про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформлена довіреність, видана стороною представникові її інтересів у суді, і платіжне доручення що підтверджує сплату відповідних послуг. Довіреність видана ВАТ “Опілля” на ОСОБА_4 не як на адвоката ОСОБА_4 Оплату коштів ВАТ “Опілля” здійснено платіжним дорученням приватному підприємцю ОСОБА_4, який є суб'єктом підприємницької діяльності, платником єдиного податку і надає юридичні послуги відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку. Отже, в даній ситуації ОСОБА_4 поніс витрати, як суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа, що надав послуги правового характеру, а не як адвокат.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні, яке відбулося 09.12.2009р., позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник позивача за зустрічним позовом в судовому засіданні, яке відбулося 09.12.2009р., подав заяву № б/н від 09.12.2009р., згідно якої просив: усунути перешкоди в користуванні належним ВАТ "Опілля" майном за адресою АДРЕСА_2, шляхом виселення ФОП ОСОБА_1 із займаного приміщення по АДРЕСА_2; стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ВАТ "Опілля" вартість користування майном ВАТ "Опілля" за адресою АДРЕСА_2 в період з 01.11.2008р. по 01.12.2009р. в сумі 44 649 грн. 40 коп. (за користування приміщенням площею 152,8 кв. м. - 25073, 6 грн. та за користування площадкою площею 140 кв. м. 19575, 8 грн.); витрати на послуги адвоката в сумі 8 500 грн. 00 коп. та судові витрати; крім того, зазначив, що відповідачем за зустрічним позовом сплачено 167 грн. 00 коп. за спожиті комунальні послуги, яку відповідач за зустрічним позовом отримав та ознайомився в судовому засіданні 09.12.2009р., тому суд прийняв її до розгляду, як таку, що подана у відповідності з вимогами ст. 22 ГПК України.

В судовому засіданні, у відповідності до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався до 25.11.2009р. та оголошувалась перерва до 09.12.2009р. до 10 год. 45 хв., для надання можливості сторонам подати додаткові докази по справі та прийняти участь у її розгляді.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача за первісним позовом та заперечення представника відповідача за первісним позовом, господарським судом встановлено наступне:

- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;

- 01.11.2008р. між ВАТ “Опілля” (Наймодавець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Наймач) укладено договір найму частини будівлі, згідно з умовами якого Наймодавець зобовязався передати, а Наймач - прийняти в строкове платне користування (найм) частину будівлі, яка розташована у АДРЕСА_2, а саме: приміщення площею 124, 2 кв. м., (Приміщення) та прилеглу територію площадку (літній торговельний майданчик) площею 120, 00 кв. м. (Площадка) (надалі разом - майно) (п. 1.1 договору);

- згідно п. 1.2. договору майно передається в найм з метою використання його Наймачем для здійснення підприємницької діяльності;

- відповідно до п. 1.3. договору наймач вступає у строкове платне користування Приміщенням з дня підписання сторонами даного договору на термін його дії;

- п. 1.4. договору передбачено, що наймач вступає у строкове платне користування Площадкою щороку з 01 травня по 30 вересня;

- згідно п. 2.1. договору місячна плата за користування майном становить:

за приміщення 1 000, 00 грн., в тому числі ПДВ 166,66 грн.;

за площадку 8520, 00 грн., в тому числі ПДВ 1420, 00 грн.;

- відповідно до п. 5.1 договору - даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 20.09.2011р.

- листом № 173 від 29.09.2009р. ВАТ “Опілля” повідомило фізичну особу підприємця ОСОБА_1, що з 06 жовтня 2009р. у займаному ним приміщенні, за адресою: АДРЕСА_2, розпочинаються ремонтні роботи, у звязку з їх проведенням частина комунікацій буде відєднано від джерел постачання води, газу та електроенергії, а тому, враховуючи наведені обставини, пропонувало звільнити належні приміщення до 05 жовтня 2009 року;

- у листі відповіді № б/н від 02.10.2009р., фізична особа підприємець ОСОБА_1 зазначив, що пропозиція щодо звільнення займаних приміщень для проведення ремонтних робіт (лист № 173 від 29.09.2009р.) є неприйнятною та неможливою до виконання, оскільки він вступив у платне користування приміщенням з моменту підписання договору найму частини будівлі від 01.11.2008р. на термін дії договору, тобто до 20.09.2011р., свої зобовязання за договором виконує належним чином (сплачує орендну плату на підставі виставлених рахунків, відшкодовує витрати за користування системами водо- та електропостачання). Крім того, перед початком здійснення діяльності провів ремонтні роботи в орендованих приміщеннях, в тому числі систем водопостачання і електромереж. Будь яких обставин, що унеможливлювали б користування майном немає, а відключення систем водо- та електропостачання спричинить порушення пожежних та санітарних норм;

- 06.10.2009р. підприємцем ОСОБА_1, в присутності працівника ОСОБА_5, складено акт про відсутність електроенергії в орендованих приміщеннях, згідно якого оглядом приміщення за адресою АДРЕСА_2, з 11.00 год. до 22.00 год. встановлено, що освітлювальні прилади, електроприлади, обладнання, розміщені в приміщенні не працюють через відсутність електроенергії в мережі.

14.10.2009р. фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовною заявою про зобов'язання припинити дії, які порушують право користування приміщенням, що винаймається згідно договору найму частини будівлі від 01.11.2008р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем п. 3.1.4. договору найму частини будівлі від 01.11.2008р., відповідно до якого наймодавець (відповідач) зобовязався не вчиняти дій, які б перешкоджали Наймачу користуватися майном на умовах договору.

Господарський суд, проаналізувавши докази, подані позивачем за первісним позовом в обґрунтування заявлених ним вимог та відповідачем за первісним позовом в підтвердження його заперечень, прийшов до висновку, що його слід задовольнити з огляду на таке:

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

- п. 3.1.4. договору найму частини будівлі № б/н від 01.11.2008р. передбачено, що наймодавець зобовязався не вчиняти дій, які б перешкоджали Наймачу користуватися майном на умовах договору.

Як випливає з матеріалів, а саме з акту про відсутність електроенергії в орендованих приміщеннях від 06.10.2009р. освітлювальні прилади, електроприлади, обладнання, розміщені в приміщенні за адресою АДРЕСА_2, не працюють через відсутність електроенергії в мережі;

- відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу;

- відносини сторін, що розглядаються судом у даній справі, регулюються Господарським та Цивільним кодексами України, а також, з врахуванням предмета оренди, Законом України “Про оренду державного та комунального майна”;

- ч. 1 ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” №2269-XII від 10.04.1992р. із наступними змінами та доповненнями визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності;

- згідно ст. 28 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності. Орендар може зажадати повернення орендованого майна з будь-якого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні ним, відшкодування шкоди, завданої майну громадянами і юридичними особами, включаючи орендодавця.

Згідно із ст. 328, 391 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом і відповідно власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання майном.

Умовою задоволення позову про усунення перешкод в користуванні приміщенням є встановлення судом факту протиправності дій відповідача, а захист прав і охоронюваних законом інтересів позивача здійснюються у формі припинення дій, що порушують право, або відновлення становища, яке існувало до порушення права.

На підставі вищенаведеного, а також враховуючи, що відповідач своїми діями створив позивачу перешкоди у користуванні майном, яке передане йому у строкове платне користування (найм) з метою використання його для здійснення підприємницької діяльності, суд дійшов до висновку, що доводи позивача стосовно зобов'язання припинити дії, які порушують право користування приміщенням, що винаймається згідно договору найму частини будівлі від 01.11.2008р. є правомірними, доведеними документально, а відтак підлягають до задоволення.

Державне мито та інші судові витрати, в тому числі 3000 грн. витрат на правову допомогу адвоката, надану згідно договору про надання правової допомоги № б/н від 04.10.2009р., який долучений до матеріалів справи, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів „Про державне мито”, покладаються на відповідача.

Розглянувши матеріали зустрічного позову № б/н від 03.11.2009р., заслухавши пояснення та доводи представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

ВАТ “Опілля” заявляючи позов про усунення перешкод в користуванні належним йому майном, за адресою: АДРЕСА_2, шляхом виселення ФОП ОСОБА_1 та відповідного стягнення з нього вартості за користування майном ВАТ “Опілля” за період з 01.06.2009р. по 27.10.2009р., як на підставу заявлених вимог посилається на те, що договір найму частини будівлі від 01.11.2008р. є нікчемними правочином, оскільки не місить усіх істотних умов, передбачених ч. 1 ст. 284 ГКУ, а жодних інших документів, що узгоджують або конкретизують істотні умови договору чи засвідчують факт передачі належного ВАТ “Опілля” майна відповідачу відсутні. Таким чином, вважає позивач за зустрічним позовом, використання відповідачем нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 є неправомірним і порушує його право власності.

Крім цього, позивач за зустрічним позовом зазначає, що відповідач використовує це майно з 01.11.2008р. по даний час. У період з 01.11.2008р. по 01.06.2009р. за користування приміщенням відповідач (ФОП ОСОБА_1.) вносив кошти в сумі 1000 грн. кожного місяця та у період з 01.05.2009р. по 01.06.2009р. 8520 грн. за користування асфальтною площадкою. Проте з 01.06.2009р. по даний час відповідач використовує приміщення і площадку безоплатно і відмовляється виконати його (ВАТ “Опілля”) вимоги щодо виселення (лист від 29.09.2009р.). Таким чином, зазначає позивач, та зважаючи на ст. 216 п. 1 ЦК України, відповідач зобовязаний оплатити на користь ВАТ “Опілля” 22040 грн. за користування його майном, зокрема 5000 грн. - за користування приміщенням, 17040 грн. за користування площадкою та 167 грн. за спожитий обсяг комунальних послуг (електроенергія та вода).

Проаналізувавши обставини зустрічного позову № б/н від 03.11.2009р., додатково подані докази та пояснення представників сторін, господарський суд прийшов до висновку, що в задоволені зустрічного позову слід відмовити. При цьому суд виходить із такого:

Правочин є юридичним фактом (ст. 11 ЦК України), що являє собою вольові дії, спрямовані на досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон пов'язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин.

Під недійсним правочином розуміють дії фізичних і юридичних осіб, які хоч і спрямовані на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, але не створюють цих наслідків через невідповідність вчинених дій вимогам законодавства. Тобто недійсний правочин не в змозі викликати правові наслідки, наступу яких бажають сторони, однак може викликати наслідки, наступу яких сторони не передбачали і не бажали (наприклад, повернення отриманого майна, виникнення обов'язку відшкодувати збитки, моральну шкоду).

Судом досліджено і встановлено, що на момент укладення договору найму часини будівлі № б/н від 01.11.2008р. сторонами дотримано порядок щодо його форми, а також досягнуто згоду з усіх його істотних умов, оскільки на виконання цих умов позивачем було передано ключі від приміщення та за користування майном виставлялися рахунки для оплати з посиланням на цей договір.

Як свідчать подані ФОП ОСОБА_1 копії платіжних документів (копія квитанції № 1121 від 23.07.2008р., копія квитанції № 2184 від 07.10.2008р., копія квитанції № 000228 від 12.11.2008р., копія квитанції № 37 від 12.01.2009р., копія квитанції № 288 від 10.02.2009р., копія квитанції № 446 від 17.03.2009р., копія платіжного доручення № 73 від 22.01.2009р., копія платіжного доручення № 92 від 20.03.2009р., копія квитанції № 201 від 08.04.2009р., копія квитанції № 480 від 27.05.2009р., копія квитанції № 497 від 07.07.2009р., копія квитанції № 517 від 08.09.2009р., копія квитанції № 237 від 21.09.2009р., копія квитанції № 539 від 18.08.2009р., копія платіжного доручення № 92 від 20.03.2009р.), ним сплачувалась орендна плата на підставі виставлених ВАТ “Опілля” рахунків, що знову ж таки підтверджує факт виконання зобовязань за договором (п. 3.4.3 договору) і з сторони ВАТ “Опілля”.

На підставі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є: умови про предмет договору; умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

На спірні правовідносини, які виникли між сторонами стосовно оренди нерухомого майна, яке є обєктом права колективної власності ВАТ “Опілля”, поширюється дія норм Цивільного та Господарського кодексів України, а також Закону України “Про оренду державного та комунального майна”;

Норми Глави 58 (найм) ЦК України не передбачають таких обовязкових істотних умов договору оренди нерухомого майна, як то: індексація орендної плати, порядок використання амортизаційних відрахувань, відновлення орендованого майна та умови його повернення та викупу.

Частина перша статті 180 ГК України містить норму, згідно якої зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобовязань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обовязкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до частини другої ст. 180 ГК України, договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. При цьому, істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Як уже було зазначено вище обєктом оренди є частина будівлі, яка розташована у АДРЕСА_2, а саме приміщення площею 124, 2 кв. м. та прилегла територія площадка (літній торговельний майданчик) площею 120 кв. м. Строк договору зазначено в п. 5.1., за яким договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 20.09.2011р.

Орендна плата за користування майном та порядок її сплати визначено у розділі 2 Договору. Відповідно до умов оплати вона здійснюється на підставі рахунків наймодавця, тому слід вважати, що істотну умову розмір орендної плати та порядок її сплати між сторонами узгоджено.

Крім цього, з огляду, на встановлені судом обставини, слід рахувати, що право позивача за зустрічним позовом на стягнення 22040 грн. плати за користування приміщенням і площадкою по АДРЕСА_2 не є порушеним, оскільки обовязок орендаря здійснити оплату згідно із п. 3.4.3. договору № б/н від 01.11.2008р. наступає після виставлення відповідних рахунків.

В процесі судового дослідження матеріалів та обставин у справі, встановлено, що ВАТ “Опілля” рахунків на оплату ФОП ОСОБА_1 за оренду його майна, не виставляв, зважаючи на його позицію про нікчемність договору найму частини будівлі № б/н від 01.11.2008р.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, господарський суд прийшов до висновку, що в зустрічному позові слід відмовити як такому, що безпідставно заявлений.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити.

2. Зобовязати Відкрите акціонерне товариство “Опілля”, вул. Білецька, 33, м. Тернопіль припинити дії, що порушують право фізичної особи підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 користуватися приміщенням, розташованим у АДРЕСА_2, згідно договору найму частини будівлі від 01.11.2008р.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Опілля" вул. Білецька, 33, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 00374574:

- на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, іден. код. НОМЕР_1 - 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. в повернення сплаченого державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

4. В задоволені зустрічного позову відмовити.

Накази видати після вступу рішення у законну силу.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення "23 " 12 2009 року через місцевий господарський суд.

Суддя