Рішення № 9022082, 14.12.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"14" грудня 2009 р. справа № 5020-7/398 За позовом Закритого акціонерного товариства «Механізація будівництва», м. Севастополь,

до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Севхозстрой», м. Севастополь,

про стягнення 107672,23 грн.

Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Рудюк І.В. –представник по довіреності від 26.10.2009 (довіреності у справі)

Від відповідача –Чернишук Ю.В. –представник по довіреності № 11 від 14.12.2009 (довіреність у справі)

Сутьспору:

Закрите акціонерне товариство «Механізація будівництва», м. Севастополь, звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Севхозстрой», м. Севастополь, про стягнення 107672,23 грн., у тому числі 77454,32 грн. основного боргу та 30217,91 грн. неустойки, індексу інфляції та 9% річних.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Також, представник позивача надав суду, зокрема, заяву від 14.12.2009 р. в якій уточнив, що просить суд стягнути з відповідача 77454,32 грн. основного боргу, 12534,29 грн. індексу інфляції, 8544,38 грн. пені та 9% річних у розмірі 9139,24 грн.

Представник відповідача у засіданні суду з позовними вимогами погодився та надав суду відзив від 14.12.2009 на позовну заяву, в якому відповідач визнав позовні вимоги у сумі 107672,23 грн. у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В :

10.04.2008 між сторонами був укладений договір підряду № 10/04-СДМ.

Відповідно до п. 1.1. цього договору підрядник (позивач) прийняв на себе зобов’язання виконати будівельно-монтажні роботи на будівництві об’єктів замовника (відповідача) своєю будівельно-дорожньою технікою та своїми навченими та атестованими екіпажами.

Згідно з п. 1.2. договору замовник зобов’язувався оплатити вартість виконаних робіт.

Пунктом 2.2. договору передбачалось, що до початку виконання роботи та до початку кожного наступного місяця, замовник здійснює передоплату у розмірі 100% від вартості не менше однозмінної роботи протягом заявленого часу, виходячи з балансу робочого часу (лист Мінпраці України від 06.10.2006 № 6540/14-06/13) без урахування часу роботи у вихідні та святкові дні.

Документом, що підтверджує вартість виконання будівельно-монтажних робіт є акт вартості виконаних робіт, складений не пізніше третього дня місяця, наступного за звітним на підставі звітних рапортів. Змінні рапорти підписуються замовником щоденно (п. 2.3. договору).

У відповідності з п. 2.5. договору остаточна оплата виконаних робіт здійснюється щомісячно, на підставі актів вартості виконаних робіт, підписаних представниками сторін та завірених печатками чи штампами протягом 7 днів після їх підписання замовником, за вирахуванням раніше виплаченого авансу.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач свої зобов’язання виконав у повному обсязі, виконавши роботи на загальну суму 77454,32 грн., що підтверджено відповідними актами приймання вартості виконаних робіт за травень –серпень 2008 р.

Однак, відповідач, у порушення умов вищезазначеного договору, свої зобов’язання перед позивачем не виконав, у зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за вищевказаним договором склала 77454,32 грн.

Вищевикладене свідчить про наявність зобов’язання у відповідача перед позивачем.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Пунктом 4.2. вищевказаного договору передбачено, що за неналежне виконання за договором грошових зобов’язань, замовнику нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. Також, згідно ст. 625 ЦК України замовник має сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 9% річних від простроченої суми. Нарахування пені за прострочення виконання грошових зобов’язань здійснюється за весь період прострочення, без урахування строку позовної давності.

Згідно зі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв’язку з вищевикладеним, позивачем нараховано відповідачу 8544,38 грн. пені, 12534,29 грн. індексу інфляції та 9% річних у розмірі 9139,24 грн, які і підлягають стягненню з відповідача.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем, на день розгляду справи, в сумі 107672,23 грн., у тому числі 77454,32 грн. основного боргу, 12534,29 грн. індексу інфляції, 8544,38 грн. пені та 9% річних у розмірі 9139,24 грн., документально встановлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорювався відповідачем, а визнаний ним у вищевказаному відзиві на позов від 14.12.2009.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представників сторін, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 21.12.2009 року.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1). Позов задовольнити.

2). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Севхозстрой»(99011, м. Севастополь, вул. Костомарівська, 1/46, кв. 23, ідентифікаційний код 32213229, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) на користь Закритого акціонерного товариства «Механізація будівництва»(99053, м. Севастополь, Фіолентовське шосе, б. 1, ідентифікаційний код 22288148, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) 107672,23 грн., у тому числі 77454,32 грн. основного боргу, 12534,29 грн. індексу інфляції, 8544,38 грн. пені та 9% річних у розмірі 9139,24 грн., а також 1076,72 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя законної сили.

Суддя С. М. Альошина