Ухвала суду № 9022076, 22.12.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" грудня 2009 р. Справа № 3/154

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплолюкс Україна»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван Будівельний Україна»

про стягнення заборгованості в розмірі 46143 грн. 34 коп.

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача : представник Куцевіл І.І. (довіреність №26/09 від 25.09.2009 року) ;

від відповідача : представник Кравчук В.Р. (довіреність №368 від 12.03.2009 року)

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплолюкс Україна»звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван Будівельний Україна»про стягнення з відповідача за Договором №251/01-2008Р від 10.01.2008 року основної заборгованості в розмірі 44734 грн.68 коп.; 1233грн. 89 коп. пені; 174 грн. 78 коп. 3% річних.

13.11.2009 року у в судовому засіданні представником позивача подано суду Заяву про зміну предмету позову, у якій позивач просить зобов'язати ТОВ «Караван будівельний Рівне»повернути товар, що знаходиться у відповідача, згідно Договору №251/01-2008Р від 10.01.2008 року, загальна вартість якого станом на 30.10.2009 року становить 33769 грн. 07 коп.; та стягнути з ТОВ «Караван будівельний Рівне»вартість реалізованого товару, що станом 30.10.2009 року становить 1165 грн. 61 коп., мотивуючи тим, що 30.10.2009 року сторонами було встановлено загальну вартість товару, що знаходиться у відповідача, ТОВ «Караван будівельний Рівне», на умовах реалізації за Актом звірки залишків товару, поставленого ТОВ «Теплолюкс Україна»до ТОВ «Караван будівельний Рівне».

Крім того, 01.12.2009 року представником ТОВ «Теплолюкс Україна»подано Заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій просить розірвати договірне зобов'язання щодо оплати поставленого товару протягом семи календарних днів від моменту продажу такого Товару третім особам та стягнути з відповідача 3083 грн. 56 коп., з них: пені в розмірі 596 грн. 43 коп.; індекс інфляції 1234 грн. 24 коп.; 3% річних 87 грн.28 коп..

Відповідно до ч.3 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. У п. 2 інформаційного листа від 02.06.2006 р. №01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»Вищий господарський суд України на запитання, чи можлива з огляду на приписи частини четвертої статті 22 ГПК одночасна зміна підстав і предмета позову, відповів, що за змістом зазначеної норми ГПК зміна позивачем підстав і предмета позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, господарський суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову, збільшення чи зменшення кількості товару тощо). Під зміною розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві.

Вищий господарський суд України в п.3.7 роз'яснення від 18.09.1997 року № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(із змінами, внесеними Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду України від 31.05.2007 року № 04-5/103 «Про внесення змін та доповнень до деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України і роз'яснень та рекомендацій президії Вищого господарського суду України і про визнання таким, що втратило чинність, роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України») зазначив: зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

З огляду на вищевказане Заява про зміну предмету позову підлягає прийняттю судом до розгляду. Ухвалою господарського суду Рівненської області від 22.12.2009 року заява про збільшення позовних вимог повернена позивачу без розгляду.

В судовому засіданні позивач повністю підтримав позовні вимоги з врахуванням зміни позовних вимог, зазначивши наступне: в зв'язку з закінченням строку дії Договору Позивачем було направлено вимогу (Вих. №310) від 03.07.3009 року. Згідно даної вимоги Позивач просив Відповідача, погодити прийнятну для нього дату повернення товару. Повторно Відповідачу була направлена вимога (Вих. № 352) від 13.08.2009 року про сплату розміру основного боргу, тобто вартості товару, що знаходився у Відповідача. Разом з вимогами Позивач направляв Акти звірки взаємних розрахунків. Відповідей на направлені вимоги ТОВ «Караван будівельний Рівне»не дав, акти звірки взаємних розрахунків - не повернув, що свідчить про наявність вини Відповідача, щодо неналежного виконання зобов'язання.

Даними листами-вимогами ТОВ «Теплолюкс Україна»робило пропозиції відповідачу що фактично полягають в розірванні грошового зобов'язання та повернення отриманого товару на неоплачену частину вартості.

Відповідно до ст.206 ГК України, господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених ст.188 ГК України.

Згідно ст.188 ГК України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-ти денний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання договору) або у разі неодержання відповіді у встановлений строк, з урахуванням часу поштового обіг, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Враховуючи обумовлені принципи співпраці, ТОВ «Караван будівельний Рівне»порушило договірні умови, що полягають в неналежному виконання грошового зобов'язання. Дане положення підтверджується порядком здійснення оплат. В банківських виписках ТОВ «Теплолюкс Україна»прослідковується, що покупець в період строку дії Договору, регулярно, не рідше одного разу на місяць, здійснював оплату вартості реалізованого третім особам товару. Порушення відповідачем грошового зобов'язання мало місце з квітня 2009 року. Дане положення підтверджується отриманими від ТОВ «Караван будівельний Рівне»замовленнями на необхідний до поставки товар: №38096 від 28.05.2009 року; №38920 від 30.06.2009 року.

Згідно п.7.11 Договору, за результатами кожного місяця відповідач, як покупець зобов’язався готувати акти звірки взаєморозрахунків та направляти їх позивачу. Дана умова відповідачем теж не виконувалась.

В зв'язку з порушенням ТОВ «Караван будівельний Рівне»зобов'язання, а саме неналежним виконанням настають правові наслідки, передбачені ст.611 ЦК України.

Таким чином, винні дії/бездіяльність відповідача, що полягає в порушення останнім умов Договору, дає право вимагати позивачу зміну умов зобов'язання, що полягає в повернення неоплаченого товару, що знаходиться у відповідача, оплати вартості реалізованого товару та сплати неустойки.

У відзиві на Заяву про зміну предмету позову ТОВ «Караван Будівельний Рівне»заперечує проти позовних вимог, просить в задоволенні позовних вимог відмовити та зазначає, що 30.06.2009 року строк дії договору закінчився і позивач направив відповідачу вимогу (вих.№310) відповідно до якої просив повернути товар, відповідач не відповів на дане звернення.

На думку відповідача така позиція позивача суперечить п.10.1. та 10.3. Договору, в яких сказано, що закінчення строку дії договору чи розірвання договору в односторонньому порядку не звільняє сторони від зобов'язань, що виникли протягом його дії.

Пунктом 7.7. Договору сторони погодили строк оплати товару протягом семи календарних днів з моменту реалізації товару третім особам. Позивач не наводить жодних норм передбачених договором чи законом, з яких вбачається обов'язок відповідача повернути товар; до того ж така вимога позивача суперечить ряду правових норм, а саме: ст.525, ч.1 ст.530, ч.1 ст.598, ст.629 Цивільного кодексу України, а тому, на думку відповідача, задоволенню не підлягає.

Строк розгляду справи продовжувався за спільним клопотанням сторін на підставі ч.4 ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

10.01.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Караван будівельний Рівне»(далі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплолюкс Україна»(даної - Постачальник) укладено Договір №251/01-2008Р (далі - Договір) згідно з умовами якого постачальник зобов’язався доставляти та передавати на умовах та у встановлені даним Договором строки непродовольчу продукцію (далі - Товар) у власність Покупця, а Покупець зобов’язався прийняти товар у власність та оплатити його на умовах даного Договору (п.1.1).

Відповідно до п.2.1. поставка Товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих Постачальником до виконання Замовлень Покупця.

Відповідно до п.2.11 Договору зобов’язання Постачальника з поставки кожної окремої партії товару вважається виконаним з моменту передачі Покупцю Товару та його приналежностей, підписання сторонами оформленої належним чином накладної, товарно-транспортної накладної та ін. та передачі Покупцю податкової накладної та повного комплекту документів, передбачених пунктом 4.5. даного Договору, оформлених згідно вимог чинного законодавства та цього Договору.

Відповідно до п.6.2. Договору під час здачі-приймання товару Постачальник надає Покупцеві підписану накладну на Товар; крім того, повноваження представників Покупця на здійснення та оформлення здачі-прийняття товару в пункті поставки можуть підтверджуватись відповідною довіреністю (п.6.6. Договору).

Відповідно до п.7.9. Договору Покупець зобов’язаний оплатити поставлений Продавцем товар 7 (сім) календарних днів з моменту реалізації товару третім особам.

В матеріалах справи наявна підписана сторонами Специфікація до Договору поставки №251/01-2008-Р від 10.01.2008 року (Додаток №1) (а.с.14-15) та Протокол погодження розбіжностей до Договору від 10.01.2008 року.

На виконання умов Договору Постачальником поставлено Покупцю товар на загальну суму 132642 грн. 72 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №ТУ-0000068 від 18.01.2008 року; №ТУ-0000466 від 01.04.2008 року; №ТУ-0000664 від 14.05.2008 року; №ТУ-0000800 від 04.06.2008 року; №ТУ-0001045 від 18.07.2008 року; №ТУ-0001188 від 08.08.2008 року; №ТУ-0001319 від 29.08.2008 року; №ТУ-0001404 від 10.09.2008 року; №ТУ- 0001573 від 30.09.2008 року; №ТУ-0001961 від 07.11.2008 року; №ТУ-0002134 від 28.11.2008 року; №ТУ-0002297 від 18.12.2008 року; №ТУ-0000230 від 04.02.2009 року; №ТУ-0000485 від 20.03.2009 року; №ТУ-0000528 від 27.03.2009 року та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей ЯОМ №698273 від 15.01.2008 року; НБМ №921891 від 25.03.2008 року; НБМ №923854 від 12.05.2008 року; НБМ №923058 віл 03.06.2008 року; №578 від 25.08.2008 року; №514від04.08.2008 року (а.с.17-45).

13.08.2009 року позивачем на адресу відповідача направлено претензію (вих.№352) про сплату заборгованості за Договором №251/01-2008РР від 10.01.2008 року в розмірі 48166 грн. 68 коп.; після отримання претензії відповідачем частково оплачено отриманий товар в розмірі 3432,00 грн..

В матеріалах справи наявна Довідка АКІБ «Укрсиббанку»№35-21-32/492 від 04.12.2009 року про зарахування на рахунок ТОВ «Теплолюкс»платежів від ТОВ «Караван Будівельний Рівне»згідно Договору №251/01-2008 Р від 10.01.2008 року, що підтверджує часткову оплату ТОВ «Караван Будівельний Рівне»отриманого товару за період з 10.01.2008 року по 30.11.2009 року в розмірі 97708 грн. 04 коп..

Відповідно до підписаного сторонами Акту звірки взаємних розрахунків станом на 30.10.2009 року вартість отриманого та не оплаченого ТОВ «Караван Будівельний Рівне»товару за Договором №251/01-2008РР від 10.01.2008 року становить 33769 грн. 07 коп..

Позивач у Заяві про зміну позовних вимог просить суд зобов’язати ТОВ «Караван Будівельний Рівне»повернути товар, що знаходиться у відповідача, згідно Договору №251/01-2008РР від 10.01.2008 року, загальна вартість якого станом на 30.10.2009 року становить 33769 грн. 07 коп. та стягнути з ТОВ «Караван Будівельний Рівне»суму вартості реалізованого товару, що станом на 30.10.2009 року становить 1165 грн. 61 коп..

Позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення суми вартості реалізованого товару в розмірі 1165 грн. 61 коп., з огляду на наступне:

03.07.2009 року позивачем направлено відповідачу Повідомлення про дострокове розірвання Договору №251/01-2008РР (вих.№310), у якому зазначено, що відповідно до п.10.3. Договору №251/01-2008РР від 10.01.2008 року ТОВ «Теплолюкс Україна», як сторона –Постачальник, повідомляє про намір розірвати Договір в односторонньому порядку з 23.07.2009 року. До запланованої дати розірвання Постачальник просив Покупця погодити з відповідальним працівником ТОВ «Теплолюкс Україна»прийнятну для сторін дату приймання-повернення товару, що знаходиться у відповідача на умовах реалізації. В матеріалах справи наявні докази відправлення відповідачу вищевказаного повідомлення.

В судовому засіданні сторони не заперечили одностороннє розірвання Договору №251/01-2008РР від 10.01.2008 року з 23.07.2009 року.

Відповідно до п.10.1. Договору сторони погодили, що Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до 30.06.2008 року. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від зобов’язань, що виникли протягом його дії.

Відповідно до п.10.2. Договору строк дії Договору автоматично продовжується у випадку, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення його строку дії будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір змінити його чи припинити його дію. В даному випадку строк дії договору продовжується на один рік.

Відповідно до п.10.3. Договору розірвання договору в односторонньому порядку допускається у разі повідомлення другої сторони за 20 календарних днів до орієнтовної дати розірвання договору. В даному випадку розірвання Договору не звільняє сторони від зобов’язань, що виникли протягом його дії.

Відповідно до п.11.13. Договору всі поставки Товару, зазначеного у специфікації, що здійснюються Постачальником Покупцю протягом строку чинності цього Договору, вважаються здійсненими за цим договором, якщо сторонами письмово не обумовлене інше.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч.1 ст.193 ГК України зазначає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч.1 ст.692 ЦК України).

Пунктом 7.9 Договору сторони погодили строк оплати товару протягом 7 (семи) календарних днів з моменту реалізації товару третім особам.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч.4 ст.653 Цивільного кодексу України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.2.12 Договору сторони погодили, що у випадку, якщо частина товару залишається нереалізованою через торговельну мережу Покупця, Покупець має справо в період дії договору в односторонньому порядку відмовитись від Договору в частині поставки товару та повернути товар Постачальнику.

Згідно з умовами Договору Постачальник зобов’язався доставляти та передавати на умовах та у встановлені даним Договором строки непродовольчу продукцію у власність Покупця, а Покупець зобов’язався прийняти товар у власність та оплатити його на умовах даного Договору.

Відповідно до умов п.10.3. Договору у розірвання договору в односторонньому порядку сторони не звільняються від зобов’язань, що виникли протягом його дії.

Постачальник виконав умови договору та передав Покупцю Товар, який Покупець прийняв та частково оплатив. Умовами Договору не передбачено у разі одностороннього розірвання договору повернення Постачальнику товару, переданого Покупцю.

З огляду на вищевказане у позивача відсутні підстави вимагати від ТОВ «Караван будівельний Рівне»вимагати повернення поставленого товару на суму 33769 грн. 07 коп.. Матеріалами справи стверджується заборгованість відповідача за реалізований товар в розмірі 1165 грн. 61 коп., яка підлягає стягненню з ТОВ «Караван Будівельний Рівне».

Керуючись ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван Будівельний Рівне» (33013, м.Рівне, пр-т. Миру, буд.11, код ЄДРПОУ 35504757, р/р 26007149734400 в АКІБ «Укрсиббанк», МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплолюкс Україна» (04074, м.Київ, вул.Новозабарська, буд.9, код ЄДРПОУ 33635413, р/р 26006037613300 в АКІБ «Укрсиббанк»м.Харків, МФО 351005) 1165 грн. 61 коп. боргу за реалізований товар. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван Будівельний Рівне» (33013, м.Рівне, пр-т. Миру, буд.11, код ЄДРПОУ 35504757, р/р 26007149734400 в АКІБ «Укрсиббанк», МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплолюкс Україна» (04074, м.Київ, вул.Новозабарська, буд.9, код ЄДРПОУ 33635413, р/р 26006037613300 в АКІБ «Укрсиббанк»м.Харків, МФО 351005) 11 грн. 53 коп. витрат на оплату державного мита, витрат на оплату інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 5 грн.90 коп.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю.А.

Повний текст рішення суддею підписано «22» грудня 2009 року