Ухвала суду № 90219502, 02.07.2020, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/3365/20

пр.№ 2-а/464/150/20

У Х В А Л А

02 липня 2020 року Суддя Сихівського районного суду м.Львова Горбань О.Ю., вивчивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області Фортуни Степана Валерійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу,-

в с т а н о в и в:

26 червня 2020 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову серії ДП18 № 461620 від 30.05.2020 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП.

Вивчивши матеріали позовної заяви з долученими до неї документами, приходжу до наступного висновку з огляду на таке.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

В порушення даних вимог в адміністративному позові відповідачем зазначено інспектора патрульної поліції Фортуну С.В., який не є юридичною особою.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, зокрема, за частинами 1-3, 5, 6, 8, 10, 11 ст.121 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Отже, працівники органів і підрозділів Національної поліції (поліцейські) при розгляді справи про адміністративне правопорушення діють від імені органів Національної поліції.

Тому, належним відповідачем як суб`єктом владних повноважень у адміністративній справі щодо оскарження рішень (дій чи бездіяльності) у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен бути відповідний орган Національної поліції.

Окрім цього, статтями 160, 161 КАС України передбачено вимоги до форми та змісту адміністративного позову.

Відповідно до вимог п. 2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

У порушення вище вказаних вимог позивачем не зазначено ідентифікаційного коду відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Крім цього, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Всупереч наведеному, позивачем не долучено до матеріалів справи документ про сплату судового збору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 визначено правову позицію, щоу справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи таку правову позицію Верховного Суду, приходжу до висновку, що у даній справі відсутня пільга щодо сплати судового збору за подання позовної заяви.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаютьсяЗаконом України «Про судовий збір».

Відповідно достатті 2 Закону України «Про судовий збір`платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

У частині 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір», яка відповідно до вказаної вище постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 підлягає застосуванню при поданні позовів у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, визначено, що ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1ст.4 Закону України «Про судовий збір`судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік`визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102 грн.

Таким чином, 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 420,4 грн (0,2х2102=420,4).

Отже, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання даного адміністративного позову складає 420,40 грн.

За положеннями ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене, вважаю, що адміністративний позов ОСОБА_1 слід залишити без руху та відповідно надати строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючисьст.ст. 169, 248, 294 КАС України,

п о с т а н о в и в:

позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області Фортуни Степана Валерійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу залишити без руху, надавши позивачу строк 10днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків, які зазначені в такій.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали суддею. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.Ю.Горбань