Ухвала суду № 90218972, 06.07.2020, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/4086/20

Провадження № 2-з/442/14/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2020 р. Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Крамар О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

встановив:

03 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про забезпечення позову, в якій просить заборонити ОК «Правоохоронник» вчиняти будь-які дії щодо 15-ти машино-місць, загальною площею 12,5 кв.м кожне, розташованих за адресою багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 у тому числі: продавати машино-місця та накласти арешт на дані нерухомого майна.

В обґрунтування заяви покликається на те, що являється співвласником квартири АДРЕСА_2 та, відповідно, співвласником даного багатоквартирного будинку.

ОСОБА_1 звернувся до ОСББ «22 Січня, 26А» із заявою про визначення на земельній ділянці, призначеній для будівництва та обслуговування даного багатоквартирного будинку місця для паркування автомобіля. На вказану заяву отримав відповідь про неможливість виділення йому такого місця, оскільки відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою місцязнаходження багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 на праві приватної власності за ОК «Правоохоронник» зареєстровано 15 машино-місць, площею 12,5 кв.м кожне. Вказану реєстрацію вважає незаконною, а тому має намір звернутися в суд про її скасування. Відповідно, з метою забезпечення виконання рішення суду в майбутньому, просить забезпечити позов, шляхом заборони ОК «Правоохоронник» вчинити будь-які дії щодо вказаних вище машино-місць.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №214882809 від 03.07.2020 року підтверджується, що ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_2 .

З листа голови правління ОСББ «22-ГО Січня, 26-а» вбачається, що Обслуговуючому кооперативу «Правоохоронник» на праві власності належать 15 машино-місць, площею, 12,5 кв.м кожне, які знаходяться за адресою місцезнаходження багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . Вказане підтверджується довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №214129384 від 26.06.2020 року.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивачки, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Згідно приписів статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У справі Fogarty v. The United Kingdom (заява 37112/97, рішення від 21.11.2001) (параграфи 33, 34,35) Європейський Суд зазначив, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відтак метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає обґрунтованими покликання позивача про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову пред`явленого в майбутньому, обрані заходи забезпечення позову попередять порушення прав позивача, тому суд приходить до висновку, що заяву слід задоволити.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст.149-153, 158 ЦПК України, суд-

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову – задоволити.

Заборони обслуговуючому кооперативу «Правоохоронник» та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо 15-ти машино-місць, площею 12,5 кв.м кожне, розташованих за адресою багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Копію ухвали надіслати до Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) для негайного виконання.

Роз`яснити учасникам справи їхнє право на звернення до суду із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову.

Згідно ч.13 ст.158 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу, повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі.

Роз`яснити, що у відповідності до ч.1 ст.159 ЦПК України, у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у ч.1 ст.155 цього Кодексу підстав або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Стягувач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 .

Боржник: Обслуговуючий кооператив «Правоохоронник», код ЄДРПОУ 33555684, АДРЕСА адреса місцезнаходження: смт.Підбуж, вул..І.Франка,179

Суддя Крамар О.В.