Вирок № 90216939, 06.07.2020, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/457/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.07.2020смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого: судді Каліберди В.А.,

при секретарі Коломієць Н.Д.,

з участю прокурора Караванського Б.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця с. Котелевка, Краснокутського району, Харківської області; українця; громадянина України; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , маючого середню освіту; не працюючого; не одруженого; на утриманні малолітніх дітей не маючого; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 2 квітня 2020 року близько 16:00 знаходився за адресою: АДРЕСА_1 , у свого товариша ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 Близько 17:30 год. 2 квітня 2020 року, ОСОБА_1 вирішив піти додому та на території домоволодіння побачив велосипед ТМ «Аист», синього кольору, з жіночою рамою.

В цей час у ОСОБА_1 виник раптовий прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи який, діючи умисно з корисливих мотивів скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає та він помічений ні ким не буде, оскільки власник знаходився в будинку, взяв велосипед обома руками та вивів за територію вищевказаного домоволодіння, після чого сів на велосипед та поїхав додому в с. Степанівка, Краснокутського району, Харківської області. Після викрадення велосипеду ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник обернувши його на власну користь і розпорядившись ним за власним розсудом.

В результаті злочинних дій ОСОБА_1 , а саме таємного викрадення велосипед ТМ «Аист», потерпілому ОСОБА_2 завдана матеріальна шкода згідно висновку судово - товарознавчої експертизи № 6/901СЕ-20 від 14.04.2020 на суму 717 грн. 00 коп.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю та в скоєному щиро розкаявся.

Покази ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

В судове засідання потерпілий не з`явився, але мається від нього заява про розгляд справи у його відсутність, раніше надані ним свідчення підтримує в повному обсязі.

Враховуючи відсутність заперечень від учасників процесу, а також можливість з`ясувати всі обставини за наявними доказами, суд, на підставі ст.325 КПК України, визнав можливим провести розгляд без потерпілого.

Приймаючи до уваги той факт, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніву щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, а саме:

-таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Призначаючи міру покарання ОСОБА_1 суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорій злочинів невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, який не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря - психіатра та лікаря - нарколога Краснокутської ЦРЛ не перебуває.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року) та в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд з прав людини вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Аналізуючи усі докази, обставини справи, ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, дані, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 покарання у межах санкції ч.1 ст. 185 КК України у виді громадських робіт.

На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та перевиховання, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Крім того, згідно з вимогами ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь експертної установи документально підтверджені витрати на залучення експерта.

По справі маються судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 6/901СЕ-20 від 17.04.2020 року в сумі 653 грн. 80 коп., а тому підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст. 124 КПК України в повному обсязі.

Підстав для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

В порядку ст.100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.

По справі цивільний позов не заявлений.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання за цим законом у вигляді громадських робіт на строк 100 ( сто) годин.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №6/901СЕ-20 від 17.04.2020 року в розмірі 653 (шістсот п`ятдесят три) грн. 80 коп. на користь держави, які зарахувати за слідуючими реквізитами: п/ рахунок UA298999980313050115000020005, код доходів 24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999680, банк - Казначейство України (ЕАП), отримувач платежу УК Слобідсь/мХарСлобідськи/24060300, стягувач Держава.

Речові докази:

-велосипед ТМ «Аист», який згідно зберігальної розписки знаходиться у потерпілого ОСОБА_2 , повернути потерпілому ОСОБА_2 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається учасникам процесу.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Краснокутський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. А. Каліберда