Рішення № 9021595, 17.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.09                                                                                           Справа№ 11/189

По справі за позовом: Військового прокурора Західного регіону в інтересах держави-Державної прикордонної служби України в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах - Військової частини 2144, м.Львів

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго”, м.Львів

3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Контрольно-ревізійне управління у Львівській області

Про стягнення 2341,40грн.

В судовому засіданні взяли участь Представники:

Від прокуратури: Яговдін –військ.прок.посвідчення № 17

Від позивача:, Македонський О.П. - предст. доручення № 41/2178 від 30.03.2009року, Перегінець-предст.доручення № 41/6338 від 15.09.2009року

Від відповідача: не з’явився

Сторонам, які беруть участь у справі, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: Позов заявлено Військовим прокурором Західного регіону в інтересах держави - Державної прикордонної служби України в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах - Військової частини 2144 про стягнення із Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго” 2341,40грн. зайво сплачених коштів за постачання електроенергії.

Від здійснення технічного запису судового процесу сторони відмовились.

Позивач позовні вимоги підтримав та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач проти позову заперечує.

Відповідач в засідання суду 17.12.2009року не з’явився, причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності сторони, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: Військова частина 2144 є неприбутковою бюджетною організацією і утримується за рахунок коштів Державного бюджету України. Обсяг коштів державного бюджету України виділені на утримання військової частини 2144, передбачаються в кошторисі доходів і видатків, що є складовою частиною кошторису Адміністрації державної прикордонної служби України.

Військова частина 2144 є юридичною особою, має самостійний баланс, веде відокремлене господарство, мають кошторис надходжень та видатків, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України І своїм найменуванням.

Заявляючи даний позов в інтересах держави - Держаної прикордонної служби України в особі в/частини 2144, прокурор виходив із наданих у рішенні Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999 року роз'яснень, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій, проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Так, інтереси держави закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів І в їх основі є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій (програм), у тому числі - спрямованих на захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання (п.3 описової частини рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04,1999 року). Тому захист прав суб'єктів права власності та господарювання є загальнодержавним інтересом.

Військовий прокурор Західного регіону України діє згідно п. 2 ст. 121 Конституції України та звертається з позовом до господарського суду в інтересах Держави - Державної прикордонної служби в особі в/частини 2144, як органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних питаннях, оскільки переплата за спожиту електричну енергію, призводить до збільшення бюджетної частини видатків, що є порушенням державних інтересів.

21 липня 2004 року між ВАТ „Львівобленерго", що діє на підставі ліцензії №0628 (далі - постачальник електричної енергії), в особі заступника начальника Яворівського РЕМ ВАТ „Львівобленерго " та військовою частиною 2144 укладено договір №30571 про постачання електричної енергії та надання доступу до місцевої електромережі об'єктам споживання військової частини 2144.

Згідно договору електропостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу електричну енергію, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану електроенергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені договором.

Вищезазначений договір діє з дати підписання до 31.12.2006 року, і вважається щоразу продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії жодною із сторін не було заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

На підставі договору передбачено оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Зокрема, п.2 додатку № 2 до договору передбачено, що величина коштів, яку має оплатити споживач за спожиту протягом розрахункового періоду (25 діб, п. 2 додатку №2) електричну енергію, визначається як добуток обсягу електричної енергії, спожитої (переданої) між датами зняття показів засобів обліку, та тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду.

Також, п. 4 додатку №2 до договору передбачено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку.

Крім цього, п. 4.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з регулювання енергоринку (НКРЕ) 31.07.1996 р. за №28 та зареєстрованих в Міністерстві Юстиції України 14.11.2002 р. за №903/7191 (далі - Правила), передбачено, що для розрахунків за електричну енергію мають використовуватися багато тарифні засоби обліку та/або одно тарифні засоби обліку, внесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, допущених до застосування в Україні. Пунктом 4.5 вищезазначених правил передбачено, що провірка діючих розрахункових засобів обліку забезпечується електропередавальною організацією у відповідності до договору між сторонами.

Також в п. 7.1 Правил зазначено, що розрахунки споживачів з постачальниками електричної енергії за регулярним тарифом здійснюються за чинними тарифами, які встановлюються відповідно до положень нормативно-правових документів НКРЕ, згідно з договором про постачання електричної енергії.

Розрахунки споживачів з постачальниками електричної енергії за нерегульованим тарифом здійснюються за ціною та у порядку, встановленими договором.

Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті мають визначатися у відповідності до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Відповідно постачальники електричної енергії для оплати по лічильниках електроенергії в/частини 2144 виставляли рахунки, в яких зазначено кількість використаної електричної енергії в кВт. Годин, вартість 1 кВт год. та загальна сума за використану електроенергію.

В порушення вищевказаних договорів та правил, проведеною ревізією відповідності фактичного використання електричної енергії на підставі показників лічильників та кількості оплаченої кВт год, встановлено переплату бюджетних коштів по 1163 "Оплата електроенергії" з урахуванням коефіцієнтів .

З 1 січня 2006 року по 1 червня 2008 року Яворівська РЕМ ВАТ „Львівобленерго", як електропостачальна організація, неправомірно нарахувала та виставляла військовій частині 2144 до оплати- рахунки на поставлену електроенергію споживачам в/частини 2144 з виставленими тарифами,.

Даний факт підтверджений актом контрольно-ревізійного управлінні! у Львівській області від 18.07.2008 р. №08-22/26. В додатку до акту складений розрахунок зайвої оплати за електричну енергію з/частиною 2144 за період з 1 січня 2006 року по 1 червеня 2008 року постачальнику Яворівському РЕМ ВАТ „Львівобленерго " на об'єкти споживачів 4334 кВт/год. на загальну суму 2341,4 грн.

З питань неправомірного виставлення рахунків в/частині 2144 зі сторони Яворівської РЕМ, споживачем направлена постачальнику претензія від 31.07.2008 р. №614/4230 про кредиторську заборгованість за зайво оплачених 4334 кВт/год. на загальну суму 2341 грн.

Яворівське РЕМ ВАТ „Львівобленерго" листом заборгованість заперечила та повідомила, що в зимовий період (грудень-лютий) на фактичну спожиту електроенергією нараховувалось 5% від факту споживання, однак ця умова договором не обумовлена, з огляду на що позивач вважає таке нарахування безпідставним, і як наслідок звернення прокурора із позовом в інтересах військової частини 2144.

Відповідно до затвердженого В.О. Голови Правління ВАТ „Львівобленерго" від 18 листопада 2008 року Положення "Про Яворівський район електричних мереж", останні являються структурним підрозділом відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго" без права юридичної особи, тому належним відповідачем є тільки ВАТ „Львівобленерго".

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

21 липня 2004року між ВАТ „Львівобленерго2 Яворівським РЕМ та Військовою частиною 2144 було укладено договір про постачання електроенергії.

На підставі договору передбачено оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Зокрема, п.2 додатку № 2 до договору передбачено, що величина коштів, яку має оплатити споживач за спожиту протягом розрахункового періоду (25 діб, п. 2 додатку №2) електричну енергію, визначається як добуток обсягу електричної енергії, спожитої (переданої) між датами зняття показів засобів обліку, та тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду.

Також, п. 4 додатку №2 до договору передбачено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку.

Також в п. 7.1 Правил зазначено, що розрахунки споживачів з постачальниками електричної енергії за регулярним тарифом здійснюються за чинними тарифами, які встановлюються відповідно до положень нормативно-правових документів НКРЕ, згідно з договором про постачання електричної енергії.

Однак, за січень 2007року, лютий 2007року, грудень 2007року, січень 2008року та лютий 2008року споживачу виставлялись рахунки за спожиту електроенергію з врахуванням 5% обсягу (донараховано 4225кВт) відповідно до п.6.21 та 6.22 ПКЕЕ, однак ця умова договором не обумовлена.

Згідно частини 2 ст.509 ЦК України, зобов’язання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 ЦК України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому. Виникнення прав та обов’язків пов’язано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.180 ГКУ визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З визначення поняття договору енергопостачання, даного в.ч1 ст. 714 ЦК України випливає, що енергопостачальна організація передає (подає) споживачу електроенергії, а споживач приймає й оплачує її, тобто відбувається відплатна передача енергії від продавця до покупця, що характерно для договору купівлі-продажу. Тому цей договір визнаний видом договору купівлі-продажу.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносини повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Даний факт підтверджений актом контрольно-ревізійного управлінні! у Львівській області від 18.07.2008 р. №08-22/26. В додатку до акту складений розрахунок зайвої оплати за електричну енергію з/частиною 2144 за період з 1 січня 2006 року по 1 червня 2008 року постачальнику Яворівському РЕМ ВАТ „Львівобленерго" на об'єкти споживачів 4334 кВт/год. на загальну суму 2341,4грн.

З огляду на викладене, суд задовольняє позовну заяву повністю.

Ст. 33 ГПК України, зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК)

Судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 ГПК України, суд,-

в и р і ш и в :

           Позов задоволити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго”, м.Львів, вул. Козельницька, 3 (код ЄДРПОУ 00131587) на користь Військової частини 2144, вул. Личаківська, 74, м.Львів (код ЄДРПОУ 14381653) 2341,90грн. боргу.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго”, м.Львів, вул. Козельницька, 3 (код ЄДРПОУ 00131587) в доход державного бюджету 102,00грн. держмита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України

Суддя