ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.12.09 Справа№ 23/208
Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Українсько-польського спільного підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі –ТзОВ) “Віско”, м. Львів,
до відповідача Державного підприємства Міністерства оборони України “Львівське будівельне управління”, м. Львів,
про стягнення 225903,42 грн.
За участю представників:
від позивача - Рісна Ю.Б., Рісний М.Б. - представники, Штигар Є.Є. –головний бухгалтер.
від відповідача – Корчинський Б.П. - представник.
Суть спору: позов заявлено Українсько –польським спільним підприємством ТзОВ «Віско»до Держаного підприємства Міністерства оборони України «Львівське будівельне управління»про стягнення 225903,42 грн., у тому числі 142291,26 грн. основного боргу за поставлений товар, 12443,55 грн. –3% річних та 71168,61 грн. інфляційних втрат. Позовні вимоги мотивовано нормами ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України.
У судових засіданнях представник Позивача позов підтримав повністю, із мотивів викладених у позовній заяві та пояснив суду, що 03.03.2006р. між УП СП ТзОВ «Віско»та ДП МОУ «Львівське будівельне управління»укладено Договір № 3/03.2006. Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору Позивач зобов’язувався передати у власність Відповідача товар згідно накладних, а останній - прийняти та оплатити його згідно п. 3 Договору. Позивач поставив Відповідачу товар, за який той розрахувався частково. Розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем становить 142291,26 грн. з ПДВ, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.09.2009р.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та доповненнях до нього зазначає, що заборгованість перед позивачем виникла внаслідок відсутності фінансування відповідача, який є державним підприємством і функціонує за рахунок бюджетних коштів. Крім цього, відповідач посилається на те, що позивачем завищено суму основного боргу на 44736 грн. внаслідок допущеної недопоставки будівельних матеріалів у липні 2006 р. Відтак, безпідставними, на думку відповідача, є й позовні вимоги в частині нарахованих на завищену суму основного боргу інфляційних та 3 % річних. Відповідачем 01.12.2009р. подано суду заяву за № 266 від 30.11.2009 р. про відстрочку виконання рішення до 30.07.2010 р. Заява про відстрочку виконання рішення мотивована відсутністю бюджетного фінансування. У вказаній заяві відповідач визнає наявність 97555,26 грн. заборгованості перед позивачем.
Розгляд справи відкладався з підстав, наведених в ухвалі суду від 15.10.2009 р. За клопотанням відповідача у судових засіданнях оглошувались перерви.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 193, 230 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов”язання не допускається. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до загальних положень про купівлю-продаж, встановлених нормами ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
03.03.2006р. між сторонами у справі укладено Договір № 3/03.2006. Відповідно до умов цього договору (п.п. 1.1., 3.1., 3.2.) Позивач зобов’язувався передати у власність Відповідача товар згідно накладних, а останній - прийняти та оплатити його. Відповідач зобов”язувався оплатити поставлений Позивачем товар за ціною, згідно накладних з врахуванням ПДВ. Розрахунки за кожну партію поставленого товару можуть здійснюватися Відповідачем за таким переліком: попередня оплата; оплата на протязі 3-х банківських днів після передачі товару. Позивач на підставі вказаного вище Договору № 3/03.2006 поставив Відповідачу товари на загальну суму 734335,46 грн. з ПДВ, що підтверджується наявними у матеріалах справи накладними: від 22.06.2006 р. № 37 на суму 23139,0 грн., від 20.07.2006р. № 43 на суму 15018,0 грн., від 28.07.2006р. № 49 на суму 163519,20 грн., від 28.07.2006р. № 50 на суму 2700,0 грн., від 31.07.2006р. № 51 на суму 24535,0 грн., від 31.07.2006р. № 52 на суму 5248,0 грн., від 31.07.2006 р. № 53 на суму 7393,0 грн., від 04.08.2006р. № 57 на суму 6000,0 грн., від 07.08.2006 р. № 58 на суму 67756,0 грн., від 09.08.2006 р. № 61 на суму 4140,0 грн., від 09.08.2006 р. № 62 на суму 18313,50 грн., від 10.08.2006 р. № 63 на суму 16500,0 грн., від 10.08.2006 р. № 67 на суму 67765,76 грн., від 10.08.2006 р. № 68 на суму 17990,0 грн., від 17.08.2006 р. № 69 на суму 2500,0 грн., від 19.08.2006 р. № 71 на суму 24030,0 грн., від 08.09.2006 р. № 73 на суму 17680,0 грн., від 08.09.2006 р. № 74 на суму 62712,0 грн., від 11.09.2006 р. № 75 на суму 59904,0 грн. з ПДВ, від 12.09.2006 р. № 76 на суму 59904,0 грн. з ПДВ, від 26.09.2006 р. № 80 на суму 48298,0 грн. з ПДВ, від 28.09.2006 р. № 81 на суму 4170,0 грн. з ПДВ, від 28.09.2006 р. № 82 на суму 15120,0 грн. та наявними у матеріалах справи довіреностями Відповідача на отримання матеріальних цінностей від 21.06.2006р. серія ЯЛФ № 194999, від 13.07.2006р. серія ЯЛФ № 195060, від 03.08.2006р. серія ЯЛФ № 195078, серія ЯМЗ № 885749 від 08.09.2006р.
Як вбачається із наявних у матеріалах справи копій банківських виписок, Відповідач за отримані товари розрахувався частково, перерахувавши Позивачу лише 592044,20 грн. Зокрема: 42044,20 грн., згідно з банківською випискою від 05.07.2006р. (вказана сума утоврилась внаслідок здійсненої відповідачем переплати за продукцію, отриману по договору № 28/06-05 від 01.06.05 р.); 70000,0 грн. згідно з банківською випискою від 11.07.2006р.; 150 000,0 грн. згідно з банківською випискою від 17.08.2006р.; 20000,0 грн. згідно з платіжним дорученням № 828 від 22.11.2006р.; 100000,0 грн. згідно з банківською випискою від 27.12.2006р.; 50000,0 грн. згідно з банківськими виписками від 19.04.2007р.; 160000,0 грн. згідно з банківською випискою від 29.12.2007р.
Таким чином, станом на день розгляду справи судом заборгованість за поставлений товар становить 142291,26 грн. і пдлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Наявність вищезгаданої заборгованості в сумі 142291,26 грн. відповідача перед позивачем опосередковано підтверджується підписаним сторонами та скріпленим їхніми печатками актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.09.2009 р.
Суд не бере до уваги посилання Відповідача на акт прийому будівельних матеріалів від 31.07.2006р., як на доказ недопоставки Позивачем товару по накладній № 49 від 28.07.2006р., оскільки згідно з п.п. 16, 17, 17 «а»«Інструкції про порядок приймання продукції виробничо –технічного призначення і товарів народного споживання по кількості», затв. постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. № П –6, якщо при прийманні продукції буде виявлена нестача, то покупець зобов’язаний призупинити подальше приймання, забезпечити схоронність продукції. Одночасно з призупиненням приймання одержувач зобов”язаний викликати протягом 24 годин для участі у продовженні приймання і складенні двостороннього акта представника одногороднього відправника (виробника). Крім цього, згідно із ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: а) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов’язок продавця доставити товар; б) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Накладна від 28.07.2006р. № 49 на загальну суму 163519,20 грн. підписана уповноваженими особами Позивача і Відповідача та свідчить про прийняття уповноваженою особою останнього товарів у повному обсязі на підставі довіреності від 13.07.2006р. серія ЯЛФ № 195060. Згідно із п. 2.2 Договору № 3/03.2006 перехід права власності на товар відбувається в момент його отримання. Таким чином, 28.07.2006р. Відповідач став власником товару на загальну суму 163519,20 грн. переданого йому за накладною від 28.07.2006р. № 49, а акт прийому будівельних матеріалів, на який покликається Відповідач в підтвердження того, що мала місце недопоставка, датовано 31.07.2006р. Відповідно до ч. 1 ст. 687 Цивільного кодексу України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Статтею 688 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов’язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений,— в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
Проте, акт прийому будівельних матеріалів від 31.07.2006р., на який покликається Відповідач, підписаний лише його працівниками, без участі та повідомлення про це Позивача. Більше того, як вбачається із поданої самим Відповідачем квитанції про відправлення рекомендованого листа від 30.11.2009 р. № 264, останній повідомив Позивача про недопоставку матеріалів згідно накладної від 28.07.2006р. № 49 лише в листопаді 2009р., тобто під час розгляду справи судом. Відтак, вказаний акт від 31.07.06 р. не може вважатись належним та допустимим доказом недопоставки продукції Позивачем Відповідачу за накладною № 49 від 28.07.06 р.
За наведених обставин, позивачем обгрунтовано відповідно до вимог ст. 625 ЦК України заявлено до стягнення 71168,61 грн. 3 % річних за період прострочення платежу з 02.10.2006 р. по 31.08.2009 р. та 12443,55 грн. інфляційних за період прострочення платежу з 02.10.2006 р. по 31.07.2009 р. Вказані суми підлягають стягненню з Відповідача на користь позивача.
Відповідно до п. 6 ст. 68 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Відповідачем заявлено клоптання про відстрочення виконання рішення до 30.07.2010 р. З огляду на фінансово-економічну ситуацію, що склалася в в карїні та у будівельній галузі зокрема, матеріальне становище Відповідача і його недофінансування, беручи до уваги те, що відповідач є державним підприємством, враховуючи закінчення бюджетного року, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання про відстрочку виконання рішення суду та необхідність відстрочки його виконання до 10.02.2010 р.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 16, 22, 525, 526, 625, 687, 688, Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, п.10 ст. 65, 66, 67, 82, 83, 84, 85, 115, 116, 121 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути із Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівське будівельне управління»(79000, м. Львів, вул. Творча, 1, код ЄДРПОУ 24298352) на користь Українсько –польського спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Віско»(79019, м. Львів, вул. Липинського, 36, код ЄДРПОУ 22332211) 142291,26 грн. основного боргу, 12443,55 грн. трьох процентів річних, 71168,61 грн. інфляційних, 2259,03 грн. державного мита та 236,0 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу з відстрочкою виконання рішення до 10.02.2010 р.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Бортник О.Ю.
Судове рішення № 9021592, Господарський суд Львівської області було прийнято 10.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 23/208. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: