Рішення № 90215026, 01.07.2020, Рубіжанський міський суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2020 року Провадження №2/425/302/20

Справа №425/3694/19

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Романовського Є.О.,

за участю секретаря - Чикунової Ю.С.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рубіжному Луганської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначає, що відповідно до укладеного договору № б/н від 07.10.2010 року ОСОБА_1 від позивача отримала кредит у розмірі 2 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, а відповідач в свою чергу повинна була слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, що передбачено п. 2.1.1.5.7 Договору, а уразі невиконання зобов`язань за Договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.6, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.

В порушення вимог договору позичальник своїх зобов`язань за договором не виконала, у зв`язку з чим, станом на 31.08.2019 року, виникла заборгованість в сумі 177 497,95 грн., з них: заборгованість за кредитом – 2 398,71 грн.; заборгованість за простроченими відсотками – 6 507,19 грн.; заборгованість за пенею – 168 592,05 грн., які позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить стягнути з відповідача, а також судовий збір.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, просила суд звернути увагу на наявні в матеріалах справи документи які підписані відповідачем, що означає на її згоду з приводу умов укладеного договору.

Відповідач та її представник в судове засідання не з`явилися, до суду надали заяву про розгляд справи за їх відсутності. В задоволенні позовних вимог просили відмовити в повному обсязі внаслідок спливу строку позовної давності.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, об`єктивно оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянки України та відомостями виконавчого комітету Рубіжанської міської ради Луганської області від 07.11.2019 року за № 023-122/4225

(а.с. 45, 63 том І).

07.10.2010 року ОСОБА_1 підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, відповідно до якого вона оформила на своє ім`я платіжну картку «Універсальна 55 днів пільгового періоду» (а.с.8 том І).

Згідно до довідки про умови кредитування з використанням кредитної карти «Універсальна 55 днів льотного періоду» базова відсоткова ставка в місяць становить

2,5%, тобто 30 % на рік. Розмір щомісячних платежів, з урахуванням плати за користування кредитними коштами становить 7% від заборгованості, але не менш 50,00 гривень та не більше залишку заборгованості. Також, згідно тарифів банку передбачено сплату комісії.(а.с.9том І).

Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки ОСОБА_1 передбачено, що старт карткового рахунку було розпочато 08.10.2010 року, та з 23.04.2011 року надано кредитний ліміт у розмірі 1200 грн., який було збільшено до 2500 грн. 23.04.2014 року, а 20.01.2020 року знижено до 0,00 грн. (а.с. 203, 227том І).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № б/н від 07.10.2010 року останній платіж ОСОБА_1 здійснено 24.07.2017 року (а.с. 5-7 том І, а.с. 6-7 том ІІ).

Відповідно до п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом та Овердрафтом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку» з розрахунку 360 календарних днів на рік, відповідно до п.2.1.1.12.7 «Умов та правил надання банківських послуг».

Пунктом 2.1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг - позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками та його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно до п. 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору ( в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з врахуванням нарахованих та прострочених відсотків та комісії). Штраф враховується на окремому рахунку і підлягає сплаті в першу чергу.

12.12.2019 року Рубіжанським міським судом Луганської області ухвалено заочне рішення по справі № 425/3694/19, провадження № 2/425/837/19, яким позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-д, кожд ЄДРПОУ – 14360570, р/р НОМЕР_2 , МФО 305299) заборгованість за кредитним договором б/н від 07.10.2010 року у сумі 118 429 ( сто вісімнадцять тисяч чотириста двадцять дев`ять) гривень 15 копійок та вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с. 54-56том І).

28.02.2020 року постановлена ухвала відповідно до якої заочне рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 12.12.2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – скасовано (а.с.111-112том І).

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № б/н від 07.10.2010 року, заборгованість відповідача станом на 05.05.2020 року становить 177 497, 95 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом – 2 398,71 грн.; заборгованість за простроченими відсотками – 6 507,19 грн.; заборгованість за пенею – 168 592,05 грн.

(а. с. 8, том ІІ).

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).

За нормами частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Одже відповідач підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, приєднався до договору приєднання та погодився з його умовами

При цьому Умови та Правила надання банківських послуг є складовою частиною кредитного договору, при яких підпис під ними не потрібен, якщо саме ці Умови та Правила були чинними під час укладення договору.

Стаття 633 ЦК України передбачає, що договори, які укладаються банком з фізичними особами є публічними.

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

В силу частини 2 статті 634 ЦК України договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона виходячи зі своїх інтересів не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

З наведеного вбачається, що у разі якщо умови договору приєднання порушують права особи, яка приєдналась до нього, то вона вправі поставити питання про його зміну або розірвання.

Разом з тим, у справі відсутні докази про те, що відповідач оспорювала укладення, чи не укладення кредитного договору, зверталася до банку з пропозиціями про внесення змін до умов кредитного договору, а тому вказані обставини свідчать про його згоду з усіма умовами цього договору.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

До того ж, з розрахунку кредитної заборгованості та виписки по рахунку вбачається, що позичальник частково сплачував заборгованість, користувався кредитними коштами, тобто погоджувалася з Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифами.

У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Так відповідачем було порушено умови договору № б/н від 07.10.2010 року, внаслідок чого сума боргу, станом на 05.05.2020 року становить 177 487, 95 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом – 2 398,71 грн.; заборгованість за простроченими відсотками – 6 507,19 грн.; заборгованість за пенею – 168 592,05 грн.

Суд погоджується з нарахованим позивачем розміром заборгованості за кредитом, простроченим тілом кредиту та за процентами за користування кредитом, а що стосується пені зазначає наступне.

Згідно ст. 546 ЦК України одним із видів забезпечення виконання зобов`язання є неустойка.

У чинність ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

В той же час, відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Як вбачається з позовної заяви та матеріалів справи, зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є: АДРЕСА_1 (а.с. 45,63 том І).

Згідно Розпорядження КМУ «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» від 2 грудня 2015 р. № 1275-р м. Рубіжне Луганської області віднесене до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Отже, відповідач є суб`єктом Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», відносно якого, відповідно до ст. 2 зазначеного Закону, встановлено заборону щодо нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання кредитних зобов`язань.

Згідно наведеного у позові та доданого до нього розрахунку, штрафні санкції позивачем нараховані станом на 31.08.2019 року, фактично після 14.04.2014 року дати, коли згідно з Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» банківським установам заборонено нарахування таких санкцій.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог про стягнення заборгованості по сплаті заборгованості за пенею – 168 592,05 грн.

Також суд звертає увагу щодо спливу строку звернення позивача до суду з даним позовом та зазначає наступне.

В пунктах 34-35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

Відповідно до Правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку.

Верховний Суд в постанові від 06.03.2018 року по справі № 2120/12694/12, постанові від 21.03.2018 року № 441/569/17 та постанові від 28.03.2018 року по справі

№ 332/3802/14-ц зазначив, що перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Так з матеріалів справи вбачається, що відповідачу позивачем було надано кредитні картки 08.10.2010 року з терміном дії до 10/14, 28.03.2013 року з терміном дії 04/16, 28.03.2013 року з терміном дії до 03/17 та 22.06.2017 року з терміном дії до 07/20 (а.с.157 том І), тобто строк дії останньої картки скінчиться лише 31.07.2020 року, а отже позивач 31.10.2019 року звернувся до суду в межах строку звернення.

Таким чином, беручи до уваги вище наведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Стягнення з відповідача на користь банку підлягає заборгованість за кредитним договором № б/н від 07.10.2010 року у розмірі 8 905,90 грн., яка складається заборгованість за кредитом – 2 398,71 грн. та заборгованість за простроченими відсотками – 6 507,19 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені судові витрати на загальну суму 2 662,47 грн., а враховуючи те, що задоволено 5% позовних вимог (177 497,95 грн. від 8 905,90 грн. складає

5 %), то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 133,12 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12-13, 76-81, 141, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою:

АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д), код ЄДРПОУ - 14360570, р/р НОМЕР_3 , МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 07 жовтня 2010 року у розмірі 8 905 (вісім тисяч дев`ятсот п`ять) гривень 90 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою:

АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д), код ЄДРПОУ - 14360570, р/р НОМЕР_3 , МФО 305299) судовий збір у розмірі 133 (сто тридцять три) гривні 12 копійок.

В задоволенні інших вимоги – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Луганського апеляційного суду або через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Роз`яснити учасникам справи, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ЦПК України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення суду складено 06 липня 2020 року.

Суддя Є.О. Романовський