Вирок № 90214919, 27.05.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

423/1326/18

1-КП/415/135/20

ВИРОК

Іменем України

27.05.20 року місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю секретаря Кайданович Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12018130530000267 від 03 квітня 2018 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Попасна Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, не судимого (ст.89 КК України), зареєстрованого у АДРЕСА_1 , проживаючого у АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, –

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора Можнякова Р.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

встановив:

В період часу з 10 до 11 березня 2018 року, в денний час, більш точніші дата та час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши до будинку АДРЕСА_3 , таємно викрав – посуд у виді алюмінієвих каструль, у кількості 2 штук, ємністю по 2 л кожна, на суму, відповідно до Довідки ФОП « ОСОБА_2 », 290 гривень, та металеві складові вугільної плити у виді: піддувальних дверцят, розмірами 17х14 см, вартістю, відповідно до Довідки ФОП « ОСОБА_3 », 170 гривень, кутів, розмірами 50х50 см, у кількості 3 відрізків (115 см, 70 см, 80 см), на суму, відповідно до Довідки ФОП « ОСОБА_3 », 80 гривень, пічних плит, розмірами 65х18 см кожна, у кількості 4 штук, на суму, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-652е від 18 квітня 2018 року, 746 гривень 68 копійок, колосників, довжиною по 35 см кожен, у кількості 4 штук, на суму, відповідно до висновку зазначеної судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-652е від 18 квітня 2018 року, 146 гривень 68 копійок, духової шафи, розмірами 45х50 см, вартістю, відповідно до висновку зазначеної судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-652е від 18 квітня 2018 року, 360 гривень, топічних дверцят, розмірами 22х27 см, на суму, відповідно до висновку зазначеної судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-652е від 18 квітня 2018 року, 133 гривні 33 копійки, – спричинивши потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 1926 гривень 69 копійок.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст.185 ч.3 КК України, а саме, – таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у житло.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.185 ч.3 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень – відмовився, і, відповідаючи на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме, викрадення майна потерпілої ОСОБА_4 , зокрема, металобрухту у виді металевих складових вугільної плити (плит, колосників, дверцят, кутів, духової шафи, тощо) та посуду (декількох каструль), а також, інших металевих дрібничок, проникнувши до будинку АДРЕСА_3 , на початку березня 2018 року, у вечірній час, скориставшись відсутністю господарів та уваги з боку сторонніх, попередньо звернувши увагу на зазначене домоволодіння, проходячи повз, і, відповідно, вважаючи, що в останньому, у зв`язку з занедбаним станом, – ніхто не проживає, а також, рахуючи, що викрадене майно – будь-якої цінності не уявляє, – викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному – щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії та мотивуючи свою протиправну поведінку бажанням швидкого отримання грошових коштів за реалізацію металобрухту на пунктах прийому. Завдана потерпілій ОСОБА_4 майнова шкода – не відшкодована, що зобов`язується усунути найближчим часом при виникненні певної можливості.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, – суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, і, відповідно, ухвалюючи судове рішення за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, – яке, на підставі ст.370 КПК України, – повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому, законним – є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених КПК України, обґрунтованим – є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до ст.94 КПК України, вмотивованим – є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, – вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні – таємного викрадення чужого майна (крадіжки), поєднаного з проникненням у житло, – доведено, і дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно і обґрунтовано кваліфіковано за ст.185 ч.3 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів (ст.185 ч.3 КК України), обвинувачений ОСОБА_1 – не працює, має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання – характеризується позитивно (а.с.70), у скоєному – щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв умисний, крім того, корисливий злочин, який, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, – суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання – у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.185 ч.3 КК України, з урахуванням положень ст.63 КК України, при цьому, беручи до уваги данні про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який – не працює, однак, має постійне місце мешкання, позитивно характеризується за місцем проживання та у побуті, у судовому засіданні – в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся та вибачався за скоєне, активно сприяв розкриттю інкримінованого кримінального правопорушення, і, одночасно, враховуючи обставини, що пом`якшують покарання, в тому числі, враховуючи також відсутність тяжких наслідків від скоєного та відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також, враховуючи суму спричиненої кримінальним правопорушенням майнової шкоди, наміри обвинуваченого щодо відшкодування останньої та думку потерпілої ОСОБА_4 – у наданій до суду заяві, яка на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягала, суд, – оцінюючи зазначені обставини в їх сукупності, – вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства та, відповідно, без відбування покарання, – із застосуванням вимог ст.75 КК України, – зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов`язків, передбачених ст.76 ч.1 п.1, ст.76 ч.1 п.2 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів, оскільки, покарання, відповідно до положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Підстав щодо зміни або скасування запобіжного заходу – у вигляді особистого зобов`язання, застосованого, відповідно до Ухвали слідчого судді Попаснянського районного суду Луганської області «Про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання» від 24 квітня 2018 року (а.с.92-93), у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 – суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження – не ставилось.

Однак, враховуючи, що строк дії обов`язків, визначених під час застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання (Ухвала слідчого судді Попаснянського районного суду Луганської області «Про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання» від 24 квітня 2018 року (а.с.92-93), сплинув 24 червня 2018 року, і, питання щодо продовження строку дії останніх стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 учасниками даного кримінального провадження – не порушувалось, відповідно, вищезазначена Ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині, згідно положень ст.179, ст.194 КПК України, припинила свою дію, і, обов`язки вважаються скасованими.

Процесуальні витрати у справі – у сумі 572 гривні (а.с.61), пов`язані із залученням експертів під час проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-652е від 18 квітня 2018 року (а.с.56-60), з метою встановлення заподіяної потерпілій ОСОБА_4 майнової шкоди, в рамках досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, – підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300).

Процесуальні витрати по справі – в сумі 715 гривень (а.с.37), пов`язані із залученням експертів, під час проведення судової дактилоскопічної експертизи за №19/113/6-1/176е від 18 квітня 2018 року (а.с.38-45), в рамках досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, – стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 – не підлягають, так як причетність останнього до залишення досліджених слідів – не встановлено.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою ОСОБА_4 – не заявлений, що не позбавляє останню права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речові докази у справі: спец/пакунок №1199165, спец/пакунок №3972773, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України (а.с.46,47,48), – підлягають зберіганню в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України.

Керуючись ст.349 ч.3, ст.369-ст.371, ст.373, ст.374 КПК України, суд, –

ухвалив:

ОСОБА_1 – визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання – у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 , до набуття вироком законної сили, залишити попередній, – у вигляді особистого зобов`язання.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300) – 572 (п`ятсот сімдесят дві) гривні за проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-652е від 18 квітня 2018 року.

Речові докази у справі: спец/пакунок №1199165, спец/пакунок №3972773, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, – зберігати в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського Апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: