Рішення № 9021354, 22.12.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.09                                                                                 Справа № 1/176

За первісним позовом Закритого акціонерного товариства “Агріматко - України”, м. Вишневе Київо-Святошинський район Київської області

до Фермерського господарства “Міус”, м. Артемівськ Перевальського району Луганської області

про стягнення 19564 грн. 64 коп.

та зустрічний позов Фермерського господарства “Міус”, м. Артемівськ Перевальського району Луганської області

до Закритого акціонерного товариства “Агріматко - України”, м. Вишневе Київо-Святошинський район Київської області

про визнання договору поставки недійсним

С у д д я Зюбанова Н.М.

Представники сторін не прибули

          Суть спору за первісним позовом: про стягнення 17498 грн. 40 коп. заборгованості та 2066 грн. 24 коп. пені за договором поставки від 18.12.07 № иСПК –17100023.

          Суть спору за зустрічним позовом: визнання договору поставки від 18.12.07 № иСПК –17100023 недійсним.

          Відповідач за первісним позовом у відзиві за листом від 10.11.09 № 38 проти позову заперечує у повному обсязі, посилаючись на неналежну якість насіння соняшника за даними акту обстеження та списання засобів захисту рослин по ФГ "Міус" від 15.10.08.

У судовому засіданні 12.11.09 відповідач звернувся до позивача із зустрічною позовною заявою за листом від 10.11.09 № 38 про визнання договору поставки недійсним, яку прийнято судом до розгляду.

          24.11.09 господарський суд залишив без задоволення клопотання відповідача за зустрічним позовом про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно, про що виніс відповідну ухвалу, яку оскаржено ФГ "Міус".

Тому ухвалою від 30.11.09 господарський суд провадження по справі зупинив до розгляду апеляційної скарги позивача за зустрічним позовом на ухвалу суду від 24.11.09 Луганським апеляційним господарським судом.          

Ухвалою від 03.12.09 Луганський апеляційний господарський суд у прийнятті апеляційної скарги ФГ „Міус” на ухвалу господарського суду Луганської області від 24.11.09 відмовив та повернув справу № 1/176 до місцевого господарського суду, тому її призначено до розгляду.

Представники сторін у судове засідання не прибули, про час і місце розгляду спору були повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, суд дійшов до наступного.

Так, господарський суд, вирішуючи спір, дійшов висновку про доцільність спочатку розглянути зустрічний позов, у якому оспорюється правочин, а саме договір поставки від 18.12.07 № иСПК-17100023, який є підставою первісного позову.

В обгрунтування вимог за зустрічним позовом позивач за зустрічним позовом посилається, зокрема, на те, що оспорюваний договір у цілому є недійсним, оскільки згідно ч. 4 ст. 265 ГК України умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс». В той же час, умови договору не викладені сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс».

Крім того, згідно п. 1.1 договору поставки позивач за первісним позовом зобов'язався поставити товари за номенклатурою, вказаною у специфікації; за умовами п. 2.4 договору якість товару, що поставляється, підтверджується сертифікатами якості, копії якого надаються покупцеві.

Позивач за зустрічним позовом стверджує, що сторонами за договором не були узгоджені вимоги щодо якості товару, що протирічить ст. 180 ГК України та стало причиною різного розуміння сторонами об'єму обов'язків позивача, що виникли з оспорюваного правочину, оскільки даною нормою закону передбачено, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування /номенклатуру, асортимент/ та кількість продукції /робіт, послуг/, а також вимоги до їх якості; вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів згідно ст.. 15 ГК України, а у разі їх відсутності –в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Таким чином, позивач за зустрічним позовом стверджує, що у відповідності до ст. 203 ч. 1,3, ст. 215 ч. 1 договір поставки від 18.12.07 № иСПК-17100023 може бути визнаний судом недійсним.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог за зустрічним позовом, виходячи з наступних підстав.

Так, дійсно, ст. 265 ГК України передбачено, що умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс». У п. 1.1 договору поставки сторони передбачили, що поставка товару здійснюється у відповідності до "Інкотермс" на умовах СРТ пос. Центральний. Але за змістом ч. 1 ст. 207 ГК України, яка регулює недійсність господарського зобов‘язання, мова йде про відповідність закону саме змісту господарського зобов‘язання, а не форми. Роль даної загальної норми виявляється у випадках, коли вчиняється угода, яка не має пороків окремих її утворюючих елементів, але суперечна за змістом, тому визнання договору поставки недійсним, на тій підставі, що у договорі умови постачання не визначені за правилами "Інкотермс", суд вважає необгрунтованим.

          Щодо решти підстав зустрічного позову, то вони також є необгрунтованими, оскільки зміст оспорюваного договору поставки свідчить, що у ньому сторони визначили вимоги до якості через посилання на сертифікати якості у п. 2.4, а відсутність умов за ст. 180 ГК України не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання договору недійсним.

          При розгляді первісного позову суд дійшов до наступного.

Так, 18.12.07 між Закритим акціонерним товариством "Аргіматко-Україна" /позивачем за первісним позовом/ та Фермерським господарством “Міус" /відповідачем за первісним позовом/ було укладено договір поставки № иСПК-17100023, за умовами якого позивач за первісним позовом прийняв на себе зобов’язання по поставці відповідачу за первісним позовом товарів, за номенклатурою у специфікаціях до договору, а відповідач за первісним позовом – оплатити їх у строки, які визначені у розділом 4 договору, а саме: часткова попередня оплата в розмірі 40% від суми договору не пізніше 31.01.08; на сплату решти суми в розмірі 60% постачальник надає покупцеві відстрочку оплати кожної партії товару на 30% від суми видаткової накладної через 194 дні з дати відвантаження та 30% від суми видаткової накладної через 225 днів з дати відвантаження.

          Як було встановлено при розгляді справи, з боку позивача за первісним позовом зобов"язання по поставці товару на загальну суму 34164 грн. 00 коп. було виконане належним чином, що підтверджено матеріалами справи, у т.ч. видатковими накладними від 03.04.08 № аАГ-040300009 на суму 8541 грн. 00 коп., від 21.04.08 № вАГ-0421016 на суму 25623 грн. 00 коп.

При проведенні розрахунків між сторонами за відповідачем за первісним позовом утворилась заборгованість у сумі 17498 грн. 40 коп., яку заявлено до стягнення, оскільки борг сплачено частково на суму 16665 грн. 60 коп.

Таким чином неналежне виконання відповідачем зобов'язання по оплаті решти вартості насіння підтверджується матеріалами справи.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

Відповідачем доказів сплати решти боргу не надано.

Відповідальність за несвоєчасну оплату товару передбачена сторонами у п. 5.2 договору поставки у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. Позивачем розраховано пеню за період з 01.01.09 по 14.06.09 за 175 днів на суму 2013 грн. 51 коп. та за період з 15.06.09 по 30.06.09 за 5 днів на суму 52 грн. 73 коп.

Але даний розрахунок пені є таким, що не відповідає умовам договору поставки та протирічить ст. 232 ГК України, якою передбачено нарахування штрафних санкцій за шість місяців від дати прострочення. Розглядаючи спір, господарський суд обмежений у можливості зробити самостійно уточнений розрахунок пені, оскільки за матеріалами справи відсутні документи у підтвердження часткової оплати боргу на суму 16665 грн. 60 коп. та його розподілення щодо 40% передплати за кожною видатковою накладною, що необхідно для визначення решти 30% та 30% також за окремими видатковими накладними від 03.04.08 № аАГ-040300009 та від 21.04.08 № вАГ-0421016. Тому у задоволенні вимог по пені слід відмовити.

Заперечення відповідача за первісним позовом, викладені у відзиві на позовну заяву, відхиляються судом, оскільки твердження про неякісність товару не підтверджено жодним доказом, при прийманні насіння покупець мав перевірити якісність останнього, тому приймання товару без заперечень та його часткова оплата свідчать про відсутність фактів неякісності у момент приймання. Наданий відповідачем за первісним позовом акт обстеження та списання насіння соняшника від 15.10.08 не може бути доказом поставки товару, який не відповідає вимогам якості, оскільки відсутні докази його належного зберігання після поставки тощо. У відповідності до ст. 675 ЦК України, яка визначає гарантії якості товару, товар, який продавець передає покупцеві, повинен відповідати вимогам щодо його якості в момент його передачі покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлений договором купівлі-продажу.

          За таких обставин первісний позов підлягає частковому задоволенню з віднесенням судових витрат на відповідача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених вимог у відповідності до ст. 49 ГПК України. У задоволенні решти первісного позову слід відмовити.

          У задоволенні зустрічного позову слід відмовити повністю, судові витрати за зустрічним позовом у сумі 85 грн. 00 коп. держмита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Позивачу за зустрічним позовом підлягають до повернення з державного бюджету України 256 грн. 64 коп. зайве сплаченого державного мита при зверненні до суду за платіжним дорученням від 10.11.09 № 122 на суму 341 грн. 64 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Міус", м. Артемівськ Перевальського району Луганської області, пров. Піонерський, б. 4, ідент. код 32783728 на користь Закритого акціонерного тоовариства "Аргіматко-Україна" м. Вишневе Київської області, вул. В.Чорновола, 45, ідент. код 30725226 –17498 грн. 40 коп. заборгованості, 174 грн. 98 коп. витрат по держмиту та 211 грн. 08 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу за первісним позовом після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти первісного позову відмовити.

4. У задоволенні зустрічного позову відмовити, судові витрати за зустрічним позовом покласти на позивача за зустрічним позовом.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

           Дата підписання рішення –25.12.09.

          Суддя                                                                      Н.М.Зюбанова

          Помічник судді           Г.А.Кравцова