Рішення № 90211658, 25.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2020 року м. Київ № 640/9628/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., за участі секретаря судового засідання Морозової Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)доДержавної аудиторської служби України третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «В.М.»про визнання протиправним та скасування висновку, визнання протиправними дій,Представники сторін:

позивача: Лапанашвілі Р.П., Субота О.В.;

відповідача: Дяченко С. В. , Гудзенко І.М. ;

третьої особи: Ручка О.А .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) (надалі - позивач, ЦМУ МЮ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної аудиторської служби України (надалі - відповідач, Держаудитслужба), в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України моніторингу закупівлі UA-2020-02-04-001770-c від 16.04.2020, згідно коду за ДК 021:2015: 50310000-1 "Технічне обслуговування і ремонт офісної техніки" (відновлення та заправка картриджів, поточний ремонт комп`ютерної оргтехніки) (для структурних підрозділів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) по м. Києву та Київської області), в частині зауважень щодо недотримання вимоги п. 7 ч. 1 додатку 3 до тендерної документації, у порушені вимог п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про публічні закупівлі", порушення ч. 1 ст. 31 Закону, також в частині зобов`язання Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) усунути порушення шляхом розірвання договору про надання послуг від 27.03.2020 № 104-03/20-Т;

2) визнати протиправними дії Державної аудиторської служби України щодо включення у висновок UA-2020-02-04-001770-c моніторингу закупівлі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) згідно коду за ДК 021:2015: 50310000-1 "Технічне обслуговування і ремонт офісної техніки" (відновлення та заправка картриджів, поточний ремонт комп`ютерної оргтехніки) (для структурних підрозділів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) по м. Києву та Київської області) безпідставних, необ`єктивних висновків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.05.2020 відкрито спрощене провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 11.06.2020, яке в подальшому відкладалось з метою отримання додаткових доказів для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Протокольною ухвалою проголошеною в судовому засіданні 11.06.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «В.М.».

Під час розгляду справи в судовому засіданні представники позивача і третьої особи заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити, посилаючись при цьому на те, що оригінал листа авторизації необхідно було надати лише тому учаснику процедури закупівлі, який не є виробником/імпортером товару.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись при цьому на те, що ТОВ «В.М.», як учасником процедури закупівлі не було надано замовнику оригінал листа авторизації, внаслідок чого порушення, викладене в оскаржувано висновку є цілком обґрунтованим, а висновок правомірним, внаслідок чого позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Державною аудиторською службою України на підставі наказу № 70 від 25.03.2020, було розпочато у системі державних закупівель моніторинг закупівлі Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) згідно коду за ДК: 021:2015:50310000-1 «Технічне обслуговування і ремонт офісної техніки», послуг на відновлення та заправку картриджів, поточний ремонт комп`ютерної оргтехніки для структурних підрозділів ЦМУ МЮ по місту Києву та Київській області (ідентифікатор закупівлі: UA-2020- 02-04001770-с).

16.04.2020 Держаудитслужбою опубліковано Висновок за результатами моніторингу вищевказаної закупівлі, у якому визначені порушення законодавства у частині розгляду та відхилення ЦМУ МЮ тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «В.М.», та зобов`язано ЦМУ МЮ здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема шляхом розірвання договору відповідно до законодавства та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, аргументовані заперечення або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Не погоджуючись із правомірністю і обґрунтованістю вказаного висновку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України (далі - Положення №43), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016 року, Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до п.п.3 п.4 Положення, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до пункту 7 Положення, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939).

Відповідно до статті 2 Закону №2939, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до статті 5 Закону №2939 контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі» (далі Закон 922), проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Підстави для проведення моніторингу публічних закупівель викладені в частині другій статті 7-1 Закону № 922, а саме:

дані автоматичних індикаторів ризиків; інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

За наявності однієї або декількох таких підстав, які визначено частиною другою статті 7-1 Закону № 922, керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про початок моніторингу закупівлі та відповідно до частини третьої статті 7-1 Закону № 922 таке рішення оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі.

Відповідно до частини четвертої статті 7-1 Закону №922 строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.

Частиною першою статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Відповідно до частин шостої та сьомої статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження;

2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Частиною 10 статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного Висновку, за результатами моніторингу установлено, що відповідно до пункту 7 частини першої додатку 3 до тендерної Документації ЦМУ МЮ (Замовником) установлено вимогу щодо надання у складі тендерної пропозиції, у разі якщо Учасник не є виробником/імпортером витратних матеріалів (тонеру), оригіналу листа авторизації Учасника (далі - лист авторизації), в якому буде зазначено, що Учасник є авторизованим партнером або офіційним представником виробника/імпортера, який повинен бути адресований Замовнику торгів та містити ідентифікатор закупівлі та назву предмету закупівлі.

Поряд з цим, Учасник ТОВ «В.М.» у складі тендерної пропозиції не надав відповідний лист авторизації, а надав лише роз`яснення щодо зазначеного листа від 17.02.2020 № 204-23/01-03 за підписом генерального директора ТОВ «В.М.» Будаєва П.В., чим не дотримано вимогу пункту 7 частини першої додатку 3 до тендерної Документації.

На порушення вимог пункту 4 частини першої статті 30 Закону, Замовник не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «В.М.», як таку, що не відповідає умовам тендерної документації та на порушення частини першої статті 31 Закону не відмінив торги 13 квітня 2020.

При здійсненні моніторингу закупівлі UA-2020-02-04-001770-с Держаудитслужба аналізувала надані ТОВ «В.М.» у складі своєї тендерної пропозиції сертифікати про походження витратних матеріалів (тонеру), а також наданий лист-роз`яснення від 17.02.2020 № 204-23/01-03, де зазначений учасник надає роз`яснення, що ним використовуватиметься легальне та сертифіковане постачання витратних матеріалів.

Фактично, відхилення відповідачем сертифікатів про походження витратних матеріалів (тонеру) та одночасно суть спору зводиться до того, що в Сертифікатах походження третя особа англійською мовою ідентифікована, як "Consignee" (вантажоотримувач, товароотримувач), а не як "Importer" (імпортер).

Суд критично ставиться до таких доводів відповідача, приймаючи до уваги наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

Пунктом 7 частини першої додатку 3 до тендерної Документації було встановлено, що в разі, якщо Учасник не є виробником/імпортером витратних матеріалів (тонеру), необхідно додатково надати у складі своєї пропозиції оригінал листа авторизації Учасника, в якому буде зазначено, що учасник є авторизованим партнером або офіційним представником виробника/імпортера. Даний лист повинен бути адресований Замовнику торгів та містити ідентифікатор закупівлі та назву предмету закупівлі.

Аналіз наведеної умови тендерної документації дає змогу дійти висновку про те, що оригінал листа авторизації необхідно було надавати лише Учаснику, який не є виробником / імпортером тонеру.

Учасниками справи не заперечується та підтверджується матеріалами справи (а.с.27-30 том 1), що ТОВ «В.М.», надало у складі тендерної пропозиції щодо імпортованого з Китаю тонеру: сертифікат про походження № С197634122061044 про імпорт товару, постачальник HANDA HAGUANG OF TONER CO., LTD (Китай); сертифікат про походження № ССРІТ000 2000056356, Сертифікат, № 19С1100А3413/00100 про імпорт товару з Китаю, постачальник BEIJING XINTRON OFFICE EQUIPMENT CO., LTD (Китай).

У вказаних документах зазначено, що ТОВ «В.М.» є "Consignee", тобто вантажоотримувачем, товароотримувачем.

Також третьою особою в складі тендерної пропозиції надано лист-роз`яснення (а.с.30 том 1), відповідно до якого останній є офіційним авторизованим дистриб`ютором продукції (тонери, ЗІП) OKI, СЕТ, ТТІ, ІМЕХ, SGT, Kuroki, Handan Hanhuang на території України, а також офіційним постачальником витратних матеріалів, запасних частин до офісної техніки (обладнання), комп`ютерного обладнання всіх відомих брендів (Xerox, Canon, Samsung, HP, Kyocera, Sharp, Panasonic, Konica Minolta, Ricoh, Epson, ОСЕ, Develop, Brother, Pantum, Lexmark, Toshiba, Philips, Lenovo, Acer та інші.

Даним листом ТОВ «В.М.» також гарантує легальне, сертифіковане постачання товару, про що власне і надало у складі пропозиції сертифікати походження товару на витратні матеріали (тонери), що будуть використані для виконання робіт.

Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується із доводами позивача з приводу належності Сертифікатів походження товару, як доказів того, що третя особа є імпортером витратних матеріалів, а отже була вільна від обов`язку надання оригіналу листа авторизації Учасника, приймаючи до уваги наступне.

Так, форма сертифіката походження, відповідно до якої були складені надані позивачем до тендерної процедури сертифікати про походження № С197634122061044, №ССРІТ000 2000056356, не затверджена будь якою міжурядовою угодою між Україною і Китаєм, а отже, складається на розсуд експортера.

В той же час, за визначенням, наведеним в п.2 ч.1 ст.12 Митного кодексу України, імпортер - підприємство, яке на підставі укладених ним безпосередньо або через посередника (комісіонера, агента, консигнатора тощо) зовнішньоекономічних договорів (контрактів) здійснює імпорт товарів з переміщенням їх через митний кордон України, незалежно від митного режиму, в який поміщуються такі товари.

При цьому, незважаючи на те, що вказана норма Митного кодексу України дає визначення поняття імпортер, однак, разом з тим, форма митної декларації МД-2, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450 також не містить в собі колонки (графи) «Імпортер», а містить колонки: « 8. Одержувач», « 9. Особа, відповідальна за фінансове врегулювання», « 14.Декларант/представник».

Тобто, згідно думки посадових осіб відповідача, відповідальних за складення спірного висновку, за аналогією, оскільки митна декларація, затверджена Постановою КМУ, не містить графи «Імпортер», відповідно всі особи, які ввозять товар на митну територію України не можуть бути імпортерами, виключно за відсутності їх ідентифікації в МД-2, як "Importer" (імпортер).

На переконання суду, такий висновок суб`єкта владних повноважень є передчасним, оскільки при здійсненні моніторингу закупівлі, у разі наявності сумніву у статусі третьої особи, як імпортера, слід було виходити з визначення поняття імпортер, наведеного у Митному кодексі України, а не з форми Сертифікату походження, яка українським законодавством не затверджена.

Відповідачем на надано до матеріалів справи жодних належних і допустимих доказів, в контексті наведених вище норм, які б підтверджували той фак, що поняття "Consignee" (вантажоотримувач, товароотримувач) і «Importer» (імпортер) не є тотожними.

В той же час, на переконання суду, в розумінні п.2 ч.1 ст.12 Митного кодексу України, понятті «імпортер» і «вантажоотримувач» є тотожними, внаслідок чого надані третьою особою сертифікати походження цілком правомірно сприйняті позивачем як належний доказ відсутності стосовно ТОВ «В.М.» обмежень, визначених п.7 ч.1 додатку 3 до тендерної Документації, внаслідок чого спірний висновок не можна вважати обґрунтованим і правомірним.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування висновку Державної аудиторської служби України моніторингу закупівлі UA-2020-02-04-001770-c від 16.04.2020, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Державної аудиторської служби України щодо включення у висновок UA-2020-02-04-001770-c безпідставних, необ`єктивних висновків, задоволенню не підлягають, як такі, що фактично дублюють заявлені вище позовні вимоги.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного висновку з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 77-78, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати висновок від 16.04.2020 №300 Державної аудиторської служби України моніторингу закупівлі UA-2020-02-04-001770-c, згідно коду за ДК 021:2015: 50310000-1 «Технічне обслуговування і ремонт офісної техніки» (відновлення та заправка картриджів, поточний ремонт комп`ютерної оргтехніки) (для структурних підрозділів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) по м. Києву та Київської області), в частині зауважень щодо недотримання вимоги п. 7 ч. 1 додатку 3 до тендерної документації, у порушені вимог п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі», порушення ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі», також в частині зобов`язання Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) усунути порушення шляхом розірвання договору про надання послуг від 27.03.2020 № 104-03/20-Т.

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути на користь Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дів грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України.

ЦЕНТРАЛЬНЕ МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М.КИЇВ) (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43315602, адреса: 01001, м.Київ, ПРОВУЛОК МУЗЕЙНИЙ, будинок 2-Д).

ДЕРЖАВНА АУДИТОРСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ (04070, м.Київ, ВУЛИЦЯ ПЕТРА САГАЙДАЧНОГО, будинок 4, код ЄДРПОУ 40165856).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 30.06.2020.

Суддя П.О. Григорович