Рішення № 90211646, 15.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 червня 2020 року 11:22 № 640/12195/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., при секретарі судових засідань Семеняці А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (01601, м. Київ,

бул. Т. Шевченка, 13)

до Офісу великих платників податків ДФС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська,

11Г)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

за участю сторін:

представника позивача - Курдалевської О.В.,

представника відповідача - Овдієнко О.О.,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Національний медичний університет імені О.О. Богомольця з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС, у якому просить суд: визнати протиправним та скасувати прийняте Офісом великих платників податків ДФС податкове повідомлення-рішення №0004684404 від 10 квітня 2019 року.

Мотивуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що Податковим кодексом України не передбачено підстави та право органів державної фіскальної служби проводити повторні камеральні перевірки. На думку представника позивача, протиправність проведення камеральної перевірки, висновки якої безпідставно покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, зумовлює протиправність останнього.

Також представник позивача зазначив, що у межах спірних правовідносин виникла ситуація з податковими накладними, які не надаються отримувачу, який не є платником ПДВ, а інша частина - це виписані податкові накладні, що пов`язані з «умовним продажем».

В ході судового розгляду даної справи представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.

У відзиві на адміністративний позов представник контролюючого органу зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно та з урахуванням всіх обставин справи, а при камеральній перевірці використано дані Єдиного реєстру податкових накладних та інформаційні системи Державної фіскальної служби.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

14 березня 2019 року Офісом великих платників податків ДФС на підставі пункту 200.10 статті 200 та в порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, статті 76 Податкового кодексу України проведена камеральна перевірка діяльності Національного медичного університету імені О.О. Богомольця щодо своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 31 січня 2017 року по 15 лютого 2019 року, за результатами якої складено відповідний акт перевірки №783/28-10-44-04/2010787 від 14 березня 2019 року.

Камеральною перевіркою встановлені порушення Національним медичним університетом імені О.О. Богомольця вимог пункту 201.10 статті 201 Кодексу, а саме граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, в результаті чого відповідальність платника передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

На підставі висновків акта перевірки Офісом великих платників податків ДФС 10 квітня 2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0004684404, яким до Національного медичного університету імені О.О. Богомольця застосовано штраф у розмірі 10 % за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму 5 496 798,90 грн. у розмірі 549679,89 грн. та за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 2 879 378,50 грн. застосовано штраф у розмірі 20 % у сумі 575 875,70 грн.; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 15 298,04 грн. застосовано штраф у розмірі 30 % у сумі 4 589,40 грн. загальна сума штрафу становить 1 130 144,99 грн.

Незгода позивача із вказаним податковим повідомленням-рішенням зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на момент проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

За змістом пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю та формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

Водночас, наявними матеріалами справи підтверджується, що Офіс великих платників податків ДФС уже проводив камеральну перевірку з питань своєчасності реєстрації податкових накладних, результати яких відображені в актах перевірки від 24 листопада 2017 року №4219/28-10-42-07/02010787 (за період з 08 лютого 2017 року по 31 травня 2017 року, з 01 липня 2017 року по 06 вересня 2017 року), від 17 квітня 2018 року №922/28-10-42-07/02010787 ( за період з 07 грудня 2017 року по 26 лютого 2018 року), від 30 травня 2018 року (за період з 30 березня 2018 року по 13 квітня 2018 року), від 06 листопада 2018 року №3382/28-10-44-04/02010787 (за період з 29 травня 2018 року по 18 жовтня 2018 року).

При цьому, суд зазначає, що нормами чинного законодавства не передбачено можливість проведення повторної камеральної перевірки.

Аналогічна правова позиція стосовно того, що проведення повторної камеральної перевірки Податковим кодексом України не передбачено викладена у постанові Верховного Суду від 05 лютого 2019 року в справі №824/51/16-а.

Протиправність проведення камеральної перевірки, висновки якої безпідставно покладені в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, обумовлює безпідставність визначення податкового правопорушення і, як наслідок цього, безпідставність застосування штрафу. Як наслідок, акт такої перевірки з викладеними у ньому висновками, є доказом, здобутим з порушенням закону, й не має юридичної значимості, а тому прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення не можуть бути визнані правомірними.

Вказані встановлені фактичні обставини справи, на думку суду, є самостійною та достатньою підставою для скасування податкового повідомлення-рішення в судовому порядку.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Пунктом 120-1.2 статті 120.1 ПК України визначено, що відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

У разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим цього пункту та пунктом 120 1.1 цієї статті, не застосовуються.

Вказаними нормами права визначено підстави відповідальності платника податку за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Аналіз змісту вищенаведених норм дає підстави для висновку, що штрафні (фінансові) санкції, згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, можуть бути застосовані лише у разі, якщо платник податків - продавець товарів/послуг був зобов`язаний, відповідно до вимог цього кодексу, скласти та зареєструвати податкову накладну/розрахунок корегування до податкової накладної у зв`язку з постачанням товарів/послуг, надходженням коштів від покупця як авансу, зміною компенсації їх вартості, які впливають (зменшують чи збільшують) на суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість платника податку-продавця та підлягають відображенню у податковій звітності з ПДВ.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що частина податкових накладних позивача є такими, які не надаються отримувачу, який не є платником ПДВ, а частина податкових накладних пов`язані з «умовним продажем».

Так, до податкових накладних, що пов`язані з «умовним продажем» належать додаткові накладні, де вказано назвою контрагента « 60000000000»: №82 від 31 січня 2017 року; №242 від 31 грудня 2017 року; №136 від 28 лютого 2017 року, №243 від 31 грудня 2017 року; №75 від 31 березня 2017 року; №244 від 31 грудня 2017 року; №98 від 28 квітня 2017 року; №97 від 28 квітня 2017 року; №245 від 31 грудня 2017 року; №238 від 31 травня 2017 року; №246 від 31 грудня 2017 року; №247 від 31 грудня 2017 року; №128 від 31 липня 2017 року; №127 від 31 липня 2017 року; №248 від 31 грудня 2017 року; №183 від 31 серпня 2017 року, №184 від 31 серпня 2017 року; №249 від 31 грудня 2017 року; №220 від 29 вересня 2017 року; №250 від 31 грудня 2017 року; №212 від 31 жовтня 2017 року; №251 від 31 грудня 2017 року; №165 від 30 листопада 2017 року; №164 від 30 листопада 2017 року; №163 від 30 листопада 2017 року; №162 від 30 листопада 2017 року; №252 від 31 грудня 2017 року; №154 від 29 грудня 2017 року; №160 від 29 грудня 2017 року; №155 від 29 грудня 2017 року; №156 від 29 грудня 2017 року; №159 від 29 грудня 2017 року; №241 від 29 грудня 2017 року; №253 від 31 грудня 2017 року; №178 від 29 грудня 2017 року; №177 від 29 грудня 2017 року; №172 від 29 грудня 2017 року; №172 від 29 грудня 2017 року; №179 від 29 грудня 2017 року; №140 від 28 лютого 2018 року; №177 від 30 березня 2018 року; №186 від 31 липня 2018 року; №185 від 31 липня 2018 року; №187, №188 від 31 липня 2018 року; №135, 136 від 31 серпня 2018 року; №143 від 28 вересня 2018 року.

Частиною 199.1 статті 199 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Фактичні обставини справи у взаємозв`язку із нормами чинного законодавства дають підстави для висновку, що платник податку, який має виконати вимоги статті 199 Податкового кодексу України, поставлений у залежність від реєстрації податкової накладної контрагентом та своєчасності реєстрації ним таких податкових накладних.

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, що податкові накладні за «умовним продажем» позивачем зареєстровано після реєстрації відповідних податкових накладних контрагентом.

До податкових накладних, які не надаються отримувачу, оскільки «контрагент не платник ПДВ» відносяться податкові накладні, де вказано назвою контрагента « 100000000000», а саме: № 202,231,232,236,233,235,234,237 від 29 грудня 2017 року, 38,39 від 11 липня 2017 року, 21 від 07 липня 2017 року, 6 від 01 листопада 2017 року, 12 від 03 листопада 2017 року, 16 від 06 листопада 2017 року, 7 від 02 листопада 2017 року, 53 від 14 листопада 2017 року, 1,2 від 01 жовтня 2018 року, 11,10 від 02 жовтня 2018 року, 13,14 від 03 жовтня 2018 року, 22,23 від 04 жовтня 2018 року, 117 від 05 жовтня 2018 року, 28,27 від 08 жовтня 2018 року, 33,32 від 09 жовтня 2018 року, 38,39 від 10 жовтня 2018 року, 43,44 від 11 жовтня 2018 року, 152 від 15 жовтня 2018 року, 50,51 від 16 жовтня 2018 року, 57,56,121,60 від 17 жовтня 2018 року, 62,65 від 18 жовтня 2018 року, 69,70 від 19 жовтня 2018 року, 75,74 від 22 жовтня 2018 року, 81,83 від 23 жовтня 2018 року, 84,85 від 24 жовтня 2018 року, 92, 89 від 25 жовтня 2018 року, 97 від 26 жовтня 2018 року, 102,103 від 29 жовтня 2018 року, 105,108,109, 122 від 30 жовтня 2018 року, 123,125 від 31 жовтня 2018 року, 64 від 12 березня 2018 року, 66 від 07 березня 2018 року, 67 від 13 березня 2018 року, 1,2 від 02 квітня 2018 року, 7,6 від 03 квітня 2018 року, 17,16 від 04 квітня 2018 року, 23,22 від 05 квітня 2018 року, 29,30 від 06 квітня 2018 року, 34 від 10 квітня 2018 року, 38,37 від 11 квітня 2018 року, 44,45 від 12 квітня 2018 року, 49,53,54,50 від 13 квітня 2018 року, 128 від 27 квітня 2018 року, 1,2 від 02 травня 2018 року, 10,7,11 від 03 травня 2018 року, 17,14 від 04 травня 2018 року, 19,21 від 05 травня 2018 року, 24,23 від 07 травня 2018 року, 32,33 від 08 травня 2018 року, 36,35 від 10 травня 2018 року, 42,43,44,48,49 від 01 травня 2018 року, 54,53 від 14 травня 2018 року, 61,62 від 15 травня 2018 року, 144 від 31 травня 2018 року, 4,5 від 01 червня 2018 року, 10,11 від 04 червня 2019 року, 16,17 від 05 червня 2018 року, 22,21 від 06 червня 2018 року, 27 від 07 червня 2018 року, 33,32 від 08 червня 2018 року, 39,40 від 11 червня 2018 року, 42,43 від 12 червня 2018 року, 53,50 від 13 червня 2018 року, 59,144 від 14 червня 2018 року, 68,69 від 15 червня 2018 року, 170 від 27 червня 2018 року, 28 від 04 липня 2018 року, 3,4 від 02 липня 2018 року, 8 від 03 липня 2018 року, 27 від 04 липня 2018 року, 175, 30,60 від 05 липня 2018 року, 35,91,177 від 06 липня 2018 року, 43,44 від 09 липня 2018 року, №10 від 03 липня 2018 року, 184 від 09 липня 2018 року, №50,55 від 10 липня 2018 року; 57, 181 від 11 липня 2018 року, 74 від 13 липня 2018 року, 183 від 19 липня 2018 року, 1,2 від 01 серпня 2018 року, 9 від 02 серпня 2018 року, 12,13 від 03 серпня 2018 року, 18,19 від 06 серпня 2018 року, 21,25,26 від 07 серпня 2018 року, 34,35,36 від 08 серпня 2018 року, 40,45 від 09 серпня 2018 року, 51,53 від 10 серпня 2018 року, 57,56 від 13 серпня 2018 року, 60, 62 від 14 серпня 2018 року, 69 від 15 серпня 2018 року, 72,71 від 16 серпня 2018 року, 80,79 від 17 серпня 2018 року, 83 ,84 від 20 серпня 2018 року, 87, 86 від 21 серпня 2018 року, 92,95 від 22 серпня 2018 року, 100,98 від 23 серпня 2018 року, 105,102 від 27 серпня 2018 року, №109,107 від 28 серпня 2018 року; 105,102 від 27 серпня 2018 року, 109,107 від 28 серпня 2018 року, 16,115,112,111 від 29 серпня 2018 року, 124,125,123 від 30 серпня 2018 року, 132,133 від 31 серпня 2018 року, 1,2 від 03 вересня 2018 року, 10 від 04 вересня 2018 року, 13 від 05 вересня 2018 року, 33,35 від 06 вересня 2018 року, 41,40 від 07 вересня 2018 року, 9 від 04 вересня 2018 року, 12 від 05 вересня 2018 року, 46,47 від 10 вересня 2018 року 49 від 11 вересня 2018 року, 63,62 від 12 вересня 2018 року, 66,65 від 13 вересня 2018 року, 76,77,72,73 від 14 вересня 2018 року, 83,84 від 17 вересня 2018 року, 90 від 18 вересня 2018 року, 95 від 19 вересня 2018 року, 101 від 20 вересня 2018 року, 110 від 21 вересня 2018 року, 115,116 від 24 вересня 2018 року, 123,122 від 25 вересня 2018 року, 128,129 від 26 вересня 2018 року, 133,134 від 27 вересня 2018 року, 137 від 28 вересня 2018 року, 25 від 07 лютого 2019 року, №132 від 03 січня 2019 року, 131,133 від 09 січня 2019 року.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд з урахуванням порушення відповідачем порядку проведення камеральної перевірки, зокрема в частині повторності її проведення, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Згідно з вимогами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Закону, що і було зроблено позивачем.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Національного медичного університету імені О.О. Богомольця задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС №0004684404 від 10 квітня 2019 року.

Стягнути на користь Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (01601, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 13, код ЄДРПОУ 02010787) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 16 952 (шістнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві) гривні 17 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11Г, код ЄДРПОУ 39440996)

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.Б. Федорчук