Рішення № 90209931, 22.06.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 398/89/20

Провадження № 2/185/2385/20

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2020 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Мінарської О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків, суд -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь збитки в сумі 72 693 грн. 23 коп. та судові витрати по справі.

Позов обґрунтовано тим, що 13 травня 2015 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір оренди приміщення № 05/2015 за яким останньому було передано в оренду приміщення квартири АДРЕСА_1 строком до 31 грудня 2015 року. Про фактичну передачу приміщення було складено відповідний акт прийому - передачі. У подальшому строк дії даного договору неодноразово продовжувався на підставі відповідних додаткових угод по 31 грудня 2019 року. Згідно п. 6.1 договору було погоджено орендну плату в розмірі, який еквівалентний 100 доларам США за офіційним курсом НБУ, що підлягала сплаті до 10 числа місяця оренди готівкою або шляхом зарахування на банківську карту. Також відповідно до п. 6.3 Договору відповідач повинен був здійснювати компенсацію спожитих ним комунальних послуг відповідно до показників лічильників та рахунків, виставлених постачальниками таких послуг. Однак, у листопаді 2018 року йому стало відомо, що відповідач порушив прийняті на себе зобов`язання та допустив значне накопичення боргів по оплаті комунальних послуг. Згідно усної домовленості заборгованість мала бути сплачена відповідачем у строк до 01 травня 2019 року. Натомість, відповідач не здійснив оплату боргів, перестав платити орендну плату, уникав спілкування телефоном. З травня 2019 року відповідач взагалі перестав виходити на зв`язок. Станом на 01 січня 2020 року договір оренди припинено в зв`язку із закінченням строку його дії (п. 4.1), заборгованість відповідача складає: 36 559,26 - орендна плата за період листопад 2018 - грудень 2019 року; 841,20 грн. - компенсація квартплати; 33 720,62 грн. - компенсація спожитих послуг теплопостачання; 933,55 грн. - компенсація оплати водопостачання та водовідведення; 638,60 грн. - компенсація оплати вивезення ТПВ, всього 72 693, 23 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, надала суду заяву, згідно з якою позовні вимоги підтримала, просила суд розглянути справу за її відсутності за наявними доказами у справі, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав.

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін (їх представників) та без фіксування процесу технічними засобами.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Суд дослідивши матеріали цивільної справи, вважає що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 22079193 від 23 травня 2014 року (а.с.11)

13 травня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір оренди приміщення № 05/2015 за яким останньому було передано в оренду приміщення квартири АДРЕСА_1 строком до 31 грудня 2015 року (а.с. 12 - 13)

13 травня 2015 року було складено акт прийому - передачі в оренду: квартири АДРЕСА_1 та ключі у кількості 3 шт. (а.с.14)

31 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди приміщення № 05/2015, строк якого було продовжено до 31 грудня 2016 року (а.с. 15)

31 травня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 2 до договору оренди приміщення № 05/2015, яким встановлений розмір орендної плати в сумі 2 200 грн., щомісячно (а.с. 15)

28 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 3 до договору оренди приміщення № 05/2015, строк якого було продовжено до 31 грудня 2019 року та змінено розмір орендної плати, яка еквівалентна 100 доларам США за офіційним курсом НБУ та підлягала сплаті до 10 числа місяця оренди готівкою або шляхом зарахування на банківську карту (а.с. 16).

Згідно п. 6.1 договору було погоджено орендну плату в розмірі, який еквівалентний 100 доларам США за офіційним курсом НБУ та підлягала сплаті до 10 числа місяця оренди готівкою або шляхом зарахування на банківську карту.

Також відповідно до п. 6.3 Договору ОСОБА_2 повинен був здійснювати компенсацію спожитих ним комунальних послуг відповідно до показників лічильників та рахунків, виставлених постачальниками таких послуг.

Згідно з наданим розрахунком, станом на грудень 2019 року утворилась заборгованість, що становить 36 559,26 - орендна плата за період з листопада 2018 - грудень 2019 року; 841,20 грн. - компенсація квартплати; 33 720,62 грн. - компенсація спожитих послуг теплопостачання; 933,55 грн. - компенсація оплати водопостачання та водовідведення; 638,60 грн. - компенсація оплати вивезення ТПВ, всього 72 693, 23 грн. (а.с.5)

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором; боржник, який прострочив виконання господарського зобов`язання, відповідає перед кредитором за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що виникла після прострочення.

Порядок відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди встановлено ст. 22 Цивільного кодексу України. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Суд, аналізуючи норми діючого законодавства, що регулюють договірні відносини між сторонами та визначають правові наслідки порушення зобов`язання у їх застосуванні до правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 259, 265, 280-283, 304 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 збитки в сумі 72 693 (сімдесят дві тисячі шістсот дев`яносто три) грн. 23 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційну скаргу може бути подано безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , 1980 року народження, РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Суддя С. Г. Юдіна