Рішення № 9020977, 16.12.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" грудня 2009 р.Справа № 5/150 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Змеула О.А. розглянув справу №5/150

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області, м. Кіровоград

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Нафта", м. Кіровоград

з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет на предмет спору на стороні позивача - державне підприємство "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2" м. Кіровоград

про розірвання договору, повернення майна та стягнення 8178 грн. 30 коп.

Представники:

від позивача - представник Бурковський І.В., довіреність б/н від 08.09.08;

від відповідача - представник Волошков Є.М., довіреність № 1 від 02.01.09.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області звернулося з позовною заявою, яка містить вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Нафта" про розірвання договору оренди від 20.12.2007 року № 28-59 зі змінами від 22.12.2008 року, зобов'язання відповідача повернути (шляхом звільнення) об'єкт оренди, стягнення орендної плати з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в загальній сумі 7900,80 грн., пені в розмірі 277,50 грн., що разом становить 8178,30 грн.

Відповідач просить позовні вимоги задовольнити в частині стягнення заборгованості по договору оренди за період з січня 2008 року по ІІ квартал 2009 року включно та розірвати договір оренди.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд встановив наступне.

Між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області – орендодавець (далі - РВ ФДМУ) та товариством з обмеженою відповідальністю "Центр-Нафта" - орендар (далі – ТОВ "Центр-Нафта") 20.12.2007 року укладено договір оренди № 28-59 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (далі – Договір).

Згідно п. 1.1. Договору орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування державне окреме індивідуального визначене майно: склад паливно-мастильних матеріалів ємністю 700 куб. м., розміщене за адресою: м. Кіровоград, проспект Інженерів, 2, що перебуває на балансі державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2", вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку майна на 31 серпня 2007 року і становить за незалежною оцінкою 445007,00 грн.

Сторонами вказаного Договору 20.12.2007 року складено та підписано акт приймання-передавання орендованого приміщення.

22.12.2008 року між РВ ФДМУ та ТОВ "Центр-Нафта" укладено додаткову угоду до договору оренди від 20.12.2007 року № 28-59, якою продовжено дію вказаного договору оренди на 2 роки 11 місяців до 19.11.2011 року.

Відповідно до п. 3.1. Договору орендна плата визначена за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) – жовтень 2007 року 4750,00 без ПДВ.

Орендна плата за перший місяць оренди – грудень 2007 року, визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції листопад, грудень 2007 року.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

За обґрунтованим розрахунком позивача станом на 30.09.2009 року за відповідачем рахувалась заборгованість по орендній платі в сумі 7830,51 грн., інфляційні втрати – 31,20 грн., три проценти річних – 39,09 грн., а також пеня в сумі 277,50 грн.

Відповідач суму заборгованості з орендної плати визнав по ІІ квартал 2009р. та просить розірвати договір оренди № 288-59 від 20.12.2007 року (а. с. 26).

27.08.2009 року РВ ФДМУ по Кіровоградській області направило на адресу відповідача претензію-пропозицію № 1448-43 з вимогою сплатити заборгованість, а у разі відсутності оплати заборгованості про можливе розірвання договору оренди № 28-59.

У позовній заяві вимога про розірвання договору оренди ґрунтується на тому, що відповідач не виконує своє зобов'язання, передбачене пунктом 5.3. договору оренди - своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися (від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк.

Частинами 1 та 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Згідно п. 2 ст. 188 Господарського процесуального кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Підставою для розірвання договору оренди є та обставина, що відповідач не вносить плату за користування річчю протягом більше трьох місяців підряд, а саме з травня по серпень 2009 року включно.

Враховуються положення ст. 291 Господарського кодексу України:

"1. Одностороння відмова від договору оренди не допускається.

3. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу."

Відповідач визнав вимогу про розірвання Договору оренди.

Відповідно частини 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

За вказаних обставин господарський суд задовольняє позовну вимогу про дострокове розірвання договору оренди № 28-59 від 20.12.2007 року.

Внаслідок розірвання договору оренди у відповідача відсутні підстави для користування майном, яким відповідач користується за Договором оренди.

Згідно частини 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані який було обумовлено в договорі.

Відповідно ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди.

Отже, відповідач повинен звільнити займане приміщення і повернути його орендодавцю.

Відповідач у запереченнях на позовну заяву зазначив про визнання позову в частині стягнення заборгованості по договору оренди індивідуально визначеного майна за період з січня 2008 року по ІІ квартал 2009 року включно. Із зазначеного відповідачем слідує, що він заперечує проти стягнення втрат від інфляції, трьох процентів річних та пені, посилаючись на те, що зборами засновників (учасників) ТОВ "Центр-Нафта" 29.04.2009 року прийнято рішення про припинення господарської діяльності юридичної особи та проведення ліквідаційної процедури у відповідності до вимог чинного законодавства України, про що розміщене оголошення у офіційному друкованому засобі масової інформації – Бюлетені державної реєстрації № 126 (11) від 08.06.2009 року.

Господарським судом вказані доводи відповідача відхиляються з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Нормами статті 111 Цивільного кодексу України визначено порядок ліквідації юридичної особи.

1. Ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

2. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, провадиться у порядку черговості, встановленої статтею 112 цього Кодексу, відповідно до проміжного ліквідаційного балансу, починаючи від дня його затвердження, за винятком кредиторів четвертої черги, виплати яким провадяться зі спливом місяця від дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу.

В разі недостатності у юридичної особи, що ліквідується, грошових коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія здійснює продаж майна юридичної особи.

3. Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, який затверджується учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

4. Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається її учасникам, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.

5. Юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Також слід зазначити, що ст. 112 Цивільного кодексу України встановлено порядок задоволення вимог кредиторів.

1. У разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

2. Черговість задоволення вимог кредиторів за договорами страхування визначається законом.

3. У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

4. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

5. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

У даному випадку орендна плата підлягає стягненню з орендаря за весь час користування орендованим майном на підставі умов Договору оренди, частини 1 ст. 286 Господарського кодексу України.

Отже, вимога позивача про стягнення боргу з орендної плати за період з травня по серпень 2009 року включно з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 7861,71 грн. підлягає задоволенню.

Заборгованість з орендної плати стягується з відповідача згідно правил ст. 625 Цивільного кодексу України.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з цим, грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.

Інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі, за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Відповідно обґрунтованого розрахунку позивач правомірно обчислив три проценти річних за період з 13.06.2009 по 30.09.2009 в розмірі 39,09 грн.. Втрати від інфляції позивач правомірно обчислив за період з травня по серпень 2009 року в розмірі 31,20 грн.

Сума заборгованості з орендної плати з урахуванням встановленого індексу інфляції становить 7861,71 грн.

Господарський суд, в результаті системного аналізу норм Цивільного кодексу України, які регулюють порядок ліквідації юридичної особи, дійшов наступного висновку.

Прийняття учасниками юридичної особи рішення про ліквідацію не є підставою для припинення нарахування неустойки (штрафу, пені), втрат від інфляції та трьох процентів річних, а тому вимога про стягнення орендної плати з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в сумі підлягає задоволенню.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1-2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Національним банком України встановлено: з 30 квітня 2008 року облікову ставку в розмірі 12% річних; з 15 червня 2009 року облікову ставку в розмірі 11% річних; з 12 серпня 2009 року в розмірі 10,25% річних.

У відповідності з п. 3.7 Договору за несвоєчасне внесення орендної плати орендар повинен сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно обґрунтованого розрахунку позивачем правомірно обчислена пеня за весь час прострочення платежів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який сплачується пеня, а саме за період з 05.06.2009р. по 30.09.2009р. в сумі 277,50 грн.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Державне мито у справі в розмірі 85 грн. з вимоги немайнового характеру і 102 грн. з вимоги майнового характеру, що разом становить 187 грн., та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. згідно ст.ст. 44, 45, 46, 47-1, 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРIШИВ:

Позов задовольнити.

Достроково розірвати договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 20.12.2007 року № 28-59, укладений між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області та товариством з обмеженою відповідальністю "Центр-Нафта".

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Центр-Нафта" (25014, м. Кіровоград, провулок Водостічний, 13, ідентифікаційний код 31146120) повернути регіональному відділенню Фонду державного майна України по Кіровоградській області (25009, м. Кіровоград, вул. Глінки, 2, ідентифікаційний код 13747462) склад паливно-мастильних матеріалів ємністю 700 куб. м., розташований за адресою: м. Кіровоград, проспект Інженерів, 2.

Наказ видати.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Нафта" (25014, м. Кіровоград, провулок Водостічний, 13, ідентифікаційний код 31146120) на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області (25009, м. Кіровоград, вул. Глінки, 2, ідентифікаційний код 13747462):

заборгованість з орендної плати з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 7861,71 грн.; три процента річних в розмірі 39,09 грн.; пеню в розмірі 277,50 грн., що разом становить 8178,30 грн.

Наказ видати.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Нафта" (25014, м. Кіровоград, провулок Водостічний, 13, ідентифікаційний код 31146120) в доход державного бюджету України отримувач коштів: УДК у м. Кіровограді банк отримувача: ГУДКУ у Кіровоградській області МФО 823016 рахунок № 31115095700002 ідентифікаційний код 24145329 код бюджетної класифікації: 220902000 "Державне мито, не віднесене до інших категорій" державне мито в розмірі 187 грн.

Наказ видати.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Нафта" (25014, м. Кіровоград, провулок Водостічний, 13, ідентифікаційний код 31146120) у доход державного бюджету України отримувач коштів: УДК у м. Кіровограді банк отримувача: ГУДКУ у Кіровоградській області МФО 823016 рахунок № 31218259700002 ідентифікаційний код 24145329 код бюджетної класифікації: 22050000 "Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах" витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

Наказ видати.

Рішення у справі набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.А. Змеул