Рішення № 9020956, 18.12.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" грудня 2009 р.Справа № 17/87 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С. В., розглянувши матеріали справи №17/87

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-виробничої фірми "СЕМКО", м. Кіровоград

до відповідачів:

- Головного управління управління державного казначейства України в Кіровоградській області, м. Кіровоград

- відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції в Кіровоградській області, м. Долинська Кіровоградської області

про стягнення 61828,35 грн.

Представники:

від позивача - директор Компанієць В.І., на підставі наказу №64 від 23.02.2001 року та виписки з протоколу №41 від 23.02.2001 року;

від відповідача (ГУДКУ в Кіровоградській області) - Кудаков Ю.В., довіреність №14-19/2-38 від 09.01.2009 року;

від відповідача (ВДВС Долинського РУЮ в Кіровоградській області ) - участі не брав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання (а.с.139).

18.12.2009 р. в засіданні суду приймав участь ст. прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури Кіровоградської області Яременко О.Д. на підставі посвідчення №822.

В судовому засіданні 26.11.2009 р. оголошувалась перерва до 10 год. 30 хв. 18.12.2009 р., про що присутні представники повідомлялись під розписку (а.с.139); в засіданні 26.11.2009 р. приймав участь представник від відповідача (ВДВС Долинського РУЮ в Кіровоградській області ) - Дромашко С.Г. на підставі довіреності б/н від 20.11.2009 р. (а.с.134).

Товариством з обмеженою відповідальністю комерційно-виробничою фірмою "СЕМКО" (далі- ТОВ "СЕМКО") подано позов до головного управління державного казначейства України у Кіровоградській області (далі- ГУДКУ в Кіровоградській області) та головного управління юстиції у Кіровоградській області про стягнення 61828,35 грн. шкоди, заподіяної бездіяльністю державних посадових осіб державної виконавчої служби України Долинського РУЮ в Кіровоградській області, з відповідача- управління державного казначейства у Кіровоградській області через стягнення коштів з відповідного рахунку загального фонду бюджету України.

Ухвалою господарського суду від 01.09.2009 р. за згодою позивача здійснено заміну первісного відповідача (головного управління юстиції у Кіровоградській області) належним відповідачем- відділом державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції (а.с.69-71).

Заявою №05/1-1842вих від 01.09.2009 р. (вх.№02-14/19398 від 04.09.2009 р.) перший заступник прокурора Кіровоградської області на підставі статті 29 Господарського процесуального кодексу України повідомив про свій вступ у справу (а.с.74-75).

14.09.2009 р. до господарського суду позивачем подано заяву, згідно якої позовні вимоги викладено наступним чином: стягнути з управління державного казначейства в Кіровоградській області та з відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції в Кіровоградській області солідарно на користь товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-виробничої фірми "СЕМКО" суму матеріальної шкоди (збитків) в розмірі 61828,35 грн. (а.с.82-85).

Згідно заяв б/н та б/д (вх.№02-14/22600 від 15.10.2009 р.) позовні вимоги викладено в наступній редакції: стягнути з відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції в Кіровоградській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-виробничої фірми "СЕМКО" суму матеріальної шкоди (збитків) в розмірі 61828,35 грн.; зобов'язати управління державного казначейства в Кіровоградській області провести списання зазначеної суми з відповідного рахунку відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції в Кіровоградській області з зарахуванням їх на рахунок позивача (а.с.97-99).

В остаточній редакції позовні вимоги викладено наступним чином: стягнути з відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції в Кіровоградській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-виробничої фірми "СЕМКО" суму матеріальної шкоди в розмірі 61 828,35 грн.; зобов'язати головне управління державного казначейства України в Кіровоградській області провести списання зазначеної суми в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (а.с.142).

Відповідач (відділ державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції в Кіровоградській області) позов заперечив з підстав недоведеності позивачем факту заподіяння йому органом виконання судових рішень шкоди ( а.с.89).

Відповідач (управління державного казначейства в Кіровоградській області) позовні вимоги також не визнав, посилаючись на те, що вимоги ТОВ КВФ "СЕМКО" в частині зобов'язання провести списання визначеної ним суми коштів не ґрунтуються на діючих нормах права, якими врегульовані правовідносини в частині примусового списання коштів з рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах державного казначейства (а.с.106).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача (ГУДКУ в Кіровоградській області) та прокуратури області, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

Приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу 09.06.2003 р. та 26.01.2004 р. було вчинено виконавчі написи про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Райсільгоспкомунгосп" (далі- ТОВ "Райсільгоспкомунгосп") на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "СЕМКО" 25250 грн. та 50500 грн. відповідно.

Вказані виконавчі написи було передано стягувачем для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції в Кіровоградській області (далі- ВДВС Долинського РУЮ).

Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції в Кіровоградській області було відкрито виконавчі провадження з примусового виконання вказаних вище виконавчих написів, які в подальшому було приєднано до зведеного виконавчого провадження про стягнення заборгованості з ТОВ "Райсільгоспкомунгосп" на користь юридичних осіб.

03.10.2003 р. та 04.04.2004 р. було описано і накладено арешт на майно боржника.

Ніяких дій по виконанню виконавчих написів ВДВС Долинського РУЮ в подальшому не проводилось, а начальником відділу перевірка не здійснювалась.

Зазначені обставини встановлені рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 10.02.2005 р. по цивільній справі №2-217/2005 р. за скаргою ТОВ "СЕМКО" на бездіяльність начальника та державного виконавця відділу ДВС Долинського РУЮ (далі- справа №2-217/2005 р.), яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 27.04.2005 р. та ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 10.08.2007 р. (а.с. 29-30, 55-56, 65-66 справи №2-217/2005 р.).

В силу частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, факт бездіяльності ВДВС Долинського РУЮ по виконанню виконавчих написів нотаріуса є доведеним.

В подальшому 15.07.2005 р. частина арештованого майна боржника (промислова база) була реалізована на аукціоні за ціною 104005,58 грн., з яких 13921,65 грн. було перераховано позивачеві (а.с.24, 107-109).

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 10.11.2005 р. по справі №9/175 за заявою Долинської міжрайонної державної податкової інспекції про банкрутство ТОВ "Райсільгоспкомунгосп" (далі- справа №9/175) останнього визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру щодо відсутнього боржника.

Із змісту справи №9/175, яка оглянута господарським судом в судовому засіданні 18.12.2009 р., вбачається, що ухвалою суду від 10.11.2005 р. визнано банкрутом відсутнього боржника- ТОВ "Долинській райсількомунгосп", відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута ініціюючого кредитора- Долинську міжрайонну державну податкову інспекцію, а також зобов'язано ліквідатора письмово повідомити про визнання відсутнього боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури усіх відомих ліквідатору кредиторів банкрута (в тому числі направити таке повідомлення відділу державної виконавчої служби Долинського РУЮ) і у строк до 10.12.2005 р. подати господарському суду докази направлення таких повідомлень (том І а.с.84-87 справи №9/175).

Докази отримання такого повідомлення державною виконавчою службою Долинського РУЮ 12.12.2005 р. містяться в матеріалах справи №9/175 (том І а.с.93 справи №9/175).

Згідно статті 65 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, що існувала на момент виникнення спірних правовідносин, у випадку ліквідації боржника - юридичної особи, в тому числі внаслідок визнання боржника банкрутом, виконавчий документ передається до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законодавством порядку. У разі направлення виконавчого документа до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований.

ВДВС Долинського РУЮ стверджує, що виконавчі написи від 09.06.2003 р. та 26.01.2004 р. про стягнення з ТОВ "Райсільгоспкомунгосп" на користь ТОВ "СЕМКО" 25250 грн. та 50500 грн. були направлені на адресу ліквідатора банкрута 25.11.2005 р. за вих.№4048 (а.с.89). На підтвердження таких відомостей ним подано витяг з журналу вихідної кореспонденції (а.с.91).

Проте із змісту даного витягу не вбачається, які саме виконавчі документи було направлено на адресу ліквідатора та по якому саме виконавчому провадженню.

Крім того, із змісту відповіді ліквідатора ТОВ "Долинській райсількомунгосп"- Долинської міжрайонної податкової інспекції №9327/10/1000 від 29.10.2009 р. (вх.№02-14/24125 від 02.11.2009 р.) вбачається, що згідно даних журналів вхідної кореспонденції за четвертий квартал 2005 р. та 2006 р. до Долинської МДПІ виконавчі документи про стягнення з ТОВ "Долинський райсількомунгосп" на користь ТОВ "СЕМКО" не надходили (а.с.118).

Враховуючи відсутність належних в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України доказів направлення ліквідатору ТОВ "Долинській райсількомунгосп"- Долинській міжрайонній податковій інспекції виконавчих документів позивача, у господарського суду відсутні підстави вважати, що ВДВС Долинського РУЮ було дотримано вимог статті 65 Закону України "Про виконавче провадження".

За повідомленням відділу ДВС Долинського РУЮ виконавчі провадження по виконанню виконавчих написів від 09.06.2003 р. та 26.01.2004 р. про стягнення з ТОВ "Райсільгоспкомунгосп" на користь ТОВ "СЕМКО" 25250 грн. та 50500 грн. було знищено 11.05.2009 р. (а.с.48-51, 89, 90).

Згідно пункту 9.8 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 25.12.2008 за №2274/5 строки зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень та здавальних описів (завершених виконавчих проваджень) становлять 3 (три) роки, після чого вони підлягають знищенню; за умови оскарження у судовому порядку виконавчих дій, у тому числі до Європейського суду з прав людини, строк зберігання виконавчого провадження, переданого до архіву, обчислюється після вступу в законну силу останнього рішення по даній справі.

Останнє судове рішення по цивільній справі №2-217/2005 р. за скаргою ТОВ "СЕМКО" на бездіяльність начальника та державного виконавця відділу ДВС Долинського РУЮ ухвалено апеляційним судом Миколаївської області 10.08.2007 р. (а.с.66 справи №2-217/2005 р.), відтак в силу викладеної вище норми виконавчі провадження по виконанню виконавчих написів від 09.06.2003 р. та 26.01.2004 р. про стягнення з ТОВ "Райсільгоспкомунгосп" на користь ТОВ "СЕМКО" 25250 грн. та 50500 грн. відповідно, мали бути знищені не раніше 10.08.2010 р.

У відповідності до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Зобов'язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди, належать до позадоговірних зобов'язань.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В силу статті 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

У відповідності до статті 86 Закону України “Про виконавче провадження” стягувач має право звернутися з позовом до юридичної особи, яка зобов’язана провадити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи. При цьому стягувач звільняється від сплати державного мита. Збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.

За умовами даного делікту відповідальність органу державної влади настає у випадку незаконного рішення, незаконної дії чи бездіяльності, шкідливого результату такої поведінки (шкода), причинного зв’язку між протиправною поведінкою і шкодою.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України покладає на кожну зі сторін, що беруть участь у справі, обов’язок доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, на позивача, що вимагає відшкодування шкоди покладається обов’язок доказування розміру заподіяної йому шкоди.

Згідно розрахунку позивача розмір заподіяної шкоди ним визначено виходячи із суми невиконаних виконавчих документів.

Із матеріалів справи вбачається, що за виконавчими написами від 09.06.2003 р. та від 26.01.2004р. про стягнення з ТОВ "Райсільгоспкомунгосп" на користь ТОВ "СЕМКО" підлягало стягненню 25250 грн. та 50500 грн. відповідно (всього на суму 75750 грн.); 13921,65 грн. було перераховано позивачеві в межах виконавчого провадження, про що свідчать розрахунок розподілу коштів зведеного виконавчого провадження (а.с.24), платіжні доручення №139 від 07.07.2005 р., №141 від 07.07.2005 р. (а.с.108, 109) та що підтверджується відповідачем - ВДВС Долинського РУЮ (а.с.107), відтак залишок складає 61828,35 грн.

Відповідно до статті 5 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов’язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Як свідчать матеріали справи виконавчі написи від 09.06.2003 р. та від 26.01.2004р. про стягнення з ТОВ "Райсільгоспкомунгосп" на користь ТОВ "СЕМКО" 25250 грн. та 50500 грн. відповідно, на даний час не виконані і можливість їх виконання втрачена, чим позивачу при здійсненні виконавчого провадження спричинені збитки, які відповідно до статті 86 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.

При цьому господарським судом враховано, що в силу статті 25 Бюджетного кодексу України саме Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Водночас відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про виконавче провадження" виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або з бюджетних установ, здійснюється органами Державного казначейства України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів (далі - кошти бюджету) або бюджетних установ, шляхом безспірного списання, у тому числі з реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, що прийняті судовими та іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначено порядком виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №609 від 09.07.2008 р.

Згідно пункту 2 зазначеного порядку рішення державних органів про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти бюджету, в тому числі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, виконуються в порядку надходження виключно органами Державного казначейства.

За таких обставин, враховуючи викладені вище норми та обставини справи, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача - ВДВС Долинського РУЮ, оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій.

Крім того, з огляду на те, що в силу статті 86 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач у разі звернення з позовом до юридичної особи, яка зобов'язана провадити стягнення коштів з боржника, звільняється від сплати державного мита, на підставі статті 47 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (відповідно до пункту 13 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. №1258 повернення коштів здійснюється в порядку, передбаченому для повернення державного мита), сплачені позивачем при зверненні до господарського суду з відповідним позовом, підлягають поверненню ТОВ "СЕМКО".

Керуючись статтями 33, 34, 43, 47, 49, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції в Кіровоградській області (28500, Кіровоградська область, Долинський район, м.Долинська, вул.Тесленка, 59, ідентифікаційний код 34753676) на користь товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-виробничої фірми "СЕМКО" (25006, м.Кіровоград, вул.Гагаріна, 4/11, к.10; ідентифікаційний код 13751662, р/р №26006301331477 в ПІБ м.Кіровоград, МФО 323301) - 61828,35 грн. шкоди.

Зобов'язати Головне управління державного казначейства України в Кіровоградській області (25002, м.Кіровоград, просп. Винниченка, 1а; ідентифікаційний код 24144695) провести списання зазначеної суми шкоди в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Стягнути з відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції в Кіровоградській області (28500, Кіровоградська область, Долинський район, м.Долинська, вул.Тесленка, 59, ідентифікаційний код 34753676) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів - УДК у м. Кіровограді, банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, р/р 31115095700002, код 24145329)- 618,28 грн. державного мита

Стягнути з відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції в Кіровоградській області (28500, Кіровоградська область, Долинський район, м.Долинська, вул.Тесленка, 59, ідентифікаційний код 34753676) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів - УДК у м. Кіровограді, банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, р/р 31218259700002, код 24145329)- 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

У відповідності з п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.10.1993 р. №7-93 повернути товариству з обмеженою відповідальністю комерційно-виробничої фірми "СЕМКО" (25006, м.Кіровоград, вул.Гагаріна, 4/11, к.10; ідентифікаційний код 13751662) державне мито в сумі 625,72 грн., перераховане за квитанцією №005400851 від 10.08.2009 року, яка залишається в матеріалах справи.

У відповідності з п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито" від 21.10.1993 р. № 7-93 та п.13 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. №1258, повернути товариству з обмеженою відповідальністю комерційно-виробничої фірми "СЕМКО" (25006, м.Кіровоград, вул.Гагаріна, 4/11, к.10; ідентифікаційний код 13751662) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., перераховані за квитанцією №55/55 від 10.08.2009 року, яка залишається в матеріалах справи.

Довідки видати після набрання рішенням законної сили.

Після набрання рішенням законної сили матеріали справи №2-217/2005 р. за скаргою ТОВ "СЕМКО" на бездіяльність начальника та державного виконавця відділу ДВС Долинського РУЮ на 67 арк. повернути до Долинського районного суду Кіровоградської області (28500, м.Долинка Кіровоградської області, вул. Нова, 110), залишивши у справі №17/87 відповідні копії.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

До набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя С.В.Таран