Рішення № 90208498, 06.07.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2020 року справа № 580/1577/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Відділу з питань перерахунку пенсій №1 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 16.03.2020 про відмову позивачу у перерахунку пенсії з інвалідності відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)2019;

- зобов`язати відповідача здійснити з 13.12.2019 перерахунок та виплату позивачу пенсії у розмірі 60% суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Черкаської області від 06.03.2020 №18/292вих.20 без обмеження граничного розміру з урахуванням проведених виплат.

- відповідно до ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановити судовий контроль за виконанням рішення суду у даній справі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що перебуває на пенсійному обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію по інвалідності, відповідно до положень Закону України "Про прокуратуру". У зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови № 657 від 30.08.2017 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" було підвищено заробітну плату працівників прокуратури, тому у позивача виникло право на перерахунок пенсії.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі за даним позовом без повідомлення учасників справи (письмове провадження).

На адресу суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 560/2120/20.

Згідно з ч. 1 ст. 291 КАС України суд, який розглядає типову справу, має право зупинити провадження за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою у випадку, якщо Верховним Судом відкрито провадження у відповідні зразковій справі.

Правові наслідки судового рішення, ухваленого у зразковій справі передбачені ч. 3 ст. 291 КАС України. Зокрема, при ухваленні рішення у типовій справі, що відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Ухвалою Верховного Суду від 20.05.2020 відкрито провадження у зразковій справі та визначено такі ознаки типової справи:

- позивачами у них є колишні працівники прокуратури, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України та є пенсіонерами за вислугою років;

- відповідачем у них є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи) - територіальні органи Пенсійного фонду України - Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

- спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв`язку із відмовою відповідним територіальним органом Пенсійного фонду України здійснити перерахунок пенсії позивача з посиланням на відсутність чіткого законодавчого врегулювання спірних правовідносин);

- позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу, якому призначена пенсія за вислугою років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" здійснити перерахунок та виплату пенсії).

Як вбачається з матеріалів даної справи позивач є колишнім працівником органів прокуратури та отримує пенсію по інвалідності.

Таким чином, позовні вимоги зазначені у даній справі не підпадають під ознаки типової справи, що визначені ухвалою Верховного Суду від 20.05.2020, у зв`язку з чим, відсутні підстави для зупинення провадження у справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 560/2120/20.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач надав до суду відзив у якому зазначив, що вимоги позивача щодо здійснення перерахунку пенсії з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 та на підставі довідки прокуратури Черкаської області від 06.03.2020 № 18/292 вих.20, без обмеження граничного розміру є безпідставними та необґрунтованими.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що позивачу згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 10 ААВ № 858455 встановлено 13.10.2014 ІІ групу інвалідності та призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»

Позивач відповідно до наказу прокурора черкаської області від 06.04.2017 № 138 к звільнений з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходах примусового характеру прокуратури Черкаської області на підставі пункту 7 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697-VІІ). Загальний стаж роботи позивача в органах прокуратури становить 10 років 0 місяців 20 днів.

На підставі постанови Соснівського районного суду м. Черкакси від 09.06.2017 у справі № 712/6250/17, залишеної в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017, позивача переведено на пенсію по інвалідності відповідно до вимог статті 86 Закону № 1697-VІІ.

У зв`язку зі зміною структури та умов оплати праці працівникам органів прокуратури, позивач звернувся до відповідача з заявою від 11.03.2020 про перерахунок пенсії відповідно до Закону № 1697-VII та з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019. Для проведення перерахунку до заяви додано довідку прокуратури Черкаської області від 06.03.2020 18/292 вих.20 про розмір заробітної плати.

Листом від 18.03.2020 № 2300-0303-8/10996 відповідач повідомив про відсутність правових підстав для проведення відповідного перерахунку. На думку відповідача, право на перерахунок пенсії виникає за зверненнями, що надходять починаючи з 13.12.2019, для яких на момент виникнення права на перерахунок пенсії настає не раніше 13.12.2019. Відмова у проведенні перерахунку пенсії по інвалідності позивачу оформлена рішенням Відділу з питань перерахунку пенсій № 1 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 16.03.2020.

Позивач вважаючи протиправною відмову у перерахунку пенсії звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

15.07.2015 набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII). Статтею 86 вказаного Закону врегульовано пенсійне забезпечення працівників прокуратури. Згідно з частиною 20 статті 86 Закону № 1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 9 статті 86 Закону № 1697-VII, прокурорам, визнаним інвалідами I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною другою цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років. Частиною другою цієї ж статті визначено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», що набрала чинності 06.09.2017, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» та встановлено працівникам органів прокуратури нові розміри (підвищення) посадових окладів і надбавок до посадових окладів за класні чини.

На час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії (11.03.2020) Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначено не було.

Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати позивачу перерахунок пенсії.

Аналогічні правові висновки були викладені в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 року справа № 127/11766/16-а, від 14.02.2018 року справа № 569/5531/16-а, від 22.08.2018 року № 754/15912/16-а тощо.

Разом з тим, вирішуючи дану справу, суд враховує Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019 в справі № 3-209/2018(2413/18, 2807/19) за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, яким було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вищевказаного рішення, положення частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Окрім того, було встановлено такий порядок виконання цього Рішення:

- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

За змістом статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017 № 2136-VIII Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам, відповідно до положень частини 20 статті 86 Закону № 1697-VIІ з 13.12.2019 року.

При цьому, згідно абзацу 6 частини 15 статті 86 Закону № 1697-VII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Зазначену норму введено Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 911-VII). Згідно із пунктом 2 Прикінцевих положень дія цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.

Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність.

Судом встановлено, що вперше пенсію позивачу призначено у квітні 2014 року як інваліду ІІ групи загального захворювання на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-IV ).

Згідно з частиною 3 статті 45 Закону № 1058-ІV закріплено право пенсіонера на переведення з одного виду пенсії на інший, що здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Частиною 11 статті 86 Закону № 1697-VII передбачено що прокурорам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їхнім вибором.

Таким чином, у даному випадку мова іде про переведення позивача на інший вид пенсії, а не її призначення вперше. Про що також свідчить зміст поданої позивачем заяви від 04.04.2017.

Отже, оскільки позивачу пенсія нараховується з квітня 2014 року, то дія положень Закону № 911-VIII щодо визначення максимального розміру пенсії до нього не застосовується.

Враховуючи викладене, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку та виплаті пенсії з 13.12.2019, виходячи з розрахунку 60 % від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Черкаської області від 06.03.2020 18/292 вих. 20 без обмеження граничного розміру з урахуванням раніше проведених виплат є протиправними.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо клопотання позивача встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати у встановлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання рішення суду, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Оскільки встановлення судового контролю за виконанням рішення є правом суду, то з огляду на обставини справи суд не вбачає необхідності встановлювати судовий контроль за виконанням даного рішення.

Щодо вимоги позивача про допуск судового рішення до негайного виконання, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, негайне виконання в межах сум платежу за один місяць застосовується у разі стягнення грошових сум з відповідача.

Оскільки належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії, а не стягнення грошових сум, негайне виконання не застосовується.

За таких обставин, суд, за правилами встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. ч. 1-3 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями частини 4 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн 00 коп. позивачем до матеріалів справи надано: договір-доручення про надання правової допомоги від 28.04.2020 б/н; розрахунок витрат від 28.04.2020; дублікат квитанції від 28.04.2020 № 0.0.1690554150.1.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 7 статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не подано до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. У відзиві відповідачем наведено заперечення проти задоволення позовної вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, у зв`язку з тим, що позивачем не доведено факт понесення вказаних витрат.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у сумі 3500 грн 00 коп. Вказана в розрахунку витрат на правничу допомогу сума 1500 грн 00 коп. за участь у судовому засіданні не підлягає до відшкодування, оскільки розгляд справи № 580/1577/20 проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 19, 76, 77, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, ідентифікаційний код 21366538) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 16.03.2020 щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2015 № 1687-VII з урахуванням рішення Конституційного Суду від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 13.12.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, виходячи з розрахунку 60 % від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Черкаської області від 06.03.2020 № 18/292 вих.20 та виплачувати без обмеження максимального розміру пенсії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 3 500 (три тисячі п`ятсот) грн 00 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через черкаський окружний адміністративний суду строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Кульчицький