Рішення № 90208225, 01.07.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/181/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Варняка С.О.,

при секретарі: Нікітенко А.В.,

за участю:

представника позивача - Корнелюка В.В.,

представника відповідач - Димченко О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСКО-ІМПОРТ" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів та картки відмови,

встановив:

Звернувшись до суду позивач зазначає, що з метою декларування товару 17.12.2019 року було подано митну декларацію № UA508110/2019/000127, в якій позивач самостійно визначив митну вартість товару в сумі 2402540,04 грн. (графа 12 ВМД) та на підтвердження вартості товару позивачем надано Чорноморській митниці Державної митної служби України повний перелік документів, передбачений ст. 53 МК України.

Проте, 17.12.2019 року відповідачем прийнято рішення № UA508000/2019/000005/2, яким скориговано митну вартість товару на рівні 2,0400 USD за кг/нетто, на загальну суму 98899,20 USD та 17.12.2019 року оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА508110/2019/00007, з якими позивач не погоджується, оскільки вважає, що вказані рішення прийняті з порушенням вимог ст. 53-55 МК України, та спростовуються наданими позивачем документами, необхідними для документального підтвердження митної вартості товару, зазначеної у Контракті на поставку товару.

Позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати прийняте Чорноморською митницею Державної митної служби України рішення про коригування митної вартості товарів № UА508000/2019/000005/2 від 17.12.2019 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Чорноморської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА508110/2019/00007 від 17.12.2019 року.

Ухвалою суду від 27.01.2020 року позовну заяву було залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків.

Позивач вимоги суду виконав, недоліки позову усунув.

Ухвалою суду від 10.02.2020 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 26.02.2020 року.

Ухвалою суду від 29.04.2020 року відкладено розгляд справи на 11.06.2020 року.

26.02.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що по результатам аналізу рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, інформація про які наявна в ПІК "ЄАПІС ДФС" було виявлено не відповідність заявленого рівня митної вартості до інформації, яка є в розпорядженні митниці. Перевіркою поданих документів на наявність у них розбіжностей та невідповідностей було встановлено, що у поданому до митного оформлення рахунку-фактурі 04.12.1019 року ЕFI2019000000051 відсутнє посилання на контракт, на підставі якого він виданий. В декларації, на підставі якої видано оскаржувану картку відмови та рішення про коригування зазначено іншу назву та характеристику товару, ніж та, яка зазначена в інвойсі. До митного оформлення для підтвердження митної вартості не подано жодного платіжного документу, який би підтверджував факт оплати за товар.

Митну вартість товару скориговано та визначено за другорядним методом, відповідно до статті 59 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу та відповідно прийнято рішення про коригування митної вартості № UА508000/2019/000005/2 від 17.12.2019 року та картку відмови № UА508110/2019/00007 від 17.12.2019 року.

26.02.2020 року розгляд справи відкладено на 23.03.2020 року.

28.02.2020 року до суду надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що в позовній заяві помилково обґрунтував позовні вимоги, що поставка відбулася на підставі Генерального договору № 1 від 02.07.2012 року. Фактично поставка товару за ВМД № UA508110/2019/000127 відбулася до підставі контракту № 07/11/19 від 07.11.2019 року. Позивач зазначає, що в повідомленні декларанту від 16.12.2019 року митниця не вказує на те, що має сумніви щодо коду товару, або претензії щодо його відображення у графі 31 ВМД, що має сумніви щодо інвойсу, в якому не вказано реквізити контракту, або інші сумніви щодо того, що позивачем не подано конкретні документи визначені нормами МК України, в тому числі і специфікацію на товар або, що у митниці є числові сумніви у розрахунку митної вартості товару позивачем за основним методом. Позивач вважає, що митниця не має правових підстав посилатися у відзиві на позов на недоліки у ВМД позивача ніж ті, які зазначені у повідомленні митниці від 16.12.2019 року.

Ухвалою суду від 23.03.2020 року зупинено провадження у справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

17.06.2020 року поновлено провадження в адміністративній справі.

17.06.2020 року відкладено розгляд справи на 01.07.2020 року.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на позовних вимогах, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні по суті позову заперечувала, просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши сторони та дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

07 листопада 2019 року між ТОВ "ВАСКО-ІМПОРТ" та фірмою "OZER TICARET INSAAT MALZ. VE GIDA MAD. SAN. LTD" укладено Контракт № 07/11/19 на поставку продукції.

Відповідно до п.1.1. Контракту Продавець зобов`язується постачати будівельні матеріали та сировину, в подальшому товари, в асортименті.

Відповідно до п. 1.4. Контракту кількість, асортимент, ціна Товару та фрахт до порту вивантаження погоджується в специфікаціях на кожну поставку.

Пунктом 3.1. Контракту передбачено, що поставка товару здійснюється морським транспортом на умовах CFR Херсон (Україна) "Інкотермс" в редакції 2010 року.

У грудні 2020 року відповідно до умов Контракту та на підставі супроводжувальних документів позивач отримав від фірми "OZER TICARET INSAAT MALZ. VE GIDA MAD. SAN. LTD" товари - будівельні матеріали, відповідно до Інвойсу EFI2019000000051 від 04.12.2019 року загальною вартістю 101902,31 USD.

17.12.2019 року декларантом ТОВ "ВАСКО-ІМПОРТ" до Чорноморської митниці Держмитслужби подано митну декларацію № UА508110/2019/000127 для здійснення митного оформлення.

Для митного оформлення товару позивачем було подано наступні документи:

- пакувальний лист б/н від 04.12.2019;

- рахунок-фактуру від 04.12.2019, ЕFI2019000000051;

- коносамент 2 від 05.12.2019;

- вантажна відомість б/н від 15.12.2019;

- сертифікат про походження товару від 04.12.2019, С0986561;

- документ що підтверджує вартість страхування 07/012 від 04.12.2019;

- зовнішньоекономічний договір № 07/11/19 від 07.11.19;

- доповнення до контракту № 1 від 27.11.2019;

- договір про надання послуг митного брокера № 20-12 від 13.07.2012;

- інформація про позитивні результати державних видів контролю № 4963019 від 16.12.2019;

- копія митної декларації країни відправлення № 19330100ЕХ216046 від 04.12.2019.

17.12.2019 року у митній декларації № UА508110/2019/000127 позивач самостійно визначив митну вартість товару за ціною контракту, яка склала 24402540,04 грн.

17.12.2019 року позивач отримав від відповідача повідомлення про необхідність надати додаткові документи, з метою підтвердження заявленої митної вартості товару, відповідно до ст. 53 Митного кодексу України:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

8) копію митної декларації країни відправлення.

Також було повідомлено, що відповідно до п. 6 ст. 53 МКУ декларант за власним бажанням може подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

У відповідь на звернення щодо надання додаткових документів, які підтверджують митну вартість товару, декларантом не було надано додаткових документів в зв`язку з їх відсутністю.

17.12.2019 року відповідачем прийнято рішення № UА508000/2019/000005/2, яким скориговано митну вартість товару на рівні 2,0400 USD за кг/нетто, на загальну суму 98899,20 USD та 17.12.2019 року оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА508110/2019/00007.

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним Кодексом (далі - МК України), Податковим кодексом України (далі - ПК України) та іншими законами України з питань оподаткування (ч.2 ст. 1 МК України).

Приписами ст. 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Положеннями ч.4 та 5 ст. 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

За приписами ч. 1 та 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (ч. 3 ст. 53 МК України).

Частиною 5 ст. 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

У поданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 04.12.2019 № ЕFI2019000000051 відсутнє посилання на контракт, на підставі якого він виданий.

Відповідно до п. 1.4 контракту № 07/11/19 від 07.11.19: кількість, асортимент, ціна, вартість Товару, що постачається і фрахт до порту навантаженні узгоджується в специфікаціях на кожну поставку, специфікація є невід`ємною частиною цього Контракту і вступає в дію після її підписання сторонами. Також, відповідно до п.5.1 Контракту, наданому при митному оформленні, розрахунок за товар здійснюється протягом 180 днів з моменту вивантаження товару в порту призначення.

Суд зазначає, що декларантом не було надано специфікації на задекларований товар, а в поданому інвойсі, як було зазначено вище, відсутнє посилання на контракт та зазначено, що поставка товару відбувається після попередньої оплати (до моменту відправлення товару). Проте до митного оформлення для підтвердження митної вартості не подано жодного платіжного документу, який би підтверджував факт оплати за товар.

Також суд звертає увагу, що в декларації, на підставі якої видано оскаржувану картку відмови та рішення про коригування, зазначено іншу назву та характеристику товару, ніж та, яка зазначена в інвойсі.

Відповідно до розділу II пункту "Графа 31" "Вантажні місця та опис товарів - Маркування та кількість - Номери контейнерів - Кількість та розпізнавальні особливості" Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа. затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 № 651 (надалі Порядок), під номером 1 зазначаються найменування та звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар (фізичні характеристики товару в обсязі, достатньому для однозначного віднесення його до коду згідно з УКТЗЕД і у разі використання МД на паперовому носії - електронної копії МД на паперовому носії без зазначення у паперовому примірнику зазначаються за формою "електронного інвойсу" в розрізі кожного найменування товару відомості, необхідні для ідентифікації товарів, що є в наявності: найменування товару (згідно з рахунком або іншим документом, що визначає вартість товару); артикул (марка, модель, сорт, тип тощо); найменування торговельної марки (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах) зазначається повністю без будь-яких скорочень; якщо оригінальне написання найменування торговельної марки виконується мовою, в якій використовується латинський алфавіт, то в графі таке найменування зазначається латинськими літерами; виробник (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах).

В порушення даного Порядку в поданій до митного оформлення декларації вказані відомості не зазначені, що не дало можливості відповідачу ідентифікувати даний товар з тим, який зазначено в інвойсі, що зумовило появу у контролюючого органу обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заявлену декларантом митну вартість товару контролюючий орган не визнав правомірно у зв`язку з тим, що документи надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості містять суттєві розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості та можливості ідентифікувати товар, заявлений в декларації з товаром, який зазначено в інших, наданих декларантом документах.

Висновок про те, що обов`язок доведення митної ціні, товару покладений на позивача, також зазначено в постанові ВСУ від 15 травня 2018 року в справі № 809/1260/17.

Згідно із частин 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, досліджених судом доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 90, 242 - 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 06 липня 2020 р.

Суддя С.О. Варняк

кат. 108020200