Рішення № 90208224, 06.07.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2020 р.м. ХерсонСправа № 766/1969/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Варняка С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,

встановив:

Звернувшись до суду, позивач зазначає, що постановою в.о. начальника Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки № 171037 від 28 січня 2020 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, в розмірі 1700,00 грн. за абз. 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за те, що позивач є власником транспорту RENAULT MAGNUM, з номерним знаком НОМЕР_1 . Даний транспорт знаходиться в оренді у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 згідно нотаріальної довіреності від 1 жовтня 2018 року. Постанова була складена на власника, тому що водій не допустив до перевірки тахографа інспекторів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на трасі М-14 Одеса-Мелітополь, 21км+800м, 4 грудня 2019 року. Водій пояснив, причини відмови перевірки тахографа, посилаючись на наказ Міністерства інфраструктури України № 290 від 1.07.2014 року про внесення змін до наказу №340 від 7 червня 2010 року. Відповідно до наказу Державній інспекції України з безпеки на наземному транспорті забезпечити: здійснення перевірок щодо наявності встановлених тахографів виключно на транспортних засобах, якими здійснюються міжнародні автомобільні перевезення. По даному факту перевірки був складений акт № 204065 від 4 грудня 2019 року, постанова про застосування адміністративно - господарського штрафу №171037 від 28 січня 2020 року.

Вважає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є незаконною з наступних підстав.

Позивач не займається підприємницькою діяльністю, пов`язаною з грузоперевезенням, а постанова складена як на підприємця.

Акт був складений неправомірно, з причини відмови водія дати можливість перевірки тахографа інспекторам, керуючись дійсним законодавством України.

Позивач просить суд скасувати постанову в.о. начальника Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №171037 від 28 січня 2020 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн. за абз. 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 07.02.2020 року справу № 766/1969/20 передано до Херсонського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 16.04.2020 року позовну заяву було залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків.

Позивач вимоги суду виконав, недоліки позову усунув.

Ухвалою суду від 11.06.2020 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 01.07.2020 року.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до положень частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з викладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши докази, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем з 09.11.2005. Основним видом діяльності підприємця ОСОБА_1 є діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

27.02.2019 року між ФОП ОСОБА_1 (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (Орендар) укладено договір оренди автомобілів № 1, відповідно до якого орендодавець надає, орендар приймає в платне користування автомобілі: вантажний автомобіль марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER, державний номер НОМЕР_2 , вантажний автомобіль марки RENAULT MAGNUM 460, державний номер НОМЕР_1 , напівпричіп KOGEL, державний номер НОМЕР_3 .

04.12.2019 року вантажний автомобіль позивача RENAULT MAGNUM 460, державний номер НОМЕР_1 , якій здійснював вантажні перевезення на автодорозі М-14 Одеса-Мелітополь, 21 км+800м, був зупинений для перевірки працівниками Укртрансбезпеки.

Під час перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, було встановлено, що зазначений автомобіль обладнаний тахографом. Але, на вимогу інспекторів, водієм щоденний реєстраційний листок по режиму праці та відпочинку за 04.12.2019 року та чинна картка в цифровому тахографі не надані.

28.01.2020 року в.о. начальника Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 171037, яким до фізичною особи-підприємця ОСОБА_1 за порушення законодавства України про автомобільний транспорт, а саме абзац 3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.48 цього Закону постановлено стягнути штраф в розмірі 1700 гривень.

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про автомобільний транспорт" з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Відповідно до п.6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, яке затверджено наказом Міністерства транспорту та зв`язку №340 від 07.06.2010 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Відповідно до п.6.3 Положення, водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Таким чином, Положення допускає облік робочого часу водіїв, як тахографом, так і індивідуальною контрольною книжкою водія.

Разом з тим, не для усіх транспортних засобів вибір засобу обліку робочого часу є питання добровільного вибору власника. Враховуючи імперативні вимоги п.6.1 саме для 1) автобусів для пасажирських перевезень протяжністю понад 50 км та 2) вантажних автомобілів понад 3,5 тонн, встановлення тахографів є обов`язком, а не правом.

Пункт 6.3 про можливість використання контрольної книжки водія, стосується інших транспортних засобів, які не згадуються у п.6.1 Положення.

Посилання позивача про те, що встановлення тахографів передбачене лише для транспортних засобів для міжнародних перевезень, є помилковими.

Питання обліку робочого часу водіїв під час внутрішніх перевезень врегульоване саме ч.3 ст.18 Закону, яка є відсильною до інших нормативно-правових актів.

На виконання вимог ст.18 Закону, Міністерством транспорту та зв`язку України і видано наказ про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, який прямо висуває вимоги про обладнання вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тонн для внутрішніх перевезень діючими та повіреними тахографами.

Оскільки, 04.12.2019 року перевірявся саме такий вантажний автомобіль з повною масою понад 3,5 тонн, на нього також розповсюджується вимога про необхідність обладнання тахографом.

Відповідно до п.3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, яка затверджена наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Відповідно до ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Судом встановлено, що водій здійснював вантажні автомобільні перевезення без наявності документів передбачених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме відсутній щоденний реєстраційний литок по режиму праці та відпочинку водія за 04.12.2019 року та відсутня чинна картка в цифровому тахографі.

Відповідно до ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи викладене суд погоджується з відповідачем, що порушено вимоги ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт". За невиконання цієї вимога передбачена відповідальність.

Однак, суд зауважує, що відповідно до ст.1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

У ст.799 Цивільного кодексу України зазначено, що договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Як зазначено у ч.2 ст.798 Цивільного кодексу України, договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує.

Таким чином, поняття "власник транспортного засобу" та "автомобільний перевізник" не є тотожними, оскільки власник автомобіля за певних умов може бути автомобільним перевізником, проте, у випадку, якщо автомобільним перевізником є користувач транспортного засобу, а не його власник, відповідальність за Законом останній не несе.

Аналогічні висновки викладені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16.04.2015 року у справі № К/800/41722/13.

Враховуючи матеріали справи, позивач не був 04.12.2019 року автомобільним перевізником. 04.12.2019 року автомобільним перевізником був фізична особа-підприємець ОСОБА_2 .

За вказаних обставин, суд вважає, що відповідачем необґрунтовано постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу № 171037 від 28.01.2020 року накладений на позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 1700,00 грн.

З урахуванням приписів ч.2 ст. 2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 171037 від 28.01.2020 року відповідачем прийнято необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже вона є не правомірною.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст. 9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 139, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно - господарського штрафу № 171037 від 28.01.2020 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (код ЄДРПОУ 39816845, Бериславське шосе, 46, м. Херсон, 73008 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя С.О. Варняк

кат. 113070200