Рішення № 90207329, 06.07.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2020 року справа № 340/2122/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши у м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (у письмовому провадженні) адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Агро» (далі - Товариство) до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області (далі - Управління), Державної фіскальної служби України (далі - Служба), Державної податкової служби України (далі - Служба 2) про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з заявою до відповідачів про визнання протиправними та скасування рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (далі - Управління 2) від 07 лютого 2019 року, яким платник податків внесений до переліку ризикових, та зобов`язання виключити Товариство з вказаного переліку.

Водночас просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Служби від 26 червня 2019 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 13 числа того ж місяця і року.

Разом з тим, Товариство прохало суд зобов`язати Службу зареєструвати податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) (Том 2 а.с.22-23).

У позовній заяві Товариство зазначає, що Управління 2 прийняло рішення не на підставі чинного нормативно-правового акту та за відсутності підстав.

На його думку, лист Служби, яким встановлено Критерії ризиковості платника податків (далі - Критерії), не є нормативно-правовим актом, оскільки не пройшов державну реєстрацію.

Звертав увагу, що рішення Управління 2 не містить чіткого посилання на конкретну норму права, на підставі якої прийняте.

Стверджує, що подало до Служби пояснення та первинні документи бухгалтерського і податкового обліку, які підтверджують правильність складання податкової накладної.

Відповідачі заперечили щодо задоволення позову, подавши відзиви на нього (Том 2 а.с.7-12, 30-32, 101-110, 165-168).

Зазначили, що рішення про включення Товариства до переліку ризикових платників податків прийнято на підставі чинного нормативно-правового акту, яким є лист Служби.

Підставою стала податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником податків (наявна податкова інформація, отримана за результатами аналізу податкових накладних, про здійснення позивачем операцій з постачання товарів та послуг відмінних від придбаних).

Ухвалою суду від 28 серпня 2019 року прийнято рішення про розгляд справи без виклику сторін (Том 1 а.с.1-2).

Ухвалою суду від 11 жовтня 2019 року прийнято рішення про розгляд справи у судовому засіданні за участі сторін (Том 2 а.с.60).

Ухвалою суду від 11 грудня 2019 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено Службу 2 (Том 2 а.с.80-81).

Ухвалою суду від 31 січня 2020 року замінено Управління 2 його правонаступником - Управлінням (Том 2 а.с.147-148).

Ухвалою суду від 19 червня 2020 року прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження (Том 2 а.с.221-222).

Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.

Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.

Так, Товариство є платником податку на додану вартість (Том 1 а.с.231-232).

Основний вид діяльності - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (Том 1 а.с.8-12).

У суборенді позивача знаходиться 1305 га (Том 1 а.с.66, 77-79).

В оренді Товариства знаходяться приміщення для зберігання сільськогосподарської техніки та продукції (Том 1 а.с.104-107).

11 червня 2019 року Товариство (продавець) та ТОВ «Агрокомфорт» (покупець) уклали договір купівлі-продажу сої врожаю 2018 року у кількості 1096 т. (Том 1 а.с.13-14).

Відповідно до приписів пункту 3.1 правочину поставка продукції здійснюється на умовах EXW в редакції Інкотермс-2010.

13 червня 2019 року оформлена видаткова накладна (Том 1 а.с.17).

Того ж дня Товариство виписало податкову накладну №1 на суму 5589600 (з урахуванням ПДВ 931600 грн.) (Том 1 а.с.233).

Транспортування продукції здійснювалась за рахунок покупця, що підтверджується товарно-транспортними накладними від 13, 14, 18 червня 2019 року (Том 1 а.с.18-53).

Розрахунок відбувся у безготівковій формі (Том 1 а.с.108-111).

07 лютого 2019 року Управління 2 прийняло рішення про включення Товариства до переліку ризикових платників податків відповідно до абзацу 7 пункту 1.6 Критеріїв від 05 листопада 2018 року (Том 2 а.с.14-15).

Управління 2 не надало доказів направлення рішення Товариству.

15 червня 2019 року Служба зупинила реєстрацію податкової накладної (Том 1 а.с.234).

У квитанції зазначено, що податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв.

Запропоновано надати пояснення та копії відповідних документів.

Позивач направив повідомлення з поясненнями від 18 червня 2019 року разом з первинними документами бухгалтерського та податкового обліку стосовно реалізації сої врожаю 2018 року у кількості 1096 т. (Том 1 а.с.235-243, 246-249).

26 червня 2019 року Служба прийняла рішення про відмову у реєстрації податкової накладної (Том 1 а.с.245).

У рішенні в графі «підстава» зазначено наступне: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

У цій графі не підкреслено, яких конкретно документів не надано, хоча така вимога міститься у рішенні.

Юридична оцінка, встановлених судом обставин і фактів справи.

Перш за все, постановою Уряду України від 21 лютого 2018 року №117 «Про запровадження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Постанова) затверджувались такі порядки: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок); Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Отже, Критерії не затверджувалися Постановою, оскільки прийняті у часі пізніше.

Критерії прийняті Службою у формі листа від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18.

Приписами пункту 6 Порядку встановлено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Проаналізувавши цю норму права, суд зробив висновок, що Уряд України визнав за необхідне: встановити критерії ризиковості платника податків; від включення платника податків до ризикових настають юридичні наслідки у виді зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

Таким чином, документ, яким встановлюються критерії ризиковості платників податків, набуває статусу нормативно-правового акту, оскільки породжує права і обов`язки для платника податків та контролюючого органу.

Приписами частини 3 статті 117 Конституції України встановлено, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року №731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади (далі - Положення).

Приписами пункту 2 Положення встановлено, що державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Платниками податків є фізичні та юридичні особи.

Отже, Критерії підлягали державній реєстрації.

Відповідно приписів пункту 6.1 Положення державну реєстрацію нормативно-правового акту Служби здійснює Міністерство юстиції України.

Реєстрації Критеріїв не відбулось.

Приписами пунктів 1 та 3 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів Міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03 жовтня 1992 року №493/92 встановлено, що з 01 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

Нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що Критерії не набули чинності, оскільки не пройшли державну реєстрацію.

Тому, Управління 2 прийняло рішення про включення Товариства до переліку ризикових платників податків за відсутності чинного нормативно-правового акту, котрий врегульовував таку процедуру.

Отже, рішення Управління 2 є протиправним та належить скасувати (порушення приписів пункту 1 частини 2 статті 2 КАС України).

Це виключає потребу аналізу доводів Управління 2 стосовно порушення позивачем норм податкового законодавства.

Приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до приписів пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Приписами пункту 3 Порядку встановлено, що податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,05, Р<РмЧ1,4.

Приписами пункту 5 та 6 Порядку передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, обов`язкова умова зупинення реєстрації податкової накладної - наявність критерію ризикованості платника податків.

Підставою прийняття рішення про зупинення реєстрації податкової накладної є саме такий критерій.

Пунктом 1.6 Критерію, посилання на який містить рішення відповідача про зупинення реєстрації податкової накладної, встановлено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Рішення Служби щодо зупинення реєстрації податкової накладної не містить інформації про застосування хоча б якось підпункту пункту 1.6 Критерію.

Товариство надіслало до Служби пояснення та усі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку стосовно придбання і реалізації товару.

Приймаючи оскаржене рішення, Служба не зазначила, яких конкретно документів не надав платник податків.

Відповідно до приписів пункту 3 частини 2 статті 2 КАС України рішення суб`єкта владних повноважень перевіряється судом на предмет обґрунтованості.

Рішення Служби про зупинення реєстрації податкової накладної за формою не містять детального обґрунтування.

Тому, Товариство не могло визначити причини проблеми.

Надані ним документи і пояснення підтверджували наявність підстав складання податкової накладної.

Підсумовуючи, суд зробив висновок про необґрунтованість рішення Служби.

Це підстава визнання його протиправним та скасування.

Отже, позов належить задовільнити.

Судові витрати у справі складаються з судового збору у сумі 3842 грн. (Том 1 а.с.254).

Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України.

Судові витрати зобов`язано відшкодувати Управління, котре є правонаступником Управління 2, та Службу, оскільки їх рішення призвели до негативних наслідків в діяльності Товариства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовільнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області від 07 лютого 2019 року про включення товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Агро» до переліку ризикових платників податків.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 26 червня 2019 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Агро» відмовлено у реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 13 червня 2019 року №1.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Агро» від 13 червня 2019 року №1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Волинській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Агро» судові витрати в сумі 1921 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Агро» судові витрати в сумі 1921 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. Брегей