Рішення № 9020600, 14.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/61414.12.09 За позовом Дочірнього підприємства „Управління баштових кранів” Відкритого акціонерного товариства „Будмеханізація”

До відповідача 1: Державного підприємства „Культурно-мистецький та музейний комплекс „Мистецький арсенал”

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Штрабаг”

про стягнення 70599,60 грн.

                                                                       Суддя Грєхова О. А.

Представники:

від позивача: Рачинський В. А. –представник за довіреністю від 31.08.2009р.

від відповідача 1: Марчук Д. І. –представник за довіреністю № 51 від 21.01.2009р.

від відповідача 2: Буйвол Д. І. –представник за довіреністю від 23.11.2009р., Вайнберг Є. –представник за довіреністю від 23.11.2009р.

СуТЬ СПОРУ:

          Заявлено позов про стягнення з Державного підприємства „Культурно-мистецький та музейний комплекс „Мистецький арсенал” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Штрабаг” солідарно заборгованості за Договором № 11/08 від 19.03.2008р. в розмірі 70599,60 грн. основного боргу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2009р. порушено провадження по справі № 53/614, розгляд справи призначено на 23.11.2009р.

Позивач позовні вимоги обгрунтовує тим, що ним на виконання умов Договору № 11/08 від 19.03.2008р. було надано послуги відповідачу 1 та відповідачу 2, які в свою чергу не оплатили позивачу за надані послуги.

У відзиві на позовну заяву відповідач 1 зазначає, що рапорти, якими позивач підтверджує надання послуг відповідачу 1 є не належним доказами на підставі яких здійснюються розрахунки, а належними доказами для розрахунку в даному випадку, як зазначає відповідач 1, є акт виконаних робіт. Також відповідач 1 вказує на те, що позивач втратив право предявлення вимоги за порукою до відповідача 1.

У відзиві на позовні вимоги позивача відповідач 2 наголошує на тому, що відповідачу 2 не було повідомлено про виконання робіт, що є предметом розгляду даного спору. Таким чином, зі слів відповідача 2, виконані роботи позивачем на користь відповідача 1 вказані в довідках про вартість виконаних робіт та в рапортах про роботу баштового крану, залучених до метеріали справи, були здійснені не на виконання Договору № 11/08 від 19.03.2008р., а на підставі усної домовленості між позивачем та відповідачем 1.

В судовому засіданні 23.11.2009р. відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 14.12.2009р.

Позивач в судовому засіданні 14.12.2009р. надав суду заперечення на відзиви на позовну заяву та зазначив, що Договір № 11/08 є договром по наданню послуг; довідки про вартістиь виконаних робіт залучені до матеріалів справи є належним доказом наданих послуг; відповідач 1 помилково посилався на Договір поруки між відповідачм 1 та відповідачем 2, оскільки позивач при обгрунтуванні позовних вимог до відповідачаів 1 та 2 солідарно посилається лише на Договір № 11/08 від 19.03.2008р.

Представник позивача в судовому засіданні 14.12.2009р. позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач 1 заперечив на позовні вимоги.

Відповідач 2 заперечив на позовні вимоги.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 14.12.2009р. за згодою представників сторін, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

При дослідженні матеріалів справи суд встановив, що позивач зазначає, що надані позивачем послуги на користь відповідача 1, що підтверджується довідками про вартість виконаних робіт та витрат, та рапортами про роботу крану, які залучені до матеріалів справи, здійснювалася на підставі Договору № 11/08 від 19.03.2008р.

Як вбачається з довідок про вартість виконаних підрядних робіт та витрат, залучених до матеріалів справи, в них зазначено посилання на Договір № 11/08 від 14.03.2008р., який відсутній в матеріалах справи та сторони не надали суду вищезазначений Договір № 11/08 від 14.03.2008р.

В рапортах про роботу крану, які залучені до матеріалів справи, відсутнє посилання на будь-який Договір.

Таким чином, судом встановлено, що у довідках про вартість виконаних робіт та витрат та рапортах про роботу крану, які залучені до матеріалів справи, відсутнє посилання, що дані документи складено, підписано саме на підставі Договору № 11/08 від 19.03.2008р.

Також Позивачем не надано інших доказів, які б доводили, що довідки про вартість виконаних робіт та витрат та рапорти про роботу крану, які залучені до матеріалів справи, складено та підписано між сторонами саме на підставі Договору № 11/08 від 19.03.2008р.

Зважаючи на вищенаведене суд дійшов висновку, що позивачем не доведено порушення Відповідачами його охоронюваних законом справ та інтересів за Договором № 11/08 від 19.03.2008р.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що надані послуги, які зазначені в довідках про вартість виконаних робіт та витрат та рапортах про роботу крану, які залучені до матеріалів справи, видавалися на підставі усної домовленості між позивачем та відповідачем 1.

Таким чином, щодо позовних вимог до відповідача 2 необхідно зазначити наступне.

У позовних вимогах до відповідача 2 позивач посилається на п. 3.5 Договору № 11/08 від 19.03.2008р., в якому зазначено, що Генпідрядник (відповідач 2) щомісячно в термін до 10 числа, проводить оплату виконаних робіт за попередній місяць.

Оскільки, суд встановив, що даний спір не випливає з підстав порушення умов Договору, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача 2 необхідно припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України в зв’язку з відсутністю предмету спору.

          Щодо позовних вимог до відповідача 1 необхідно зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Як встановлено в ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

На підставі усної домовленості позивачем було надано послуги відповідачу 1 щодо виконання робіт баштовими кранами на суму 70599,60 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином завіреними копіями довідок про вартість виконаних пірдяних робіт та витрат: за квітень 2008р., за червень 2008р. та рапортів про роботу баштового крану: № 6 за період з 19.04.2008р. по 30.04.2008р., № 5 за період з 02.06.2008р. по 30.06.2008р., № 9 за період з 02.06.2008р. по 19.06.2008р., № 81 за період з 23.06.2008р. по 30.06.2008р. (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Як вбачається з матеріалів справи, довідки про вартість виконаних пірдяних робіт та витрат та рапорти про роботу баштового крану підписані позивачем та відповідачем 1 без зауважень.

Зазначене у відзиві відповідачем 1 заперечення, що рапорти про роботу баштового крану не є належним доказом надання послуг позивачем відповідачу 1, а належним доказом надання послуг (виконання робіт) являється акт приймання виконаних робіт, судом до уваги не береться. Адже відповідач 1 не надав суду докази того, що між позивачем та відповідачем 1 існувала домовленість про обовязковість складання акту виконання робіт на підтвердження наданих послуг, на піставі яких повинен здійснюватися розрахунок.

Відповідач 1 за надані йому послуги з позивачем не розрахувався.

Таким чином заборгованість відповідача 1 становить 70599,60 грн.

Матеріали справи також свідчать, що позивач по справі надсилав на адресу відповідача претензію № 61 від 02.02.2009р. з вимогою погасити заборгованість за надані послуги крану. На доказ направлення претензії позивач надав суду поштовий фіскальний чек № 6830 від 02.02.2009р. та повідомлення про вручення поштового відправлення від 02.02.2009р.

Відповідач 1 у відповіді на претензію зазначив, що для зясуваня обставин справи необхідний деякий час, про результат розгляду претензії повідомить позивача пізніше.

Однак, відповідач 1заборгованість за поставлену продукцію не сплатив.

Статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 зазначеного Кодексу.

Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ст. 193 Господарського кодексу України).

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення відповідача 1 отримав претензію з вимогою оплатити заборгованості - 04.02.2009р.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства, відповідач 1 повинен був у строк до 10.04.2009р. оплати позивачу за надані послуги в сумі 70599,60 грн.

Однак, відповідач 1, як у строк 10.04.2009р., так і на дату прийняття рішення, свого обов’язку щодо оплати за надані послуги в сумі 70599,60 грн. не виконав.

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Відповідач жодного доказу того, що він вживав всіх необхідних заходів щодо виконання свого зобов’язання по оплаті отриманої згідно накладних продукції, суду не надав.

Факт наявності боргу у відповідача 1 перед позивачем в сумі 70599,60 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 основного боргу в сумі 70599,60 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача 1.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 47, 49, п. 1-1 ст. 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2. В частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю „Штрабаг” провадження у справі припинити.

          3. Стягнути з Державного підприємства „Культурно-мистецький та музейний комплекс „Мистецький арсенал” (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 28-30; ідентифікаційний код 33403498, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Дочірнього підприємства „Управління баштових кранів” Відкритого акціонерного товариства „Будмеханізація” (04209, м. Київ, вул. Лебединська, 2; ідентифікаційний код 04012856) 70599 (сімдесят тисяч пятсот девяносто девять) грн. 60 коп. основного боргу, 707 (сімсот сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                           Грєхова О.А.