Рішення № 9020416, 14.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/32414.12.09 За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»

до Суб»єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Сипко Олега Борисовича

про стягнення 35477,87 грн.          

Суддя Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: не з»явилися

Від відповідача: не з»явилися

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 35477,87 грн. заборгованості за договором № 1561 від 15.06.2004 р. на право тимчасового користування місцем для розміщення об’єкта зовнішньої реклами. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 26579,16 грн., пеню в розмірі 969,84 грн., інфляційне збільшення в розмірі 6808,13 грн. та три відсотки річних в розмірі 1120,74 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання вимог зазначеного договору він надав відповідачу послуги (право тимчасового користування місцем (-ями) за адресою (-ами) згідно Додатку (-ів), який (-і) є невідЧємною частиною спірного договору для розміщення об’єкту (-ів) зовнішньої реклами, надалі - ОЗР), проте, відповідач в порушення умов договору зобов‘язання по оплаті наданих послуг не виконав в повному обсязі. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2009 р. порушено провадження у справі № 39/324 та призначено справу до розгляду на 02.11.2009 р.

Представник позивача у судовому засіданні 02.11.2009 р. подав документи на виконання вимог вищезазначеної ухвали суду, в т.ч. копію довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АГ № 970902 станом на 21.10.2009 р. щодо відповідача. З поданої довідки вбачається, що 09.06.2008 р. було здійснено реєстраційну дію щодо внесення судового рішення про порушення провадження у справі про банкрутство фізичної особи –підприємця (запис 3), а 28.10.2008 р. було здійснено реєстраційну дію стосовно внесення судового рішення щодо визнання фізичної особи – підприємця банкрутом (запис 4).

Відповідач в судове засідання 02.11.2009 р. не з»явився, вимоги ухвали суду від 12.10.2009 р. не виконав, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.11.2009 р., відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 23.11.2009 р. о 14:00 год.

Відповідач в судове засідання 23.11.2009 р. не з»явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про поважність причин відсутності в судовому засіданні суд не попередив.

В ході розгляду справи виникла необхідність витребування додаткових доказів по справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.11.2009 р., відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 14.12.2009 р. о 12:50 год., зобов»язано позивача надати належним чином засвідчені копії ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 44/23-б від 20.05.2008 р. (суддя Чеберяк П.П.) та постанови Господарського суду міста Києва про визнання боржника банкрутом у справі № 44/23-б від 01.10.2008 р.

Ухвалою Заступника голови Господарського суду міста Києва від 23.11.2009 р., відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України, строк вирішення спору у справі № 39/324 продовжено на один місяць.

Представники сторін в судове засідання 14.12.2009 р. не зЧявився, вимоги ухвали суду від 23.11.2009 р. не виконали.

Учасники спору вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (абз. 3 п. 3.6 Роз‘яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Ухвали Господарського суду міста Києва від 12.10.2009 р., від 02.11.2009 р. та від 23.11.2009 р. були направлені відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві та яка відповідає місцю його проживання згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АГ № 970902, що підтверджується відмітками на зворотньому вказаних ухвал суду, здійснених у відповідності до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України (затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75). У встановленому порядку ухвала Господарського суду міста Києва від 23.11.2009 р. була направлена також позивачу.

Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи № 39/324 сторони були повідомлені своєчасно та належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності сторін в судовому засіданні 14.12.2009 р., а рівно заяв про відмову від позову до суду не надходило.

Наведене свідчить, що позивач не відмовився від позову, т.т. підтримує позов у тому вигляді, в якому останній був поданий до Господарського суду міста Києва.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю сторін, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.06.2004 року між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»(правонаступник Госпрозрахункової організації «Київреклама»згідно рішення Київської міської ради від 28.09.2006 р. № 8/65) (позивачем) та Суб»єктом підприємницької діяльності –фізичною особою Сипко Олегом Борисовичем (відповідачем), укладено Договір № 1561 на право тимчасового користування місцем для розміщення об’єкта зовнішньої реклами (надалі - Договір).

Відповідно до п. 2.1. Договору Робочий орган (позивач) надає Розповсюджувачу зовнішньої реклами (відповідачу) право на тимчасове користування місцем за адресою згідно Додатку, який є невідЧємною частиною спірного договору, на підставі погодженої у встановленому порядку дозвільної документації (надалі –Дозвіл) на розміщення об’єктів зовнішньої реклами (надалі –ОЗР), відповідно до Порядку, а Розповсюджувач зовнішньої реклами (відповідач) використовує надане місце за цільовим призначенням –для розміщення ОЗР, здійснює оплату за користування місцем та звільняє у триденний термін місце після закінчення терміну дії цього Договору в частині наданого права користування місцем, на яке припинено дію Дозволу.

Згідно умов договору плата за право тимчасового користування місцем для розміщення ОЗР справляється щомісячно за площу рекламо носія та складає 384,00 грн. (з ПДВ) (п. 4.1 Договору).

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що плата за право тимчасового користування місцем (ями) сплачується Розповсюджувач зовнішньої реклами до 20 числа кожного місяця, що передує розрахунковому, на розрахунковий рахунок Робочого органу на підставі рахунка –фактури останнього.

Згідно п. 6.2 Договору сторони узгодили, що за несвоєчасну або неповну сплату платежів за право тимчасового користування місцем (ями) Розповсюджувач зовнішньої реклами сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у термін, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Пунктом 7.1 Договору встановлено строк його дії з 15.06.2004 р. до 31.12.2009 р.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору на право тимчасового користування місцем (ями) для розташування об’єкту (ів) зовнішньої реклами № 1561 від 15.06.2004 р. («Адресна програма Робочий орган (позивач надав Розповсюджувачу зовнішньої реклами (відповідачу) право на тимчасове користування місцями за адресою: рекламної вивіски, напису на будинку (будівлі), споруді, розміри 7,50 х 1,00 заг. пл. 7,50 кв. м. кількість 1 № Дозвіл № 06053-04 (12800) за адресою Дарницький район, проспект Миколи Бажана, 26, там же було встановлено базову плату без ПДВ у розмірі 320,00 грн. (копія Додатку № 1 до Договору знаходиться в матеріалах справи, надалі –Додаток № 1).

Позивач на виконання умов Договору виставив відповідачу рахунки - фактури на оплату за тимчасове користування місцями для розміщення ОЗР на загальну суму 26579,16 грн. згідно переліку, наведеному у «Довідці про стан розрахунків СПД Сипко О.Б. перед КП «Київреклама»по рахункам –фактурам за пріоритет та тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів, які встановлені за період з 01.09.2006 по 31.08.2009 р. станом на 04 вересня 2009 р. (додаток № 33 до позовної заяви), копії рахунків - фактур знаходяться в матеріалах справи (надалі –Рахунки - фактури).

Станом на час подання позову до суду зобов‘язання по оплаті наданих позивачем спірних послуг згідно Рахунків - фактур у розмірі 26579,16 грн. відповідачем не було виконано в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України “Про рекламу” розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що видаються виконавчими органами сільських, селищних міських рад, та в порядку, встановленими цими органами на підставі типових правил, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 5 Типових правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. № 2067 “Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами” (далі –Правила) для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільською, селищною, міською радою може утворюватись відділ, управління або уповноважуватися установа, організація.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.07.2002 р. №1395 “Про затвердження Положення госпрозрахункової організації “Київреклама” встановлено, що позивачу надано право щодо надання платних послуг у сфері розміщення реклами.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.

По матеріалам справи встановлено, що між сторонами по справі укладений договір про надання послуг (Договір № 1561 від 15.06.2004 р. на право тимчасового користування місцем для розміщення об’єкта зовнішньої реклами), а тому саме він та відповідні положення статей глави 63 ЦК України визначають права та обовЧязки сторін зі здійснення передбачених договором послуг та їх оплати. Вищезазначений договір відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України є підставою виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 903 ЦК України встановлює обов’язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

Зібрані у справі докази свідчать, що позивач надав, а відповідач отримав послуги - право тимчасового користування місцем для розміщення об’єкта зовнішньої реклами на підставі Договору № 1561 від 15.06.2004 р.

Судом встановлено, що зобов‘язання по оплаті наданих послуг відповідач, в порушення п.п. 2.1, 4.1, 4.3 Договору не виконав в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 26579,16 грн.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 26579,16 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено також і вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 969,84 грн., інфляційного збільшення в розмірі 6808,13 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 1120,74 грн. за період відповідно до кожного із спірних Рахунків - фактур, вказаний позивачем у «Розрахунку суми штрафних санкцій СПД ФО Сипко О.Б. перед КП «Київреклама»за Договором № 1561 від 15.06.2004 р. станом на 04.09.2009 року»(додаток № 33 до позовної заяви).

Зібрані у справі докази, а саме: дані довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АГ № 970902 станом на 21.10.2009 р. щодо Суб»єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Сипко Олега Борисовича свідчать про здійснення 09.06.2008 р. реєстраційної дії щодо внесення судового рішення про порушення провадження у справі про банкрутство фізичної особи – підприємця відповідача (запис 3 вказаної довідки), а 28.10.2008 р. - реєстраційної дії стосовно внесення судового рішення щодо визнання фізичної особи –підприємця відповідача банкрутом (запис 4 вказаної довідки).

Крім того, згідно бази даних «Діловодство» Господарського суду міста Києва, вбачається факт порушення ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2008 р. провадження у справі № 44/23-б (суддя Чеберяк П.П.) за особливостями, передбаченими ст. 48 Закону України Закону України від 14.05.1992 р. № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про визнання банкрутом фізичної особи –підприємця Сипко О.Б.

Згідно бази даних «Діловодство»Господарського суду міста Києва також вбачається факт визнання Фізичної особи - суб»єкта підприємницької діяльності Сипка Олега Борисовича (03110, м. Київ, вул. Солом»янська, 4/2, кв. 104, ідентифікаційний номер 2521216718) банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (постанова Господарського суду міста Києва від 01.10.2008 р. № 44/23-б. Пунктом 10 резолютивної частини зазначеної постанови суд постановив припинити нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута з 01.10.2008 року, а пунктом 13 –ліквідатору провести ліквідаційну процедуру та надати суду свій звіт та ліквідаційний баланс банкрута у строк до 01.10.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2009 р. № 44/23-б (суддя Чеберяк П.П.) здійснено заміну ліквідатора банкрута та зобов’язати ліквідатора - арбітражного керуючого Пінчука Ю.А. провести ліквідаційну процедуру та надати суду свій звіт та ліквідаційний баланс банкрута в строк до 08.06.2010 р.

Таким чином, станом на час розгляду справи № 39/324 ліквідаційний баланс банкрута (Суб»єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Сипко Олега Борисовича) не затверджено, а отже, діяльність відповідача як суб»єкта господарювання не припинено. Так, відповідно до п. 7 ст. 59 Господарського кодексу України запис до державного реєстру про припинення діяльності суб»єкта господарювання вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу.

За наведених обставин суд також враховує приписи п. 4 ст. 12 Закону України від 14.05.1992 р. № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" стосовно того, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, у задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача суми пені в розмірі 969,84 грн. за період, вказаний у додатку № 33 до позовної заяви, відповідачу належить відмовити повністю на підставі п. 4 ст. 12 Закону України від 14.05.1992 р. № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки визначений позивачем до стягнення пені період знаходиться поза межами 20.05.2008 р. (ухвала Господарського суду міста Києва від 20.05.2008 р. про порушення провадження у справі № 44/23-б про банкрутство відповідача).

Також, на підставі п. 4 ст. 12 Закону України від 14.05.1992 р. № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги позивача про стягнення з відповідача сум інфляційного збільшення в розмірі 6808,13 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 1120,74 грн. за період, вказаний у додатку № 33 до позовної заяви, підлягають лише частковому задоволенню у сумі 294,76 грн. трьох відсотків річних та 2072,23 грн. інфляційного збільшення за період з 21.08.2007 р. по 19.05.2008 р.

В іншій частині позовних вимог про стягнення з відповідача 825,98 грн. трьох відсотків річних (1120,74 грн. –294,76 грн. = 825,98 грн.) та 4735,90 грн. інфляційного збільшення (6808,13 грн. - 2072,23 грн. = 4735,90 грн.) за період після 20.05.2008 р. позивачу належить відмовити.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судові засідання не з'явився, доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу господарський суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 202, 205, 509, 525, 526, 549, 625, 901, 903 ЦК України, ст. 59 ГК України, п. 4 ст. 12 Закону України від 14.05.1992 р. № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Суб»єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Сипко Олега Борисовича (03110, м. Київ, вул. Солом»янська, 4/2, кв. 104, ідентифікаційний код № 2521216718) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) “Київреклама” (01030, м. Київ, вул. М. Коцюбинського, 12-А; ідентифікаційний код № 26199714; рахунок № 2600333023122 у Києво –Святошинському відділенні КРФ ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300830) 26579,16 грн. (двадцять шість тисяч п»ятсот сімдесят дев»ять гривень 16 коп.) основного боргу, 2072,23 грн. (дві тисячі сімдесят дві гривні 23 коп.) інфляційного збільшення, 294,76 грн. (двісті дев»яносто чотири гривні 76 коп.) трьох відсотків річних, 289,46 грн. (двісті вісімдесят дев»ять гривень 46 коп.) держмита та 192,55 грн. (сто дев»яносто дві гривні 55 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання

повного тексту рішення: 18.12.2009 р.