Рішення № 9020263, 17.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/49617.12.09 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»

до Акціонерного комерційного банку «Трансбанк»

про стягнення 216273,96 грн. Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В.

Представники:

від позивача : Бондаренко Р.В. (довіреність № 71 від 26.10.2009)

          від відповідача : Боримський А.А. (довіреність № 159 від 05.11.2009)

В судовому засіданні 17 грудня 2009 року за згоди представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Закрите акціонерне товариство «Українська екологічна страхова компанія»(надалі –позивач) звернулося до суду з позовом до Акціонерного комерційного банку «Трансбанк»(надалі –відповідач, Банк) про стягнення боргу з повернення депозиту в сумі 200000,00 грн. та відсотків в сумі 16273,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконане зобов’язання щодо повернення коштів з депозитного рахунку згідно з умовами договору банківського вкладу.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що постановою правління Національного банку України (надалі - НБУ) від 28.02.2009 № 97 було призначено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а тому Банк повинен виконувати кредиторські вимоги по своїх зобов’язаннях лише після припинення дії мораторію.

Ухвалою від 16.10.2009 прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 19.11.2009. На судовому засіданні 19.11.2009 сторони подали клопотання про продовження термінів розгляду справи на більш тривалий термін, ніж передбачено ст. 69 ГПК України, яке задоволено судом. По справі була оголошена перерва до 17.12.2009.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2007 року між позивачем (Вкладник) і відповідачем (Банк) було укладено Депозитний договір № 18_1 (надалі - Договір), за умовами якого Вкладник вносить (перераховує), а Банк приймає грошові кошти в сумі 200000,00 грн. на вкладний депозитний рахунок на строк до 21.07.2008 (п. 1.1 у редакції Додаткової угоди №1 від 08.08.2007 до Договору). Додатковою угодою № 2 від 21.07.2008 строк вкладу продовжено до 21.07.2009.

На виконання умов Договору позивачем було перераховано на депозитний рахунок, відкритий відповідачем, 200 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача з 01.01.2007 по 07.08.2009 (копія в матеріалах справи).

Пунктом 3.1 Договору визначений розмір процентної ставки за користування вкладом в розмірі 15 % річних.

Згідно з п. 3.2 Договору після закінчення строку, на який внесений вклад, повернути Вкладнику депозит на поточний рахунок Вкладника, протягом одного банківського дня, а у відповідності до п. 3.1 Договору –перераховувати нараховані проценти на поточний рахунок Вкладника в останній робочий день місяця і по закінченню строку, на який внесений депозит.

Як стверджує позивач та не заперечується відповідачем, 20.07.2009 року відповідач не повернув позивачу суму вкладу в розмірі 200 000,00 грн. та не сплатив проценти за користування вкладом.

07.08.2009 року позивач направив відповідачу лист за вихідним №48/09-5, в якому просив повернути суму вкладу та сплатити нараховані проценти. Як зазначив позивач, відповіді на лист Банк не надав, суму вкладу не повернув.

Враховуючи закінчення терміну виконання зобов’язання по поверненню суми вкладу 20.07.2009 року, а також той факт, що у строки та в порядку, визначеними п.п. 1.1, 3.2, 3.1 Договору, сума вкладу позивача в розмірі 200 000,00 грн. та відсотки за користування депозитом не були повернуті позивачу, а саме не зараховані на його поточний рахунок, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі суми вкладу, а саме в сумі 200 000,00 грн. та в розмірі нарахованих процентів за користування вкладом в сумі 16273,96 грн. Вказаний розмір нарахованих відсотків підтверджується банківською випискою по депозитному рахунку позивача за період з 01.01.2009 по 07.08.2009 (копія в матеріалах справи).

Згідно із ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

У відповідності до ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Згідно з п.2.4 глави 2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Згідно з п.3.3 глави 3 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

У відповідності до ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(надалі –Закон про банки) у разі істотної загрози платоспроможності банку Національний банк України призначає тимчасову адміністрацію.

Згідно із ст. 85 цього закону з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Постановою Правління НБУ № 97 від 28.02.2009 року в Акціонерному комерційному банку «Трансбанк»призначено тимчасову адміністрацію та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 02.03.2009 до 01.09.2010.

Постановою Правління НБУ № 519 від 01.09.2009 продовжено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідача шляхом уведення мораторію з 02.09.2009 по 02.12.2009.

У відповідності до ст. 2 Закону про банки мораторій –це зупинення виконання банком майнових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно з ч.2 статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Частиною другою ст. 85 Закону про банки визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Матеріалами справи підтверджується, що зобов’язання відповідача перед позивачем щодо перерахування суми вкладу виникло після призначення адміністрації та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, а саме 20.07.2009, в той час, як адміністрація банку була введена з 02.03.2009.

Стаття 4 вказаного Закону встановлює, що мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку

Виходячи з наведеного, посилання відповідача на неможливість здійснення обслуговування поточних рахунків під час дії мораторію є необґрунтованими.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності до частини третьої ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Крім того, статтею 1074 ЦК України встановлені обмеження права розпоряджатись рахунком, за якою обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене та беручи до уваги те, що термін дії Депозитного договору № 18_1 від 16.07.2007 року закінчився, тобто строк повернення вкладу настав, а банком сума депозитного вкладу не повернута, нараховані проценти на суму вкладу не сплачені, чим порушено вимоги договору та чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми вкладу в розмірі 200 000,00 грн. та суми процентів за користування вкладом в розмірі 16273,96 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача у сумі 2477,73 грн. (2162,73 грн. державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Трансбанк»(ідентифікаційний код: 16293211, адреса: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд.9) на користь Закритого акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(ідентифікаційний код 30729278, адреса: 03150, м. Київ, вул. Димитрова 5б, р/р 2650000017163 в ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300670) 216273,96 грн. (двісті шістнадцять тисяч двісті сімдесят три гривні 96 копійок) та судові витрати в розмірі 2477,73 (дві тисячі чотириста сімдесят сім гривень 73 копійки) грн. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяС.М. Морозов

          Дата підписання повного тексту рішення 23.12.2009р.