Рішення № 9020150, 16.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/64916.11.09 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Вінницяоблпаливо»

ДоДержавного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»

Колективного підприємства збагачувальна фабрика «Центральна»

Простягнення 1884,70 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача 1 : Майданник В.В. –дов. № 345-НЮ від 03.02.2009 року;

від відповідача 2 : не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариства «Вінницяоблпаливо»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»та Колективного підприємства збагачувальна фабрика «Центральна»про стягнення 1884,70 грн.

Крім того, позивач просив покласти на відповідачів судові витрати пов’язані з розглядом з даної справи.

Ухвалою від 24.09.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 12.10.2009 року.

В судове засідання 12.10.2009 року, представники позивача та відповідача 2 не з'явилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні 12.10.2009 року подав відзив на позовну заяву відповідно до якої проти задоволення позовних вимог заперечував та надав усні пояснення по суті спору.

У зв’язку з неявкою представників позивача та відповідача 2 та необхідністю витребування додаткових доказів по справі, ухвалою суду від 12.10.2009 року розгляд справи відкладено на 16.11.2009 року.

В судове засідання 16.11.2009 року представники позивача та відповідача –2 не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник відповідача - 1 надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд в позові відмовити.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.          

В судовому засіданні 16.11.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника відповідача-1 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача - 1, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК Схід Регіон»(надалі - Продавець) та Відкритим акціонерним товариством «Вінницяоблпаливо»(надалі - Покупець) укладено договір № 14/01-08 1.13 (надалі - Договір), згідно якого продавець зобов’язувався передати у власність покупця товар, зазначений в додатку до Договору, а покупець зобов’язувався прийняти та оплатити товар в номенклатурі, кількості та за цінами, зазначеними в Додатку, який є невід’ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 2.2 Договору, поставка товару по даному Договору здійснюється залізничним транспортом на умовах FCA –станція відправлення, згідно Правил Інкотермс 2000. Мінімальна партія –вагон (65 тонн).

Приймання вугілля по кількості та якості здійснюється покупцем в місці призначення у відповідності з Інструкцією П-6, П-7 «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості та якості»затверджених Держарбітражем при Раді Міністрів СРСР 15.06.1965 року, 25.04.1966 року зі змінами та доповненнями від 14.11.1974 року (п. 2.5 Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору, оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок продавця, форма розрахунків –100 % передплата.

З огляду положень п. 2.6 Договору, у випадку виявлення при прийманні продукції невідповідності кількості або якості поставленої продукції перевізним документам виклик представника продавця є обов’язковим.

На виконання п. 2.2. Договору позивач, на підставі виставленого рахунку № 544 від 12.06.2009 року в порядку календарної черговості перерахував на розрахунковий рахунок постачальника кошти на загальну суму 200000, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2099 від 04.06.2009 року на суму 100 000, 00 грн. та № 2242 від 23.06.2009 року на суму 100 000, 00 грн.

12.06.2009 року за залізничною накладною № 51619020 у напіввагоні № 67910786 зі станції Карахаш Донецької залізниці був відправлений вантаж –вугілля марки Антрацит АС. Відправником вантажу є Колективне підприємство збагачувальна фабрика «Центральна»- відповідач –2, одержувачем –позивач, постачальником –Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК Схід-Регіон».

Вага вантажу згідно накладної становить 69 тонн.

Як вбачається з матеріалів справи, на станції Знам’янка Одеської залізниці на 150 тонних вагах згідно Актів загальної форми №№ 14089, 14092 від 14.06.2009 року було здійснено переважування напіввагону № 67910786. Зазначені обставини зафіксовані в комерційному акті АЭ № 891672/477/1 від 14.06.2009 року.

При перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти.

Відповідно до п. 2 Правил складання актів, комерційні акти складаються для засвідчення певних обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу. Дані в комерційних актах зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.

Зі змісту вказаного вище комерційного акту вбачається, що на підставі актів загальної форми станції Знам’янка Одеської залізниці №№ 14089, 14092 від 14.06.2009 року виявлені воронкоподібні поглиблення на поверхні вантажу, вагон відчеплено на вагову перевірку.

При перевірці було виявлено, що завантаження в вагоні нижче бортів на 200 мм. Згідно документів значиться, що завантаження навалом нижче бортів, розмір відносно висоти бортів не зазначено, вага: брутто 91000 кг., тара 22000 кг., нетто 69000 кг. На поверхні вантажу міститься поглиблення справа по ходу потяга над 5, 6, 7 люками довжиною 4500 мм., шириною 1500 мм., глибиною 600 мм., скосом до борту 7 люка справа по ходу потяга. Просипання вантажу відсутнє. Наявні старі залишки просипання вантажу на поперечній балці. Виявлено щілину 7 люка праворуч по ходу потяга між кришкою люка та поперечною балкою шириною 50 мм. довжиною на всю довжину кришки люка закладено дошкою та паклею. Двері суцільнометалеві, інші люки щільно закриті . Об’єм кузова 73 м. куб. Каток не застосовувався.

При переважуванні виявилось вага брутто 86300 кг., тара з бруса 22000 кг., нетто 64300 кг., що складає різницю ваги проти документів в сторону зменшення на 4700 кг. Перевірка проводилась двічі. Недостача підтвердилась. Недостаючий вантаж у вагоні вміститися міг.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника.

У відповідності до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 1 % маси, зазначеної в перевізних документах (сухе вугілля).

На підтвердження розміру заявлених до стягнення збитків позивач додає до матеріалів справи копії договору № 14/01-08 1.13 від 14.01.2008 року, рахунок № 544 від 12.06.2009 року, платіжні доручення № 2099 від 04.06.2009 року, № 2242 від 23.06.2009 року.

З урахуванням вищевикладеного, позивач обраховує втрату вантажу з урахуванням норми природної втрати і граничного розходження в масі вантажу у розмірі 1884, 70 грн. та просить суд стягнути її з відповідачів солідарно.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а недостача підлягає до стягнення з відповідача-2 з наступних підстав.

Згідно до статті 111 Статуту залізниць України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.19998 року № 457 (надалі –Статут) залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі і завантаженому засобами відправника, та якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Як встановлено статтею 31 Статуту, залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Додаткова підготовка вагонів та контейнерів під завантаження вантажів, що потребують особливих умов перевезення і зберігання, може здійснюватися залізницею на підставі договору за рахунок відправника.

Під наливання повинні подаватися цистерни та бункерні напіввагони, що відповідають роду наливного вантажу.

Підготовка під наливання спеціальних цистерн та бункерних напіввагонів усіх форм власності здійснюється відправником.

Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається:

вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці;

контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів - відправником.

Додана до матеріалів справи залізнична накладна № 51619020 свідчить про те, що завантаження вантажу проводилось засобами вантажовідправника - відповідача –2, маса вантажу визначена відправником і підтверджена підписом його уповноваженого представника, відповідно придатність рухомого складу для перевезення вантажу в розумінні ст. 31 Статуту в даному випадку покладено на відправника.

Зі змісту ч. 2 ст. 32 Статуту слідує, що відправник зобов’язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з додержанням технічних умов.

З Комерційного акту № АЭ 891672/477/1 та Акту про технічний стан вагону № 230 від 14.07.2009 року вбачається, що вагон № 67910786 надійшов на станцію Знам’янка Одеської залізниці з технічними недоліками, зокрема з деформованою кришкою 7 люка справа по ходу потяга між кришкою люка та поперечною балкою наявна щілина довжиною на всю довжину кришки люка та шириною 55 мм. Деформування старого походження покрито іржею.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9 Роз’яснень Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»№ 04-5/601 від 29.05.2002 року у випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю.

В матеріалах справи міститься акт № 230 від 14.07.2009 року, з якого вбачається, що вагон № 67910786 було надано під завантаження в технічно несправному вигляді.

Судом встановлено, що наявність воронкоподібного поглиблення, відсутність захисного маркування в місцях поглиблення, а також наявність щілини 7 люка праворуч по ходу потяга між кришкою люка та поперечною балкою шириною 50 мм. довжиною на всю довжину кришки люка, свідчить про завантаження вугілля у технічно-несправний вагон.

Такий опис стану вагону свідчить про явно видимі технічні несправності які було виявлено візуально та без застосування додаткових вимірювальних пристроїв чи дій.

Проте, вантажовідправник від завантаження технічно не придатного вагону до перевезення не відмовився.

Відповідно до п. 5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001 року перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов’язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата сталася через конструктивні зазори, відправник зобов’язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення. Додаткових заходів, щодо усунення та ущільнення технічних непридатностей вагону вантажовідправник також не вжив.

Таким чином зважаючи на встановленні факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд прийшов до висновку, що відповідальність за завдані збитки, викликаних порушенням технічних умов рухомого складу покладається на вантажовідправника - Колективне підприємство збагачувальна фабрика «Центральна».

Крім того, ст. 24 Статуту встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Як вбачається з наданого відповідачем акту № 230 від 14.07.2009 року вагон № 67910786 було надано під завантаження в технічно несправному вигляді, однак у залізничній накладній № 51619020 /графа 1, 4/ даних вбачається, що відправником були застосовані додаткові заходи по збереженню при перевезенні вугілля і зазначено, що вантаж розміщено і закріплено згідно Технічних умов правильно (графа 1); вантаж марковано вапном (графа 4), що в свою чергу свідчить про не достовірне викладення відомостей у накладній щодо технічного стану вагону.

У Пункті 3.2 Роз’яснення ВГСУ “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»№ 04-5/601 від 29.05.2002 року зазначено, що у відповідності до статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (частина 3 п.3.2).

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (стаття 129 Статуту).

Як вже було встановлено судом, спірний вантаж було відправлено в технічному не справному вагоні, вищевикладеними обставинами встановлюється та підтверджується, що нестача вантажу відбулась саме під час перевезення та з вини вантажовідправника.

Оскільки відповідач – 1 належними та допустимими доказами довів суду втрату прийнятого до перевезення вантажу з незалежних від нього причин, збитки завдані порушенням вимог ч. 1 ст. 32 Статуту покладається на вантажовідправника –відповідача - 2.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Обов’язковими умовами покладення відповідності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв’язку між діями особи та збитками, які складають об’єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об’єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов’язання було виконано боржником.

Отже зменшення майнових благ внаслідок неправомірних дій наступає об’єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов’язань.

Обов’язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв’язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов’язань –причиною.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язань (виключає його відповідальність).

Ціна однієї тонни вугілля на підставі рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Схід Регіон»становить 470, 00 грн. в т. ч. ПДВ.

Загальна сума нестачі з урахуванням суми норм природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто становить: 1884, 70 грн. в т.ч. ПДВ. (470, 00 грн. х 4, 01 т (4,7-(69х 1%= 0,69)).

Отже, проаналізувавши вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено безпосередній причинний зв’язок між понесеними збитками у вигляді дійсної вартості нестачі вантажу та неналежним виконанням відповідачем - 2 своїх обов’язків.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача - 2 збитків у сумі 1884, 70 грн., що виникли під час перевезення вантажу, підлягають задоволенню повністю.

Статтею 920 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язань, які випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не передбачено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Враховуючи наведене, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в частині стягнення вартості втраченого вантажу з відповідача -2, як відправника, а в частині вимог до відповідача - 1, як перевізника, позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки з матеріалів справи вбачається, що перевізник виконав свої зобов’язання в повному обсязі та належним чином.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача - 2.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Колективного підприємства збагачувальна фабрика «Центральна»(94613, Луганська область, м. Антрацит, вул. Старокамінна, 1, код ЄДРПОУ 32226023) на користь Відкритого акціонерного товариства “Вінницяоблпаливо” (21021, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 122, код ЄДРПОУ 01880670) 1884 (одна тисяча вісімсот вісімдесят чотири) грн. 70 коп. збитків, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. В позові до Державного Територіально - Галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М.Спичак

Дата підписання рішення

23.12. 2009р.