Рішення № 9020132, 17.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/38117.12.09 За позовом          Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"

                    в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії

До           Товариства з обмеженою відповідальністю "Евітел"

Про                    стягнення 4 705,05 грн.

          Суддя: Смілянець В.В.

Представники сторін:

Від позивача:          Кіяніцина О.С. (Дов.)

Від відповідача:          не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Евітел" 4705,05 грн. боргу та пені за несплату послуг.

Відповідач у засідання суду не з’явився, пояснення по суті заявлених вимог, установчі документи суду не надав (позивачу не надіслав), відзив на позов не надіслав. Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає можливим розгляд справи у відсутності представника відповідача за наявними документами у справі.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2003 року між Позивачем - Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" та Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Евітел" був укладений Договір № 77-151/8 на надання послуг для організації прямого зв’язку між двома кінцевими пунктами (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Позивач надає Відповідачу (Споживачу) в тимчасове платне використання пари проводів для організації прямого зв’язку між кінцевими пунктами, як зазначено в додатку А, а Відповідач (Споживач) сплачує вартість робіт по організації прямого зв’язку та щомісячну плату за надані послуги.

Згідно п. 3.4. Договору Відповідач проводить оплату послуг щомісячно, не пізніше 10 числа наступного за звітним на підставі рахунків Позивача за поточний місяць.

В період з листопада 2008 року по травень 2009 року у Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Евітел" виникла заборгованість перед Позивачем за телекомунікаційні послуги в розмірі 4410,00 грн.

06.05.2009 р. Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" надіслав Відповідачу претензію вих. № 32-18-3798 про сплату боргу та пені, яку Відповідач залишив без відповіді та задоволення.

За несплату заборгованості за послуги зв’язку, відповідно до п.п. 27, 79, 114 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг та умов Договору, Позивач припинив надавати послуги на користь Відповідача.

Згідно Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, припинення надання послуг не звільняє споживача (Відповідача) від оплати заборгованості, а підприємство зв’язку має право стягнути її в судовому порядку.

На день розгляду справи заборгованість Відповідача по договору № 77-151/8 на надання послуг для організації прямого зв’язку між двома кінцевими пунктами від 01.01.2003р. складає 4410,00 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний олатити надану йому послугу в розмірі та порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення Відповідачем обов’язку та строків оплати за надані Позивачем послуги судом встановлено та по суті не оспорений Відповідачем.

Таким чином вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості по договору № 77-151/8 на надання послуг для організації прямого зв’язку між двома кінцевими пунктами від 01.01.2003р. в розмірі 4410,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Крім того, згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню за порушення строків оплати послуг, інфляційні втрати за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Згідно п. 4.5. Договору, у разі несвоєчасної оплати за надані послуги, Відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня за кожну добу затримки.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком Позивача розмір пені становить - 169,63 грн., збитків від інфляції - 107,25 грн., 3% річних - 18,17 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в розмірі 169,63 грн., збитків від інфляції в розмірі 107,25 грн. та 3% річних в розмірі 18,17 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, суд -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Евітел" (юридична адреса: 03127, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 100/2; 03040, м. Київ, вул. Деміївська, 43-А; 01023, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 3, к. 135; 01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 40/52, кв. 16; код ЄДРПОУ 31200769; р/р 260013099901 в ЗАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" м. Києва, МФО 300120; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії (02192, м. Київ, вул. Міста Шалетт, 1; код ЄДРПОУ 01189910; р/р 26000402028729 в КРД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 322904) 4410 (чотири тисячі чотириста десять) грн. 00 коп. основного боргу, 169 (сто шістдесят дев’ять) грн. 63 коп. пені, 107 (сто сім) грн. 25 коп. збитків від інфляції, 18 (вісімнадцять) грн. 17 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ.

4.          Рішення надіслати сторонам.

5.          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду протягом 10 днів.

Суддя                               В. В. Смілянець