Рішення № 9020036, 14.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/63614.12.09 За позовом Акціонерного товариства закритого типу Страхова компанія «Злагода»

до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Основа»

про стягнення частки перестраховика у страховому відшкодуванні 70 599,11 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача Вдовиченко Р.М. –представник за довіреністю № 31/09 від 05.11.2009р.

від відповідача Котеленець М.В. –представник по довіреності від 09.11.2009р.

СуТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення із Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Основа»заборгованості в розмірі 70 599,11 грн., в тому числі 64652,74 грн. –основний борг, 5746,37 грн. –пеня.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Відповідачем своїх зобов’язань щодо своєчасної сплати частин перестрахувального відшкодування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2009р. порушено провадження по справі № 53/636, розгляд справи призначено на 30.11.2009р. Також ухвалою суду від 12.11.2009р. відмовлено позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2009р., у зв’язку з нез’явленням в засідання суду повноважного представника відповідача та невиконанням останнім вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, розгляд справи було відкладено до 14.12.2009р.

          Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          Представник відповідача у відзиві № 17/12/09 від 14.12.2009р. на позовну заяву зазначив, що позов визнає частково в сумі 49732,52 грн., в іншій частині позову в сумі 15120,22 грн. просить суд відмовити, оскільки позивач несвоєчасно повідомив відповідача про настання ДТП і відповідач не визнає події по Ковер-нотам № 1119-10 від 20.12.2007р., № 10-78/08 від 06.02.2008р., № 10-140/08 від 12.03.2008р. страховими випадками.

          На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 14.12.2009р. в порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представників сторін, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

19.03.2007р. між Позивачем та Відповідачем укладено Генеральний договір № 10/2007 ФП про співробітництво в області перестрахування і ретроцесії, відповідно до п.1.1 предметом якого є угода про порядок і умови співпраці в галузі факультативного перестрахування (рестроцесії) ризиків.

Пунктом 1.3 Генерального договору сторони погодили, що кожна сторона, що підписала даний договір, може приймати від іншої сторони або передавати їй ризики в перестрахування (ретроцесію). Питання про прийняття або передачу ризиків вирішується кожною із сторін самостійно.

Згідно з п.2.1 Генерального договору пропозиція конкретного ризику у перестрахування здійснюється шляхом направлення Перестраховику за допомогою поштового, факсимільного, електронного зв’язку ковер-ноти, що містить умови прийому-передачі частини відповідальності, порядок взаєморозрахунків, порядок надання інформації сторонами, якщо умови та порядок відрізняються від положень даного договору, інші умови.

Відповідно до п.2.2 Генерального договору, якщо Перестраховик згоден з умовами, викладеними у ковер-ноті, він підписує такий документ в обумовлений даним договором термін, завіряє круглою печаткою та направляє Перестрахувальну.

Сторони погодили, що вони зобов’язані здійснювати перестрахування (ретроцесію) ризиків на умовах: правил Страховика (Перестрахувальника), який безпосередньо уклав договір страхування, оригінального договору страхування, конкретних договорів факультативного перестрахування (ретроцесії), та даного договору, якщо письмово не погоджено інше (розділ 3 Генерального договору).

Відповідно до вказаного Генерального договору між Позивачем та Відповідачем було укладено такі договори перестрахування:

1.          Ковер-Нот № 1065-10 від 26.10.2007р. - Страхувальник –Трибіс М.А., частка відповідача –49,09% від страхової суми;

2.          Ковер-Нот № 1119-10 від 20.12.2007р. - Страхувальник –Соколова Л.І., частка відповідача –49,69% від страхової суми;

3.          Ковер-Нот № 1024-10 від 27.09.2007р. - Страхувальник –Краснокутський О.М., частка відповідача –49,51% від страхової суми;

4.          Ковер-Нот № 10-140/08 від 12.03.2008р. - Страхувальник –Білий О.Б., частка відповідача –41,20% від страхової суми;

5.          Ковер-Нот № 10-309/08 від 13.06.2008р. - Страхувальник –Чайка Ю.О., частка відповідача –50,00% від страхової суми;

6.          Ковер-Нот № 10-78/08 від 06.02.2008р. – Страхувальник –Бережний С.М., частка відповідача –49,90% від страхової суми;

7.          Ковер-Нот № 10-121/08 від 29.02.2008р. –Страхувальник –Данилов О.М., частка відповідача –46,15% від страхової суми.

Відповідно до п. 1.2. Генерального договору, даний договір є основним документом, який регулює та визначає принципи взаємодії сторін у сфері факультативного-перестрахування (ретроцесії), а також права і обов'язки при укладанні та виконанні договорів факультативного перестрахування, взаємну відповідальність сторін, порядок врегулювання збитків та вирішення спірних питань.

Пунктом 3.3.2. Генерального договору Перестраховик зобов’язався нести відповідальність в межах ліміту відповідальності, обумовленого конкретними договорами перестрахування (ретроцесії). Відповідальність Перестраховика починається і закінчується одночасно з відповідальністю Перестрахувальника, якщо інше не обумовлено конкретними договорами перестрахування та при умові відсутності заявлених страхових випадків на момент підписання.

Однак, по теперішній час Позивач так і неотримав частин перестрахувального відшкодування по наступним Ковер-нотам, а саме:

- щодо страхового випадку, який стався 19.07.2008р. з автомобілем Subaru Forester, д./н. АН 0409 ВМ, (Страхувальник –Трибіс М.А.), Ковер-нот № 1065-10 від 26.10.2007р., частка страхового відшкодування складає 19549,63 грн., яка повинна була бути сплаченою 25.05.2009р.;

-щодо страхового випадку, який стався 23.05.2008р. з автомобілем Subaru Tribeca B9, д./н. АН 0091 АА, (страхувальник –Соколова Л.І.), Ковер-нот № 1119-10 від 20.12.2007р., частка страхового відшкодування складає 1758,33 грн., яка повинна була бути сплаченою 02.06.2009р.;

-щодо страхового випадку, який стався 15.07.2008р. з автомобілем Toyota Prado GX, д./н. АН 0970 КА, (страхувальник –Краснокутський О.М.), Ковер-нот № 1024-10 від 27.09.2007р., частка страхового відшкодування складає 7331,19 грн., яка повинна була бути сплаченою 02.06.2009р.;

-щодо страхового випадку, який стався 06.01.2009р. з автомобілем Toyota Land Cruiser 200, д./н. АН 0971 АН, (страхувальник –Білий О.Б.), Ковер-нот № 10-140/08 від 12.03.2008р., частка страхового відшкодування складає 4648,09 грн., яка повинна була бути сплаченою 14.05.2009р.;

-щодо страхового випадку, який стався 11.11.2009р. з автомобілем Mercedes-Benz, д./н. АН 0095 ЕВ, (страхувальник –Чайка Ю.О.), Ковер-нот № 10-309/08 від 13.06.2008р., частка страхового відшкодування складає 3192,10 грн., яка повинна була бути сплаченою 31.03.2009р.;

-щодо страхового випадку, який стався 12.02.2009р. з автомобілем Toyota LC 200, д./н. АН 0039 СА, (страхувальник –Бережний С.М.), Ковер-нот № 10-78/08 від 06.02.2008р., частка страхового відшкодування складає 8713,80 грн., яка повинна була бути сплаченою 01.06.2009р.;

-щодо страхового випадку, який стався 19.01.2009р. з автомобілем Lexus GS 300, д./н. АН 2037 ВВ, (страхувальник - Данилов О.М.), Ковер-нот № 10-121/08 від 29.02.2008р., частка страхового відшкодування складає 19659,60 грн., яка повинна була бути сплаченою 01.05.2009р.;

Відповідно до п. 3.3.3. Генерального договору Перестраховик зобов'язується Перераховувати Перестрахувальнику, або у випадку його неплатоспроможності та за його дорученням Страхувальнику (Вигодонабувачу), відповідну частину страхового відшкодування в межах прийнятого на себе ліміту відповідальності, обумовленого конкретними договорами перестрахування (ретроцесії), протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з дня отримання від Перестрахувальника наступних документів (якщо інше не обумовлено конкретними договорами):

-          письмової заяви Перестрахувальника з розрахунком частки страхового відшкодування (калькуляції), що підлягає виплаті Перестраховиком;

-          письмової заяви Страхувальника на виплату страхового відшкодування;

-          страхового акта;

-          копії оригінального договору страхування (страхового полісу);

-          відповідних документів від правоохоронних органів, банків, медичних і інших установ, які володіють інформацією про обставини страхового випадку;

-          підтвердження перерахування Перестрахувальником суми страхового відшкодування страхувальнику (за винятком, коли в силу вступає умова касового збитку, якщо інше не обумовлено конкретними договорами перестрахування (ретроцесії).

Позивач на виконання умов Генерального договору направив Відповідачу пакети документів, крім того, матеріали справи містять погоджений у двосторонньому порядку Графік погашення заборгованості по заявленим АТЗТ СК «Злагода»страховим випадкам.

Однак, Відповідач частку суми страхового відшкодування належної йому до сплати Позивачу не сплатив.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України).

Згідно з п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування»(далі –Закон) страхування –це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно зі ст. 12 Закону перестрахування –страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Документи необхідні для здійснення перестрахувальних виплат разом із зверненнями про виплату страхового відшкодування були наявні у Відповідача.

Відтак, позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми основного боргу в сумі 64852,74 грн. підлягають задоволенню.

Позивач також просив стягнути з Відповідача 5746,37 грн. пені.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.3.7. Генерального Договору у випадку порушення однією із сторін умов розрахунків, визначених умовами цього договору та конкретними договорами факультативного перестрахування (ретроцесії), винна сторона сплачує іншій пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної річної облікової ставки Національного банку України, яка діятиме в період, коли вступить в силу умова оплати пені, за умови, що чинним законодавством на цей час не буде передбачено інше.

Таким чином вимога Позивача про стягнення з Відповідача 5746,37 грн. пені, визнається судом обґрунтованою, правомірною та такою, що підлягає задоволенню

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Заперечення відповідача на позовну заяву, викладені у відзиві, до уваги судом не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи, зокрема, копіями повідомлень № 877, 62, 143, 1, 1757, 1100, 1109 зі звітом факсу про здійснене відправлення, що не заборонено Генеральним договором, а саме п. 3.1.5. та копіями списків поштових відправлень АТЗТ СК «Злагода»із штампами пошти про здійснене відправлення.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на Відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Основа»(04071, м. Київ, вул. Хорива, 4, ідентифікаційний код 33498417, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Акціонерного товариства закритого типу Страхова компанія «Злагода»(83052, м. Донецьк, вул. Цусимська, 52, ідентифікаційний код 20349029) 64852 (шістдесят чотири тисячі вісімсот п’ятдесят дві) грн.. 74 коп. основного боргу, 5746 (п’ять тисяч сімсот сорок шість) грн.. 37 коп. пені, 705 (сімсот п’ять) грн.. 99 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн.. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                       Грєхова О.А.