Рішення № 90199253, 03.07.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1.380.2019.007123

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в:

Головне управління ДПС у Львівській області звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути до бюджету з ОСОБА_1 податковий борг в сумі 86264,85 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у відповідача наявний податковий борг внаслідок несплати податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно в розмірі 86264,85 грн. Вказаний борг виник відповідно до податкового повідомлення-рішення від 07.04.2017 № 952-13 на суму 18808,96 грн; податкового повідомлення-рішення від 07.04.2017 № 953-13 на суму 16028,90 грн; податкового повідомлення-рішення від 10.05.2018 № 0673797-1313-1317 на суму 18864,64 грн; податкового повідомлення-рішення від 10.05.2018 № 0673798-1313-1317 на суму 14888,96 грн; податкового повідомлення-рішення від 19.03.2019 № 0013236-5713-1317 на суму 17322,37 грн та пені згідно зворотнього боку облікової картки податків на суму 351,07 грн.

Ухвалою суду від 24.01.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

На адресу суду повернувся поштовий конверт, направлений відповідачу за адресою, підтвердженою відділом адресно-довідкової роботи ГУ ДМСУ у Львівській області, з відміткою “адресат відсутній”. Згідно з ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Ухвалою від 24.02.2020 суд перейшов із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач ознайомилась із матеріалами справи 04.03.2020, проте відзиву на позовну заяву не подала.

Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Представник позивача у судовому засіданні 30.06.2020 позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити.

У судове засідання 13.05.2020 відповідач не прибула, про причини неприбуття суд не повідомила, хоча про розгляд справи повідомлена повідомлена належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення судової повістки.

У судове засідання 30.06.2020 відповідач повторно не прибула, про причини неприбуття суд не повідомила, хоча про розгляд справи повідомлена належним чином. На адресу суду повернувся поштовий конверт скерований відповідачу за адресою зазначеною в Єдином державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджена довідкою Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного управління ДМС України у Львівській області з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

З метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи судом розміщено повідомлення про виклик ОСОБА_1 в судове засідання на сайті Судової влади України, скеровано судову повістку на електронну пошту ОСОБА_1 , вказаною відповідачем в заяві від 08.04.2020 (вх. № 2476ел). Згідно з актом від 15.05.2020 за номером вказаним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зв`язатись з відповідачем не було можливим.

Відповідно до ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Оскільки відповідач в судове засідання не прибула повторно, суд розглягнув справу за відсутності відповідача та перейшов до розгляду справи в письмове провадження. Представник позивача щодо переходу до розгляду справи в письмове провадження не заперечував.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

Відповідно до довідки Головного управління ДПС у Львівській області від 09.10.2019, податковий борг відповідача з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості становить 86264,85 грн.

Згідно з матеріалів справи заборгованість ОСОБА_1 з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, складають податкові зобов`язання нараховані відповідно до:

- податкового повідомлення-рішення від 07.04.2017 № 952-13 на суму 18808,96 грн;

- податкового повідомлення-рішення від 07.04.2017 № 953-13 на суму 16028,90 грн;

- податкового повідомлення-рішення від 10.05.2018 № 0673797-1313-1317 на суму 18864,64 грн;

- податкового повідомлення-рішення від 10.05.2018 № 0673798-1313-1317 на суму 14888,96 грн;

- податкового повідомлення-рішення від 19.03.2019 № 0013236-5713-1317 на суму 17322,37 грн;

- нарахованої пені пені на суму 351,07 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем грошових зобов`язань позивачем також винесено податкову вимогу від 27.11.2017 № 39766-17, яка скерована платнику податків.

Докази, які б підтверджували, що вказана податкова вимога та податкові повідомлення-рішення відповідачем оскаржувались у справі відсутні, відповідно, визначені у них зобов`язання є узгодженими.

У добровільному порядку заборгованість відповідачем не сплачена.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу вбачається, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пп. 41.1, 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Згідно з пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів сумигрошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 цього ж Кодексу, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган у відповідності до вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно наявних в матеріалів справи податкові повідомлення-рішення та вимога про сплату боргу, на підставі яких виник податковий борг ОСОБА_1 в розмірі 86264,85 грн надсилались відповідачу та отримані ним.

Станом на день розгляду справи сума податкового боргу відповідача в розмірі 86264,85 грн є узгодженою та у встановлені законом строки не сплаченою, тому відповідно до пп. 14.1.175 п. 14 ст. 14 ПК України визнається сумою податкового боргу. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Львівській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.

При цьому відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки, під час розгляду даної справи, свідки судом не залучались та судові експертизи не призначались, суд вважає за необхідне зазначити, що судові витрати понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

1.Позов Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м, Львів, код ЄДРПОУ 43143039) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до бюджету податковий борг в розмірі 86264,85 грн.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прйняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 03.07.2020.

Суддя Костецький Н.В.