Рішення № 90199203, 19.06.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2020 року м. Житомир справа № 240/877/20

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гуріна Д.М.,

секретар судового засідання Шуляк О.Ю.,

за участю: представника позивача - Шульги О.А.,

представника відповідача - Окушко О.В.,

представник третьої особи у судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг "Хортиця" до Коростишівської міської ради Коростишівського району Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Щигліївка Агро", про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

5 лютого 2020 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг "Хортиця" із позовом до Коростишівської міської ради Коростишівського району Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Щигліївка Агро", у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Коростишівської міської ради №927 від 21 січня 2020 року “Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв)”.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив що 21 січня 2020 року під час дев`яностої сесії сьомого скликання Коростишевської міської ради було прийнято рішення «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв)». Згідно вказаного рішення, на підставі клопотання ТОВ «Щигліївка Агро», було надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на ряд не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) колишнього КСП. Позивач вважає вказане рішення відповідача протиправним та таким, що порушує його права та підлягає скасуванню. В обґрунтування протиправності рішення позивач посилається на порушення процедури його прийняття, а саме: відсутність регламенту під час прийняття оскаржуваного рішення. Також вказане рішення було поставлено на переголосування, а відповідно до регламенту повторне голосування може бути проведено лише у разі порушення процедури голосування або виникнення перешкод під час його проведення, однак жодного порушення процедури чи виникнення перешкод під час голосування зафіксовані не були. Крім того, ряд депутатів звернулись із зверненням щодо помилкового голосування, оскільки вважали що голосування відбувається за внесення до порядку денного сесії питання про скасування рішення ради, прийнятого на поточній сесії.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 4 березня 2020 року на 15:00 з повідомленням учасників справи.

2 березня 2020 року на адресу суду від третьої особи надійшли пояснення щодо позову (Том №1 а.с.85-90), в яких третя особа проти позову заперечує та в обґрунтування заперечень зазначає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв у межах наданих повноважень.

Крім того представник третьої особи зазначає, що позивач посилається на порушення свого права, на отримання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) відносно невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв), який був наданий ТОВ “Щигліївка Агро” оскаржуваним рішенням. Так, на думку представника третьої особи, позивач заявляючи про порушення своїх прав визначає, що даний спір не відноситься до публічно-правового, а має ознаки приватноправового спору, так позивач фактично зазначає про порушення свого приватного права з огляду на вказане, представник третьої особи вважає, що даний спір належить розглядати у порядку господарського судочинства та заявив клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (Том №1 а.с.99-101).

Крім того, 2 березня 2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов (Том №1 а.с.102-106). В якому відповідач проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що оскаржуване позивачем рішення є ненормативним правовим актом органу місцевого самоврядування, яке стосується виключно прав та обов`язків ТОВ “Щигліївка Агро”. Натомість позивачем необґрунтовано у позові про те, яким чином оскаржуваним рішенням порушені його права.

Ухвалою суду від 4 березня 2020 року відмовлено ТОВ “Щигліївка Агро” у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі (Том №1 а.с.167-170).

У підготовчому засіданні суд ухвалою від 4 березня 2020 року, постановленою у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України без виходу до нарадчої кімнати, відклав підготовче засідання на 8 квітня 2020 року на 12:00 для надання представнику позивача часу для надання відповіді на відзив та заперечень на пояснення третьої особи, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 20 травня 2020 року (Том №1 а.с.163-164).

Відповідно до довідки у справі розгляд справи 8 квітня 2020 року о 12:00 не відбувся через неприбуття сторін та третьої особи, а також надходженням на адресу суду від представника третьої особи та відповідача клопотань про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням карантину. Наступне підготовче засідання призначено на 13 травня 2020 року на 14:00 (Том №1 а.с.175, 177-179).

Відповідно до довідки у справі розгляд справи 13 травня 2020 року о 14:00 не відбувся через неприбуття сторін та третьої особи, а також надходженням на адресу суду від представників позивача та третьої особи клопотань про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням карантину та зайнятістю в іншому судовому засіданні відповідно. Наступне підготовче засідання призначено на 10 червня 2020 року на 16:00 (Том №1 а.с.186-187, 192-193).

18 травня 2020 року від представника позивача надійшла заява про доступ до електронної справи в системі “Електронний суд” (Том №1 а.с.194-195). Крім того, 18 травня 2020 року та 9 червня 2020 року від представника позивача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи через запровадження карантину (Том №1 а.с.197-198, 209-210).

У підготовчому засіданні суд ухвалою від 10 червня 2020 року, постановленою у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України без виходу до нарадчої кімнати, закрив підготовче засідання та призначив справу до розгляду по суті на 19 червня 2020 року на 14:00, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 10 червня 2020 року (Том №1 а.с.222-223).

У судовому засіданні 19 червня 2020 року представник позивача позовні вимог підтримав повністю та просив їх задовольнити з підстав, що зазначені у позові та у відповіді на відзив, поданій 19 червня 2020 року вх. №21245/20 (Том №1 а.с.246-247) та запереченнях на пояснення щодо позову третьої особи (Том №1 а.с.248-249). В обґрунтування позову зазначив, що оскаржуване рішення прийнято без відповідного регламенту, крім того такого терміну як переголосування регламентом не передбачено, натомість у регламенті міститься термін повторне голосування. Також, представник позивача пояснив, що повернення до перегляду прийнятих рішень можливе лише після проголосування більшістю голосів ради, а не одноособово секретарем міської ради за позицію одного депутата.

19 червня 2020 року у судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечувала з підстав, що зазначені у відзиві на адміністративний позов та просила в їх задоволенні відмовити. Крім того, представником відповідача у судовому засіданні подано уточнений відзив (Том №1 а.с.231-232), в якому зазначено про те, що на клопотання позивача від 15 січня 2020 року щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) відносно не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) задоволено та надано відповідне рішення, що і третій особі.

У судове засідання 19 червня 2020 року представник третьої особи не прибув, про дату час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином. 19 червня 2020 року на адресу суду від представника третьої особи надійшла заява про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні (Том №1 а.с.217-218).

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що розпорядженням міського голови Коростишівської міської ради Коростишівського району Житомирської області від 8 січня 2020 року скликано дев`яносту сесію міської ради сьомого скликання (Том №1 а.с.29-30).

15 січня 2020 року ТОВ “Агрохолдинг “Хортиця” звернулось до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) (Том №1 а.с.69-75).

Регламент роботи Коростишівської міської ради VII скликання затверджено рішенням ХХVIIІ (скликаної позачергово) сесії Коростишівської міської ради VII скликання від 27 січня 2017 року №23 (Том №1 а.с.31-68).

21 січня 2020 року під час дев`яностої сесії сьомого скликання Коростишівської міської ради було прийнято рішення «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв)» №927.

Згідно вказаного рішення, на підставі клопотання ТОВ «Щигліївка Агро», було надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) наступних не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) ТОВ “Щигліївка Агро”:

1.1. орієнтовною площею 20,9 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів Стрижівського старостинського округу Коростишівської міської ради із земель реформованого КСП «Стрижівське» згідно додатку 1;

1.2. орієнтовною площею 191 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів Щигліївського старостинського округу Коростишівської міської ради із земель реформованого КСП «Полісся» згідно додатку 2;

1.3. орієнтовною площею 46,22 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів Віленьківського старостинського округу Коростишівської міської ради із земель реформованого КСП «ім. Суворова» згідно додатку 3;

1.4. орієнтовною площею 19,55 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів Більковецького старостинського округу Коростишівської міської ради із земель реформованого ДП «СГП Більковецьке» згідно додатку 4;

1.5. орієнтовною площею 154,9287 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів Квітневого старостинського округу Коростишівської міської ради із земель реформованого КСП «Квітневе» згідно додатку 5;

1.6. орієнтовною площею 79,40 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів Кропивнянського старостинського округу Коростишівської міської ради із земель реформованого КСП «Голубіївське» згідно додатку 6;

1.7. орієнтовною площею 31,5450 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів Здвижківського старостинського округу Коростишівської міської ради із земель реформованого СТОВ «Здвижківське» згідно додатку 7;

1.8. орієнтовною площею 13,6301 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів Вільнянківського старостинського округу Коростишівської міської ради із земель реформованого СВАТ «Вільнянське» згідно додатку 8;

1.9. орієнтовною площею 141,0209 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів Вільнянського старостинського округу Коростишівської міської ради із земель реформованого КСП «Колос» згідно додатку 9;

1.10. орієнтовною площею 57,26 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів Кропивнянського старостинського округу Коростишівської міської ради із земель реформованого КСП «Світанок» згідно додатку 10 (Том №1 а.с.19-28).

Позивач із вказаним рішенням не погоджується, вважає, що воно порушує права позивача, оскільки 15 січня 2020 року вказане ТОВ “Агрохолдинг “Хортиця” звернулось до Коростишівської міської ради з аналогічним клопотанням про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв). Перелік земельних ділянок є аналогічним до тих які були надані незаконним рішенням ТОВ «Щигліївка Агро». Вважаючи рішення відповідача від 21 січня 2020 року №927 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, як прийняте із порушенням регламенту та процедури прийняття, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовим відносинам суд виходить з наступного.

Стосовно процедури прийняття оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне.

Повноваження міської ради щодо розпорядження земельними ділянками, у тому числі - не витребуваними (нерозподіленими) земельними частками (паями) передбачені статтею 12 Земельного кодексу України та статтею 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Відповідно до частини 3 статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» нерозподілені земельні ділянки, не витребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Таким чином під час прийняття оскаржуваного рішення відповідач діяв в межах наданих йому повноважень.

Згідно з інформацією розміщеною на сайті Коростишівської міської ради (http://korostyshiv-rada.gov.ua/images/8_sklykanya/golosuvanya/90/21012020golos90.pdf) для участі у дев`яностій сесії Коростишівської міської ради сьомого скликання зареєструвалося 27 депутатів міської ради, при загальній кількості депутатів - 35.

Відповідно до частини 12 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради. Аналогічні положення містяться в частині 1 статті 44 Регламенту.

Таким чином дев`яноста сесія Коростишівської міської ради сьомого скликання була повноважною для прийняття рішень.

Дійсно під час голосування по питанню 1.5 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв)» порядку денного дев`яностої сесії Коростишівської міської ради сьомого скликання «за» проголосували 17 депутатів, після чого відбулося додаткове обговорення даного питання і воно було повторно поставлено на голосування та набрало необхідну кількість голосів для прийняття рішення, «за» проголосувало 19 депутатів міської ради.

Зазначаючи про порушення процедури голосування по вищевказаному питанню, позивач наводить положень Регламенту, якими заборонено проведення повторного голосування. Однак положення частини 4 статті 66 Регламенту, на які посилається позивач не містять жодної заборони щодо повторного голосування по питанню, яке було включене до порядку денного сесії.

У позовній заяві позивач вказує, що відповідно до частини 4 статті 66 Регламенту повторне голосування може бути проведено лише у разі порушення процедури голосування або виникнення перешкод під час його проведення, але частина 4 статті 66 Регламенту не містить даних положень. У Регламенті частина 4 статті 66 викладена у наступній редакції «У разі порушення процедури голосування або виникнення перешкод під час його проведення негайно проводиться повторне голосування без обговорення».

Таким чином частина 4 статті 66 Регламенту передбачає випадки, коли в обов`язковому порядку негайно проводиться повторне голосування без обговорення і не містить заборони щодо проведення повторного голосування в інших випадках.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.

Згідно із пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Тобто, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади з регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесією.

Нормами статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності не рідше ніж один раз на місяць.

Частинами 1 і 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України.

Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Водночас суд зауважує, що передача земельних ділянок в користування передбачає проходження певної процедури з виготовлення проекту землеустрою (або технічної документації у разі надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення), його погодження компетентними органами тощо, що в подальшому є підставою для прийняття відповідного рішення органом виконавчої влади (стаття 123 Земельного кодексу України).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (частина 1 статті 124 Земельного кодексу України).

З аналізу наведених правових норм слідує, що для розроблення технічної документації із землеустрою заінтересована особа звертається до органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади щодо отримання дозволу.

Так, 11 грудня 2019 року та 13 грудня 2019 року до Коростишівської міської ради Коростишівського району Житомирської області надійшло ряд клопотань ТОВ “Щигліївка Агро” з відповідними додатками, щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) (Том №1 а.с.111-130).

За результатами опрацювання вищевказаних пакетів документів було підготовлено відповідний проект рішення, який у відповідності до статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» був опублікований за 20 робочих днів до дня проведення чергової 90 сесії Коростишівської міської ради сьомого скликання, а саме 18 грудня 2019 року на сайті Коростишівської міської ради (Том №1 а.с.131).

21 січня 2020 року на черговій дев`яностій сесії Коростишівської міської ради сьомого скликання було прийнято 927 рішення «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв)».

Водночас згідно із приписами статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. При цьому документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені у статті 126 Земельного кодексу України.

У даному випадку, як позивач - ТОВ “Агрохолдинг “Хортиця” так і третя особа — ТОВ “Щигліївка Агро”, мають рівне право розробити проекти землеустрою, подальше затвердження яких відбувається із кінцевим визначенням особи, що отримає право власності або користування (оренду) на ділянку.

Тому у відповідача не має підстав вважати пріоритетність того чи іншого заявника на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а відтак - і порушеного права позивача.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 27 березня 2018 року справа №463/3375/15-а, адміністративне провадження №К/9901/15205/18.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою з приводу відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність або користування (оренду).

Позивач зазначає, що він також звернувся до відповідача з клопотанням від 15 січня 2020 року про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) відносно не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв), тому його права були порушені, так як відповідний дозвіл був наданий ТОВ «Щигліївка Агро».

Однак, вищевказані доводи позивача не ґрунтуються на нормах діючого законодавства України в сфері земельних відносин, так як надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) відносно не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) ТОВ «Щигліївка Агро» не є перешкодою для позивача в отриманні дозволу на розроблення технічної документації на підставі поданого ним клопотання.

Крім того, оскаржуване в межах даної справи рішення міської ради регулює конкретні відносини та норм права не містить, є правозастосовним актом індивідуального характеру, адресоване конкретному колу осіб, не вносить безпосередньо зміни до законодавства, не має обов`язкової юридичної сили, призначено для вирішення окремих або конкретних питань.

Враховуючи вищевикладене, оскаржуване рішення є ненормативним правовим актом органу місцевого самоврядування, яке стосується виключно прав та обов`язків ТОВ “Щигліївка Агро».

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина десята статті 59 Закону №280/97-ВР).

Положенням статті 59 Закону №280/97-ВР стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни з будь-якого питання, що є компетенцією органу місцевого самоврядування, дано офіційне тлумачення в Рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009.

Конституційний Суд України у Рішенні від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) розтлумачив, що в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у абзаці першому пункту 4 мотивувальної частини згаданого Рішення Конституційний Суд України зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

В абзаці п`ятому пункту 5 вказаного Рішення визначено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Так, з наданого представником відповідача уточненого відзиву судом встановлено, що Коростишівської міською радою на виконання клопотання позивача від 15 січня 2020 року надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) прийнято рішення дев`яносто першою сесією сьомого скликання №961 від 25 лютого 2020 року (Том №1 а.с.233-242), яке є аналогічним оскаржуваному позивачем рішенню від 21 січня 2020 року №927.

Також, на черговій сесії Коростишівської міської ради, що відбулась 16 червня 2020 року, було прийнято рішення “Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) (Том №1 а.с.243-245).

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За викладених обставин суд дійшов висновку, що рішення 90 сесії Коростишівської міської ради Коростишівського району Житомирської області VІІ скликання "Про проект землеустрою" від 21 січня 2020 року №927 “Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв)” винесене із дотриманням вимог чинного законодавства та у межах повноважень.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат у даній справі відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не вирішується.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України

вирішив:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг "Хортиця" (вул.Леніна, 11-А, с.Щигліївка, Коростишівський район, Житомирська область, 12516, код ЄДРПОУ 43391149) до Коростишівської міської ради Коростишівського району Житомирської області (вул.Володимирська, 11, м.Коростишів, Житомирська область, 12501, код ЄДРПОУ 04053660), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Щигліївка Агро" (вул.Молодіжна, 5, с.Щигліївка, Коростишівський район, Житомирська область, 12534, код ЄДРПОУ 43391149) про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби строк оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

Повне судове рішення складене 03 липня 2020 року.

Суддя Д.М. Гурін