Рішення № 90199169, 03.07.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 липня 2020 р. Справа № 120/1748/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян Марини Бондівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться справа за ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог вказує на протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, які полягають у відмові в призначенні пенсії йому, як трактористу-машиністу на пільгових умовах.

Так, просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити пенсію за віком на пільгових умовах, як трактористу-машиністу відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування".

Зазначає, що звернувся до Могилів-Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах як трактористу-машиністу.

Листом Могилів-Подільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області відмовило у призначені пенсії на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 27.04.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивчу строк для усунення виявлених у ній недоліків.

25.05.2020 року позивачем подано заяву, якою недоліки позовної заяви усунено повністю.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.05.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

15.06.2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що останній проти задоволення адміністративного позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні. В обґрунтування своєї позиції вказує, що при розгляді заяви позивача від 24.04.2019 року про призначення на пільгових умовах пенсії за віком, позивачу було зараховано період роботи з 09.11.2010 року по 12.01.2016 року в ПП "Дари садів" с. Бронниця на посаді тракториста, що складає 4 роки 4 місяці 3 дні.

Період роботи трактористом-машиністом з 01.01.1984 року по 14.03.1999 року та з 01.08.1999 року по 18.09.2010 року в СТОВ "Прогрес" с. Суботівки не зараховано у зв`язку з відсутністю довідки про пільговий характер роботи.

Відтак, у зв`язку з відсутністю у позивача необхідного пільгового стажу на посаді тракториста, позивачу було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 , досяг пенсійного віку, у зв`язку з чим звернувся до Могилів-Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду Вінницької області з метою призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Листом Могилів-Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області № 1280/09-73/02-1 від 17.05.2019 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю пільгового стажу роботи в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. При цьому зазначено, що стаж на посаді тракториста складає 4 роки 4 місяці 3 дні.

02.12.2019 року позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України із зачвою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Листом від 24.12.2019 № 3617/М-10 "Щодо підтвердження стажу" відповідач вказав на відмсутність необхідного пільгового стажу роботи, що виключає можливіть призначення пенсії за віком.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов`язком держави.

У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05 листопада 1991 року (далі - Закон № 1788-ХІІ) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон №1058-IV).

Згідно підпункту 2 пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

У відповідності до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В силу пунктів 1, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок від 12.08.1993 №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (пункт 1). У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (пункт 20).

У такій довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада: характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: зокрема, для трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

При цьому, порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення № 7 від 20.01.1992 року.

Так, відповідно до роз`яснення, до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо). Віднесення господарства до підприємств сільського господарства, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, провадиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства.

До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.

Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність відповідного стажу.

Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 року у справі № 683/977/17, від 08.05.2018 року у справі № 672/455/17.

Як слідує із записів трудової книжки ОСОБА_1 ТР НОМЕР_1 001983, остання містить наступні записи про його трудову діяльність на посаді тракториста, а саме:

з 30.03.1980 року - по 14.03.1999 рік - у колгоспі "Прогрес" с. Суботівки;

з 01.08.1999 року - по 18.09.2010 рік - у СТОВ "Прогрес" с. Суботівки;

Також матеріали справи містять довідки № 87, 88 від 15.04.2019 року відповідно яких, в документах колгоспу «Прогрес» с. Суботівка Могилів-Подільського району Вінницької області в книгах обліку розрахунків по оплаті праці за 1980-1989 роки та за 2000-2003 роки значиться ОСОБА_1 із зазначенням його заробітної плати.

Із копії Книги протоколів СТОВ "Прогрес" с. Суботівка за 2000 рік, зокрема протоколу № 1 загальних зборів власників земельних паїв с. Суботівка, ОСОБА_1 працював в тракторній бригаді протягом 1990-1998 років.

Відповідно наявної копії Книги обліку трудового стажу праціників СТОВ "Прогрес" с. Суботівка ОСОБА_1 працював трактористом-машиністом з 1991 по 2010 рік.

Крім цього факт отримання позивачем відповідної освіти тракториста-машиніста підтверджується дипломом про освіту серії НОМЕР_2 від 25.07.1981 року, згідно якого він закінчив повний курс середнього професійно-технічного училища № 8 в с. Мазурівка Вінницької області за професією: тракторист-машиніст широкого профілю з вмінням виконувати роботи слюсаря-ремонтника і водія автомобіля.

Також даний факт підтверджується наявністю в позивача посвідчення тракториста- машиніста першого класу серія К НОМЕР_3 в якому вказано, що стаж Позивача як водія тракториста-машиніста розпочато з 23.07.1981 року.

Тож, судом встановлено, що позивач виконував трудову функцію за професією тракториста-машиніста, зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції, що також підтверджується трудовою книжкою позивача та архівними довідками.

Згідно, листа Могилів-Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області № 1280/09-73/02-1 від 17.05.2019 року позивачу зараховано стаж на посаді тракториста 4 роки 04 місяці 3 дні.

Отже, позивач мав достатній стаж (більше 20 років на роботах трактористом-машиністом і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства), для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах згідно підпункту 2 пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та який підтверджений трудовою книжкою і вищевказаними матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що робота, яку виконував позивач протягом періодів, зазначених у трудовій книжці, дає йому право на пільгову пенсію, позивач досяг віку 55 років, стаж його роботи становить понад 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі і подав до відповідача відповідні документи, тому позивач має право на пільгову пенсію відповідно до вимог пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Щодо клопотання відповідача про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою 03.12.2019 року.

Листом від 24.12.2019 за № 3617/М-10 відповідач фактично відмовив у пизначені пенсії позивача.

З адміністративним позовом до суду позивач звернувся 22.04.2020 року, тобто в межах шестимісячного строку, який обраховується з 24.12.2020 року.

Отже клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню.

Згідно положень статтею 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 840,80 гривень.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, як трактористу-машиністу на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, як трактористу-машиністу відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" починаючи з 17.05.2019 року, зарахувавши до пільгового стажу роботи періоди з 01.01.1984 року по 14.03.1999 року та з 01.08.1999 року по 18.09.2010 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 840,80 (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 )

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, код ЄДРПОУ 13322403)

Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати: 03.07.2020 року.

Суддя Мультян Марина Бондівна