Рішення № 9019912, 01.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/25101.12.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фіге Україна» До

Третя особаТовариства з обмеженою відповідальністю «А-Плюс»

на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю «Хенкель Україна»

Простягнення 176 233,51 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники учасників процесу:

Від позивачаЮрманович В.В. (за дов.)

Грішко М.В. (за дов.)

Від відповідачане з’явились

Від третьої особиКляшторний С.С. (за дов.) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Фіге Україна»з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «А-Плюс»збитків в сумі 173840,75 грн., завданих втратою вантажу за договором про надання транспортно-експедиторських послуг № 2601/09 від 26.01.2009 р., інфляційних збитків в сумі 110,00 грн., трьох процентів річних сумі 273,60 грн. та 2009,16 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяте на себе зобов’язання щодо забезпечення доставки вантажу вантажоодержувачу та втратив вказаний вантаж, у зв’язку з чим відповідно до умов договору зобов’язаний відшкодувати замовнику вартість вказаного вантажу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2009 р. (суддя Кролевець О.А.) порушено провадження у справі № 17/251 та призначено її розгляд на 16.09.2009 р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2009 р. розгляд справи відкладався на 05.10.2009 р., у зв’язку з неявкою відповідача у судове засідання.

Ухвалою від 05.10.2009 р. розгляд справи відкладався на 28.10.2009 р., у зв’язку з неявкою відповідача на розгляд справи.

Ухвалою заступника Господарського суду міста Києва від 07.10.2009 р. продовжено строк вирішення спору на один місяць.

Відповідно до розпорядження голови Господарського суду міста Києва Саранюка В.І. від 26.10.2009 р. № 01-1/946 справу № 17/251 передано на розгляд судді Удаловій О.Г. у зв’язку з обранням Кролевець О.А. на посаду судді Вищого господарського суду України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2009 р. справу № 17/251 прийнято до свого провадження суддею Удаловою О.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2009 р. розгляд справи відкладався на 18.11.2009 р., у зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2009 р. розгляд справи відкладався на 01.12.2009 . у зв’язку з неявкою відповідача по справі та необхідністю залучення до участі у справі товариства з обмеженою відповідальністю «Хенкель Україна»в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Третя особа надала суду письмові пояснення, в яких повідомлено, що після втрачання вантажу відповідачем позивач відшкодував його вартість останній в повному обсязі.

У судове засідання 01.12.2009 р. відповідач представників не направив, належним чином не повідомив про причини неявки на виклик суду, витребуваних ухвалою суду документів не надав. Про день та час проведення судових засідань сторона була повідомлена належним чином.

          За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

          Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, суд встановив:

          26.01.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «А-Плюс»(експедитором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фіге Україна»(замовником) було укладено договір № 2601/09 про надання транспортно-експедиторських послуг (далі - Договір).

          Відповідно до умов Договору (п. 1.1) експедитор зобов’язаний від свого імені, за винагороду та за рахунок замовника на умовах цього договору надавати транспортно-експедиторські послуги по організації та забезпеченню перевезення вантажів замовника та доставки вантажів визначеному замовником вантажоодержувачу. Замовник зобов’язується прийняти та сплатити належним чином надані Експедитором послуги відповідно до цього Договору.

          Згідно з п. 2.2 Договору конкретні умови по кожному перевезенню обумовлюються в транспортній заявці, що є невід’ємною частиною Договору.

          Надання та повернення заявки може відбуватися у письмовій формі з використанням засобів факсимільного зв’язку або електронної пошти. Часом отримання заявки вважається час, зазначений на факсі або в підтвердженні про прочитання електронного повідомлення, яке містить заявку (п. 2.3 Договору).

          Відповідно до п. 5.7 Договору у разі повної або часткової втрати, недостачі або пошкодження, що відбулося в проміжку часу між прийняттям вантажу для перевезення і його здачею вантажоодержувачу експедитор відшкодовує замовнику суму дійсної вартості втраченого (знищеного) або пошкодженого вантажу за вантажосупровідними документами (видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, акт цінової експертизи тощо).

Пунктом 5.8. Договору експедитор несе повну матеріальну відповідальність за всі дії третіх осіб, залучених ним для виконання цього Договору, в тому числі водіїв та інших осіб, які мають доступ до вантажу.

Відповідно до умов вказаного Договору позивач надав відповідачеві заявку на перевезення вантажу, який належить товариству з обмеженою відповідальністю «Хенкель Україна», вартістю 173840,75грн. за маршрутом м. Бориспіль –м. Маріуполь для товариства з обмеженою відповідальністю «Олдіс».

На підставі заявки на перевезення вантажу, належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи, та згідно з товарно-транспортними накладними від 10.04.2009 р. № 87406032, від 10.04.2009 р. № 87405942 відповідач надав позивачу товар на загальну суму 173 840,75 грн. та подав під завантаження автомобіль ДАФ державний номер АІ 9962 АР/АІ0067ХТ. Однак, вказаний вантаж у визначений у заявці на перевезення вантажу термін - 13.04.2009 р. доставлений не був.

Згідно зі ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.

Відповідно до статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язався за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач взятих на себе зобов’язань з доставки товару належним чином не виконав та у визначений договором строк вантаж не доставив.

12.05.2009 р. позивач надіслав відповідачеві претензію № 97 про відшкодування вартості втраченого вантажу вартістю 173840,75 грн.

13.05.2009 р. відповідач надіслав позивачеві відповідь на претензію № 06/05, в якій повідомив, що погоджується з вимогами позивача в повному обсязі, повідомив про неможливість перерахування вказаних коштів та просив погодити графік погашення зазначеної заборгованості, наведений у листі, а саме: до 29.05.2009 р. –10000,00 грн., до 17.06.2009 р. –10000,00 грн., до 30.06.2009 р. –30000,00 грн., до 15.07.2009 р. –50000,00 грн., до 31.07.2009 р. –73840,75 грн.

Однак, запропоновані відповідачем умови погашення заборгованості, яка полягає у відшкодуванні вартості втраченого останнім вантажу, відповідач не виконав.

Оскільки позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обставин, на яких ґрунтуються вимоги позивача про відшкодування вартості втраченого відповідачем товар за Договором та вказані обставини визнані відповідачем у відповіді на претензію, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів в сумі 173840,75 грн., завданих втратою вантажу за договором про надання транспортно-експедиторських послуг № 2601/09 від 26.01.2009 р., є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

За таких обставин, оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання, він на підставі ст. 625 ЦК України зобов’язаний сплатити на користь позивача основний борг з урахуванням індексу інфляції за травень 2009 р., що за розрахунком позивача становить 110,00 грн., а також три проценти річних за період з 29.05.2009 р. по 03.08.2009 р. в сумі 273,60 грн.

Суд приймає розрахунок інфляційних збитків та трьох процентів річних, наданий позивачем, як вірний.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

          Відповідно до п. 5.6 Договору у разі недотримання сторонами термінів взаєморозрахунків винна сторона, за відсутності окремого погодження, сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Вимога про стягнення пені у розмірі 2009,16 грн. за період з 29.05.2009 р. по 03.08.2009 р. також є законною та обґрунтованою.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач доказів належного виконання умов Договору суду не подав.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 1762,34 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «А-Плюс»(04053, м. Київ, вул. Артема, 21; 04655, м. Київ, вул. П. Дибенко, 7, рахунок 26006010681101 у ЗАТ «Альфа-Банк», МФО 300346, код 36126821) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фіге Україна»(08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 28, рахунок 2600614974 у Райффайзенбанк Аваль, МФО 300335, код 34536243) 173950 (сто сімдесят три тисячі дев’ятсот п’ятдесят) грн. 75 коп. боргу з урахуванням індексу інфляції, 2009 (дві тисячі дев’ять) грн. 16 коп. пені, 273 (двісті сімдесят три) грн. 60 коп. трьох процентів річних, 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 34 коп. витрат по оплаті державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                О.Г. Удалова

Рішення підписано 22.12.2009 р.