Рішення № 9019675, 14.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/60514.12.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александер» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробенк ЕФГ Україна Дистрибуція»

про стягнення 1256219, 31 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробенк ЕФГ Україна Дистрибуція»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александер»

про визнання недійсними п. 1.5, 2.10, 2.11, 6.9 договору оренди № 02/07-О від 18.07.09 р.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александер»: Каліна А.В, Полінко О.М., Ставінчук М.А.

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробенк ЕФГ Україна Дистрибуція»: Противець С.Л.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александер»звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробенк ЕФГ Україна Дистрибуція»1265219, 31 грн., з яких 1227017, 62 грн. –основний борг, 25589, 30 грн. – пені, 3612, 39 грн. –3% річних, а також просить покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробенк ЕФГ Україна Дистрибуція»судові витрати, в тому числі витрати на оплату послуг адвоката. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов’язань за договором оренди № 02/07-О від 18.07.07 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.09 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 25.11.09 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

У процесі провадження у справі від Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробенк ЕФГ Україна Дистрибуція»надійшла зустрічна позовна заява про визнання недійсними пунктів 1.5, 2.10, 2.11, 6.9 договору оренди № 02/07-О від 18.07.09 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євробенк ЕФГ Україна Дистрибуція». Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані пункти договору суперечать приписам ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України та не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.09 р. прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробенк ЕФГ Україна Дистрибуція»до спільного розгляду з первісним позовом по справі № 51/605.

Представник відповідача за первісним позовом звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі № 51/605 до вирішення пов’язаної з нею справи № 37/588, яка розглядається Київським апеляційним господарським судом.

Зазначене клопотання Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробенк ЕФГ Україна Дистрибуція»обґрунтовує тим, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александер»випливають із договору оренди № 02/07-О від 18.07.07 р., питання про дійсність якого вирішується Київським апеляційним господарським судом у справі № 51/605.

Розгляд зазначеного клопотання судом було перенесено.

У процесі розгляду справи представник позивача за первісним позовом подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1709148, 94 грн., яка складається з 1661194, 72 грн. основного боргу, 42022, 26 грн. пені та 5931, 96 грн. 3 % річних. Суд прийняв вказану заяву до розгляду.

Розгляд справи переносився через неналежне виконання сторонами вимог суду, необхідність витребування додаткових доказів у справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробенк ЕФГ Україна Дистрибуція»подало відзив на первісний позов, у якому проти позову заперечило, мотивуючи свої заперечення тим, що позивач у позовній заяві посилається лише на факт виставлення ним рахунків, але не вказав коли саме такі рахунки були вручені відповідачу за первісним позовом, та не вказав за які періоди нараховується пеня, а також не надав доказів на підтвердження викладених обставин.

У даному судовому засіданні судом розглянуто клопотання відповідача за первісним позовом про зупинення провадження у справі до вирішення пов’язаної з нею справи № 37/588, яка розглядається Київським апеляційним господарським судом.

Відповідно до ч. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Представник позивача за первісним позовом надав суду вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 02.12.09 р. у справі № 37/588 про залишення без задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробенк ЕФГ Україна Дистрибуція», а рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.09 р. –без змін.

За таких обставин у суду відсутні підстави для зупинення провадження у справі № 51/605.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александер»підтримав заявлені вимоги та заперечив проти зустрічного позову.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробенк ЕФГ Україна Дистрибуція»заперечив проти первісних позовних вимог та підтримав зустрічний позов.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 14.12.09 р. за згодою представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.07.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александер»(далі –орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євробенк ЕФГ Україна Дистрибуція»(далі –орендар) укладено договір оренди № 02/07-О, за умовами якого позивач зобов’язався передати, а відповідач –прийняти в тимчасове користування нежиле приміщення з обладнанням та інвентарем, розташоване за адресою: м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 10, загальною площею 243,7 кв.м., для розміщення офісу та/чи банківської установи.

Згідно з п. 1.2 договору об’єкт оренди здається орендарю на підставі акту прийому-передачі, з обладнанням та інвентарем, перелік якого вказано у додатку № 1, що є невід’ємною частиною даного договору.

Підпунктом 2.3.1. пункту 2.3. договору сторони встановили, що орендар протягом 15 (п’ятнадцяти) календарних днів з дати укладення даного договору вносить гарантійний платіж, який складається з орендної плати за два останніх місяці оренди в розмірі, який встановлено пунктом 2.10. даного договору. При цьому, з дати зарахування відповідних сум грошових коштів на рахунок орендодавця, зобов’язання орендаря щодо сплати орендної плати за останні два місяці строку оренди будуть вважатися виконаними в повному обсязі (пункт 2.3.1. договору).

Згідно з підпунктами 2.3.2., 2.3.3. пункту 2.3. договору орендодавець визначає для орендаря пільговий період оренди, який починається з моменту укладення даного договору та закінчується 15 вересня 2007 року. Протягом пільгового періоду оренди орендна плата за даним договором орендодавцем не нараховується. Починаючи з 15 вересня 2007 року оренди орендна плата сплачується орендарем щомісячно на умовах 100% попередньої оплати протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання рахунку, виставленого орендодавцем з 1-го по 3-тє число поточного місяця оренди.

У відповідності до пункту 2.5. договору встановлені даним договором платежі нараховуються орендодавцем, починаючи з дати підписання сторонами акту приймання-передачі об’єкта оренди.

Пунктом 2.6. договору, на всі платежі, крім платежів, визначених у пункті 2.4., за даним договором додатково нараховується ПДВ, у розмірі та в порядку, передбачених діючим законодавством України.

Відповідно до п. 2.10. договору сторони домовились, що зазначений нижче розмір орендної плати у євро є фіксованим та не змінюється протягом перших шести місяців строку оренди. Починаючи з сьомого місяця строку оренди, розмір орендної плати підлягає коригуванню орендодавцем в наступному порядку:

місяць орендирозмір щомісячної орендної плати, еквівалент (євро/місяць)

1-6 місяць27000, 00

7-18 місяць27000, 00 + 4% = 28080, 00

19-30 місяць28080, 00 + 5% = 29484, 00

31-34 місяць29484, 00 + 10% = 32432, 40 Згідно з пунктом 2.11. договору, у разі продовження строку оренди, з 35 (тридцять п’ятого) по 54 (п’ятдесят четвертий) місяць оренди, розмір орендної плати підлягає коригуванню орендодавцем в наступному порядку:

місяць орендирозмір щомісячної орендної плати, еквівалент (євро/місяць)

35-54 місяць32432, 40 + 15% = 37 297, 26 Порядок подальшого коригування розміру орендної плати визначається сторонами додатково.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александер»передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробенк ЕФГ Україна Дистрибуція»- прийняло в орендне користування нежитлове приміщення загальною площею 243,7 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, бульвар Шевченка, 10, що підтверджується актом прийому-передачі від 14.09.2007 р. (копія –у матеріалах справи).

У зазначеному акті прийому-передачі сторони зафіксували технічний стан нежитлового приміщення, а також навели перелік обладнання та інвентарю, який передано в оренду.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александер»зазначає, що у порядку, передбаченому підпунктом 2.3.3. пункту 2.3. договору, Товариству з обмеженою відповідальністю «Євробенк ЕФГ Україна Дистрибуція»було виставлено рахунки на оплату орендної плати за період з вересня до грудня 2009 року. Однак відповідач за первісним позовом зазначені рахунки не оплатив, чим, на думку позивача за первісним позовом, порушив умови договору. З урахуванням зазначеного, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александер»(з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) просить стягнути з відповідача за первісним позовом заборгованість з орендної плати у розмірі 1661194, 72 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробенк ЕФГ Україна Дистрибуція»з зазначеними позовними вимогами не погоджується та просить визнати недійсними п. 1.5, 2.10, 2.11, 6.9 договору оренди № 02/07-О від 18.07.2009 р., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що зазначені пункти не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, та відмовляє у задоволенні зустрічних позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У відповідності до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України, встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Обґрунтовуючи свої зустрічні позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробенк ЕФГ Україна Дистрибуція»зазначає, що п.п. 2.10 та 2.11. договору оренди не відповідає вимогам ст. 284 Господарського кодексу України щодо обов’язкового зазначення в договорі орендної плати з урахуванням її індексації, вважаючи що корегування розміру орендної плати, визначеної у євро на вказаний у договорі відсоток не можна вважати індексацією орендної плати, оскільки індекс інфляції не може застосовуватись до зобов’язань, що виникають в іноземній валюті оскільки зазначений індекс вказує на знецінення саме національної валюти України, а не іноземної валюти.

Також позивач за зустрічним позовом вважає, що п. 1.5. договору не відповідає вимогам ст. 284 Господарського кодексу України відповідно до якої в договорі оренди обов’язково повинна бути зазначена умова про склад та вартість майна з урахуванням її індексації, тоді як зазначеним пунктом визначено ринкову вартість об’єкту оренди на момент укладення договору оренди, що становить 41726130, 00 грн., та складає 6000000, 00 грн. євро згідно з офіційним курсом гривні до євро, встановленим Національним банком України на дату підписання договору, та, при цьому, не містить умови про індексацію вартості об’єкту оренди.

Крім того, позивач за зустрічним позовом оспорює п. 6.9. договору, яким передбачено, що у випадку дострокового розірвання орендарем даного договору в порядку, передбаченому п. 7.4. даного договору орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі річної орендної плати, передбаченої в п.п. 2.1., 2.10. даного договору, яка діє на момент дострокового розірвання. На думку Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробенк ЕФГ Україна Дистрибуція», положення п. 6.9. договору щодо сплати орендодавцем штрафу за його неправомірні дії не відповідає ст.ст. 549, 611 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України оскільки, враховуючи, що договором оренди передбачено право орендаря на розірвання договору оренди в односторонньому порядку, то його дії у даному випадку будуть правомірними.

Суд не погоджується з такими твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробенк ЕФГ Україна Дистрибуція»з огляду на наступне.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, зокрема:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Положеннями ст. 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Враховуючи наведене, зважаючи на те, що сторони на власний розсуд встановили відповідальність за односторонню відмову від договору, суд приходить до висновку, що вищезазначені пункти договору не суперечать вимогам чинного законодавства України, а тому визнає заявлені зустрічні позовні вимоги в цій частині необґрунтованими.

Згідно з ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

У пунктах 2.10., 2.11. договору сторони встановили розмір орендної плати у євро в еквіваленті до гривні/місяць.

При цьому пунктом 2.2. договору встановлено, що всі розрахунки за договором здійснюються в національній валюті України, виходячи з офіційного курсу Євро, встановленого Національним Банком України на момент виставлення рахунку.

Згідно з ст. 524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Таким чином, з наведеного вбачається, що п.п. 2.10., 2.11. договору оренди сторони визначили еквівалент розміру орендної плати у євро, встановивши, при цьому, що розрахунки за договором здійснюються в національній валюті України, а відтак –зазначені положення договору не суперечать положенням законодавства України.

Крім того, у рахунках, які виставлялись відповідачу за первісним позовом суму, яка підлягає сплаті за оренду приміщення вказано у національній валюті України –гривні.

Що ж до положень ст. 284 Господарського кодексу України стосовно необхідності зазначення у договорі оренди вартості майна з урахуванням індексації, то позивачем за первісним позовом надано довідку про балансову вартість приміщення, що знаходиться у будинку № 10 по бульвару Т. Шевченка у місті Києві № 55 від 14.12.2009 р., яка підписана генеральним директором та головним бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александер»відповідно до якої станом на 01.07.2007 р. балансова вартість зазначеного приміщення складає 103314, 00 грн.

Також позивачем за первісним позовом надано письмові роз’яснення, у яких зазначено, що ринкова вартість об’єкту оренду на момент укладення договору була проіндексована і становила 41726130, 00 грн.

Тож, дослідивши умови договору оренди № 02/07-О від 18.07.2007 р., проаналізувавши положення чинного законодавства України, яке регулює договірні відносини, зокрема, щодо оренди майна, суд дійшов висновку, що оспорювані Товариством з обмеженою відповідальністю «Євробенк ЕФГ Україна Дистрибуція»пункти договору оренди № 02/07-О від 18.07.2007 р. не суперечать вимогам законодавства, а відтак –у суду відсутні підстави для визнання недійсними зазначених пунктів вказаного договору.

Таким чином, оскільки судом була встановлено відсутність підстав, наведених Товариством з обмеженою відповідальністю «Євробенк ЕФГ Україна Дистрибуція», для визнання недійсним пунктів договору оренди № 02/07-О від 18.07.2007 р., то за таких обставин умови договору є чинними і такими, що підлягає виконанню сторонами.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.3. договору встановлено, що орендна плата сплачується орендарем щомісячно на умовах 100% попередньої оплати протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання рахунку, виставленого орендодавцем з 1-го по 3-тє число поточного місяця оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александер»було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Євробенк ЕФГ Україна Дистрибуція»рахунки: № 25 від 01.09.2009 р. на оплату орендної плати з 01.09.2009 р. до 30.09.2009 р. на суму 384198, 46 грн.; № 28 від 01.10.2009 р. на оплату орендної плати з 01.10.2009 р. до 31.10.2009 р. на суму 345560, 06 грн. та доплата за період з 15.09.2009 р. до 30.09.2009 р. за курсом на 01.09.2009 р. на суму 8004, 13 грн.; № 33 від 02.11.2009 р. на оплату орендної плати з 01.11.2009 р. до 30.11.2009 р. на суму 418542, 13 грн.; № 38 від 01.12.2009 р. на оплату орендної плати з 01.12.2009 р. до 31.12.2009 р. на суму 353810, 12 грн. та № 39 від 01.12.2009 р. на доплату орендної плати з 01.09.2009 р. до 14.09.2009 р. за курсом на 01.09.2009 р. на суму 8004, 13 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробенк ЕФГ Україна Дистрибуція»обставини, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александер», не спростувало, розміру заборгованості по орендній платі не оспорило, належного виконання взятого на себе зобов’язання не довело.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підтвердження направлення відповідачу рахунків на сплату орендних платежів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александер»надав належним чином засвідчені копії поштових повідомлень про вручення поштових відправлень, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору оренди № 02/07-О від 18.07.2007 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача за первісним позовом в частині стягнення 1661194, 72 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александер»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробенк ЕФГ Україна Дистрибуція»1661194, 72 грн. визнається судом такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач за первісним позовом просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробенк ЕФГ Україна Дистрибуція»пеню за несвоєчасне виконання ним грошового зобов’язання за договором оренди № 02/07-О від 18.07.2007 р. та три проценти річних від простроченої суми.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з ч. 1 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2. договору сторони погодили, що за несвоєчасну сплату орендних платежів, передбачених цим договором орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми прострочених платежів, за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

При перевірці правильності нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александер»пені, судом встановлено, що за заявлений період, останнім невірно визначено її розмір.

Таким чином, Господарським судом міста Києва здійснено власний розрахунок пені, яка підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом за несвоєчасне виконання ним грошового зобов’язання за договором оренди № 02/07-О від 18.07.2007 р. та визначено пеню у розмірі 40535, 08 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача за первісним позовом розмір трьох процентів річних від простроченої суми становить 5931, 97 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства України.

За таких обставин, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александер»підлягають частковому задоволенню, а саме: основний борг по орендним платежам у розмірі 1661194, 72 грн., три проценти річних у розмірі 5931, 97 грн. та 40535, 08 грн. –пені.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за первісним позовом покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, за зустрічним позовом –на Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробенк ЕФГ Україна Дистрибуція».

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александер»просить включити до складу судових витрат та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробенк ЕФГ Україна Дистрибуція»витрати на оплату послуг адвоката на суму 100000, 00 грн.

Як підтверджено матеріалами справи, між позивачем за первісним позовом та адвокатом Каліною Анастасією Володимирівною (далі –адвокат) укладено договір № 1 про надання правової допомоги від 04.11.2009 р., за умовами якого адвокат взяла на себе доручення позивача за первісним позовом про надання правової допомоги щодо підготовки та подання позовної заяви (про стягнення суми боргу та штрафних санкцій за договором оренди № 02/07-О від 18.07.2007 р.) та її розгляду у Господарському суді міста Києва, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александер»- зобов’язався сплатити адвокату гонорар.

Платіжним дорученням № 287 від 11.11.2009 р. позивач за первісним позовом перерахував на рахунок адвоката грошові кошти у сумі 85000, 00 грн. у якості оплати адвокатських послуг згідно договору № 1 про надання правової допомоги від 04.11.2009 р.

Платіжним дорученням № 288 від 11.11.2008 р. позивач за первісним позовом перерахував на рахунок УДК у Шевченківському районі міста Києва грошові кошти у сумі 15000, 00 грн. у якості податку з доходів адвоката Каліни Анастасії Володимирівни.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову –на відповідача;

при відмові в позові –на позивача;

при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до п. 1.9. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»адвокати, якщо вони не є найманими працівниками чи суб'єктами підприємницької діяльності, займаються незалежною професійною діяльністю

Положеннями п. 1.19. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»встановлено, що платник податку, який є суб'єктом підприємницької діяльності або здійснює незалежну професійну діяльність та не є найманою особою у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності є самозайнятою особою, а відтак – адвокати, які займається незалежною професійною діяльністю та є самозайнятими особами є також і об’єктом стягнення податку з доходів фізичних осіб у розмірі та порядку встановленому Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб»

Пунктом 17.2. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»визначено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів - податковий агент.

У даному випадку податковим агентом є Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александер», про що зазначено у п. 4.4. договору № 1 про надання правової допомоги від 04.11.2009 р.

Таким чином, до складу судових витрат включається сума, яка була сплачена за надання послуг адвоката, з урахуванням сплаченого податковим агентом до бюджету податку з доходів фізичних осіб, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме –99912, 99 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александер»задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробенк ЕФГ Україна Дистрибуція»(04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 34664089), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александер»(01004, м. Київ, б-р. Тараса Шевченка, 10, код ЄДРПОУ 22926991) заборгованість по орендним платежам у розмірі 1661194, 72 (один мільйон шістсот шістдесят одна тисяча сто дев’яносто чотири грн. 72 коп.) грн., три проценти річних у розмірі 5931, 97 (п’ять тисяч дев’ятсот тридцять одна грн. 97 коп.) грн., 40535, 08 (сорок тисяч п’ятсот тридцять п’ять грн. 08 коп.) грн. –пені, 99912, 99 грн. (дев’яносто дев’ять тисяч дев’ятсот дванадцять грн. 99 коп.) грн. –оплати послуг адвоката, 17076, 62 (сімнадцять тисяч сімдесят шість грн. 62 коп.) грн. –державного мита та 235, 79 (двісті тридцять п’ять грн. 79 коп.) грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В решті первісних позовних вимог відмовити.

4.          У зустрічному позові Товариству з обмеженою відповідальністю «Євробенк ЕФГ Україна Дистрибуція»відмовити повністю.

5.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                       Пригунова А.Б.

Дата підписання: 18.12.2009 р.