Рішення № 9019515, 17.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/39517.12.09 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошина-Сервіс"

До           Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроконд"

Про                    стягнення 3 131,51 грн.

Суддя: Смілянець В.В.

Представники сторін:

Від позивача:          Яценко О.В. (довіреність від 19.10.2009р.)

Від відповідача:          не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Автошина-Сервіс" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроконд" 3000,00 грн. основного боргу, 115,73 грн. пені, 15,78 грн. 3% річних, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

17.12.2009р. в судовому засіданні представник Позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Автошина-Сервіс" надав суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій, в зв’язку зі сплатою основного боргу, просив стягнути з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроконд" 115,73 грн. пені, 15,78 грн. 3% річних, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач у засідання суду не з’явився, пояснення по суті заявлених вимог, установчі документи суду не надав (позивачу не надіслав), відзив на позов не надіслав. Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає можливим розгляд справи у відсутності представника відповідача за наявними документами у справі.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

В період з 21.08.2008р. по 29.10.2008р. Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Автошина-Сервіс" передав, а Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроконд" отримав товар на загальну суму 9140,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи:

- видаткова накладна № РН-0000386 від 21.08.2008р. на суму 6140,00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000521 від 29.10.2008р. на суму 3000,00 грн.

Факт передачі товару Відповідачу підтверджується також довіреностями, копії яких знаходяться в матеріалах справи:

- довіреність серії ЯОЮ № 082854 від 21.08.2008р.;

- довіреність серії ЯОЮ № 082866 від 28.10.2008р.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроконд" частково оплатив вартість отриманого товару в сумі 6140,00 грн.

23 червня 2009 року Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію № 3 від 22.06.2009р., яку Відповідач отримав 24.06.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Проте, вищевказану претензію Відповідач залишив без відповіді та задоволення.

На момент судового розгляду справи Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроконд" повністю виконав зобов’язання по сплаті вартості товару в сумі 3000,00 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України: Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що Відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до яких зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства.

Згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню за порушення строків оплати товару та три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Як встановлено ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком Позивача розмір пені становить - 115,73 грн., 3% річних - 15,78 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в розмірі 115,73 грн. та 3% річних в розмірі 15,78 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроконд" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 26; код ЄДРПОУ 32309261; р/р 2600612833 в ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошина-Сервіс" (02098, м. Київ, вул. Павла Тичини, буд. 4, Н/П. 102-А; код ЄДРПОУ 32204083; р/р 26004359800006 в ВАТ "Кредитпромбанк" у м. Києві, МФО 300863) 115 (сто п’ятнадцять) грн. 73 коп. пені, 15 (п’ятнадцять) грн. 78 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ.

4.          Рішення надіслати сторонам.

5.          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду протягом 10 днів.

Суддя                               В.В. Смілянець