Рішення № 90192865, 30.06.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 р. Справа № 520/7278/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Куриленко Н.В.,

за участі представника відповідача - Пономаренко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з ФОП ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , МФО НОМЕР_1 , р/р: НОМЕР_2 , Банк: ПАТ «Приватбанк», код НОМЕР_3 ) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., к.16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: Казначейство України, р/рахунок UA 188999980313131230000020003, МФО 899998, код ЄДРПОУ 37999654 УДКСУ у Шевченківському районі м. Харкова) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю, в сумі 26 139,29 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне. Згідно з ст. 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Як вбачається зі звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік (форма № 10-ПІ, затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 № 42), датою його надходження до відділення є 19.02.2020 (№ 4996). Згідно зі звітом відповідача за 2019 рік середньооблікова кількість штатних працівників у 2019 році становила 14 осіб, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих осіб з інвалідністю - 0 осіб. При цьому, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в 2019 році для відповідача становив 1 особа. Згідно з розрахунком станом на 15.04.2020 року сума адміністративно - господарських санкцій за невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не сплачена та складає 26139,29 грн.

Ухвалою суду від 10.06.2020 року відкрито спрощене провадження по справі. При значено судове засідання. Запропоновано відповідачу у встановлений строк надати до суду відзив на позов.

24.06.2020 року відповідачем надано до суду відзив на позов, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що підприємницьку діяльність він здійснював з 09 серпня 2019 року з реалізації одягу, взуття та аксесуарів в роздріб в магазині, розташованому в місті Дніпрі, вул. Катеринославський, 1, що підтверджується повідомленнями про об`єкти оподаткування за Формою-20 ОПП від 24.07.19 (Додаток 11), яке подавалося до Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області. Прийняття на роботу найманих працівників з 9 серпня 2019 підтверджується та Таблицею 5. «Відомості про трудові відносини за серпень 2019 року» до звіту «Про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», поданою до ГУ ДПС у Харківській області. Починаючи з 12 серпня 2019 року на виконання ст.ст. 18, 19 Закону № 875 позивач інформував Харківський міський центр зайнятості про наявність вакансії створеного робочого місця для інваліда звітом за формою №3-ПН від 12.08.2019 та додатково підтверджував цю вакансію звітами форми №3-ПН від 17.09.2019, 25.10.2019, 14.11.2019, 27.12.19 р., в яких декларував вакансію 1 робоче місце для інвалідів за посадою прибиральник магазину в місті Дніпро. Однак, жодної особи з інвалідністю протягом серпня - грудня 2019 року до позивача для працевлаштування Харківський міський центр зайнятості не направляв.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до ст. 126 КАС України. В наданій до суду заяві просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, в задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в Харківському обласному відділенні фонду соціального захисту інвалідів, як фізична особа, яка в своїй діяльності використовує найману працю.

Статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі по тексту – Закон №875-XII) встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Так, чинним законодавством України передбачено гарантії соціального захисту інвалідів шляхом встановлення особливих вимог щодо організації робочого місця інваліда та покладення на фізичну особу обов`язку забезпечувати для інвалідів належні та безпечні умови праці з урахуванням медичних показань, але без встановлення для фізичних осіб жодних обмежень щодо обов`язку працевлаштування інвалідів.

Відповідно до п. 2 "Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 року інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно ч. 3 ст. 18-1 Закону № 875-XII, державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендації МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Наведене свідчить про те, що обов`язок фізичної особи щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на державну службу зайнятості.

Разом з тим, на фізичну особу хоч і не покладається обов`язок працевлаштовувати інвалідів, але покладається обов`язок створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

Отже, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії підприємство/фізична особа, фактично, вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно форми 10-ПІ "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2019 рік, що надавався відповідачем до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу товариства у 2019 році становила 14 осіб, з них середньооблікова кількість інвалідів - штатних працівників на підприємстві становить 0 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" становить 1 особа, що відповідає вимогам законодавства.

Наказом Державного комітету статистики №316 від 31.05.2013 року затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".

Згідно пунктів 3 та 5 вказаного вище Порядку (в редакції, яка діяла на момент подання відповідачем звітів форми № 3-ПН), Форма № 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця. Форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Матеріалами справи підтверджено, що у 2019 позивач здійснював підприємницьку діяльність з 09 серпня, про що свідчить повідомлення про об`єкти оподаткування за Формою №20-ОПП від 24.07.2019 року, яке подавалося позивачем до Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області. Прийняття на роботу найманих працівників саме з серпня 2019 року підтверджено відомостями про трудові відносини осіб та період проходження військової служби (додатки до Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування Форми № Д4 (місячна).

Також, відповідачем в 2019 році була створена необхідна кількість робочих місць для інвалідів та проінформовано про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування звітом за формою №3-ПН від 12.08.2019 (отримано центром зайнятості 12.08.2019) та додатково підтверджено цю вакансію такими звітами від 17.09.2019 (отримано центром зайнятості 17.09.2019), від 25.10.2019 (отримано центром зайнятості 25.10.2019), від 14.11.2019 (отримано центром зайнятості 14.11.2019) та від 27.12.2019 (отримано центром зайнятості 27.12.2019).

Оскільки у 2019 році відповідач здійснював підприємницьку діяльність з 09.08.2019 р., вакансії для працевлаштування інвалідів створені протягом вказаного місяця, звіт форми № 3-ПН позивач подав до центру зайнятості 12.08.2019, тобто в межах трьох робочих днів з дати відкриття ним вакансій.

В той час, листом Харківського міського центру зайнятості від 26.06.2020 року підтверджується, що протягом 2019 року ФОП ОСОБА_1 надавала інформацію про попит на робочу силу (вакансії) за формою №3-ПН (з позначкою "вакансії для інвалідів").

Крім того, зазначеним листом повідомлено, що протягом 2019 року до ФОП ОСОБА_1 не працевлаштовано жодної особи з інвалідністю за направленням Харківського міського центру зайнятості. Відмов з боку відповідача у працевлаштуванні осіб з інвалідністю за направленням Харківського міського центру зайнятості не було.

Викладене свідчить про виконання відповідачем вимог щодо створення робочих місць відповідно до нормативів встановлених ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" та належне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на його підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

Згідно ч. 1 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для пропущення господарського правопорушення.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Суд зазначає, що з урахуванням вищевикладеного адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані за порушення правил, встановлених законодавчими актами.

Таким чином, відповідачем були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-XII від 21.03.1991 року щодо створення робочих місць для інвалідів та прийняття заходів для їх працевлаштування. Доказів, які б свідчили про те, що ФОП ОСОБА_1 відмовляла у прийнятті на роботу інвалідам, які безпосередньо зверталися до неї, або які були направлені до відповідача для працевлаштування, позивачем не були представлені та в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю, є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255-262, 295, пункту 3 Прикінцевих положень, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 14070760, адреса: майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 1 під`їзд, к. 16, м. Харків, 61022) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення суми – залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Обчислення строків оскарження рішення суду здійснюється з урахуванням пункту 3 Прикінцевих положень КАС України.

Повний текст рішення складено 03 червня 2020 року.

Суддя О.В.Шевченко