Рішення № 90192515, 03.07.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3303/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засідання справу за адміністративним позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, третя особа Державна служба України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування розрахунку за проїзд та постанови №190664 від 10.10.2020 р. про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн., вирішив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

І. Суть спору

16 квітня 2020 року позивач, фізична особа підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Управління Укртрасбезпеки в Одеській області, третя особа Державна служба України з безпеки на транспорті, в якому просив:

(1). Визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаратних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №041374 на суму 24,96 євро, складений Управлінням Укртрасбезпеки в Одеській області.

(2).Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрасбезпеки в Одеській області №190664 від 10.03.2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн.

(3). Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, адреса:01135, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 14) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ФОП ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція Позивача

22.01.2020 року (згідно інформації, вказаній в акті проведення перевірю ) працівниками Управління Укртрансбезпеки в Одеській області на А/Д М-05 Київ-Одеса (450 км+500м), було проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля, позивача а саме: Renault Premium 400, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та напівпричіп SCHWARZMULLER SPA-3Е, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що перевозив кукурудзу, за результатами якого зроблено безпідставний висновок про перевищення вагових параметрів, що суперечить ст.19 Конституції України та протиправними.

При розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та прийнятті оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 гривень, відповідачем не було враховано, що позивач, перевозив кукурудза - сипучий вантаж. Також, при розгляді зазначеної справи працівниками Управління Укртрансбезепеки не було взято до уваги заперечення, пояснення і докази, якими позивач обґрунтовував свої доводи, щодо відсутності з його боку порушень вимог чинного законодавства у сфері здійснення автомобільних перевезень. Тому зважування транспортного засобу з сипучим вантажем, що під час руху змінює розподіл навантажень на осі транспортного засобу, було здійснено відповідачем з численними порушеннями норм чинного законодавства, а результати такого зважування не можуть вважатися правильними та достовірними.

Також, під час проведення перевірки посадовими особами відповідача не було з`ясовано та не встановлено належними доказами особу автомобільного перевізника, не витребувано товарно-транспорту накладну, яка є основним документом на перевезення вантажів та інші документи щодо перевезення вантажу. Крім того, при проведенні перевірки не було взято до уваги визначену законодавчо відмінність між особою, яка володіє майновими правами на транспортний засіб та особою, яка його використовує або безпосередньо, або через водія (іншу юридичну особу) для здійснення перевезень. Більш того, в акті у графі «номер дорожнього листа» не зазначено.

Позивач зазначив, що транспортний засіб позивача перевозив сипучий вантаж - Кукурудза. При цьому з урахуванням ваги самого транспортного засобу, загальна маса транспортного засобу з вантажем згідно з результатами зважування в місці проведення габаритно- вагового контролю склала 43,9 т., тобто не перевищила дозволеної норми в 44,00 т., оскільки транспортний засіб позивача є тягач.

Таким чином, позивач, вважає, що будь-якого порушення вагових параметрів транспортного засобу не було.

(б) Позиція Відповідача

23.06.2020 р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він у задоволенні позовних вимог відмовити, з підстав викладених у відзиві.

На підставі направлення на перевірку № 007007 від 20.01.2020 року, працівники Управління Укртрансбезпеки в Одеській області здійснювали дії, щодо контролю виконання правил дорожнього руху водіями при перевезенні вантажу, вантажними транспортними засобами.

При виконанні своїх службових обов`язків, працівниками Укртрансбезпеки виявлено порушення правил дорожнього руху, а саме пункту 22.5, водієм ОСОБА_1 , про що складена Довідка № 039599 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 22.01.2020 року.

Підставою для складання Довідки № 039599, є показання вимірювального вагового комплексу про що свідчить Талон № 4258 від 22.01.2020 року, згідно якого, водій ОСОБА_1 допустив перевантаження на вісь транспортного засобу, чим порушив чинне законодавство.

Згідно з показниками вагового комплексу, Талон № 4258, транспортний засіб під керуванням позивача значно перевищив допустиме навантаження на вісь транспортного засобу, допустима вага 11 т., а фактична 13,010 т., про що складено Акт № 041374 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 22.02.2020 року.

На підставі викладеного вище, відповідач склав Акт № 205076 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, з яким Позивач ознайомився про що ним поставлено підпис.

Зауважень щодо дій відповідача, позивачем, у зазначеному Акті № 205076 від 22.01.2020 року, не зазначено.

Виходячи з Розрахунку № 041374 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 22.01.2020 року, сплата за проїзд позивача, склала 24,96 євро.

24.02.2020 р., відповідач на адресу позивача надіслав запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, в подальшому справу розглянуто та відправлено на виконання.

Отже за результатами рейдової перевірки посадовими особами відповідача складено рейдові акти додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, якими зафіксовано порушення вимог ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутній дозвіл або плата за проїзд, що дає право на рух автомобільними дорогами загального користування з перевищенням вагових обмежень. Застосування штрафної санкції регулюється ч.1 ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» в залежності від проценту перевищення вагового параметру від нормативного. В даному випадку % перевищення є 28.85.

ІІІ. Процедура та рух справи

04.05.2020р. Одеський окружний адміністративний суд виніс ухвалу про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та залучив в якості третьої особи Державну службу України з безпеки на транспорті.

ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження

Згідно з Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 03.08.2017 року проведена державна реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ; вид економічної діяльності, у т.ч., КВЕД: 49.41 – діяльність вантажного автомобільного транспорту, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку (а.с.8, 15-17).

22.01.2020 року (згідно з інформацією, вказаною в акті проведення перевірю ) працівниками Управління Укртрансбезпеки в Одеській області на А/Д М-05 Київ-Одеса (450 км+500м), було проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля, позивача а саме: Renault Premium 400, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та напівпричіп SCHWARZMULLER SPA-3Е, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що перевозив кукурудзу.

Згідно з показниками вагового комплексу, Талон № 4258, транспортний засіб під керуванням позивача значно перевищив допустиме навантаження на вісь транспортного засобу, допустима вага 11 т., а фактична 13,010 т., про що складено Акт № 041374 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 22.02.2020 року (а.с.12).

22.01.2020 р. відповідач склав довідку №039595 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, в якій зазначив, що навантаження на осі: 1) 6400; 2) 13010; 3) 8345; 4) 7975; 5)8185; повно маса транспортного засобу 43,9.

22.01.2020 р. відповідач склав розрахунок № 041374 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №041374, сума до сплати 24.98 євро.(а.с.11).

10.03.2020 р. відповідач за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 15 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, прийняв постанову № 190664, якою застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн. (а.с. 13).

V. Джерела права та висновки суду

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 року №2344-III (далі Закон №2344-III).

Статтею 6 Закону №2344-III передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, в т.ч. державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою КМУ від 11.02.2015р. №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з п.8 вказаного Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому Постановою КМУ від 08.11.2006 №1567 (далі Порядок №1567), державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Частинами 14, 17 статті 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

За визначенням, наведеним в абзаці 54 статті 1 Закону №2344-III, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Пунктами 12, 14 Порядку №1567 передбачено, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Пунктами 16, 17 Порядку №1567 передбачено, що рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб Укртрансбезпеки у кількості не менш як дві особи. Рейдова перевірка проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення.

Суд встановив, що на підставі направлення на перевірку № 007007 від 20.01.2020 року, працівники Управління Укртрансбезпеки в Одеській області здійснювали дії, щодо контролю виконання правил дорожнього руху водіями при перевезенні вантажу, вантажними транспортними засобами.

При виконанні своїх службових обов`язків, працівниками Укртрансбезпеки виявлено порушення правил дорожнього руху, а саме пункту 22.5, позивачем., про що складена Довідка № 039599 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 22.01.2020 року.

Підставою для складання Довідки № 039599, є показання вимірювального вагового комплексу про що свідчить Талон № 4258 від 22.01.2020 року, згідно з яким, позивач допустив перевантаження на вісь транспортного засобу, чим порушив чинне законодавство.

Згідно з показниками вагового комплексу, Талон № 4258, транспортний засіб під керуванням позивача значно перевищив допустиме навантаження на вісь транспортного засобу, допустима вага 11 т., а фактична 13,010 т., про що складено Акт № 041374 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 22.02.2020 року.

Згідно з п.1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року №879 (далі Порядок №879), цей Порядок визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

Відповідно до п.п.4 п.2, п.3 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з ст.1 Закону №2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження.

Відповідно до ч.1 ст.48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є, зокрема для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством (ч.2 ст.48 Закону №2344-III).

Частиною 4 даної статті встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до п.28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Перевізник має право на відшкодування вантажовідправником чи замовником коштів, внесених у рахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу.

Погодження маршруту видається після внесення в установленому розмірі плати за проїзд. У разі прийняття рішення про відмову перевізника від проїзду за погодженим маршрутом внесена плата за проїзд не повертається.

Згідно п.п.30, 31 Порядку №879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

При визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу.

Відповідно до п.31-1 Порядку №879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" №2862-IV передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (пункт 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001 року).

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Пунктом 21 Порядку №879 передбачено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

У разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подвійний розмір застосовується в частині перевищення фактичних показників над показниками, визначеними у дозволі, за пройдену частину маршруту.

Довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та/або сертифікат зважування, або документ щодо внесення плати за проїзд є чинними протягом усього маршруту.

Тобто, законодавцем чітко передбачено критичну похибку в розмірі 2 %, що в даному випадку еквівалентно 480 кг на строєну вісь, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й сипучого, який під час транспортування здатний зсуватися. У даній справі перевищення навантаження на строєну вісь становить більше 2%.

До того ж, відповідно до п.23 Порядку №879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Відповідно до п.16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою КМУ №198 від 30.03.1994 перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Згідно з актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №041374 від 22.01.2020 за результатами габаритно-вагового контролю автомобіля марки Renault Premium 400, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та напівпричіп SCHWARZMULLER SPA-3Е, реєстраційний номер НОМЕР_2 , встановлено перевищення вагових меж: осьових навантажень: 1) фактичне 6400 – нормативно допустиме -11; 2) фактичне - 13,0, нормативно допустиме- 11; 3) фактичне 24,5 – нормативно допустиме 24,0 (а.с.12).

Тобто, в ході перевірки встановлено перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, про що складено акт від 22.01.2020 року та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (а.с.12-12а).

Так, позивач зазначав, що в його діях відсутня будь-яка вина щодо вчинення порушення, оскільки нормативно допустиму загальну масу автомобіля, перевищено не було. А щодо перевищення навантаження на вісь вказував, що дана обставина не залежала від водія та перевізника, оскільки під час руху відбулось переміщення сипучого грузу - кукурудзи по площині кузова, спричинене нерівністю рельєфу місцевості.

Суд не погоджується з зазначеними доводами, оскільки відповідно до наказу Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 "Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" (далі - Правила № 363), зареєстрованого Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568 на водія та перевізника покладено ряд обов`язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу, які позивачем не були виконані, зокрема: навантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху. Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення (п.п.8.14-8.15 Глави 8 Правил № 363)

Пунктом 8.20 Глави 8 Правил № 363 визначено, що водій зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.

Відповідно до п.8.21 Глави 8 Правил № 363 визначено, що виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов`язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у Правилах дорожнього руху України.

Згідно з п.12.1 Глави 12 Правил №363 передбачено, що при транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України.

Відповідно до п.12.5 Глави 12 вказаних правил для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Отже, водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема сипучого грузу великоваговим автомобільним транспортом зобов`язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Згідно з п.16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою КМУ №198 від 30.03.1994 перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Відповідно до абз.14 ч.1 ст.60 Закону №2344 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стосовно посилання позивача на відсутність надання відповідачем доказів , що пункт габаритно-вагового контролю, має відповідне атестоване вимірювальне та вагове обладнання свідоцтво, спеціально уповноваженого органу у сфері метрології та встановлення точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним вантажем (сипучим, подільним), суд враховує наступне.

В розумінні пп.2 п.2 Порядку №879 вимірювання (зважування) процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Пунктом 19 Порядку №879, встановлювалося, що регламент проведення вимірювання і зважування та технічні параметри вимірювального і зважувального обладнання визначаються Укравтодором згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 р. №385 Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. №30 і від 27 червня 2007 р. №879 пункт 19 Порядку №879 викладено в такій редакції: Під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансінспекція або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку. При цьому змін до п.п.2 п.2 Порядку №879 внесено не було.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №671 Про внесення змін до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні виключено пункт 19 Порядку №879.

З огляду на виключення п.19 Порядку №879, наявність у терміні вимірювання посилання на методику, затверджену спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, не розцінюється судом як наявність у відповідача обов`язку під час здійснення габаритно-вагового контролю керуватися методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Викладене за своєю суттю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 02.08.2018 р. у справі №820/1420/17 (провадження №К/9901/24144/18).

Крім того, суд зазначає, що пункти 12, 13 Порядку №879 не встановлюють обов`язку для посадових осіб Укртрансбезпеки надавати водієві протокол, свідоцтво про метрологічну атестацію в ДП Укрметстандарт на предмет відповідності технічних характеристик ваг вимогам технічної документації виробника саме у режимі зважування у русі, повідомляти назву вагового комплексу, на якому здійснювався габаритно-ваговий контроль. Також законодавчо не встановлено вимоги щодо зазначення в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю та розрахунку плати за проїзд характеристик вимірювального зважувального обладнання при проведенні габаритно-вагового контролю.

У разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Разом з тим, на думку суду, продовження транспортним засобом руху, не звільняє позивача від відповідальності, оскільки саме з виявленим перенавантаженням водій продовжив рух дорогами України.

Крім того, суд зазначає, що розрахунок плати за проїзд визначається за наслідком габаритно-вагового контролю, у тому числі шляхом визначення габаритновагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті, а тому відомості з наведеної ТТН не можуть спростовувати встановлені під час такого контролю показники.

Аналогічний висновок, зробив Верховний Суд, у постанові від 02.08.2018 р. у справі №820/1420/17.

Таким чином, з огляду на вищевикладене суд робить висновок, що відповідач правомірно здійснив розрахунок та прийняв постанову №190664 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, дійшов висновку, що доводи позивача про протиправність оскаржуваної постанови є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

VI. Розподіл судових витрат

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову, суд розподіл судових витрат не здійснює.

Керуючись ст. ст. 2, 139, 243-246 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач:Управління Укртрасбезпеки в Одеській області адреса: 65014, м. Одеса, вул. Успенська,4.

Третя особа Державна служба України з безпеки на транспорті, адреса: 03135, м. Київ, Проспект Перемоги, буд.14, код ЄДРПОУ 39816845.

Головуючий суддя Бойко О.Я.

.