Рішення № 90192263, 03.07.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2020 р. № 400/2137/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Фульги А.П. розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м.Миколаїв,54020

про:визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо зменшення розміру пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок суми пенсії позивачу, що була нарахована з 01.01.2016 р із застосуванням коефіцієнту 90 % відповідних сум грошового забезпечення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 року, зменшивши її розмір до 70% від суми грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії. Позивач категорично не погоджується з такими діями відповідача, оскільки ними порушено його законні права та інтереси, внаслідок таких протиправних дій позивач отримав пенсію на 20% меншу, ніж очікував.

Відповідач у відзиві на позов його вимоги заперечує. В обґрунтування своєї позиції вказав, що відповідно до чинної на 01.01.2016 року редакції статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Така норма введена Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року №1166. Ця норма не визнана неконституційною.

Відповідач стверджує, що ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2016 року на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданою Ліквідаційною комісією Управління Міністерства внутрішніх справ України у Миколаївській області (надалі - Ліквідаційна комісія УМВС у Миколаївській області) 21.03.2018 року.

Вказаний перерахунок проведений на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 за правилами, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 та із застосуванням статті 63 та статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції, чинній на час перерахунку 01.01.2016 року.

Відтак, відповідач вважає, що вимога позивача про перерахунок пенсії у розмірі 90% грошового забезпечення не підлягає задоволенню, оскільки дія норми Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» не зворотня в часі, застосовується з 01.05.2014 року як при призначенні нової пенсії, так і під час перерахунку раніше призначеної пенсії та відповідає конституційному принципу, передбаченому частиною першою статті 58 Конституції України.

Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ України, перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Миколаївській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка призначена у розмірі 90% від суми грошового забезпечення (вислуга років в календарному обчисленні становить 33 роки 10 місяців 05 днів).

На підставі пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» ГУ ПФУ у Миколаївській області у квітні 2018 року здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 року у розмірі 70% від суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці Ліквідаційної комісії УМВС України у Миколаївській області від 21.03.2018 року.

06.03.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив, зокрема, здійснити нарахування та виплату пенсії у розмірі 90% (в редакції на час призначення пенсії) від суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці Ліквідаційної комісії УМВС України Миколаївської області.

Листом від 19.03.2020 року ГУ ПФУ у Миколаївській області повідомило про те, що перерахунок його пенсії здійснено за чинною редакцією Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пенсію позивача перераховано з нового грошового забезпечення у розмірі 70% (максимальний).

Позивач, не погоджуючись з діями відповідача щодо обмеження розміру пенсії до 70% від грошового забезпечення при здійсненні перерахунку його пенсії, тому звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у звязку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

У дану статтю Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року №1166-VII були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 70% від відповідних сум грошового забезпечення.

Згідно з частиною першою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

При вирішені даного спору застосуванню підлягають положення статті 58 Конституції України, за змістом якої, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.

З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців та особам, які мають право на пенсію за цим Законом, має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року №1166-VIІ зміни до частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що при перерахунку розміру пенсії на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці грошового забезпечення за нормами чинними на 01.01.2016 року, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Зважаючи на те, що позивач набув право на пенсію у розмірі 90% від суми грошового забезпечення ще у 1995 році, відповідно до статей 22, 58 Конституції України не допускається звуження права позивача на перерахунок розміру пенсії у меншому відсотковому відношенні.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів, що зменшуючи у процентному відношенні розмір пенсії позивача під час її перерахунку, діяв відповідно до закону, обґрунтовано, добросовісно та розсудливо, пропорційно (зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Тому такі його дії є протиправними.

Виходячи з наданих статтею 245 КАС України повноважень, з метою належного способу захисту прав позивача, суд дійшов висновку, що достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є прийняття судом рішення про задоволення позовних вимоги в повному обсязі.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул.Морехідна, 1, м.Миколаїв, 54020 код ЄДРПОУ 13844159) задовольнити повністю.

2. Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м.Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159 ) щодо зменшення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код1527504235) розміру пенсії з 90 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення протиправними.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м.Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код1527504235) з 01.01.2016 року із застосуванням коефіцієнту 90% грошового забезпечення та виплатити суму різниці.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. П. Фульга