Ухвала суду № 90192248, 03.07.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 липня 2020 р. справа № 400/2525/20

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Мороз А. О., ознайомившись з позовною заявою:

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1

доЗаводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54029

третя особаВідділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), пр-т Миру, 46/1, м. Миколаїв, 54056

провизнання дій протиправними; скасування постанови ВП № 57226906

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась з позовом до Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (надалі - відповідач), третя особа: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо примусового стягнення та виконавчих дій на виконання постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 57226906;

- скасувати постанову про стягнення виконавчого збору з позивача.

Суд звертає увагу позивача, що вимоги позивача стосуються виконавчого провадження № 57226906, при цьому в матеріалах справи міститься постанова про повернення виконавчого документа стягувачу та постанова про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 51279338, отже позивачу слід уточнити свої вимоги, зазначивши вірний номер виконавчого провадження, яке нею оскаржується.

Суд ознайомився з позовом та встановив наступне.

Частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України, у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 07.06.2016 року ВП № 51279338. Позов надійшов до суду 30.06.2020 року, тобто майже через 4 роки з моменту прийняття постанови, а отже з пропуском десятиденного строку, визначеного ст. 287 КАС України.

Позивач обраховує строк звернення до суду з дня ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження - 17.06.2020 року, при цьому не зазначає, коли їй стало відомо про наявність виконавчого провадження.

Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.

Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для визначення причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними в конкретній справі залежить від вказаних у заяві про поновлення строку звернення до суду причин, підтверджених відповідними засобами доказування та доданими до них матеріалами.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Крім того, у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Як вбачається з позовної заяви, 30.05.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським Валентином Сергійовичем вчинено виконавчий напис № 1662 про звернення стягнення на майно позивача.

Постановою від 31.05.2016 року відповідачем відкрито виконавче провадження № 51279338 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 30.05.2016 року № 1662 та 07.06.2016 року прийнято постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 729 871,83 грн.

Таким чином, суд не визнає ознайомлення позивача з матеріалами виконавчого провадження 17.06.2020 року - поважною підставою пропуску строку звернення з позовом до адміністративного суду, так як позивач не могла не знати про звернення стягнення на її майно та наявність постанови про стягнення виконавчого збору з 2016 року. Окрім того, позивач не зазначила жодної об`єктивної чи непереборної обставини, що завадили їй звернутись до суду в строк, визначений нормами КАС України.

Враховуючи викладене, суд визнає строк звернення до адміністративного суду з позовом пропущеним з неповажних причин.

Отже, позивач має подати заяву, в якій вказати інші підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Крім того, суд перевірив відповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, і дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому особа, звертаючись до суду з позовною заявою, повинна чітко зазначити які саме дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень порушили її права, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

В абзаці першому позовних вимог позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо примусового стягнення та виконавчих дій на виконання постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 57226906, при цьому не зазначає які конкретно дії відповідача вона вважає такими, що порушують її права.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Пунктами 1-22 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначені права виконавців під час здійснення виконавчого провадження.

Таким чином, позивачу слід уточнити позовну вимогу про визнання протиправними дій відповідача щодо примусового стягнення та виконавчих дій на виконання постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 57226906 шляхом зазначення конкретних дій державного виконавця, визначених ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", які позивач вважає протиправними.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 841,0 грн.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру (скасування постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 729 871,83 грн.) та одну вимогу немайнового характеру (визнання протиправними дій відповідача).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 року становить 2 102,0 грн.

Відтак, розмір судового збору за подання даного позову становить 7 298,72 грн. (729 871,83 грн. х 1 %).

Враховуючи, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 841,0 грн., що підтверджується квитанцією № 83 від 30.06.2020 року, позивачу слід подати до суду доказ сплати судового збору в розмірі 6 457,72 грн.

Окрім того, в разі усунення недоліків позову шляхом уточнення вимоги про визнання протиправними дій відповідача, а саме зазначення конкретних дій державного виконавця, які позивач вважає протиправними, позивач має додатково сплатити судовий збір в розмірі 840,80 грн. за вимогу немайнового характеру.

Судовий збір сплачується на рахунок № UA908999980313101206084014002, отримувач коштів УК у м. Миколаїв (м. Миколаїв/22030101), код отримувача 37992781, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування збору: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), призначення платежу: судовий збір за позовом (ПІБ, ідентифікаційний код/серія та номер паспорта позивача).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 49 КАС України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред`явивши позов до однієї або декількох сторін.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки.

У позовній заяві позивачем визначено в якості третьої особи - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Проте, в тексті позовної заяви позивач не визначила процесуальний статус третьої особи, а саме не зазначила на стороні позивача або відповідача має бути залучена третя особа, із самостійними вимогами щодо предмета спору чи без них, а також не вказала на які права, свободи, інтереси або обов`язки третьої особи може вплинути рішення в даній справі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3 такого змісту: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Враховуючи викладене, суд зазначає, що позивачу слід подати до Миколаївського окружного адміністративного суду:

- заяву, в якій вказати інші підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду;

- позовну заяву для суду, відповідача та третьої особи, в якій уточнити позовну вимогу про визнання протиправними дій відповідача щодо примусового стягнення та виконавчих дій на виконання постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 57226906 шляхом зазначення конкретних дій державного виконавця, визначених ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", які позивач вважає протиправними;

- документ про сплату судового збору в розмірі 6 457,72 грн.;

- в разі усунення недоліків позову шляхом уточнення вимоги про визнання протиправними дій відповідача, позивач має додатково сплатити судовий збір в розмірі 840,80 грн.;

- визначити процесуальний статус третьої особи, а саме на стороні позивача або відповідача має бути залучена третя особа, із самостійними вимогами щодо предмета спору чи без них, а також вказати на які права, свободи, інтереси або обов`язки третьої особи може вплинути рішення в даній справі, у десятиденний строк з наступного дня після офіційного закінчення карантину.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду.

2. Залишити позовну заяву без руху.

3. Позивачу у десятиденний строк з наступного дня після офіційного закінчення карантину подати до Миколаївського окружного адміністративного суду:

- заяву, в якій вказати інші підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду;

- позовну заяву для суду, відповідача та третьої особи, в якій уточнити позовну вимогу про визнання протиправними дій відповідача щодо примусового стягнення та виконавчих дій на виконання постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 57226906 шляхом зазначення конкретних дій державного виконавця, визначених ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", які позивач вважає протиправними;

- документ про сплату судового збору в розмірі 6 457,72 грн.;

- в разі усунення недоліків позову шляхом уточнення вимоги про визнання протиправними дій відповідача, позивач має додатково сплатити судовий збір в розмірі 840,80 грн.;

- визначити процесуальний статус третьої особи, а саме на стороні позивача або відповідача має бути залучена третя особа, із самостійними вимогами щодо предмета спору чи без них, а також вказати на які права, свободи, інтереси або обов`язки третьої особи може вплинути рішення в даній справі.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.

5. Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Суддя А. О. Мороз