Рішення № 90192247, 02.07.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2020 р. № 400/1778/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Фульги А.П. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , с.Вавилове,Снігурівський район, Миколаївська область,57336

до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м.Миколаїв,54020

про:визнання протиправним та скасування рішення від 29.11.2019 р. № 34/03.20-р в частині; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного Управління пенсійного фонду України в Миколаївської області з вимогами:

- визнати протиправним рішення відповідача № 34/03.20-р від 29 листопада 2019 року в частині відмови у зарахуванні періодів роботи санітарним інструктором медичного пункту військової частини 3046 ВВ МВС України за контрактом з 02.04.1998 року по 10.09.1999 року та з 08.11.2001 року по 01.04.2009 року на посадах медичної сестри, старшої медичної сестри, медичної сестри відділення Снігурівської виправної колонії №5 УДДУ ПВП у Миколаївській області до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років,

- зобов`язати відповідача зарахувати періоди роботи на посадах санітарного інструктора медичного пункту військової частини 3046 ВВ МВС України за контрактом з 02.04.1998 року по 10.09.1999 року та медичної сестри, старшої медичної сестри, медичної сестри відділення Снігурівської виправної колонії №5 УДДУ ПВП у Миколаївській області з 08.11.2001 року по 01.04.2009 року до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, в тому числі із зарахуванням у подвійному розмірі до страхового стажу роботи періоди роботи з 08.11.2001 року по 01.04.2009 року у Снігурівській виправній колонії (№5).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує незгодою відповідача у зарахуванні періодів роботи на посадах санітарного інструктора медичного пункту Військової частини 3046 ВВ МВС України за контрактом з 02.04.1998 року по 10.09.1999 року та медичної сестри, старшої медичної сестри, медичної сестри відділення Снігурівської виправної колонії №5 УДДУ ПВП у Миколаївській області з 08.11.2001 року по 01.04.2009 року до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, в тому числі із зарахуванням у подвійному розмірі до страхового стажу роботи періоди роботи з 08.11.2001 року по 01.04.2009 року у Снігурівській виправній колонії (№5).

Ухвалою суду 07.05.20 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду.

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення в яких просив відмовити в задоволенні позову та зазначив, що наданими позивачкою документами не підтверджено що вона у періоди з 02.04.1998 по 10.09.1999 та з 08.11.2001 по 01.04.2009 працювала в закладах охорони здоров`я. В наданій позивачкою довідці від 01.11.2019 №879 зазначено що ОСОБА_1 проходила службу у військовій частині 3046, яка не була медичною, була військовою, але на території військової частини знаходився медичний пункт, в вищевказаній довідці відсутні посилання на первинні документи щодо підтвердження факту роботи заявниці в медичному пункті. Відповідно до довідки від 25.07.2019 №5/4-2126/16р позивачка працювала в Снігурівській виправній колонії №5 з 08.11.2001 на посаді медичної сестри, з 01.06.2002 - старшої медичної сестри, з 01.04.2007 по 14.07.2009 - медичної сестри відділення. Згідно з Наказом Державного Департаменту України з питань виконання покарань №59 від 02.04.2009 Снігурівську виправну колонію №5 з 02.04.2009 перепрофільовано в спеціалізовану туберкульозну лікарню.Посади санінструктора, медичної сестри та старшої медичної сестри відносяться до посад середнього медичного персоналу. Наданими позивачкою документами не підтверджено що вона в зазначені періоди працювала в закладах охорони здоров`я, які визначені Переліками №909,№871,№499/5. Отже дії відповідача є правомірними та законними, прийнятими в межах, у спосіб та у відповідності до чинного законодавства України у зв`язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 має загальний страховий стаж роботи більше 29 років, з них більше 25 років працювала на посадах медичних працівників, в тому числі на посадах середнього медичного персоналу, а саме: з 17 квітня 1985року по 27 червня 1986 року –санітаркою Краснознамянської дільничої лікарні;

- з 07 серпня 1986 року по 02.01.1989року – санітаркою у гінекологічному відділенні, санітаркою фізіотерапевтичного відділення Херсонської обласної лікарні;

- 03 січня 1989 року по 12 серпня 1990 року- палатною медичною сестрою пульмоналогічного відділення Херсонської обласної лікарні (1 рік 7 місяців 7 днів);

- 17 серпня 1990 року по 19 вересня 1997 року медичною сестрою Краснознамянської дільничої лікарні (7 років 1 місяць 3 дні);

- 02 квітня 1998 року по 10 вересня 1999 року - за контрактом з військовою частиною №3046 санінструктором 4 роти (1 рік 5 місяців 9 днів);

- 08 листопада 2001 рок упо 14 липня 2009 року- у виправній колонії № 5 УДДУ ПВП у Миколаївській області на посадах медичної сестри, старшої медсестри ( 7 років 8 місяців 6 днів, відповідно до ст. 60 Закону № 1788-Х11 року враховується до спеціального стажу в подвійному розмірі і складає ( 15 років 4 місяця 12 днів);

- 22 січня 2018 року по 23 січня 2018 року у туберкульозному відділенні державної установи « Снігурівська виправна колонія ( №5) - спеціалізована туберкульозна лікарня на посаді медичної сестри ( 2 дні, відповідно до ст. 60 Закону № 1788-Х11 року враховується до спеціального стажу в подвійному розмірі і складає 4 дні).

Відповідно до п.е ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники освіти, охорони здоров`я та соціалього забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, мають право на пенсію на пільгових умовах.

У зв`язку з чим 20.11.2019 року ОСОБА_1 звернулась на адресу Пенсійного фонду з заявою про призначення такої пенсії, на що отримала Рішення від 29.11.2019 року № 34/03.20-Р про відмову в призначенні пенсії , зазначивши, що стаж роботи, який дає право на пенсію за вислугою років складає лише 09 років 03 місяці 07 днів, з врахуванням у подвійному розмірі стажу роботи у ВК-5 з 02.04.2009 по 13.05.2009р та з 16.05.2009 по 14.07.2009 року з посиланням на те, що наданими документами не підтверджено що позивачка працювала з 02.04.1998 по 10.09.1999 року, з 08.11.2009 року по 01.04.2009 роки в закладах охорони здоров`я, які визначені переліками №909, №871, та №499/5.

Порядок обчислення спеціального стажу та умов, за яких визначається право на пенсію за вислугу років, регламентовані Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91р. № 1788-XII (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 1788-XII).

Відповідно до абзаців 1, 2, 12, 13 пункту «е» частини 1 статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»(зі змінами, внесенимиЗаконом N 911-VIII від 24.12.2015 року) право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники охорони здоров`я після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 року - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців, а з 01.04.2016 року по 31.03.2017 року - не менше 26 років.

Відповідно до ст.60 Закону № 1788-XII, робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженийПостановою Кабінету Міністрів України від 04.11.93р. № 909.

Відповідно до розділу 2 Постанови № 909 право на пенсію за вислугу років мають лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад) лікарняних закладів, лікувально-профілактичних закладів особливого типу, лікувально-трудових профілакторіїв, амбулаторно-поліклінічних закладів, закладів швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладів переливання крові, закладів охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладів, установ з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальні органи Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно-епідеміологічних закладів, діагностичних центрів.

Так, статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Приписами п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ за №637 від 12.08.1993р. (надалі - Порядок №637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.З Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За правилами п.17 Порядку №637, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання,а також архівними установами.

Згідно з п.18 Порядку №637, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або- відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в п.17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Судом встановлено , що позивачка з 02.04.1998 року по 10.04.1998 року перебувала на військовій службі у військовій частині 3046, ці відомості підтверджуються записами у трудовій книжці позивачки та доданими довідками: у довідці від 10.09.2019 року №760 на підставі архівної довідки ГУ Національної гвардії України від 03.07.2019 року № 27/32/5-Ш-493 ( далі - довідка від 03.07.2019), зазначено, що ОСОБА_1 проходила військову службу на

посаді санітарного інструктора медичного пункту, який відноситься до закладів охорони здоровя МВС України; у довідці від 01.11.2019 року №879 зазначено, що позивачка проходила службу у в/ч 3046 на посаді санінструктора, яка не була медичною, була військовою, але на території військової частини знаходився медичний пункт, який відноситься до амбулаторно-поліклінічних закладів та закладів охорони здоров`я. Довідка видана на підставі військового квитка, наказу Міноборони України від 20.05.2004 року №162 (про затвердження Переліку закладів охоорони здоров`я Збройних сил України), диплому.

Суд зазначає, що в довідці від 02.08.2012 №1225 підписаною начальником Центрального архівного відділу ВВ МВС України полковником Кутц В.В. вказано, що згідно військово - облікових спеціальностей прапорщиків мічманів, сержантів та рядового складу ЗСУ затвердженого наказом МО України від 02.05.2003року №121 ДСК пункту 667 санінструктор (ВОЗ 878659 П) відноситься до медичного персоналу, тому посилання відповідача щодо не підтвердження позивачкою періодів роботи з 02.04.1998 року по 10.09.1999 року та з 08.11.2001 року по 01.04.2009 року в закладах охорони здоров`я не береться судом до уваги.

В даній адміністративній справі спірним є також питання підтвердження стажу роботи у ВК-5, в тому числі в подвійному розмірі.

Судом встановлено згідно записів в трудовій книжці позивачки та довідки від 05.09.2019 року № 5/4-2487 виданої Снігурівською виправною колонією ( №5), що дана колонія існувала на правах лікувальної, загального режиму, планове наповнення -1450 осіб (у тому числі - міжобласна туберкульозна лікарня на 340 ліжок), чоловіча, на посаді медичної сестри з 08.11.2001 року ( наказ про призначення № 46 від 09.11.2001 року, з 01.06.2002 року на посаді старшої медичної сестри (наказ про переміщення №17 від 12.06.2002 року), з 01.04.2007 року на посаді медичної сестри відділення ( наказ про переміщення №9 від 26.03.2007), з 01.08.2007 року в звязку із внесенням змін у штати установи призначена на посаду медичної сестри відділення ( наказ про призначення № 197 від 02.08.2007), 14 липня 2009 року звільнена за ст. 36 п.1 КЗпП України ( за угодою сторін) ( наказ про звільнення №23 о/с від 14.07.2009); з 22 .01.2018 року призначена на посаду медичної сестри туберкульозного відділення державної установи « Снігурівська виправна колонія ( №5)- спеціалізована туберкульозна лікарня, 23 січня 2018 року звільнена за ст. 36 п.1 КЗпП України (за угодою сторін)( наказ про звільнення №23 о/с від 23.01.2018р.

Згідно наказу Держдепартаменту України з питань виконання покарань№200 від 01.09.2000 року «Про введення в дію нових нових найменувань органів та установ кримінально- виконавчої системи України» Снігурівська виправна колонія управління ДПУзПВП Миколаївської області №5 перейменована в Снігурівську виправну колонію №5 на правах лікувальної загального режиму з плановим наповненням 1450 осіб (у тому числі міжобласна туберкульозна лікарня на 340 ліжок);

Згідно наказу Держдепартаменту України з питань виконання покарань №28 від 12.02.2004 року «Про організаційно-штатні питання» введено в дію нове найменування - Снігурівська виправна колонія управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Миколаївській області №5, лікувальний заклад середнього рівня

безпеки (для тримання чоловіків, засуджених до позбавлення волі на певний строк, які хворі на туберкульоз), планове наповнення 1250 осіб;

Згідно наказу Держдепартаменту з питань виконання покарань №59 від 02.04.2009 року «Про організаційно-штатні посади» введено в дію нове найменування - Снігурівська виправна колонія управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Миколаївській області №5, спеціалізована туберкульозна лікарня середнього

рівня безпеки (для тримання чоловіків, засуджених до позбавлення волі на певний строк, які хворі на туберкульоз), планове наповнення 610 осіб;

Згідно наказу Державної пенітенціарної служби №427 від 18.06.2012 року «Про організаційно-штатні питання по установах виконання покарань, їх підприємствах та слідчому ізоляторі управління Державної пенітенціарної служби у Миколаївської області» Снігурівська виправна колонія управління Державного департаменту України з питань

виконання покарань у Миколаївській області №5, спеціалізована туберкульозна лікарня середнього рівня безпеки (для тримання чоловіків, засуджених до позбавлення волі на певний строк, які хворі на туберкульоз), планове наповнення 530 осіб ( у тому числі дільниця слідчого ізолятора) перейменована в Снігурівську виправну колонію управління Державного пенітенціарної служби України в Миколаївській області №5 - спеціалізовану туберкульозну лікарню середнього рівня безпеки (для тримання чоловіків, засуджених до позбавлення волі на. певний строк, які хворі на туберкульоз), середньоспискова чисельність 510 осіб, в тому числі дільниця слідчого ізолятора;

Згідно наказу Державної пенітенціарної служби №427/ОД від 05.08.2014 року «Про організаційно-штатні питання» Снігурівська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області (№5) - спеціалізована туберкульозна лікарня середнього рівня безпеки (для тримання чоловіків, засуджених до позбавлення волі на певний строк, які хворі на туберкульоз), середньоспискова чисельність 510 осіб ( у тому числі арештний дім при установі та дільниця слідчого ізолятора) перейменована в Снігурівську виправну колонію управління Державного пенітенціарної служби України в Миколаївській області (№5) - спеціалізовану туберкульозну лікарню середнього рівня безпеки (для тримання чоловіків, засуджених до позбавлення волі на певний строк, які хворі на туберкульоз), середньоспискова чисельність 410 осіб, в тому числі арештний дім при установі та дільниця слідчого ізолятора;

Згідно наказу Міністерства юстиції України від 15.12.2016 року № 3679/3/5 ця виправна колонія перейменована в державну установу «Снігурівська виправна колонія (№5)- спеціалізована туберкульозна лікарня;

Згідно наказу Міністерства юстиції України від 27.06.2018 року № 2091/5 державна установа «Снігурівська виправна колонія ( №5) - спеціалізована туберкульозна лікарня перейменована в державну установу «Снігурівська виправна колонія (№5);

Наказом МВС Української РСР №0119 від 27 червня 1983 року установу реорганізовано в спеціалізовану установу для тримання засуджених, хворих на туберкульоз легенів. Згідно до наказу МВС України №74 від 12.02.1993 року виправна колонія №5 входила до спеціалізованих установ і міжобласних лікарень УВП, до яких направляються засуджені, що хворіють на туберкульоз.

Відповідно до до наказу МВС України №556 від 11.10.1994 року виправна колонія №5 входила до спеціалізованих установ і міжобласних лікарень УВП, до яких направляються засуджені, що хворіють на туберкульоз.

Згідно наказу МВС України № 836 від 03.12.96 року виправна колонія №5 входила до спеціалізованих установ і міжобласних лікарень УВП, до яких направляються засуджені , що хворі на туберкульоз. З 1995 року в установі тримаються засуджені, хворі на відкриту форму туберкульозу.

Відповідно до вимог утримання засуджених та проходження ними лікування в колонії закритого типу здійснено набір до штату установи працівників, куди входять медичний персонал та інші працівники. В зв`язку з тим, що установа є закритого типу, то всі працівники мають контактування із засудженими, що безпосередньо передбачено

виконанням працівниками покладеними на них посадових функціональних обов`язків. Це свідчить про те, що виконання своїх професійних обов`язків безпосередньо пов`язано з ризиком захворювання на туберкульоз.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Законами України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» який діяв до 19.04.12 року та «Про протидію захворюванню на туберкульоз» чітко визначені поняття даної інфекційної хвороби та зазначено про не повний перелік протитуберкульозних закладів.

Згідно ч.4 ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених цим Законом.

Позивачкою відповідно до п.14 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», (надалі -Порядок) до заяви про зарахування вищезазначених періодів роботи до страхового стажу в подвійному розмірі надані всі необхідні документи.

Пунктом 38 цього Порядку також визначено, що «При прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів; перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує та засвідчує виявлені розходження .

Орган, що що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в 3 місячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності своїх дій, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з квитанцією №12 від 25.03.2020 позивачкою сплачено 840,80 грн. судового збору за подання позовної заяви, тому такі витрати слід присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (с.Вавилове, Снігурівський район, Миколаївська область, 57336 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул.Морехідна, 1, м.Миколаїв, 54020 код ЄДРПОУ 13844159) - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним рішення відповідача №34/03.20-р від 29 листопада 2019 року в частині відмови у зарахуванні періодів роботи санітарним інструктором медичного пункту Військової частини 3046 ВВ МВС України за контрактом з 02.04.1998 року по 10.09.1999 року та з 08.11.2001 року по 01.04.2009 року на посадах медичної сестри, старшої медичної сестри, медичної сестри відділення Снігурівської виправної колонії №5 УДДУ ПВП у Миколаївській області до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років;

3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Миколаївській області (вул.Морехідна,1, м.Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) зарахувати ОСОБА_1 (с.Вавилове, Миколаївська область, Снігурівський район, 57336, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) періоди роботи на посадах санітарного інструктора медичного пункту військової частини 3046 ВВ МВС України за контрактом з 02.04.1998 року по 10.09.1999 року та медичної сестри, старшої медичної сестри, медичної сестри відділення Снігурівської виправної колонії №5 УДДУ ПВП у Миколаївській області з 08.11.2001 року по 01.04.2009 року до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, в тому числі із зарахуванням у подвійному розмірі до страхового стажу роботи періоди роботи з 08.11.2001 року по 01.04.2009 року у Снігурівській виправній колонії (№5);

4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул.Морехідна, 1, м.Миколаїв,54020 код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 (с.Вавилове, Снігурівський район, Миколаївська область,57336 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 840,80 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. П. Фульга